Охрана труда в мясоперерабатывающей отрасли

створення оптимальних  метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею  вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

• удосконалення технологічних процесів та устаткування;
• раціональне розміщення технологічного устаткування;
• раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;
• раціоналізація режимів праці та відпочинку;
• застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

• підвищений рівень шуму (крик поросят), (ГДР=85 ДБ-А)

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров’я людини загальновідомий. Під час  роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражається нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. В даному випадку це приміщення з тваринами (свині), від яких надходить значний шум, особливо, якщо тварини голодні або їх відбирають на бонітування чи інші заходи.

 

Хімічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

Що стосується хімічних шкідливих факторів, то при даній  роботі на працівника може діяти, підвищена  загазованість повітря робочої зони, що перевищує ГДК.

Основним шляхом надходження  промислових шкідливих речовин  в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90м²) всмоктувальній поверхні легенів. Особливо погано впливає на здоров’я тваринників, які працюють з тваринами, аміак, що утворюється внаслідок розкладання сечі, гною та підстилки.

• підвищений рівень УФ та ІЧ радіації.

Ультрафіолетова та інфрачервона радіації. Найсильніше лазерне випромінювання впливає на очі. Тут найсерйознішу  небезпеку становить випромінювання ультрафіолетового діапазону, яке може призвести до коагуляції білка, рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту. Випромінювання інфрачервоного діапазону, яке поглинається райдужною оболонкою, кришталиком та скло видним тілом, більш-менш безпечне, але також може спричинити сліпоту.

Обґрунтовані нині ГДР  лазерного випромінювання належать до спектрального діапазону від 0,2 до 20 мкм і регламентуються  на рогівці, сітківці та шкірі.

Гранично допустимий рівень впливу лазерного випромінювання залежить від довжини хвилі X, тривалості х і частоти повтору імпульсів f, тривалості дії і. У діапазоні 0,4-1,4 мкм цей рівень додатково залежить від кутового розміру джерела випромінювання а, рад, або від діаметра плями, що освітлена на сітківці d . см, у діапазоні 0,4-0,75 мкм - від фонової освітленості рогівки Фр, лк.

ГДР лазерного випромінювання надається в "Санитарных нормах и  правилах устройств и эксплуатации лазеров" № 2392-81.

До біологічних  шкідливих і небезпечних факторів відносимо:

• вільномешкаючі патогенні мікроорганізми ( бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби)
• патогенні мікроорганізми, що є збудниками хвороб, спільних для людини і с.-г. тварин.

Бруцельоз - інфекційне захворювання домашніх  тварин  (корів, кіз,  овець,  свиней).  Збудник  інфекції виділяється з фекаліями, сечею,  молоком,  навколоплідними  водами  хворих  тварин.  Зараження збудником бруцельозу відбувається при внесенні його в рот інфікованими руками (забій худоби, контакт з  тваринами  та  їх  плодом  при аборті),  що спостерігається при недотриманні правил особистої гігієни.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі  фактори:

Не менш важливе значення мають психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

• перевтома.

Перевтома. Так як на одну свинарку припадає велика кількість поросят, то при їх повному обслуговуванні наступає перевтома.

• нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці, несприятливий психологічний клімат в колективі, соціальні негаразди).

Нервово-психічні перевантаження настає від монотонності праці та від постійного крику поросят. Щоб уникнути даних перевантажень рекомендується час від часу відпочивати.

 

4. Заходи  щодо зниження рівня травматизму

 

Фізичні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:

1. Слизька та нерівна  підлога;

Заходи: для запобігання  травматичних ситуацій необхідно, щоб  підлоги виробничих приміщень були зносостійкими, неслизькими, щільними, легко очищувались, а в деяких цехах та дільницях – волого-, кислотостійкими.

2. Незадовільний рівень штучної та природної освітленості;

Заходи: для створення  сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність  очей. Виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення має відповідати таким вимогам:

  -   створювати  на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової  роботи і не є нижчою за  встановлені норми;

-   не повинно  чинити засліплюючої дії як  від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

-  забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у приміщеннях де буде проводитися бонітування, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- не створювати при  роботі різких та глибоких  тіней (особливо рухомих).

3. Запиленість повітря  робочої зони;

Заходи: для запобігання негативного впливу цього фактору у гніздо з поросятами додають крупно подрібнені опилки з листвяних чи хвойних порід дерев або цьогорічну солому.  Проводити роботи потрібно тільки у спеціальних масках та респіраторах, які затримують пил.

4. Мікроклімат;

Заходи: створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

• удосконалення технологічних процесів та устаткування;
• раціональне розміщення технологічного устаткування;
• раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;
• раціоналізація режимів праці та відпочинку;
• застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

5.  Підвищений рівень шуму;

Заходи: робітникам необхідно  працювати у спеціальних навушниках, які повинні бути необхідною складовою  спеціального одягу працівника.

Хімічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

1. Підвищена загазованість  повітря робочої зони;

Заходи: робітники, які працюють у шкідливих умовах проводять обов’язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці залежно від токсичності речовин) медичні огляди.  Крім цього необхідно забезпечити належний рівень вентиляції у виробничих приміщеннях.

2.  Підвищений рівень  УФ та ІЧ радіації;

Заходи: Для запобігання  лазерного випромінювання необхідно  користуватися захисними окулярами.

Біологічні  шкідливі та небезпечні фактори:

1. Вільномешкаючі патогенні  мікроорганізми;

Заходи: для запобігання захворювання працівників тваринницьких ферм, комплексів на інфекційні хвороби проводять оздоровчі профілактичні заходи. Забороняється допускати до робіт, пов’язаних з доглядом хворих тварин, осіб, які не пройшли медичний огляд, осіб, що не досягли 18 років, а також вагітних жінок та матерів – годувальниць.

2. Патогенні мікроорганізми, що є збудниками хвороб, спільних для людини і с.-г. тварин;

Заходи: необхідно проводити  дезинфекцію – комплекс заходів, спрямованих на знищення або ослаблення інфекційних хвороб. Тому для запобігання інфекційних захворювань необхідно додержуватись правил особистої гігієни (мити руки з милом, дезінфікувати шкіру), проводити санітарно-ветеринарний нагляд (масову вакцинацію худоби).

 

У таблиці 4.1 наведено нормативні показники кількості необхідного спецодягу працівникам зайнятих при роботі з поросятами.

 

Таблиця 4.1

Кількість необхідного  спецодягу, спецвзуття та інших засобів  індивідуального захисту працюючих, зайнятих при роботі у свинарниках

 

№ п/п	Професія, посада	Марки спецодягу, спецвзуття, захисних засобів	Термін використання, місяців
1.	Свинарка	Халат бавовняний Фартук прогумовий Чоботи гумові	12 12 12

 

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а  також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, указаних у цих правилах, повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.4.011-89 ”ССБТ.  Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация” та іншим відповідним  Стандартам  системи

безпеки праці [2].

 

Висновки

 

Отже, нині стан виробничого травматизму в галузі сільського господарства не можна назвати задовільним, особливо в сільських домогосподарствах, де не фіксуються і не оприлюднюються нещасні випадки. Основними причинами виробничого травматизму є зношення основних фондів, ненормований робочий день, значні затрати ручної праці в селянських господарствах, низька обізнаність з питаннями охорони праці, використання праці людей похилого віку та підлітків. Здебільшого травмування працівників відбувається через неправильне поводження з сільськогосподарською технікою та реманентом, автотранспортом, електричним струмом, внаслідок пожеж. До того ж , варто врахувати, що за останні десять років істотно змінився асортимент застосовуваних агрохімікатів та технологічні процеси їх використання і зберігання , незнання яких часто призводить до отруєнь на професійних захворювань .

З метою запобігання  настанню нещасних випадків під час  виробничо-го процесу, пропонуємо посилити масово-роз'яснювальну роботу серед  селян з питань безпечної праці  та прав і гарантій постраждалих від нещасного ви-падку шляхом поширення діяльності пересувних лабораторій у сільській міс-цевості.

 Рівень галузі свинарства у ЗАТ «Фрідом Фарм Бекон» досить високий, що є доброю базою для виробництва свинини. За останні три роки ця галузь набула суттєвих змін, і значно наростила обсяги виробництва та стала високорентабельною, підприємство в цілому збільшило свій потенціал більш ніж у 5 разів. В даній роботі були висвітленні шкідливі та небезпечні фактори, які виникають на підприємствах даного типу якщо робота з питань охорони праці не налагоджена. Також були представлені заходи щодо запобігання шкідливих та небезпечних факторів на підприємствах даного типу.

 

Список використаних джерел

 

1. Основні сільськогосподарські характеристики домогосподарств у сільській місцевос-ті в 2010 році / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.М. Прокопенко. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 81 с.

2. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 0.00-4.26-96

3. Річні звіти ТОВ «Фрідом Фарм Бекон»;

4. Статистичний щорічник "Сільське господарство України" за 2009 рік / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.М. Прокопенко. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 376 с.

5. Статистичний бюлетень "Стан умов праці найманих працівників у 2009 році" / Дер-жком. статистики України / відпов. за вип. І.В. Сенник. – К. : Вид-во "Либідь", 2009. – 25 с.

6. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.Г. Осауленка. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 567 с.