Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2011 в 19:35, курсовая работа
У даній курсовій роботі розглянуте рішення однієї із задач нормування антропогенного навантаження на біосферу – визначення ступеня забруднення атмосфери. Розрахунки засновані на існуючих сучасних методиках розрахунку навантаження на біосферу – “Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств ОНД-86”.
ВСТУП…………………………………………………………………..….……7
1.ОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ………………………………...……9
1. Розрахунок розсіювання викидів з одиночного джерела……...…….6
2. Знаходження гранично допустимого викиду……………………..…13
3. Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств…...14
1.4. Розрахунки…………………………………………………….….……15
Висновок до розділу 1…………………………………………………………20
2. НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ…………………..……………21
2.1. Визначення кількості шкідливих речовин, що поступають через нещільності фланцевих з'єднань ……………………………………………..…….21
2.1.1. Порядок виконання розрахунку……………………………..……21
2.1.2. Розрахунки………………………………………………..…….….22
2.2. Випаровування з вільної поверхні рідини………………….…….……23
2.2.1. Порядок виконання розрахунку…………………………..………24
2.2.2. Розрахунки……………………………………………………… .. 26
2.3. Породні відвали. Розрахунок викидів твердих частинок…………….28
2.3.1. Порядок розрахунку………………………………………………28
2.3.2. Розрахунки…………………………………………………………30
2.4. Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів (ТПВ)30
2.4.1. Порядок розрахунку………………………………………………30
2.4.2. Розрахунки…………………………………………………………31
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..….33
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………….34
Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як в напрямку збільшення, так і в напрямку зменшення в залежності від троянди вітрів району розташування підприємства по формулі:
(1.22)
L0 – розрахункова відстань, м, від джерела забруднення до границі санітарно-захисної зони;
P – середньорічна повторюваність напрямків вітрів даного румба, %;
P0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (при восьми румбовій троянді вітрів Р0=100/8=12,5%).
Повторюваність напрямків вітрів і штилів (%) для Одеси представлена в табл.1.
Таблиця 1
Повторюваність напрямків вітрів і штилів(%)
напрямок | Пн | ПнСх | Сх | ПдСх | Пд | ПдЗх | Зх | ПнЗх | штиль |
Р, % | 18 | 12 | 10 | 8 | 14 | 11 | 11 | 16 | 1 |
1.4.
Розрахунки
По-перше, розрахуємо середню швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду – w0, використовуючи формулу (1.2):
Тепер за формулою (1.4) можна розрахувати f – коефіцієнт, необхідний для находження коефіцієнта m.
Знайдемо безрозмірний коефіцієнт m за формулою(1.6):
Розрахуємо параметр vm за формулою(1.7):
Оскільки 0,3≤vm≤2, то значення безрозмірного коефіцієнта n визначимо за формулою (1.8):
Тепер можна визначити максимальну приземну концентрацію шкідливих речовин См за формулою(1.1):
Відстань від джерела викиду, на якій досягається максимальна приземна концентрація, повинна визначатися за формулою (1.9). d визначаємо за формулою(1.10).
Оскільки 0,5≤ vm≤2
При 0,5< vm≤2 небезпечна швидкість вітру дорівнює um=vm=1,101.
Знайдемо співвідношення u∕um
>1, отже для визначення
Максимальна приземна концентрація шкідливої речовини Смм при несприятливих метеорологічних умов і швидкості вітру, відмінною від небезпечної швидкості вітру um повинна розраховуватися за формулою (1.12):
Смм=0,419∙0,0250=0,00105 мг∕м3
Оскільки u ∕ um >1, як було зазначено вище, отже розрахунок безрозмірної величини р будемо проводити за формулою (1.15):
Відстань Хмм, на якій приземна концентрація досягає значення Смм, визначимо за формулою (1.14):
Хмм=217∙1,9008=412 м
Визначимо концентрації у приземному шарі на різних відстанях від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру. Для цього скористаємось формулами (1.17-.1.18). Результати розрахунків внесемо до табл.2.
Таблиця 2
Х, м | Хм, м | Х∕Хм | s1 | C, мг∕м3 |
20 | 217 | 0,0922 | 0,0449 | 0,000112 |
40 | 217 | 0,184 | 0,157 | 0,000393 |
60 | 217 | 0,276 | 0,307 | 0,000768 |
80 | 217 | 0,369 | 0,470 | 0,00118 |
100 | 217 | 0,461 | 0,627 | 0,00157 |
120 | 217 | 0,553 | 0,763 | 0,00191 |
140 | 217 | 0,645 | 0,869 | 0,00217 |
160 | 217 | 0,737 | 0,942 | 0,00235 |
180 | 217 | 0,829 | 0,983 | 0,00246 |
200 | 217 | 0,922 | 0,998 | 0,00250 |
220 | 217 | 1,014 | 0,997 | 0,00249 |
240 | 217 | 1,106 | 0,975 | 0,00244 |
260 | 217 | 1,198 | 0,952 | 0,00238 |
280 | 217 | 1,290 | 0,929 | 0,00232 |
300 | 217 | 1,382 | 0,905 | 0,00226 |
320 | 217 | 1,475 | 0,881 | 0,00220 |
340 | 217 | 1,567 | 0,857 | 0,00214 |
360 | 217 | 1,659 | 0,832 | 0,00208 |
380 | 217 | 1,751 | 0,808 | 0,00202 |
400 | 217 | 1,843 | 0,784 | 0,00196 |
20 | 217 | 0,0922 | 0,0449 | 0,000112 |
40 | 217 | 0,184 | 0,157 | 0,000393 |
60 | 217 | 0,276 | 0,307 | 0,000768 |
Аналогічно
визначається значення концентрації шкідливих
речовин на різних відстанях по вісі
смолоскипу за інших значень швидкостей
вітру u та несприятливих метеорологічних
умовах. За формулою (1.18-1.19) знаходиться
значення s1 за відношенням
Х/Хмн. Концентрація шкідливої
речовини визначається множенням Смн
на s1.
Результати розрахунку значень s1 і С наведені у табл. 3.
Таблиця 3
Х, м | Хм, м | Х∕Хмн | s1 | C, мг∕м3 |
40 | 412 | 0,0971 | 0,0495 | 0,00005 |
80 | 412 | 0,194 | 0,172 | 0,00018 |
120 | 412 | 0,291 | 0,333 | 0,00035 |
160 | 412 | 0,388 | 0,505 | 0,00053 |
200 | 412 | 0,485 | 0,665 | 0,00070 |
240 | 412 | 0,583 | 0,800 | 0,00084 |
280 | 412 | 0,680 | 0,900 | 0,00095 |
320 | 412 | 0,777 | 0,963 | 0,00101 |
360 | 412 | 0,874 | 0,993 | 0,00104 |
400 | 412 | 0,971 | 0,999 | 0,001049 |
440 | 412 | 1,068 | 0,984 | 0,00103 |
480 | 412 | 1,165 | 0,961 | 0,00101 |
520 | 412 | 1,262 | 0,936 | 0,00098 |
560 | 412 | 1,359 | 0,911 | 0,00096 |
600 | 412 | 1,456 | 0,886 | 0,00093 |
640 | 412 | 1,553 | 0,860 | 0,00090 |
680 | 412 | 1,650 | 0,834 | 0,00088 |
720 | 412 | 1,748 | 0,809 | 0,00085 |
760 | 412 | 1,845 | 0,783 | 0,00082 |
800 | 412 | 1,942 | 0,758 | 0,00080 |
За результатами розрахунків, що приведені у табл. 2 та 3, будуємо графіки зміни концентрацій за віссю смолоскипа викиду [C1=f(X) і [C1=f(X)], (див. рис.1 3436.КР-ХЕ06109.001.ГЧ).
Знайдемо гранично допустимий викид. Для цього проведемо розрахунок за формулою (1.21):
Визначимо границі санітарно-захисної зони для даного підприємства. За вихідними даними: L0=100 м; Р0=100/8=12,5 % − для восьми румбової троянди вітрів.
Розрахуємо
розмір СЗЗ для кожного напрямку,
користуючись формулою (1.22).
Таблиця 4
напрямок | Пн | ПнСх | Сх | ПдСх | Пд | ПдЗх | Зх | ПнЗх | штиль |
Р, % | 18 | 10 | 8 | 14 | 11 | 11 | 16 | 1 | |
L, м | 144 | 96 | 80 | 64 | 112 | 88 | 88 | 128 | 8 |
За
отриманими даними будуємо схему СЗЗ (див.
рис. 2 3436.КР-ХЕ08009.002.ГЧ).
Висновки
до розділу 1
В
цьому пункті були проведені розрахунки
параметрів розсіювання викидів. Розраховано
максимальну приземну концентрація шкідливих
речовин См(мг/м3) для нагрітої
газоповітряної суміші з одиночного джерела
з круглим отвором при заданих та несприятливих
метеорологічних умовах та визначено
відстань, на якій вона досягається. Визначений
гранично допустимий нагрітий викид шкідливої
речовини в атмосферне повітря (ГДК, г/с),
при якому забезпечується не перевищуюча
ГДК концентрація його у приземному шарі
повітря. Побудовано графіки зміни концентрації
по осі факелу викиду C=f(x). Побудовано схемау
санітарно-захисної зони підприємства
відповідно до троянди вітрів міста Одеси.
2.
НЕОРГАНІЗОВАНІ
ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ
2.1.
Визначення кількості
шкідливих речовин,
що поступають через
нещільності фланцевих
з'єднань
2.1.1. Порядок виконання розрахунку
Визначаються об’ємні частки складових газової суміші:
(2.1)
де Мі – відносні молекулярні маси складових газової суміші.
Абсолютний тиск газової суміші в трубопроводі:
Рабс=Рнадл+В (2.2)
Парціальний тиск складових газової суміші, Па:
Рі=ni∙Pабс (2.3)
Концентрація складових газової суміші, мг/м3:
(2.4)
Густина газової суміші в трубопроводі, кг/м3:
ρсм=∑Сі/106 (2.5)
Молекулярна маса газової суміші в трубопроводі, г/моль:
Мсм=∑(ni∙Mi) (2.6)
Об’єм газів у трубопроводі, м3:
V=0,785∙d2∙L (2.7)
Коефіцієнт
негерметичності фланцевих з’
Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:
(2.8)
Об’єм газової суміші (м3/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань трубопроводу:
(2.9)
Кількість складових газової суміші, що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань трубопроводу, г/ч:
Gi=Vсм Ci10-3 (2.10)
2.1.2. Розрахунки
Знайдемо об’ємні долі складових газової суміші за формулою (2.1).