Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2011 в 19:35, курсовая работа

Описание работы

У даній курсовій роботі розглянуте рішення однієї із задач нормування антропогенного навантаження на біосферу – визначення ступеня забруднення атмосфери. Розрахунки засновані на існуючих сучасних методиках розрахунку навантаження на біосферу – “Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств ОНД-86”.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………..….……7
1.ОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ………………………………...……9
1. Розрахунок розсіювання викидів з одиночного джерела……...…….6
2. Знаходження гранично допустимого викиду……………………..…13
3. Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств…...14
1.4. Розрахунки…………………………………………………….….……15
Висновок до розділу 1…………………………………………………………20
2. НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ…………………..……………21
2.1. Визначення кількості шкідливих речовин, що поступають через нещільності фланцевих з'єднань ……………………………………………..…….21
2.1.1. Порядок виконання розрахунку……………………………..……21
2.1.2. Розрахунки………………………………………………..…….….22
2.2. Випаровування з вільної поверхні рідини………………….…….……23
2.2.1. Порядок виконання розрахунку…………………………..………24
2.2.2. Розрахунки……………………………………………………… .. 26
2.3. Породні відвали. Розрахунок викидів твердих частинок…………….28
2.3.1. Порядок розрахунку………………………………………………28
2.3.2. Розрахунки…………………………………………………………30
2.4. Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів (ТПВ)30
2.4.1. Порядок розрахунку………………………………………………30
2.4.2. Розрахунки…………………………………………………………31
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..….33
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………….34

Работа содержит 1 файл

9 - копия.doc

— 631.50 Кб (Скачать)

      

      

      

      Абсолютний  тиск:

      Рабс=209020+101325=310345 Па

      Парціальний тиск складових суміші:

      Р(Н2)= 310345∙0,8978=278627,741 Па

      Р(СО)= 310345∙0,0099=3072,416 Па

      Р(СН4)= 310345∙0,0923=28644,835 Па

      Концентрація  складових газової суміші:

      

         мг/м3

      

  мг/м3

      

 мг/м3

      Щільність газової суміші в трубопроводі:

      ρсм=(197891,656+30549,993+162756,944)/106=0,391мг/м3

      Молекулярна маса газової суміші в трубопроводі:

      Мсм=2∙0,8978+28∙0,0099+16∙0,0923=3,5496

      Об’єм газів у трубопроводі:

      V=0,785∙0,1242∙150=1,8105 м3

      Кількість газової суміші:

      

г/ч

      Об’єм газової суміші:

      

  м3

      Кількість складових газової суміші, що виділяється  через нещільності фланцевих  з'єднань трубопроводу:

      G(H2)=0,0105∙197891,656∙10-3=2,0803  г/ч

      G(CO)= 0,0105∙30549,993∙10-3=0,324 г/ч

      G(CH4)= 0,0105∙162756,944∙10-3=1,747 г/ч 

      2.2. Випаровування з вільної поверхні рідини

      

      

      Кількість шкідливих речовин, що випаровуються  з вільної поверхні рідини (при зберіганні у відкритих резервуарах, пропитці, промивці, розливі та ін.) залежить від їх властивостей, температури, площі дзеркала випаровування та рухомості повітря. Процес переносу речовини, що випаровується, від джерела випаровування у навколишнє середовище може бути дифузним, а також обумовленим природною або змушеною конвекцією.

      Розберемо випадок випаровування шкідливих  речовин з вільної поверхні рідини при плівковому режимі. При такому режимі біля поверхні рідини утворюється  плівка нерухомого повітря досить великої товщини. Перенос речовини з поверхні рідини через цю плівку забезпечується дифузією. 

      2.2.1. Порядок виконання розрахунку

      Мольні  долі складових рідини:

        

      (2.11)

      де  Mi – відносні молекулярні маси складових рідини.

      Парціальний тиск насичених парів компонентів над чистими рідкими речовинами:

                                                         (2.12)

      де  А, В, С – емпіричні коефіцієнти, значення яких для кожного компонента суміші рідини представлено в табл. 5

      Таблиця 5

      Значення  емпіричних коефіцієнтів А, В, С

            Речовина       А       В       С
            Вода       7,9608       1678       230
            Бензол       6,912       1214,6       221,2
            Діхлоретан       7,184       1358,5       232
 

      Парціальний тиск парів компонентів над сумішшю  рідини, Па:

            Рі=ni∙Pi (2.13)

      Коефіцієнт  дифузії парів компонентів при t0=0˚C и Р=101308 Па, м2/с:

      D=18,8∙10-6

      D=9,05∙10-6

      D=8,02∙10-6

      Коефіцієнт  дифузії парів компонентів при  заданій температурі t, ˚C, і тиску Р0=101325 Па:

                                                           (2.14)

      Площа поверхні випаровування в апараті, м2:

            Fап=0,785 ∙d2пов  (2.15)

      Площа люка, м2:

            Fл=0,785 ∙dл (2.16)

      Далі  розраховується відношення Fл/Fап в залежності від якого по табл. 6 вибирається коефіцієнт k2, який враховує ступінь закриття поверхні випаровування:

      Таблиця 6

Fл/Fап 0,0001 0,001 0,01 0,1 0,5 0,8 >0,8
k2 0,0000 0,010 0,10 0,2 0,3 0,6 1,0
 

      Температура кипіння компонентів рідини, ˚C:

      Вода  − 100˚C;

      Бензол  – 80,1˚C;

      Діхлоретан  – 83,5˚C.

        Коефіцієнт, що враховує зниження  температури поверхні випаровування:

      Вода − k1=1,0;

      Бензол  − k1=1,3;

      Діхлоретан  − k1=1,3.

      Глибина від верхнього краю люка до поверхні рідини, м:

      h=Hап(1-kз)                                                   (2.17)

      

      Концентрації  складових газового середовища у  апараті, мг/м3:

                 (2.18)

      де  t – температура рідини та газової суміші в апраті.

      Парціальний тиск компонентів газової суміші у зовнішньому середовищі:

      РНВ ∙φ,                                     (2.19)

      де  φ – вологість повітря, %.

                                                           ,                                       (2.20) 

      де t – температура рідини та газового середовища в апараті.

      Р=0;

      Р=0.

      Кількість компонентів газової суміші, що виділяється  з поверхні випаровування і надходить у зовнішнє середовище через люк, г/ч:

                                       (2.21)

      де  В – тиск зовнішнього середовища, В=101325 Па. 

      2.2.4. Розрахунки

      Мольні  долі складових рідини:

      

      

      

      

      Парціальний тиск насичених парів компонентів  над чистими рідкими речовинами:

      

      РНВ=9152,298 Па

      

      РНБ=28637,177 Па

      

      РНД=24182,961 Па

      Парціальний тиск парів компонентів над сумішшю рідини:

      Рводи=0,7747∙9152,298=7090,285 Па

      РБ=0,1416∙28637,177=4055,024  Па

      РД=0,0837∙24182,961=2040,144  Па

      Коефіцієнт  дифузії парів компонентів при  заданій температурі:

      

м2

      

      Площа поверхні випаровування в апараті:

      Fап=0,785∙(2,4)2=4,522  м2

      Площа люка:

      Fл=0,785∙(0,56)2=0,246   м2

      Знайдемо  відношення Fл/Fап і по ньому визначимо коефіцієнт, який враховує ступінь закриття поверхні випаровування.

      

   => k2=0,2

      

      Глибина від верхнього краю люка до поверхні рідини:

      h=2,6(1-0,7)=0,78  м

      Концентрації  складових газового середовища у  апараті:

      

      мг/м3

      

      мг/м3

      

    мг/м3

      Парціальний тиск компонентів газової суміші у зовнішньому середовищі:

      Р=14,859∙0,5∙133,3=990,352

      Р=0

      Р=0

      Кількість компонентів газової суміші, що виділяється  з поверхні випаровування і поступає у зовнішнє середовище через люк:

      

г/ч;

      

 г/ч;

      

 г/ч. 

      2.3. Породні відвали. Розрахунок викидів твердих частинок 

      Викиди  твердих частинок у атмосферу  відвалами визначається як сума викидів  при формуванні відвалів і при  здуванні частинок з їх поверхні, що пилиться.

      Розглянемо  шахту, яка має плоский діючий не палаючий відвал. Порода доставляється самоскидами й планирується бульдозером. Пилоподавлення на даному відвалі не застосовується.

      

      

      2.3.1. Порядок розрахунку

      По  таблиці 7 визначається коефіцієнт k0, який враховує вологість породи. 
 

            Таблиця 7

φ, % До 0,5 0,5-1,0 1,0-3,0 3,0-5,0 5,0-7,0 7,0-8,0 8,0-9,0 9,0-10 >10
k0 2,0 1,5 1,3 1,2 1,0 0,7 0,3 0,2 0,1

Информация о работе Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств