Мониторинг атмосферного повітря

Стаціонарні пости спостережень можуть встановлю­ватись в житловій, промисловій, змішаній зонах та біля автомагістралей.[10]

Маршрутний пост спостереження. Він призначе­ний для регулярного відбору проб повітря у фіксованих точках місцевості за допомогою спеціально обладнаної автолабораторії. Маршрут щомісячно змінюється з та­ким розрахунком, щоб відбір проб повітря у кожному пункті проводився в різний час доби. Наприклад, протя­гом першого місяця машина об’їжджає пости в порядку зростання номерів, другого — в порядку їх спадання, третього — з середини маршруту до кінця і з початку до середини. Розміщення маршрутних постів повинно бути таким, щоб виявляти максимальні концентрації заб­руднюючих речовин, які формуються джерелом вики­ду. Визначаючи місця відбору проб, приймають до ува­ги висоту джерела викиду (Н) і максимально можливу зону забруднення ним атмосферного повітря (К), яка дорівнює 20Н. Складають схему, центром якої є дже­рело викиду, навколо котрого будують кола з радіуса­ми 0,5К; 1К; 1,5К(К=20Н, Н — висота джерела викиду). У точках перетину кіл з проведеними з центра лінія­ми, що позначають сторони світу, відбирають проби по­вітря.[10]

Підфакельний (пересувний) пост спостереження. Його використовують для відбору проб під димовим фа­келом з метою виявлення зони його впливу. Ці місця обирають з урахуванням закономірностей поширення забруднюючих речовин в атмосфері. Проби відбирають за переважаючим напрямком вітру на відстанях: 0,2; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 15; 20 км від джерела забруднен­ня. Допоміжні точки встановлюють у зоні формування максимальної концентрації, на межі санітарної захисної зони (СЗЗ), на відстані СЗЗ + 200 м. На коленому колі по обидві сторони від осі факелу на відстані 1/25 К встанов­люють ще по два пости. У зоні максимального забруд­нення відбирають не менше 60 проб повітря, а в інших зо­нах — до 25 на висоті 1,5 м від поверхні землі протягом 20—30 хв. не менше як у трьох точках одночасно.

Залежно від виду постів спостережень та їх завдань визначають програми і терміни спостережень. На стаціо­нарних постах спостереження за забрудненням атмо­сферного повітря та метеорологічними параметрами проводять протягом року, незалежно від погодних умов. Вони можуть працювати за повною, неповною, скороченою програмами спостережень.

За повною програмою спостереження проводять що­денно (неділя — вихідний, субота — чергується) о 1, 7, 13 та 19 год. за місцевим часом або інколи використовують зміщений графік. Спостереження за цією програмою пе­редбачають вимірювання вмісту в повітрі пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та оксидів азоту, а також тих речо­вин, концентрації яких перевищують ГДК.

За неповною програмою спостереження проводять щоденно (субота і неділя чергуються) о 7, 13 та 19 год. У районах, де температура повітря нижча -45°С, спосте­реження проводять за скороченою програмою щоденно, крім неділі, о 7 та 13 год. за місцевим часом.

Спостереження за скороченою програмою проводять у місцях, де середньомісячні концентрації менші за 1/20 ГДК( максимально разових).

Усі програми спостережень обов’язково охоплюють спостереження за метеопараметрами. За несприятли­вих погодних умов відбір проб повітря на всіх постах по­винен проводитись через кожні 3 год.

Визначення концентрацій на маршрутних постах проводять за годинним графіком.

Діюча мережа спостережень за станом атмосферного повітря, сформована зі стаціонарних, маршрутних та підфакельних постів дає змогу контролювати забруднен­ня повітря в населених пунктах, виявляти вплив джерел забруднення на певні території та викиди стаціонарних джерел забруднення. За сприяння системи постів вста­новлюють динаміку забруднення атмосфери, виявляють території, де зростає вміст забруднюючих речовин у по­вітрі, визначають небезпечні джерела викидів.

3.3..Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям

Автоматизовані системи спостереження і контролю атмосферного повітря (АСКНС-АГ) або (АНКОС-АГ) призначені для постійного контролю за змінними у часі та просторі характеристиками забруднення і метеороло­гічними параметрами повітряного простору. Залежно від характеру та об’єму робіт їх поділяють на такі типи:

Промислові системи. Вони контролюють викиди промислових підприємств, ступінь забруднення про­мислових майданчиків і прилеглих до них територій. Оснащені датчиками для фіксування характерних ін­гредієнтів викидів підприємств, а також метеодатчиками, які розміщують з урахуванням шкідливості вики­дів, рози вітрів, особливостей розміщення житлових масивів. За звичай, такі системи функціонують у струк­турі підприємств;

Міські системи. їх призначено для контролювання рівня забруднення повітря міста викидами підпри­ємств, транспорту, для вимірювання метеопараметрів. Завдяки їх функціонуванню встановлюють розмір за­бруднення територій з урахуванням сезону року і кліма­тичних факторів, параметри і частку кожного джерела забруднення, прогнозують небезпечність ситуації. Си­стеми формуються з двох рівнів. На І рівні здійснюють вимірювання концентрацій забруднюючих речовин і де­яких метеопараметрів, перетворення виміряних зна­чень фізичних величин, реєстрацію цих значень на ма­шинних носіях, формування повідомлень і збереження інформації. На цьому рівні типові автоматичні станції визначають основні забруднювачі: СО — оксид вуглецю,SО2 — діоксиду сірки; NОз, NO та суму оксидів азоту ; суму вуг­леводнів за винятком метану ; О3 — озон ; метеопараметри: швидкість, напрямок вітру, температуру повітря. Завершується перший рівень передачею даних в центр обробки інформації.

На II рівень інформація надходить від пересувних постів, стаціонарних газоаналітичних лабораторій. На цьому рівні обробляють результати, прогнозують небез­печні ситуації, розраховують необхідні результати і пе­редають споживачам.

Міська система автоматичного спостереження і центр оброблення даних забезпечують систематичне вимірю­вання заданих параметрів, автоматичний збір інформа­ції з автоматизованих станцій, збирання інформації від неавтоматизованих ланок спостереження, оперативне оцінювання ситуації, короткостроковий прогноз.

Аналіз даних про концентрацію домішок триває не менше 20—30 хв., що відповідає терміну відбору проб в поглинальні прилади. Видавання автоматизованою сис­темою інформації може тривати від кількох хвилин до кількох годин.

Регіональні системи. Переважно вони не мають своїх контрольно-замірювальних станцій, а отримують інформацію з міських і промислових систем. Призначе­ні для статистичної обробки і аналізу даних про забруд­нення навколишнього природного середовища на знач­них територіях, на базі яких проводять дослідження та прогнозування, розробляють науково обґрунтовані ре­комендації щодо його охорони;

Загальнодержавні системи. Вони отримують відо­мості про забруднення та стан атмосферного повітря від регіональних систем, супутників Землі та космічнихорбітальних станцій;

Глобальні системи. їх використовують для дослі­джень атмосферних змін на основі міжнародних спосте­режень.

Автоматизовані системи спостереження і контролю­вання атмосферного повітря різних типів обов’язково оснащені автоматичними системами відбору проб та приладами автоматичного визначення забруднюючих речовин (газоаналізаторами).[2]

3.4Система моніторингу атмосферного повітря Запорізької області

Моніторинг атмосферного повітря Запорізької області проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівні забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін, розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі його охорони.

Моніторинг атмосферного повітря Запорізької області є складовою частиною обласної системи моніторингу довкілля.

Підставами для проведення моніторингу атмосферного повітря є постанов Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля» та постанова Кабінету Міністрів України вії 09.03.99 № 343 «Про затвердження порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря».

До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належать:

атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Предметом контролю при спостереженні та аналізі стану атмосферного повітря промислових викидів є:

- склад і вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі, зокрема невизначеними ГДК ;

- вміст забруднюючих речовин у викидах промислових підприємств, зокрема озоноруйнуючих, обсяги викидів та обмеження на викиди (гранично допустимі викиди; тимчасово узгоджені викиди);

- фонові концентрації речовин, зокрема у містах, де відсутні пости Запорізького обласного центру з гідрометеорології;

- вміст кисню в атмосферному повітрі міст області;

- склад і вміст шкідливих хімічних речовин у викидах автотранспорту;

- характеристика   газоочисного   устаткування   і   технологій газоочистки на підприємствах;

- якісні і кількісні показники опадів;

- метеорологічні показники, у тому числі у висотних шарах атмосфери;

- транскордонний переніс забруднюючих речовин, у тому числі стійких органічних забруднювачів;

- стихійні та небезпечні природні явища (урагани, снігопади, шквали, інше).

У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря повинні отримуватися дані контролю за викидами та спостережень за станом забруднення:

- дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;

- дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;

- оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;

- оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря щорічно повинні узагальнювати оцінки кількісного та якісного складу викидів забруднюючих речовин і стану забруднення атмосферного повітря, а також здійснювати прогноз його змін та впливу на довкілля і стан здоров’я населення. Узагальнені дані надаються відповідним місцевим органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування для прийняття рішень, пов’язаних із запобіганням негативним змінам в атмосферному повітрі.

У разі виникнення надзвичайної ситуації (виявлення в атмосферному повітрі однієї або кількох речовин, концентрації яких перевищують їх максимальні разові ГДК і, спричиненої аварією, катастрофою, стихійним лихом, несприятливими метеорологічними умовами, що створило загрозу здоров’ю населення, призвело або може призвести до матеріальних втрат, інформація про це повинна негайно передаватися суб’єктами моніторингу атмосферного повітря до облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконкомів міст обласного значення разом з пропозиціями про вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха. Контроль діяльності техногенно-небезпечних, у тому числі радіаційно-небезпечних об’єктів, спостереження чи небезпечними явищами природного та техногенного характеру, що можуть призвести до надзвичайних ситуацій, здійснює управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.

Контроль дотримання вимог природоохоронного законодавства природо користувачами та суб’єктами моніторингу атмосферного повітря і притягнення їх до відповідальності згідно з чинним законодавством здійснюють Державне управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області, Запорізька державна обласна санітарно-спідеміологічна станція, прокуратура Запорізької області.

Первинна інформація про стан атмосферного повітря та показники промислових викидів після проведення лабораторних аналізів повинн’а надходити від суб’єктів системи до регіонального інформаційно-аналітичного центру обласної системи моніторингу довкілля, де вона перевіряється, узагальнюється, аналізується та здійснюється її інформаційна підтримка розробки управлінських рішень у галузі охорони довкілля.

Обласна система моніторингу атмосферного повітря грунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу та функціонує на основі єдиної и нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного забезпечення.

На обласному рівні всі відомчі програми спостереження та контролю стану атмосферного повітря і промислових викидів повинні бути узгоджені з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області.

З метою удосконалення системи спостереження необхідно розвивати систему стаціонарних постів спостереження стану атмосферного повітря у містах обласного значення, замість застарілого лабораторного обладнання постів поступово впроваджувати автоматизовані газоаналізатори контролю забруднення атмосферного повітря з функцією

Висновки

Сучасний розвиток людського суспільства Землі характеризується надзвичайно інтенсивним зростанням чисельності населення та антропогенним навантаженням на природне середовище. Основними джерелами антропогенного забруднення навколишнього природного середовища є промисловість, сільське та комунальне господарство. Випадання «кислотних дощів» стало звичним явищем, що призвело до втрати величезної площі лісів. З'явилися «діри» в озоновому шарі атмосфери. Внаслідок цього та інтенсивної хімізації сільськогосподарських угідь різко зросла захворюваність дорослого населення й дітей. Істотно скоротилася середня тривалість життя. . За кількістю промислових забруднень на душу населення Україна посідає одне з перших місць у Європі. Найбільшим забрудником міського повітря є автомобільний транспорт, на частку якого припадає 40 % усіх забруднень