Порядок організації екологічної експертизи

3) інвестиційні проекти,  техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та ін. промислових і господарських об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

4) проекти законодавчих  та інших нормативно-правових  актів, що регулюють відносини  в галузі забезпечення екологічної  безпеки, охорони навколишнього  природного середовища і використання  природних ресурсів, діяльності, що  може негативно впливати на  стан навколишнього природного  середовища;

5) документація по впровадженню  нової техніки, технологій, матеріалів  і речовин (у тому числі тих,  що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну  загрозу навколишньому природному  середовищу.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів державній  екологічній експертизі можуть підлягати  екологічні ситуації, що склалися в  окремих населених пунктах і  регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

В документації на об'єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися:

1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності;

2) обгрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних процесів;

3) забезпечення комплексної  переробки, утилізації і ефективного  використання відходів виробництва;

4) заходи щодо економії  водних ресурсів, забезпечення ефективної  очистки всіх видів стічних  вод, а також їх використання  для технічних потреб без скидання  цих вод у природні водотоки і водойми;

5) дієвість і досконалість  передбачуваних заходів щодо  охорони атмосферного повітря від забруднення;

6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів  рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду;

7) забезпечення захисту  населення і навколишнього природного  середовища від шкідливого впливу  антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Документація, що подається на об'єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків.

Замовники державної екологічної  експертизи зобов'язані підготувати  Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона грунтується.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері  діяльності, що потребує екологічного обгрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань. Вона може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.

Інші екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою  заінтересованих юридичних і  фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями.

Примірний договір про надання еколого-експертних послуг затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

 

2 УМОВИ РАЙОНУ РОЗТАШУВАННЯ  ПІДПРИЄМСТВА. ВИЗНАЧЕННЯ СЗЗ

 

2.1 Кліматична характеристика  району

 

Місто Слав’янськ розташоване на Донецькому кряжі в долині ріки Казенного Торця.

Доне́цький кряж — височина на півдні Східноєвропейський рівнині на кордоні України та Росії. Довжина близько 370 км, ширина 160 км.

У цілому клімат міста є помірно континентальним з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом.

Середньорічна температура повітря становить 8,0 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,1 °С), найвища – в липні (20,9 °С) – див. табл. 2.1.

 

Таблиця 2.1 - Температура повітря по місяцях, (°С)

Температура	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Середня	-6,1	-4,8	0,4	9,3	15,5	19,0	20,9	20,1	14,9	7,8	2,0	-2,6	8,0
Денна максимальна	-3	-1	3	13	20	23	25	24	19	11	4	0	11
Нічна мінімальна	-8	-6	-2	5	10	13	15	14	10	4	-1	-5	4

 

У середньому за рік у  Слов’янську випадає 514 мм атмосферних опадів, найменше – у жовтні, найбільше – у червні (табл. 2.2).

 

Таблиця 2.2 - Середня кількість опадів, (мм)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
42	34	33	41	52	62	48	41	40	27	42	52	514

 

У середньому за рік у  місті спостерігається 129 днів з  опадами; найменше їх (7) у серпні, найбільше (16) – у грудні.

Щороку в Слов’янську утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.

Відносна вологість повітря  в середньому за рік становить 74%, найменша вона (60%) в серпні, найбільша (90%) – у грудні (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3 - Відносна вологість повітря, (%)

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
86	84	81	67	61	64	62	60	65	75	87	90	74

 

Найбільшу повторюваність у  місті мають вітри зі сходу, найменшу – з північного заходу і півночі. Найбільша швидкість вітру – у січні–лютому, найменша – влітку. У січні вона в середньому становить 5,7 м/с, у липні – 3,5 м/с.

 

2.2 Вимоги до розташування ТЕС

 

Вибір майданчика ТЕС був  здійснений на стадії техніко-економічного обґрунтування проекту. Фактори  обґрунтування були наступними:

1) близькість станції  до джерела паливопостачання (менше  500км);

2) близькість до споживачів  енергії (зменшується величина  втрат у мережах);

3) близькість до джерела  водопостачання (Слов`янська ТЕС використовує воду з 3 джерел: р. Сіверський Донець, р. Казений Торець, канал Сіверський Донець-Донбас);

4) сприятливий рельєф  місцевості;

5) достатні розміри майданчика  з урахуванням забудови і санітарної  зони;

6) сприятливий якість  ґрунтів та неможливість їх  використання в сільськогосподарській  діяльності;

7) низький рівень ґрунтових  вод ( не ближче 4,5 м від поверхні);

8) близькість до населених  пунктів і транспортних магістралей.

 

 

 

 

2.3 Визначення та уточненні  СЗЗ Слов’янської ТЕС 

 

Санітарно-захисні зони створюються  з метою відокремлення території  житлової забудови від об'єктів, що є джерелами виділення шкідливих  речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань та ін.

Поняття санітарно-захисної зони визначається державним стандартом України ДСТУ 2156-93 - це територія  навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення і ведення господарської  діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією за погодженням  з органами державного регулювання  безпеки у відповідності з  державними нормативними документами.

Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Нормативний розмір СЗЗ для  теплоелектростанцій, що відносяться  до I класу, — 1000м. Розмір СЗЗ для  Слов'янської ТЕС був прийнятий 500м у зв'язку з близьким розташуванням  «аварійного» селища на підставі РД 34.02.303-91 по нормуванню викидів в атмосферу  і листів з органів Мінздорову і Госькомгидромета СРСР в 1970-1980 г.г.

Для майданчика золовідвалу  встановлений нормативний розмір СЗЗ (II клас) — 500м, для майданчика підприємства по обслуговуванню автомобільного транспорту (IV клас) — 100м, для майданчика мазутохранилища — 300 м. В межах СЗЗ підприємства проживає 124 людини (у південно-східній частині).

Проведемо уточнення санітарно-захисною зони підприємства з урахуванням  напрямку та повторювальності вітру. До таблиці 2.4 занесемо дані по кількості вітрів в напрямках за рік; %

 

Таблиця 2.4 – Кількість вітрів в напрямках за рік, %.

Напрямок обрію	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Повторення вітрів, %	8,9	18,9	11,9	9,9	10,3	9,8	12,9	7,6

 

Уточнення розмірів СЗЗ виконуємо  за формулою:

 

  ;                                                          (2.1)

 

де L₀ – вихідний розмір СЗЗ, м; L₀ = 500 м;

Р – середньорічна повторюваність напрямку вітру, %;

Р₀ – повторюваність напрямку вітрів одного румбу при круговій розі вітрів, %; Р₀ = 12,5%

Результати розрахунків  зводимо до таблиці 2.5.

 

Таблиця 2.5 - Уточнення СЗЗ.

Напрямок обрію	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Уточнені розміри СЗЗ	356	756	476	396	412	432	392	304

 

Схема уточненої СЗЗ надана на рисунку 2.1

 

Рисунок 2.1 – Уточнена СЗЗ  Слов’янської ТЕС

 

3 загальна  техніко-економічна характеристика  підприємства

 

Слов’янська ТЕС входить  до складу ВАТ «Донбасенерго». ТЕС споруджувалась у дві черги.

Будівництво першої черги  продовжувалось з 1951 р. по 1957 р. Було встановлено 5 турбоагрегатів К-100-9 ЛМЗ потужністю по 100 МВт і 11 котлоагрегатів ТП – 230 – 2 паропродуктивністю по 230 т/ч. Станом на теперішній час встановлена потужність I-ї черги складає 80 МВт в складі двох котлів типу ТП – 230 – 2 ст.№6, 7 та турбіни К-100-90 ст.№3. Турбіна ст.№3 переобладнана в теплофікаційну Т – 80 – 90 в 1971 році. Інші котли та турбоагрегати списані та демонтовані внаслідок фізичного зносу.

До складу другої черги  входили два енергоблоку ст.№6 та ст.№7 потужністю по 800 МВт кожний. Будівництво другої черги продовжувалось з 1967 року по 1972 рік.  Енергоблок ст.№6 у зв’язку з високою ступінню зносу обладнання, неможливістю проведення поузлової заміни обладнання та через відсутність газомазутного палива у 1993 році виведений у резерв з консервацією, а в 2003 році блок списаний.

Енергоблок ст.№7 являє  собою дубль-блок, що складається  з двохкорпусного котлоагрегату  типу ТПП-200-1 с рідким шлаковидаленням  та головного зразка одновальної  турбіни типу К-800-240-2  800 МВт, введений в експлуатацію в 1971 році. Напрацювання блоку с початку експлуатації станом на 01.04.2007 р. складає 230,6 тис. годин, корпусів котла 7А и 7Б відповідно 194 тис. годин та 192,5 тис. годин. Число  пусків корпусів 7А и 7Б з початку  експлуатації склало 590 та 551. Число  пусків блоку склало 397.