Стан повітряного середовища України

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:  

«Основи екології» 

На тему:

«Стан повітряного середовища України.»

Варіант № IV.4 
 
 

                                                                                              Виконала:

                                                                          Студентка 2-го курсу

                                                                                             Групи М(з)-12

                                                                                        Фомінцева Євгенія  Олегівна

                                                     Перевірив:

                                                                                              Доцент 
 

Київ 2011 р

План:

Вступ

1. Головні сучасні проблеми атмосфери та їх вияв в Україні
2. Стан повітряного середовища України.

Висновок

Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ:

  На  даний момент,стан повітряного середовища України та інших країн світу  в цілому, бажає кращого. Не дивлячись  на всесвітню кризу, кількість автомобілів  на вулицях міста стрімко зростає, утворюючи багатокілометрову гусеницю протяжністю в пів-Києва.

    Саме автотранспорту належить  одне з перших місць на п’єдисталі  забруднюючих атмосферне повітря  речовин, яке займає понад третину  усього обсягу викидів. Так,  наприклад,  у 1999 році автотранспортом  було викинуто в атмосферне  повітря 1747,0 тис. речовин-забрудників,  що становить 30% загального обсягу  викидів по країні. Понад 65% свинцю, 54% - оксиду вуглецю, 32% - вуглеводнів  та 24% - оксидів азоту від загальної  для країни кількості цих речовин  потрапляють в атмосферу завдяки  роботі автотранспорту.

  Не  вістають також і металургійні, гірничі, хімічні та інші галузі промисловості, очисні споруди у яких взагалі  відсутні або, у кращому випадку, здійснюються ,,дешевим,, способом без  залучення ресурсних та енергоємних  технологій.Завдяки їхньої ,,ласки,, все більша кількість дітей народжується із найрізноманітнішими жахливими  для людського ока відхиленнями.

    Чомусь наше керівництво, говорячи  в своїх інтерв’ю на телебаченні,  в пресі чи на люди,здавалося  б,зрозумілі речі, стверджуючи, що  господарювати, як раніше, згубно,все  одно витрачає значну частину  коштів на спорудження екологічно  небезпечних об’єктів.

    Вирубуються і ліси, які по  своїй природі спрацьовують не  лише незамінним очисником атмосферного  повітря, а й своєрідною губкою,яка  поглинає в себе черезмірну  вологу. Таким чином, всі ми  памятаємо стихійне лихо на  Західній Україні в результаті  сильних дощів.

  Міністр охорони навколишнього природного середовища України-Георгій Філіпчук, в інтерв’ю газеті «Голос України» зазначає, що усім екологічним складовим  приділяється значна увага,адже сталий розвиток держави та її національна безпека можливі лише за умови збереження природних систем і підтримки відповідної якості навколишнього середовища.  Для цього необхідно формувати й послідовно реалізовувати єдину державну політику в галузі екології, спрямовану на раціональне використання природних ресурсів. Що ж, залишається надіятись,що наша екологічна колиска у дійсно надійних руках.

  Сьогодні  кожен з нас, як людина, як особистість, як невід’ємна частина всього живого на Землі, має озирнутися і подивитися, що саме він залишає за собою —  голу пустелю чи квітучий сад. Від  ставлення та поваги до природи залежить не тільки наше життя, а й майбутнє нащадків. Саме ми повинні заповісти  майбутнє нашим дітям. Майбутнє України, планети, людства і всього живого... 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. Головні сучасні проблеми атмосфери та їх вияв в Україні

  Із  розвитком промисловості, міст і  транспорту з'явилося нове джерело  потрапляння речовини в атмосферу  — так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів таке саме, як сучасна вулканічна діяльність. Атмосферне забруднення — потрапляння у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальну концентрацію речовин і негативно впливає на організми, погіршує їх життєві умови. Атмосферне забруднення — це несприятливі зміни стану атмосферного повітря, повністю або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери й умови існування живих організмів. Ступінь змін і масштаб наслідків залежить від: 1) інтенсивності та характеру власне забруднення; 2) стійкості атмосферного повітря до антропогенного навантаження.

  Забруднення атмосферного повітря полягає в  змінах його складу і властивостей у результаті потрапляння або  утворення в ньому фізичних, біологічних  факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я  людини та стан навколишнього природного середовища. Забруднювальна речовина — це речовина хімічного або біологічного походження, що є або потрапляє  в атмосферне повітря і може прямо  або опосередковано негативно впливати на здоров'я людини та стан навколишнього  середовища*105.

  *105: {Закон України "Про охорону  атмосферного повітря" від  16 жовтня 1992 р. №2707-ХІІ(зі змінами  і доповненнями, внесеними Законами  України від 28 лютого 1995 р. №875/95-ВР, від 21 червня 2001 р. №2556-ІІІ) //ВВР. - №50. – С. 1.}

  Нині  спостерігається катастрофічне  зменшення вмісту кисню в атмосфері. За останні 10—20 років його кількість  зменшилася настільки, наскільки за попередні 10 тис. років. Серед основних причин цього явища вирізняють такі:

  — зменшення обсягів потрапляння  кисню у зв'язку зі скороченням  зеленого покриву планети;

  — зменшення фітопланктону Світового  океану внаслідок його забруднення;

  — використання кисню транспортними  засобами (наприклад, легковий автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну  норму споживання кисню людиною);

  — споживання живими організмами (у середньому людина споживає 500 л кисню на добу);

  — використання промисловістю шляхом спалювання викопного палива.

  Живі  організми без шкоди для себе можуть витримувати наявність в  атмосфері певної кількості забруднювальних  речовин. Рівень вмісту, нижче якого  негативні реакції не спостерігаються, називається пороговым. Рівень забруднення  визначають такі три фактори: 1) потрапляння  забруднювачів у повітря; 2) обсяг  простору, в якому вони розсіюються; 3) механізми вилучення забруднювачів  з атмосфери. Розрізняють поширеніші та небезпечні категорії забруднювачів:

  — завислі — найдрібніші частинки та краплі, які є в повітрі у  зваженому стані та спостерігаються  у вигляді смогу або димки;

  — вуглеводні та інші леткі органічні  сполуки — до цієї групи належать бензин, розчинники та розчини органічних речовин, що потрапляють у повітря  у вигляді парів;

  — чадний газ (дуже отруйний);

  — оксиди азоту — газоподібні сполуки  азоту та кисню;

  — оксиди сірки, в основному сірчаний газ (отруйний як для рослин, так  і тварин);

  — свинець та інші важкі метали;

  — озон та інші фотохімічні окислювачі, тобто той озон, що потрапляє до приземних шарів атмосфери, де є  надто токсичним;

  — кислоти, здебільшого, сірчана та азотна, вони найчастіше є у вигляді крапель  рідини, що утворюють кислотні опади.

  Ці  та інші забруднювачі негативно впливають  на здоров'я населення, а також  на якість навколишнього середовища (табл. 8.1).

  Таблиця 8.1. Основні джерела  забруднення атмосфери

  Джерелами антропогенного забруднення атмосфери  шкідливими домішками є теплоенергетика, промисловість, транспорт, нафто- і  газопереробка, випробування ядерної  зброї тощо.

  В Україні найбільша кількість  викидів забруднювальних речовин  в атмосферу спостерігається  у таких містах, як Кривий Ріг (11,2 % від загального викиду), Маріуполь (8,6 %), Донецьк (5,0%). Обсяги викидів на підприємствах Донецько-Придніпровського регіону становлять понад 83 % від  загального обсягу по країні. Атмосферне повітря найбільше забруднюють  викиди таких підприємств: паливно-енергетичного  комплексу (35,1 %), обробної промисловості (36,1 %) та добувної (24%). Загалом частка викидів підприємствами цих видів  діяльності становить 95,2 % від загального обсягу в Україні*106. Також на підприємствах  сільського господарства викиди збільшуються майже за всіма видами забруднень.

  *106: {Національна доповідь України  про гармонізацію життєдіяльності  суспільства у навколишньому  природному середовищі. – К., 2003. – С. 19. }

  Одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря в Україні є автотранспорт. Унаслідок роботи автотранспорту в  атмосферу потрапляють понад 56 % оксиду вуглецю, 38 % вуглеводнів, 27 % оксидів  азоту від загальної для країни кількості цих речовин. Протягом останніх 10—15 років спостерігається  збільшення викидів автотранспортом  в атмосферу забрудників майже  в усіх містах, що пов'язано з переходом  на нову методику розрахунку викидів  та уточненням кількості пального, яке використовує автотранспорт. Найпоширенішими  речовинами, які забруднюють атмосферу, є пил, діоксид азоту, оксид вуглецю (рис. 8.1).

  

  

  Рис.8.1. Забрудненість атмосферного повітря в Україні

  Карта забрудненості атмосферного повітря  на території України характеризує, насамперед, загальну забрудненість  атмосферного повітря. За останні десятиріччя  масштаби атмосферних (особливо техногенних) викидів майже такі, як їх природні надходження і навіть перевищують  їх. Окрім того, відбуваються якісні зміни: в атмосферу викидається  все більше речовин, яких там раніше не було або було дуже мало. Тому в атмосфері може не бути механізмів очищення від них.

  Оцінювання  забруднення атмосферного повітря  лише за викидами шкідливих речовин  не повністю характеризує стан атмосферного повітря, оскільки не враховуються транскордонні  переноси і забруднення від інших  джерел (стаціонарних і пересувних). Тому для такого оцінювання використовуються фонові концентрації основних забруднювачів. їх негативний вплив на природне середовище може відбуватися внаслідок безпосереднього  контакту і шляхом випадання шкідливих  речовин із атмосфери, що спричинює  вторинне забруднення води і ґрунтів. На це потрібно зважати під час  визначення зон можливого екологічного лиха. Просторовий масштаб впливу коливається в надзвичайно широких  межах залежно від характеристик  джерел забруднення і об'єктів  впливу. Концентрація забруднювальних  речовин від окремих локальних  джерел у результаті процесів розсіювання  і випадання домішок швидко зменшується, що пов'язано з тим, на якій відстані від джерела це відбувається. Тому небезпечні для здоров'я людини концентрації забруднювачів від таких джерел можливі, як правило, на площі не більше 10 100 км2. У великих промислових  агломераціях відбувається накладання забруднень від окремих джерел і  загальна площа негативного впливу може бути такою, як площа агломерації, або навіть перевищувати її.