Характеристика техногенно-екологічної безпеки Волинської області

    В області поводження з небезпечними хімічними речовинами здійснюється згідно постанови Кабінету Міністрів  від 20.06.1995 року № 440 на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових  відходів, продуктів біотехнології  та інших біологічних агентів, на виконання якої на протязі 2009 року видано 15 дозволів на здійснення суміжних операцій із зберіганням та використанням  отруйних речовин. У 2009 році від автотранспорту  в атмосферне повітря надійшло 49,5 тис.т шкідливих речовин, що становить 87% від загального обсягу викидів. Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів. Протягом 2008 року викиди від пересувних джерел зменшились на 3,9 тис.т, або на 7,3%.

    В 2009 році відділом інструментального  лабораторного контролю Державної  екологічної інспекції у Волинській області проведено контроль за станом експлуатації 15-ти каналізаційно-очисних  споруд (КОС) з метою визначення впливу їх випусків на стан поверхневих водойм області.     

    Встановлено, що значного погіршення  стану поверхневих  водойм за гідрохімічними показниками  не відбулося. Проте КОС Іваничівського, Ратнівського, Камінь-Каширського ВУЖКГ, ВАТ «Цумань», підприємства «Любомльводоканал»   та ВАТ «Горохівський цукровий завод» знаходяться в незадовільному технічному стані і не забезпечують нормативної очистки стічних вод.

    На  даний час відповідно до  рішення  обласної комісії з питань ТЕБ  та НС облдержадміністрації (протокол №17 від 23.12.2009р.)  на території області знаходиться 209 потенційно-небезпечних об’єктів, які зареєстровані у Державному реєстрі   потенційно-небезпечних об’єктів.  На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Волинській області ідентифіковано 146 об'єктів підвищеної небезпеки. Проводиться відповідна робота щодо страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки.

    На 22 потенційно-небезпечних об’єктах  застосовуються  сильнодіючі отруйні  речовини (СДОР), в тому числі  на 15  об’єктах  в технологічному процесі  для отримання холоду використовують аміачні холодильні установки (АХУ).  В зону можливого  ураження у разі виникнення аварійних  ситуацій з викидом (виливом) СДОР  попадає близько 70 тисяч населення.

    В Держуправлінні сформована база по АЗС, розташованих на території області, які у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95 відносяться до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

    На  території області розташовані  об’єкти загальнодержавного значення, що становлять підвищену екологічну небезпеку, в тому числі магістральні газопроводи високого тиску:

    - "Івацевичі-Долина II";

    - "Івацевичі-Долина ІІІ;

    - "Дашава-Мінськ";

    - "Турійськ -Луцьк-Рівне";

    - "Кам’янка Бузька-Рівне".

    Дані  об’єкти належать Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" і експлуатуються Волинським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (ВЛВУМГ). Також експлуатуються автоматичні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) Регіонального виробничого управління "Львівнафтогаз", які розташовані в містах Луцьк, Ковель, В-Волинський.

    В даний час здійснюється промислова експлуатація газового родовища Локачинським газовим промислом, який є структурним підрозділом ГПУ “Львівгазвидобування”.

    В області функціонує 23 смiттезвалища на яких захоронються тверді побутові відходи, проте експлуатація більшості їх не відповідає вимогам природоохоронного законодавства та нормам екологічної безпеки. Критичний стан з експлуатацією сміттєзвалищ склався в містах Горохів, Ківерці, Любомль та в селищах Іваничі, Ратне, Стара Вижівка та ряді інших, де вони переповнені та експлуатуються з порушенням природоохоронних вимог. 

    Будівництво полігонів для поховання ТПВ, що було передбачено обласною та місцевими  програмами поводження з відходами  на період до 2005 року, фінансувалося  за рахунок обласного і державного фондів охорони навколишнього природного середовища та місцевих бюджетів.

    4. Біологічна безпека

    На  Волині одне з найважливіших багатств краю –  біологічне та ландшафтне,  яке потрібно примножувати і зберігати для наступних поколінь.  На території Волині є безліч неповторних лісостепових і поліських ландшафтів,  водно-болотних угідь,  озерних екосистем.  Але за останні десятиріччя заподіяно великої шкоди багатьом видам рослинного й тваринного світу,  а багато екосистем зазнали деградації.

      Найбільшого нищення зазнала біота поліських ландшафтів,  зокрема внаслідок проведення широкомасштабної осушувальної меліорації.

    Волинська область займає порубіжне географічне  положення,  а тому нагальне вирішення екологічних проблем на її території актуальне не тільки на загальнодержавному,  але й на міжнародному рівні.

    Серед цих проблем можна виділити:  раціональне використання водних ресурсів,  контроль за дотриманням діючих природоохоронних нормативів,  боротьбу з різного виду браконьєрством, утилізацію відходів техногенного походження,  рівень забруднення природного середовища, реконструкцію очисних споруд, охорону об’єктів природно-заповідного фонду тощо.

    Держуправління охорони навколишнього середовища у Волинській області має на цьому шляху певні позитивні здобутки, які свідчать про те, що в подоланні екологічної проблеми цілком реальні перспективи.

      Протягом 2007 р. на знешкодження і знищення непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин спрямовано кошти в сумі 681 тис. грн.

      Було продовжено будівництво першої черги полігону для утилізації твердих побутових відходів у Камінь-Каширському,  на що виділено 121 тис. грн.  У Шацьку тривають роботи із розширення каналізаційних очисних споруд потужністю до 400 м куб.  за добу.  Загальна сума витрат на каналізаційні очисні споруди досягла 2 045 тис. грн.

    Продовжено  й таку важливу роботу,  як рекультивація  породних відвалів вугільних шахт Нововолинська, на які було використано 1 305,4 тис. грн.

    Важливим  об’єктом відновлення водного режиму р. Прип’ять були роботи з розчищення русла річки в районі с. Річиця Ратнівського району в місцях,  де воно повністю вкрилося заростями прибережної рослинності. Через це майже кожного року тут відбувається підпір води, що викликає потужні повені в північних районах області.

      Протягом року виконано системні заходи,  спрямовані на оптимізацію стану природно- заповідного фонду.  Погоджено проект відновлення озера Нечимне (Ковельський район),  яке є ландшафтним заказником державного значення і перебуває в стані повного заростання прибережною та болотною рослинністю.  Складено проект відведення водоохоронної зони та прибережної смуги озера Пулемецьке в межах гідрологічного заказника місцевого значення і в зоні діяльності Шацького НПП.

    Проведено погодження загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 р.,  у якому передбачено створення Ківерцівського національного парку “Ківерцівський”.

    При Держуправлінні в 2007 р.  створено координаційну раду з питань розвитку природно- заповідного фонду,  завданням якої є оптимізація вирішення питань заповідності найбільш цінних природних територій та об’єктів області.

    Помітні позитивні зрушення і в міжнародних  природно-охоронних контактах.  У  рамках польсько-української міжурядової координаційної ради представники Держуправління взяли участь у засіданні комісії з питань природоохоронного співробітництва.

    Протягом 2007 р.  відбулося п’ять міжнародних  семінарів із питань реалізації проекту  ЄС–ТАСІС “Управління транскордонними річковими басейнами”.  У грудні цей спільний українсько-білоруський проект було успішно завершено.

    У листопаді 2007 р.  в м. Любліні (Польща)  за участі спеціалістів Держуправління відбулася третя конференція “Наш Буг”,  де були заслухані доповіді та пропозиції управління.  За програмою розвитку ООН спільно з Міністерством природи на території області триває реалізація проекту “Розбудова екологічного коридору в Поліссі”. За міжнародною угодою проводиться щоквартальний обмін інформацією про стан води у транспортних водних артеріях між делігатурою Люблінського воєводства та Держуправлінням у Волинській області. 

    5. Гідродинамічна безпека

    На  одному з перших місць серед екологічних  негараздів області є проблема води.  За даними Мінводгоспу,  найбільш забруднені річки басейну Західного Бугу.  Середньорічний вміст основних забруднюючих речовин у воді р. Західний Буг перевищує ГДК.

      Складні екологічні умови склалися  на малих річках області. На  Волині нараховується 130 річок,  у заплавах яких розташовані  пасовища й сіножаті.  Малі  річки є джерелом водопостачання  промислових,  комунальних і сільськогосподарських  підприємств,  поповненням запасів  підземних вод. 

      Унаслідок господарської діяльності зменшуються запаси та погіршується якість підземних вод.  У них збільшується вміст солей,  важких металів,  органічних речовин,  нітратів,  пестицидів,  підвищується їх загальна мінералізація.  Тенденція для погіршення якості підземних вод спостерігається в районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва.  За останні десятиріччя якість ґрунтів області значно погіршилася внаслідок сільськогосподарського використання,  водної та вітрової ерозії,  в результаті осушувальної меліорації.  За результатами досліджень ґрунтів,  які проводилися Волинським центром “Держродючість” у 2005 р., тільки в семи районах області вміст важких та залишкових пестицидів у ґрунтах та водах, що стікають із сільськогосподарських угідь, перевищень ГДК не виявлено.

    Побудова  Копаївської осушувальної системи, яка розміщена в межах Шацького НПП, призвела до зміни основних ґрунтових процесів,  характеру рослинності та гідрологічного режиму озер,  які перебувають в межах системи і за її межами. Значне зменшення обводненості території вплинуло на фітоценотичну структуру земель і на сьогодні є несприятливим для екологічного стану зони осушення і прилеглих до неї територій. Насамперед порушено режим ґрунтових вод:  зменшилася величина поверхневого притоку в озера Луки і Перемут, унаслідок чого вони міліють; змінилася родючість і водно-фізичні властивості ґрунтів; угіддя інтенсивно заростають бур’янами, дрібноліссям і чагарниками. Багаторічні дані про меліоративний стан земель,  обсяги осушення вказують на те,  що вони потребують невідкладних заходів уже сьогодні.  Розв’язання екологічних проблем у Волинській області проводиться в міру можливості. Важливим об’єктом відновлення водного режиму р. Прип’ять були роботи з розчищення русла річки в районі с. Річиця Ратнівського району в місцях,  де воно повністю вкрилося заростями прибережної рослинності. Через це майже кожного року тут відбувається підпір води, що викликає потужні повені в північних районах області.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки

    1. Грандіозний експеримент над  природою зробила господарська  діяльність.  Під її впливом відбуваються антропогенні зміни природних компонентів ландшафтів:  рельєфу –  у процесі будівництва, засипання від’ємних форм, виймання гірських порід із шахт, кар’єрів, переформування берегів водосховищ,  затоплення річкових долин та інших;  ґрунтів –  зміни їхньої структури: хімічного складу в процесі оранки і вирощування сільськогосподарських культур,  внесення органічних і мінеральних добрив,  спровокованої землеробством водної та вітрової ерозії, площинного змиву, гідрологічного режиму – шляхом зарегулювання поверхневого стоку, створення ставків і водосховищ, осушення земель.

    2. Значного негативного впливу  завдала аварія на Чорнобильській  АЕС. Охорона довкілля має свої особливості в різних районах області. Ці особливості визначаються екологічною ситуацією, яка склалася в районах.  Найгірша ситуація у Камінь-Каширському,  Маневицькому і Любешівському районах, де внаслідок аварії на ЧАЕС відбулося викидання радіонуклідів.

    3. Внаслідок значного забруднення  території України Постановою  Верховної Ради України вищеназвані райони оголошено зоною екологічного лиха.  Видано Закон “Про охорону навколишнього середовища”,  ряд законів та нормативних актів про охорону окремих компонентів природи. У них відзначається, що державній охороні та регульованому використанню підлягають усі природні компоненти й ресурси, і кожен громадянин України має право на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє середовище. Наше завдання на перспективу створити в області належний екологічний клімат,  раціонально відноситися до захисту природного середовища та його ресурсів.