Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2011 в 19:35, курсовая работа

Описание работы

У даній курсовій роботі розглянуте рішення однієї із задач нормування антропогенного навантаження на біосферу – визначення ступеня забруднення атмосфери. Розрахунки засновані на існуючих сучасних методиках розрахунку навантаження на біосферу – “Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств ОНД-86”.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………..….……7
1.ОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ………………………………...……9
1. Розрахунок розсіювання викидів з одиночного джерела……...…….6
2. Знаходження гранично допустимого викиду……………………..…13
3. Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств…...14
1.4. Розрахунки…………………………………………………….….……15
Висновок до розділу 1…………………………………………………………20
2. НЕОРГАНІЗОВАНІ ДЖЕРЕЛА ВИКИДУ…………………..……………21
2.1. Визначення кількості шкідливих речовин, що поступають через нещільності фланцевих з'єднань ……………………………………………..…….21
2.1.1. Порядок виконання розрахунку……………………………..……21
2.1.2. Розрахунки………………………………………………..…….….22
2.2. Випаровування з вільної поверхні рідини………………….…….……23
2.2.1. Порядок виконання розрахунку…………………………..………24
2.2.2. Розрахунки……………………………………………………… .. 26
2.3. Породні відвали. Розрахунок викидів твердих частинок…………….28
2.3.1. Порядок розрахунку………………………………………………28
2.3.2. Розрахунки…………………………………………………………30
2.4. Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів (ТПВ)30
2.4.1. Порядок розрахунку………………………………………………30
2.4.2. Розрахунки…………………………………………………………31
ВИСНОВКИ………………………………………………………………..….33
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………….34

Работа содержит 1 файл

9 - копия.doc

— 631.50 Кб (Скачать)

      

      Розмір  санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як в напрямку збільшення, так і в напрямку зменшення в залежності від троянди вітрів району розташування підприємства по формулі:

                                        (1.22)

      L0 – розрахункова відстань, м, від джерела забруднення до границі санітарно-захисної зони;

      P – середньорічна повторюваність напрямків вітрів даного румба, %;

      P0 – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (при восьми румбовій троянді вітрів Р0=100/8=12,5%).

      Повторюваність  напрямків вітрів і штилів (%) для  Одеси представлена в табл.1.

      Таблиця 1

      Повторюваність  напрямків вітрів і штилів(%)

    напрямок Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх штиль
    Р, % 18 12 10 8 14 11 11 16 1
 

      1.4. Розрахунки 

      По-перше, розрахуємо середню швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду – w0, використовуючи формулу (1.2):

      

      Тепер за формулою (1.4) можна розрахувати f – коефіцієнт, необхідний для находження коефіцієнта m.

      

      Знайдемо  безрозмірний коефіцієнт m за формулою(1.6):

      

      

      Розрахуємо  параметр vm за формулою(1.7):

      

      Оскільки 0,3≤vm≤2, то значення безрозмірного коефіцієнта n визначимо за формулою (1.8):

      

      Тепер можна визначити максимальну  приземну концентрацію шкідливих речовин См за формулою(1.1):

      

, мг∕м3

      Відстань  від джерела викиду, на якій досягається  максимальна приземна концентрація, повинна визначатися за формулою (1.9). d визначаємо за формулою(1.10).

        Оскільки 0,5≤ vm≤2       

      

м.

      При 0,5< vm≤2 небезпечна швидкість вітру дорівнює um=vm=1,101.

      Знайдемо  співвідношення u∕um

       >1, отже для визначення безрозмірної  величини r скористаємось формулою (1.13):

      

      Максимальна приземна концентрація шкідливої речовини Смм при несприятливих метеорологічних умов і швидкості вітру, відмінною від небезпечної швидкості вітру um повинна розраховуватися за формулою (1.12):

      Смм=0,419∙0,0250=0,00105 мг∕м3

      Оскільки  u ∕ um >1, як було зазначено вище, отже розрахунок безрозмірної величини р будемо проводити за формулою (1.15):

      

      

      Відстань  Хмм, на якій приземна концентрація досягає значення Смм, визначимо за формулою (1.14):

      Хмм=217∙1,9008=412 м

      Визначимо концентрації у приземному шарі на різних відстанях від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру. Для цього скористаємось формулами (1.17-.1.18). Результати розрахунків внесемо до табл.2.

      Таблиця 2

      
Х, м Хм, м Х∕Хм s1 C, мг∕м3
20 217 0,0922 0,0449 0,000112
40 217 0,184 0,157 0,000393
60 217 0,276 0,307 0,000768
80 217 0,369 0,470 0,00118
100 217 0,461 0,627 0,00157
120 217 0,553 0,763 0,00191
140 217 0,645 0,869 0,00217
160 217 0,737 0,942 0,00235
180 217 0,829 0,983 0,00246
200 217 0,922 0,998 0,00250
220 217 1,014 0,997 0,00249
240 217 1,106 0,975 0,00244
260 217 1,198 0,952 0,00238
280 217 1,290 0,929 0,00232
300 217 1,382 0,905 0,00226
320 217 1,475 0,881 0,00220
340 217 1,567 0,857 0,00214
360 217 1,659 0,832 0,00208
380 217 1,751 0,808 0,00202
400 217 1,843 0,784 0,00196
20 217 0,0922 0,0449 0,000112
40 217 0,184 0,157 0,000393
60 217 0,276 0,307 0,000768

       

      Аналогічно  визначається значення концентрації шкідливих  речовин на різних відстанях по вісі смолоскипу за інших значень швидкостей вітру u та несприятливих метеорологічних умовах. За формулою (1.18-1.19) знаходиться значення s1 за відношенням Х/Хмн. Концентрація шкідливої речовини визначається множенням Смн на s1.  

      Результати розрахунку значень s1 і С наведені у табл. 3.

      

      Таблиця 3

      Х, м Хм, м Х∕Хмн s1 C, мг∕м3
      40 412 0,0971 0,0495 0,00005
      80 412 0,194 0,172 0,00018
      120 412 0,291 0,333 0,00035
      160 412 0,388 0,505 0,00053
      200 412 0,485 0,665 0,00070
      240 412 0,583 0,800 0,00084
      280 412 0,680 0,900 0,00095
      320 412 0,777 0,963 0,00101
      360 412 0,874 0,993 0,00104
      400 412 0,971 0,999 0,001049
      440 412 1,068 0,984 0,00103
      480 412 1,165 0,961 0,00101
      520 412 1,262 0,936 0,00098
      560 412 1,359 0,911 0,00096
      600 412 1,456 0,886 0,00093
      640 412 1,553 0,860 0,00090
      680 412 1,650 0,834 0,00088
      720 412 1,748 0,809 0,00085
      760 412 1,845 0,783 0,00082
      800 412 1,942 0,758 0,00080

      За  результатами розрахунків, що приведені у табл. 2 та 3, будуємо графіки зміни концентрацій за віссю смолоскипа викиду [C1=f(X) і [C1=f(X)], (див. рис.1 3436.КР-ХЕ06109.001.ГЧ).

      Знайдемо  гранично допустимий викид. Для цього  проведемо розрахунок за формулою (1.21):

      

 г/с

      Визначимо границі санітарно-захисної зони для  даного підприємства. За вихідними  даними: L0=100 м; Р0=100/8=12,5 % − для восьми румбової троянди вітрів.

      Розрахуємо  розмір СЗЗ для кожного напрямку, користуючись формулою (1.22).  

      Таблиця 4

    напрямок Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх штиль
    Р, % 18
    12
    10 8 14 11 11 16 1
    L, м 144 96 80 64 112 88 88 128 8
 

      За  отриманими даними будуємо схему СЗЗ (див. рис. 2 3436.КР-ХЕ08009.002.ГЧ).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  до розділу 1 

      В цьому пункті були проведені розрахунки параметрів розсіювання викидів. Розраховано максимальну приземну концентрація шкідливих речовин См(мг/м3) для нагрітої газоповітряної суміші з одиночного джерела з круглим отвором при заданих та несприятливих метеорологічних умовах та визначено відстань, на якій вона досягається. Визначений гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини в атмосферне повітря (ГДК, г/с), при якому забезпечується не перевищуюча ГДК концентрація його у приземному шарі повітря. Побудовано графіки зміни концентрації по осі факелу викиду C=f(x). Побудовано схемау санітарно-захисної зони підприємства відповідно до троянди вітрів міста Одеси. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. НЕОРГАНІЗОВАНІ  ДЖЕРЕЛА  ВИКИДУ 

      2.1. Визначення кількості  шкідливих речовин, що поступають через нещільності фланцевих з'єднань 

      2.1.1. Порядок виконання розрахунку

      Визначаються  об’ємні частки складових газової суміші:

        

      (2.1)

         де Мі – відносні молекулярні маси складових газової суміші.

      Абсолютний  тиск газової суміші в трубопроводі:

            Рабснадл (2.2)

      Парціальний тиск складових газової суміші, Па:

            Рі=ni∙Pабс (2.3)

      Концентрація  складових газової суміші, мг/м3:

      

      (2.4)

      Густина газової суміші в трубопроводі, кг/м3:

            ρсм=∑Сі/106 (2.5)

      Молекулярна маса газової суміші в трубопроводі, г/моль:

            Мсм=∑(ni∙Mi) (2.6)

      Об’єм газів у трубопроводі, м3:

            V=0,785∙d2∙L (2.7)

      Коефіцієнт  негерметичності фланцевих з’єднань цехового трубопроводу m        приймається рівним 0,001. 

      

      

      Кількість газової суміші (г/ч), що виділяється через нещільності фланцевих   з’єднань трубопроводу розраховується за формулою:

                                            (2.8)

      Об’єм газової суміші (м3/ч), що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань трубопроводу:

                (2.9)

      Кількість складових газової суміші, що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань трубопроводу, г/ч:

            Gi=Vсм Ci10-3 (2.10) 

      2.1.2. Розрахунки

      Знайдемо  об’ємні долі складових газової  суміші за формулою (2.1).

Информация о работе Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств