Кваліфікований збір відходів

 

Дослідження, які були проведені в Україні  з оцінки ставлення населення  до проблеми побутових відходів, дали наступні результати. Незважаючи на те, що проблема побутових відходів турбує лише 67% населення, 74% готові брати участь у пілотних проектах з роздільного збору твердих побутових відходів, а 80% населення вважають за потрібне проводити кампанії, направлені на зміну поведінки людей у питаннях утилізації твердих побутових відходів. Ці результати ще раз доводять важливість роботи з населенням у напрямі роз'яснювання, екологічного виховання, навчання всіх верств населення при проведенні як пілотних проектів з роздільного збору твердих побутових відходів, так і функціонування цієї схеми у постійному режимі. Організація та проведення в Україні пілотних проектів з роздільного збирання твердих побутових відходів та відходів використаної упаковки потребує врахувати кілька важливих умов та факторів.

 

По-перше, потрібна взаємодія цілої когорти  державних та громадських організацій (адміністрація міста в особі  мера, його заступника, керівника комунального департаменту; УЖКХ, ЖЕКи, комунальні та інші підприємства, що транспортують тверді побутові відходи; домові комітети, МіськВНО, СЕС, ЗМІ, бізнес-структури, депутатський корпус, екологи та ін.). По-друге, виходячи з підвищення відповідальності місцевих органів влади, необхідності координації на регіональному рівні, залучення приватних підприємств, треба чітко визначити конкретні завдання пілотного проекту. Серед яких основними мають бути наступні:

вивчити поведінку населення;

ініціювати  підтримку нових підходів на адміністративному  рівні;

перевірити  техніко-економічні та фінансові параметри;

організувати  координацію дій з іншими зацікавленими  організаціями;

вибрати обладнання, адаптоване до існуючих умов.

 

Важливо заздалегідь підготувати аналітичну інформацію пілотного проекту:

географічні межі проекту;

кількість ЖЕКів, їх потенціал;

опис  житлового фонду;

кількість мешканців району;

кількість площадок і сміттєвих контейнерів;

наявність учбових закладів;

кількість пунктів прийому вторсировини;

кількість офісних приміщень;

морфологічний склад ТПВ на цій території;

контрольний вивіз ТПВ за визначений проміжок часу.

 

На наступному етапі важливо скласти організаційний план пілотного проекту, визначивши основні кроки:

робота  з громадськістю і навчання населення;

вибір технології, інфраструктури;

закупівля та установка контейнерів для  системи роздільного збирання;

вибір ділянок і будівництво контейнерних площадок;

закупівля спеціалізованого сміттєзбирального  транспорту;

організація роботи сміттєсортувальної бази.

 

Робота  з громадськістю повинна бути направлена на те, щоб домогтися готовності населення брати участь у вирішенні завдань пілотного проекту. При цьому важливо, щоб у населення змінився менталітет його відношення до екологічного стану навколишнього середовища і таку роботу по вихованню та навчанню треба починати зі шкільної лави.

 

Дії керівництва  району, міста та позитивний вплив  ЗМІ при проведенні пілотного  проекту будуть ефективними за умови  надання їм повної інформації. В  основі взаємодії з бізнесовими  структурами треба планувати  такі заходи:

огляд потенціалу бізнесових підприємств:

збирання  відходів;

будівництво та експлуатація полігонів;

роздільне збирання;

переробка;

укладання договорів між органами виконавчої влади та підприємствами бізнесу;

тренінги  для керівних осіб органів влади  та зацікавлених підприємств.

 

При проведенні пілотного проекту важливими  є основні правила, за якими мають  діяти мешканці міста, що є основними  його учасниками. При роздільному  збиранні ТПВ мешканців просять  складати відходи, що утилізуються, окремо та викидати їх у відповідні спеціальні контейнери. При цьому необхідно пам'ятати про наступні труднощі: мешканці повинні знати, які відходи утилізуються, а які ні; у мешканців повинно бути бажання викидати відходи, що утилізуються, у відповідний контейнер.

 

Окрім того, мешканці вимушені будуть зберігати деякий час дома відходи, що будугь утилізуватися, до того, як вони будуть викинуті в контейнер. Як правило, залишається необхідність кінцевого сортування ТПВ: 20 % розділених відходів, як правило, відсортовуються недостатньо добре. Цікаво розглянути конкретний приклад проведення пілотного проекту з роздільного збору ТПВ, наприклад в м. Слав'янську Донецької обл. На території району пілотного проекту проживає 22 115 мешканців. Протягом 6 днів за 60 ходок з району пілотного проекту м. Слав'янська було вивезено 186,02 т ТПВ, що склало 450 м3. Середня щільність цих ТПВ склала 0,413 т/м3. Один мешканець м. Слав'янська утворює в місяць 52 кг ТПВ. Була визначена структура ТПВ, які збирались під час пілотного проекту. Крім того, були визначені та проаналізовані деякі економічні аспекти пілотного проекту: можливість розділення відходів до переробки, ціна на вторинну сировину, інвестиційні витрати та витрати на експлуатацію. Серед результатів пілотного проекту з роздільного збору ТПВ в м.

 

Слав'янську було визначено ряд технічних  аспектів, які треба враховувати  у подальшому. Серед них:

великі  спеціалізовані контейнери не настільки  принадні для хуліганів;

попередньо  відсортовані відходи мають дуже невелику об'ємну масу;

для збирання попередньо відсортованих відходів необхідні спеціалізовані сміттєзбиральні машини.

 

Крім  того, основні результати пілотного  проекту були такі:

позитивна реакція населення;

турбота про чистоту контейнерних площадок;

для роздільного  збирання відходів необхідна наявність чітко налагодженої організаційної схеми;

наявність проблем через виявлення невдоволення мешканців;

протидія  з боку незаможних людей виявилась  не настільки великою, як можна було очікувати.

 

Інші  пілотні проекти, які проводилися  в Україні, мали свої особливості, за рахунок яких вдалося частково або в деяких випадках повністю вирішувати проблему роботи по схемі роздільного збору твердих побутових відходів. Наприкінці треба зазначити, що сам по собі роздільний збір твердих побутових відходів не може самостійно вирішити проблему ефективного використання відходів у якості вторинної сировини. Необхідно організувати сортування роздільно зібраних відходів. Воно проводиться на спеціальних підприємствах, які мають смітгєсортувальні комплекси, що працюють у ручному або автоматичному режимі, в залежності від технології, установленого обладнання та морфологічного складу відходів.

 

Спроби  зайнятися збором ТПВ без їх сортування і навпаки створення потужностей  по вторинній переробці без організації  заходів щодо їх збирання та сортування, які робилися в Україні, до позитивних результатів не привели. Тому проблема поводження з відходами використаної упаковки як одним з найбільш корисних видів відходів для їх вторинного використання і одна з її складових — роздільний збір ТПВ і їх сортування можуть бути виріїпені за умови:

прийняття законодавчих актів, регламентуючих права, обов'язки та умови участі державних, муніципальних та бізнесових структур у вирішенні цієї проблеми;

створення системи поводження з відходами  з встановленням правил та визначенням дій по всьому технологічному ланцюгу: збір — транспортування — сортування — підготовка — утилізація — переробка відходів.

 

Як показує  досвід розвинених країн, ефективність роботи таких систем базується на умовах створення ринкових механізмів постійного фінансування заходів щодо роздільного збирання відходів як вторинної сировини суб'єктами підприємництва, що виробляють та реалізують свою продукцію в Україні.