Причини виникнення глобальних проблем людства

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 15:31, реферат

Описание работы

Протягом останніх десятиліть у світі виникло та загострилося певне коло проблем, що стосуються інтересів та долі всього людства. Розв'язання даних проблем не підсильне жодній з країн світу окремо. Необхідні скоординовані зусилля всієї спільноти землян, адже під загрозою їх подальша доля. Подібні проблеми дістали назву глобальних (від лат. "globus" - куля, фр. "global" - всеохоплюючий, загальний). Глобалістика як самостійна галузь знань та досліджень про найбільш загальні, планетарні проблеми сучасності та майбутній розвиток людства перебуває в процесі становлення.

Содержание

1. Суть глобальних проблем
2. Сфера дії глобальних проблем
3. Класифікація глобальних проблем.
4. Причини виникнення глобальних проблем
4.1 Демографічна проблема
4.2.1 Екологічна проблема
4.2.2 Проблеми прісної води
4.2.3 Шляхи вирішення екологічної проблеми
4.3.1 Паливно-енергетична і сировинна глобальні проблеми.
4.3.2 Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної проблем
5. Причини загострення глобальних проблем

Работа содержит 1 файл

ппроблеми.doc

— 91.50 Кб (Скачать)

План:

1. Суть глобальних  проблем

2. Сфера дії глобальних  проблем

3. Класифікація глобальних  проблем.

4. Причини виникнення  глобальних проблем

4.1 Демографічна проблема

4.2.1 Екологічна проблема

4.2.2 Проблеми прісної  води

4.2.3 Шляхи вирішення екологічної проблеми

4.3.1 Паливно-енергетична  і сировинна глобальні проблеми.

4.3.2 Шляхи вирішення  паливно-енергетичної та сировинної  проблем

5. Причини загострення  глобальних проблем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть глобальних  проблем

Протягом останніх десятиліть у світі виникло та загострилося певне коло проблем, що стосуються інтересів та долі всього людства. Розв'язання даних проблем не підсильне жодній з країн світу окремо. Необхідні скоординовані зусилля всієї спільноти землян, адже під загрозою їх подальша доля. Подібні проблеми дістали назву глобальних (від лат. "globus" - куля, фр. "global" - всеохоплюючий, загальний). Глобалістика як самостійна галузь знань та досліджень про найбільш загальні, планетарні проблеми сучасності та майбутній розвиток людства перебуває в процесі становлення.

Глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєнь, хвороби і т.д.). Глобальні проблеми людства стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного простору.

Це сукупність соціоприродних проблем, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства, збереження цивілізації. Ці проблеми характеризуються динамізмом, виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства і для свого вирішення потребують об'єднаних зусиль всього людства. Глобальні проблеми взаємопов'язані, охоплюють всі сторони життя людей і зачіпають всі країни світу.

Глобальні проблеми людства є наслідком протистояння з одного боку природи, а з іншого - людської практики, культури людства, а також невідповідності або несумісності різноспрямованих тенденцій в ході розвитку самоі людської культури.

 

2. Сфера дії  глобальних проблем

Існують певні ознаки, що дають змогу визначити проблему глобальною. А саме:

1) вони мають загальносвітовий характер, тобто стосуються інтересів значної кількості або ж усіх держав світу;

2) невирішення їх викликає загрозу людству, погіршення умов життя людей та розвитку продуктивних сил;

3) вони потребують невідкладних та рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового співтовариства.

Відповідно до перелічених  ознак глобальні проблеми поділяються на три сфери дії.

До першої належать проблеми, що виникають у сфері взаємодії суспільства з природою. Зокрема, надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством; збереження довкілля; освоєння ресурсів Світового океану, дослідження космічного простору тощо. У розв'язанні цих проблем людству слід пам'ятати: „Земля - це не те, що ми успадкували від батьків, а те, що взяли в позичку у своїх дітей.” Загальний економічний закон зростання потреб та й зростання чисельності самого людства вимагають все більше і більше відновлюваних та невідновлюваних природних ресурсів. Отже, загострюється суперечність між потребами людства та можливостями природи задовольнити їх на даному рівні розвитку продуктивних сил цивілізації.

До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіональні та міжнародні кризи тощо. Останнім часом серед проблем даної сфери на перший план вийшли проблеми, пов'язані з регіональними конфліктами. Слід зазначити, що за останній час окреслились певні відцентрові тенденції в багатьох країнах світу. Мова йде не лише про розвал СРСР, колишніх Югославії та Чехословаччини. Подібні процеси відбуваються в Італії (суперечність між багатою промисловою північчю країни і бідним сільськогосподарським півднем), Канаді (англомовна і франкомовна частини країни) тощо. Соціологи говорять про світову тенденцію суверенізації. В цьому розумінні особливо показовим є приклад Канади. Адже в багатьох випадках дану тенденцію пов'язують із кризами, зубожінням та перенаселенням. Канада ж сьогодні - це країна, що має один з найвищих у світі показників щодо рівня та якості життя.

Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. До цієї сфери належать, передусім, проблеми пристосування сучасної людини до умов природного та соціального середовища. На зміни цих умов сьогодні впливає багато факторів, зокрема, науково-технічний прогрес та урбанізація, внаслідок погіршення екологічних умов загострюються проблеми охорони здоров'я й боротьби з епідеміями та тяжкими захворюваннями (зростає захворюваність на туберкульоз, з'явилися нові різновиди його збудників, залишається високим відсоток серцево-судинних захворювань, раку, а чуму ХХ ст. - СНІД дехто з дослідників називає наслідком саме екологічних змін у світі). Проблеми людини та її майбутнього є, по суті, тими глобальними проблемами, в яких у концентрованому виразі проявляються усі інші глобальні та локальні, тривалі та щоденні, природні та суспільні проблеми всього світу. Адже "Немає людини, що була б, як острів, сама по собі; кожна людина - грудка землі, частинка суходолу; і якщо море змиє хоч би скалку материка, поменшає Європа, і те саме буде, якщо змиє мис або оселю друга твого, або твою власну; від смерті кожної людини меншаю і я, бо я єдиний з усім людством; тому ніколи не питай, по кому подзвін - він по тобі",- писав Дж.Донн, молодший сучасник Шекспіра. З того часу світ відчуває себе лише ще меншим і тіснішим, і ця єдність кожного з усім людством стала ще відчутнішою.

Класифікація глобальних проблем за сферами дії провадиться  лише для більш чіткого їх усвідомлення. В реальній дійсності ці проблеми тісно переплетені, взаємопов'язані та взаємообумовлені. Зокрема, продовольча криза в цілому ряді країн, зони голоду на Земній кулі - це результат не лише внутрішнього розвитку цих країн, можливо, в більшій мірі - це результат міжнародного поділу праці та диспропорцій світових господарських зв'язків.

 

3. Класифікація глобальних проблем.

Більшість науковців  класифікують глобальні проблеми так:

1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної  війни і забезпечення стабільного  миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти).

2. Природно-екологічні  проблеми (необхідність ефективної  і комплексної охорони навколишнього  середовища, енергетична, сировинна,  продовольча, кліматична, боротьба  з хворобами, проблеми світового океану тощо).

3. Соціально-економічні  проблеми (стабільність розвитку  світового співтовариства, ліквідація  відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність,  стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність та ін.).

4. Наукові проблеми (освоєння  космічного простору, довгострокове прогнозування тощо).

 

4. Причини виникнення  глобальних проблем

Кожна з названих глобальних проблем породжена специфічними причинами, які зумовлені, з одного боку, особливостями розвитку продуктивних сил, географічним положенням країн, рівня прогресу техніки, природно - кліматичними умовами, тобто матеріальним змістом суспільного способу виробництва, а з іншого боку, - специфічною суспільною формою, особливостями розвитку відносин власності. При численності глобальних проблем їм притаманні причинно-наслідкові зв’язки, які визначають розвиток технологічного способу виробництва.

Причини виникнення глобальних проблем можна поділити на три групи:

1) причини природного і демографічного характеру;

2) негативні наслідки господарської діяльності людей;

3) побічні наслідки розвитку науки і техніки.

 

4.1 Демографічна  проблема

Найбільш поширеною  причиною загострення глобальних проблем  є інтенсивне зростання в останні  роки народонаселення планети, або, так званий, демографічний бум, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання чисельності населення в різних країнах та регіонах, причому найвищий приріст населення спостерігається в країнах з низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Так, якщо темпи приросту населення в країнах, що розвиваються протягом ХХ ст. складав близько 2,5% в рік, то в розвинених країнах не перевищував 1%. Це стало причиною того, що в Африці, Азії і Латинській Америці близько 1 млрд. чол. живуть в умовах абсолютної бідності, близько 250 млн. дітей хронічно недоїдають, а від голоду і недоїдання щорічно помирає майже 40 млн. чол.  
Демографічний вибух спричиняє загострення таких глобальних проблем як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична.

В усіх країнам Європи, Північної Америки, у Японії та деяких інших проводиться політика, скерована на збільшення природного приросту населення. Для цього є два шляхи: заохочення народжуваності через надання різних пільг родинам, які мають дітей, і зниження смертності за рахунок покращення соціального забезпечення та медичного обслуговування. Як правило, в економічно розвинутих країнах застосовують обидва методи підвищення природного приросту. Але треба відзначити, що одноразові вкладення у пільги на підвищення народжуваності дадуть ефект не раніше, ніж через 15—20 років, а тому демографічна політика має бути довготерміновою.

У більшості країн, що розвиваються, а також у Китаї, демографічна політика скерована на зниження природно­го приросту населення. Тут пільги надаються сім'ям, які  свідомо обмежують кількість  дітей. Крім того, ведеться пропаганда малої сім'ї у засобах масової інформації та іншими шляхами. У Китаї, наприклад, запроваджено міні­мальний вік для реєстрації шлюбу: 22 роки для чоловіків і 20 років для жінок. Сім'ї, що мають понад двох дітей, сплачують 10%-й податок на заробітну плату.

Щодня населення Землі  збільшується на чверть мільйона чоловік. З 50-х до початку 90-х років ХХ ст. кількість населення світу подвоїлась, а його частка, яка проживає у  найбідніших регіонах світу –  країнах, що розвиваються, та аграрних постсоціалістичних країнах - вже досягла 3/4 світового показника. І хоча помітна тенденція до зниження темпів природного приросту населення на Землі, кількість його у країнах, що розвиваються, продовжує зростати вищими темпами, ніж в економічно розвинутих країнах. За цим криється низка глобальних проблем, яка має бути розв'язана, аби забезпечити умови життєдіяльності людини і гідну якість її життя. І якими б вражаючими не були успіхи економічно розвинутих країн добробут людства і безпека світу в цілому залежать від успіхів економічного ступу всіх держав світу, в тому числі країн, що розвиваються.

 

 

 

4.2.1 Екологічна проблема

Важливою складовою  глобальних проблем є екологічні, спричинені варварським відношенням людини до природи, що проявляється у масовій вирубці лісів, знищенні річок, створенні штучних водосховищ, забрудненні шкідливими відходами прісної води. Щорічно у світі знищується 15 млн. га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних.

Злочинно халатне відношення людей до природи спостерігається і у втраті величезних масивів землі. За останні 100 років людство втратило 200 млн. кв. км землі, а на сьогодні щорічно втрачає близько 6-7 млн. га родючих земель. В Україні за останні 20 років кількість ерогованих земель зросла з 13 до 18 млн. га. Крім того, 2 млн. га настільки захімізовані, що їх рекультивація економічно нерентабельна.

З початку 70-х років  розпочалася екологічна криза, яка  означає різне загострення протиріч між людиною і природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги  у природному кругообігу речовин.

Важливими ознаками цієї кризи є глобальні зміни клімату  і виникнення парникового ефекту. В результаті безпрецедентних масштабів  впливу людини на навколишнє середовище, виходу людської діяльності за межі планети  у космічний простір, втягування у виробничий процес всіх складових біосфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу) озоновий шар над планетою різко зменшується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодовиків Арктики, затоплення більшої частини населених пунктів Землі, посилення ураганів інше. 

Ще однією ознакою  екологічної кризи є проблема відходів внаслідок виробничої діяльності людини. Значні відходи накопичуються  у Світовому океані. Океанський планктон щорічно поглинає близько 50 млрд. т  вуглекислого газу, значна частина якого осідає на дно. Цей процес суттєво впливає на зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері планети. Експорт отруйних речовин складає на сьогодні більше 3 млн. т. в рік.

 

4.1.1 Проблеми  прісної води

Порівняно з початком ХХ ст. споживання прісної води зросло більше, ніж в 7 разів і у 90-х рр. складало майже 300 кубометрів в рік на людину. Враховуючи, що чверть людства відчуває нестачу прісної води, проблема забезпечення населення якісною питною водою висувається на перше місце. При цьому за даними Світової організації з охорони здоров’я, виникнення близько 80% різноманітних захворювань пов’язане зі споживанням неякісної питної води. 

Також проблемою є  забруднення води. У більшості випадків забруднення прісних вод залишається невидимим, оскільки забруднювачі розчинені у воді. Але є і винятки: піністі миючі засоби, а також плаваючі на поверхні нафтопродукти і неочищені стоки. Є декілька природних забруднювачів. Сполуки  алюмінію, що знаходяться в землі, потрапляють в систему прісних водойм у результаті хімічних реакцій. Паводки вимивають з грунту лугів з'єднання магнію, які завдають величезної шкоди рибним запасам. Проте обсяг природних забруднюючих речовин ніщо у порівнянні з виробленими людиною. Щорічно у водні басейни потрапляють тисячі хімічних речовин з непередбачуваною дією, багато з яких представляють собою нові хімічні сполуки. У воді можуть бути виявлені підвищені концентрації токсичних важких металів (кадмію, ртуті, свинцю, хрому), пестицидів, нітратів і фосфатів, нафтопродукти, поверхнево-активні речовини (ПАРи). Як відомо, щорічно в моря й океани потрапляє до 12 млн тонн нафти. Певний внесок у підвищення концентрації важких металів у воді вносять і кислотні дощі. Вони здатні розчиняти в грунті мінерали, що призводить до збільшення вмісту у воді іонів важких металів. З атомних електростанцій в кругообіг води в природі потрапляють радіоактивні відходи. Скидання неочищених стічних вод у водні джерела призводить до мікробіологічних забруднень води. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 80% захворювань у світі спричинені неналежним якістю і антисанітарним станом води. У сільській місцевості проблема якості води стоїть особливо гостро - близько 90% всіх сільських жителів у світі постійно користуються для пиття і купання забрудненою водою.

Информация о работе Причини виникнення глобальних проблем людства