Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 15:05, реферат
Глобальна екологічна криза є реалією нашого часу. Але на фоні політичної і економічної ситуації, яка склалася в Україні, проблема стосунків з природним оточенням відкладається в побутовій свідомості на задній план. Найбільшу увагу привертають такі аспекти загострення екологічної ситуації, як погіршення якості життя в результаті забруднення довкілля і наслідки антропогенних катастроф, перш за все – наслідки аварії на ЧАЕС. Від цієї проблеми, певно, ми позбавимось ще нескоро, мине чимало десятиліть, а, можливо, і століття, поки ми будемо згадувати про це як про історичний факт із життя України. Тому для українського суспільства проблема формування екологічної свідомості є нагальною, і у найближчих десятиліттях вона повинна стати найважливішим фактором його розвитку.
Вступ
1. Загальні відомості.................................................................................................4
2. Аналіз загроз природи та тенденція їх прояву...................................................6
3. Аналіз реалізації природних загроз та прогноз їх розвитку.............................8
4. Аналіз стану галузі техногенних загроз.............................................................8
5. Аналіз реалізації техногенних загроз і прогноз щодо їх розвитку.................11
6. Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
України ....................................................................................................................15
7. Цілі та заходи поліпшення довкілля..................................................................17
Висновки...................................................................................................................18
Список використаних джерел.........................................................
:
Вид Надзвичайних ситуацій |
кількість н. с. |
загальнодержавний |
Регіо нальний |
місцевий |
Об'єктивний |
Загинуло людей |
Постраждало людей |
Пожежі, вибухи |
655 |
10 |
14 |
232 |
389 |
711 |
697 |
Аварії з викидом шкідливих речовин |
51 |
11 |
40 |
6 |
66 | ||
Наявність в ОС шкідливих речовин вище ГДК |
44 |
1 |
13 |
30 |
2 | ||
Аварії з викидом радіоактивних речовин |
2 |
1 |
1 |
2 | |||
Аварії на очисних спорудженнях |
5 |
3 |
2 |
3 |
|||
Гідродинамічні аварії |
3 |
2 |
1 |
1 |
В Україні існує високий рівень радіаційної небезпеки, обумовленої розміщенням на її території чотирьох атомних станцій із тринадцятьма атомними реакторами, двох досвідчених ядерних реактора і більш трьох тисяч підприємств і організацій, що використовують радіоактивні речовини і випускають радіоактивні відходи.
Протягом
останніх 4 років на АЕС України
відбулося 131 надзвичайна ситуація
через позапланову зупинку
В Україні функціонує близько 2 тисяч хімічно небезпечних виробництв, де зберігається чи використовується 300 тисяч тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).
За останні чотири роки в Україні відбулася 51 надзвичайна подія через викиди СДОР.
У таблиці 2 приведена статистика надзвичайних ситуацій, які відбувались на атомних електростанціях в межах України (тут приводяться дані щодо всіх електростанцій) [4].
АЕС |
Кількість надзвичайних ситуацій |
Запорізька |
53 |
Ровенська |
35 |
Південно - Українська |
24 |
Чорнобильська |
12 |
Хмельницька |
7 |
У господарствах України існує більш 1200 вибухо- і пожежнонебезпечних об'єктів, в яких зосереджено більш ніж 13,6 млн. тони твердих і рідких вибухо- і пожежнонебезпечних речовин: хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні і. машинобудівні підприємства, мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, вугільні шахти. У таблиці 3 приведені дані про кількості надзвичайних ситуацій, зв'язаних з пожежами і вибухами в промисловості впродовж останніх чотирьох років.
Таблиця 3.
Надзвичайні ситуації в промисловості
Назва надзвичайної ситуації |
кількість |
Загинуло людей |
Постраждало людей |
Пожежі і вибухи в шахтах, підземних і гірських видобутках |
132 |
262 |
148 |
Пожежі і вибухи в спорудженнях, комунікаціях і технологічному устаткуванні |
136 |
53 |
117 |
Пожежі і вибухи на об'єктах розвідки, видобутку, переробки , транспортування і збереження пальних і вибухонебезпечних речовин, що легко займаються |
62 |
9 |
114 |
Пожежі на радиаційно -, хіміко- і біологічно небезпечних об'єктах |
13 |
7 |
2 |
Аварії на магістральних газопроводах, довжина яких більш ніж 35 тисяч кілометрів, і нафтопроводах, довжина яких більш ніж 4 тисячі кілометрів; компресорних нафтопереробних (31 шт.) і газопереробних (89 шт) станціях, продуктопроводах (3,3 тис. км) в основному через злочинні ушкодження призводять до значного негативного впливу на навколишнє середовище. За останні чотири роки відбулося 136 аварій, особливо багато у Львівській області [4].
Загальна площа сховищ виробничих відходів в Україні перевищує 30 тисяч гектарів, вони постійно горять і забруднюють повітряне середовище газом і пилом. З загальної кількості хвостосховищ - 70% (154) належать до вугільної промисловості, 19% (42) — підприємствам металургійної і хімічної промисловості, 11 % — підприємствам будіндустрії. Крім того Україна має 2300 гідроспоруджень для збереження відходів хімічних, металургійних ,ТЕЦ, промстоків агропромислового комплексу. Усе це негативно впливає на стан навколишнього середовища і забруднює території і підземні води.
Сьогодні фіксується тривожна тенденція зниження рівня надійності гідротехнічних споруджень Дніпровського каскаду, Довжина Якого складає 120 км. Досвід експлуатації гребель показує, що після 50 років збільшується ймовірність аварій, у тому числі й руйнування їхнього тіла. У 1994—1995 роках за пропозицією Світового банку приведена експертиза робочого стану дніпровської ГЕС, що визначила необхідність реконструкції її. При руйнуванні 1 Дніпровського каскаду ГЕС можливе затоплення близько 60 тисяч гектарів земель, руйнування 80 мостів, зупинка роботи енергосистем, виведення з ладу до 2000 км ЛЕП, вихід з ладу газового, водяного господарства, порушення транспортного сполучення [2].
Основними шляхами проникнення на територію України небезпечних хімічних речовин, особливо сильнодіючих отруйних речовин, є перенесення їх атмосферним повітрям і поверхневими водами.
5. Аналіз реалізації техногенних загроз і прогноз щодо їх розвитку.
Сучасний період розвитку суспільства характеризується все більш зростаючими розбіжностями людини і навколишньої природного середовища. Промислові регіони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварії і катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок збільшення кількості застарілих технологій і устаткування, зниження темпів поновлення і модернізації виробництва (зношеність основних фондів усіх галузей промисловості складає 50%, у середньому). У багатьох випадках антропогенна діяльність приводить до усе більшої залежності об'єктів господарювання від дії природних факторів.
У мережі населених пунктів України ведучу роль грають великі міста. У країні нараховується 24 міста з населенням понад 250 тис. чел. де проживає 46 % міського населення. Найвищий рівень урбанізації характерний для Донецької області – 90,3%, Луганської – 86,4; Дніпропетровської – 83,6; Харківської – 78,6 %. Зрозуміло, що з таким рівнем концентрації населення зв'язане зосередження промислового виробництва (у тому числі і потенційно небезпечного), що спричиняє погіршення екологічної ситуації.
Слід зазначити, що до потенційно небезпечних
виробництв належать ті, котрі супроводжуються
важкими соціально-
Потенційно небезпечні виробництва мають велику питому вагу в структурі промислового виробництва. У цілому по країні на них приходиться 42,8 % вартості основних промислових фондів, 33,8 % обсягів виробництва і 21 % працюючих. Особливо велика частка потенційно небезпечних виробництв у Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Київський областях. По вартості промислових виробничих фондів на перші три області приходиться 55,3 % від їхньої вартості в Україні в цілому. У середньому по країні на 1км2 території приходиться 2,6 чол. промислово-виробничогоого персоналу, зайнятого на техногенно небезпечних об'єктах. По областях цей показник розподіляється в такий спосіб: до 0,5 чол. — Тернопільська, Херсонська; від 0,5 до 1 чол. — Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Ривненская, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька; від 1,1 до 2,6 чол. — Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Сумська, Харківська, Черкаська; 2,7 чол. — Львівська; 6,1 чол. — Дніпропетровська; 10,8 чол. — Луганська; 19,9 чол. — Донецька. Надзвичайно забруднені території площею 61 тис. км2, де загрянение повітря в 20—250 разів перевищує нормативи, води — у 5-45, ґрунту — у 2-10 разів, знаходяться в районах Наддніпрянщини, Донбасу, східної частини Причорномор'я, Чорнобильської АЕС [5].
Обсяги скидань забруднених
стічних вод у природні об'
Економічна криза обумовила спад промислового виробництва, що спричинило за собою скорочення обсягів споживання ресурсів і зменшення викидів шкідливих речовин. Так, у 2000 р. у порівнянні з 1999 р. у країні обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення атмосфери зменшилися на 901,6 тис.т., чи на 5,8% (див. табл. 4). Хоча в Запорізькій області і Києві – зросли, відповідно, на 5,3 тис. (1,97 %) і 8,8 тис. (16,51 %). Але темпи зниження споживання ресурсів у порівнянні з темпами спаду обсягів виробництва промислової продукції значно менше. Це зв'язано з експлуатацією застарілого устаткування, його зносом, із загальним технологічним руйнуванням виробництва.
По показнику обсягів викидів в атмосферу процентне співвідношення між найбільш забрудненими областями (за станом на 2000 р.) наступне: Донецька – 40,2 %, Дніпропетровська – 17,43, Луганська – 11,12, Запорізька – 5,7, Івано-Франківська – 3,7
Таблиця 4
Забруднення поверхневих водних об’єктів та атмосфери викидами
Адміністративно-територіальні одиниці |
Об’єми викидів забруднюючих речовин в природні поверхневі водні об’єкти (тыс.т/год) |
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонар-ними джерелами (тыс. т) | ||||
роки | ||||||
1998 |
1999 |
2000 |
1998 |
1999 |
2000 | |
Всього по Україні в тому числі: Автономная Республика Крым (включая Севастополь) Винницкая ВолынскаяДнепропетровская Донецкая Житомирская Закарпатская Запорожская Ивано-Франковская Киевская (без Киева) Киев Кировоградская Луганская Львовская Николаевская Одесская Полтавская Ривненская Сумская Тернопольская Харьковская Херсонская Хмельницкая Черкасская Черновицкая Черниговская. |
4766,43
712,16 20,00 11,15 430,39 1701,44 26,53 8,28 141,44 43,96 25,89 118,66 33,56 701,14 158,82 23,61 137,16 54,37 19,92 26,45 11,81 133,92 141,43 16,24 43,01 11,72 13,38 |
4325,43
449,52 16,85 12,34 540,39 1571,44 19,90 7,21 133,76 41,30 16,45 105,85 28,4 608,12 136,13 28,18 104,11 51,29 19,42 27,62 10,59 133,04 179,69 12,5348,1710,8811,93 |
4703,7
1034,5 16,0 10,6 375,7 1568,1 15,3 6,8 202,6 37,1 10,4 100,9 28,2 594,7 129,6 31,1 72,3 45,2 15,9 23,4 11,0 136,3 164,4 6,5 43,9 9,1 10,2 |
6210,4
120,6 112,2 18,6 1172,1 2093,1 35,8 15,0 299,5 244,0 129,9 65,0 91,9 786,3 153,1 43,3 45,8 175,5 29,4 33,1 27,1 276,7 46,0 52,4 67,9 11,8 35,2 |
5687,0
90,6 127,0 15,3 1031,2 2136,5 30,6 13,2 268,8 271,7 122,6 53,3 84,3 578,1 124,6 34,6 42,9 126,2 25,3 42,5 21,9 241,2 37,5 54,4 63,6 10,3 38,8 |
4785,4
64,9 82,4 15,0 833,9 1925,4 23,4 11,8 274,1 180,5 77,6 61,2 56,1 532,2 106,5 25,0 33,4 97,3 20,3 34,3 15,5 168,0 24,1 31,2 55,6 7,6 28,1 |
Информация о работе Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка