Характеристика техногенно-екологічної безпеки Волинської області

Міністерство  освіти, науки молоді та спорту України

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

Геологічний факультет 
 
 
 
 
 

Реферат

на  тему:

«Характеристика техногенно-екологічної безпеки Волинської області»

                                       

   
 
 
 

Підготувала

студентка 3 курсу

групи ГЛЕ-31с

                                                              Павлюк Яна

                                                              Перевірила

                                                              Марусяк В.П.

Львів

2011 

    План

    Вступ

    1. Природна безпека.

    2. Радіаційна безпека.

    3. Хімічна безпека.

    4. Біологічна безпека.

    5. Гідродинамічна безпека.

    Висновок

    Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Геоекологічна ситуація в області за багатьма показниками оцінюється як кризова і продовжує погіршуватися.  Сучасний стан навколишнього середовища є наслідком тривалої господарської діяльності,  яка проводилася без урахування екологічних вимог.  Нераціональне господарювання супроводжується зменшенням родючості ґрунтів,  їх ерозією та переосушенням.  Надмірно забрудненими є річки, озера, водосховища, підземні води, атмосферне повітря, ґрунти, збіднюється рослинний покрив і тваринний світ, ландшафти.

    Одне  із джерел екологічної кризи –  аварія на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.)

    Стан  навколишнього середовища є найважливішою  складовою національної безпеки  держави, впливає на її зовнішню і внутрішню політику.

    Під впливом господарської діяльності відбуваються антропогенні зміни природних  компонентів ландшафтів і рельєфу в процесі будівництва, видобування гірських порід із шахт Нововолинського басейну, переформування берегів водосховищ, затоплення річкових долин, випрямлення річок, зміни структури й хімічного складу ґрунту,  зміни видового складу рослин,  створення протиерозійних лісонасаджень, збіднення видового складу тваринного світу і т. д.

    Природні  умови і природні ресурси області  змінюються під впливом різних видів природокористування:  агропромислового,  промислового,  гірничодобувного,  містобудівного, транспортного,  водогосподарського,  гідротехнічного,  рекреаційного тощо.  Різке погіршення екоситуації разом із соціально-економічними чинниками зумовили зростання загальної захворюваності,  онкологічних,  гіпертонічних хвороб,  бронхіальної астми,  цукрового діабету.  За останні роки збільшилося захворювання крові, сечостатевої системи, туберкульозу.

    Середня тривалість життя чоловіків становить 61,6  років,  жінок – 72,8  років.  Перевищується кількість померлих над народжуваними майже в три рази.

    Найбільше забруднення атмосферного повітря  спостерігається в Луцьку і в  Ковелі. Потужним забруднювачем є автотранспорт, від якого в повітря потрапляє 40,3 тис. тонн шкідливих речовин. У Луцьку автотранспорт дає 75–90 % від загальної кількості викиду. У 2005 р. в атмосферу потрапило 50,4 тонн забруднених речовин,  із яких на одного мешканця припадає по 48,3 кг забруднених речовин.

      Забруднені також атмосферні опади. За спостереженнями вчених, вміст в атмосферних опадах сульфатів коливається в межах 6–24 мг/л.  
 
 
 

     

1. Природна безпека

    Різноманітні  та специфічні особливості рельєфу  Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних  процесів, таких як карст, розвіювання  пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному  зв'язку з неотектонічними рухами території.

    Територія Волині по схемі районування карсту України розташована в межах Західно-Поліської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Площа поширення карсту становить 20080 км², що становить 99,4 % площі області.

    Глибинний карст належить до серії тектонічних  розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній  товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщинуватих зон з підвищеною водомісткістю. У місцях перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов'язано з перетином регіональних тріщин, розломів та зон дроблення.

    Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдових відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомль, Ковель та Турійськ). Тут в крейдяних відкладах розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдження воронок коливається від 1%-3% -- в межах Волинської височини, до 20% -- в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини. Кількість проявів – 2006 шт.

    В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та ін. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.

    Процес  розвіювання має місце в північній  частині області, поширений в  долинах річок, найчастіше на бровках  терас. На міжрічкових просторах еолові процеси розвинуті в менший мірі, тут еолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани.

    В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби  і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м.

    На  умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час еолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями.

    В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах.

    Процес  заболочування найбільш поширений  в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним  зволоженням, що в комплексі з  плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип'ять і її правих приток: Вижівка, Турія та Стохід, де болотні масиви займають до 60-70% території.

    Значно  менше боліт та заболочених територій  на півдні та центральній частині  Волинського Полісся – до 40%. Заболочування  даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним  поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче  залягаючих відкладів.

    На  півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті  лише в долинах річок Західний Буг, Луга, Стир та їх приток.

    В межах області ерозійні процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок.

    Бокова  ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і  руйнуванні русел і берегів річок  Західний Буг і Стир, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип'яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.

    Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані  в долинах річок Західний Буг  і Стир в межах Волинської лесової  височини. Висота окремих обривів  сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км.

    В межах Волинського Полісся вертикальні  берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням  підмивання швидко виположуються.

    Площинна  та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини.

    Найбільші площі, що уражені ярами, спостерігаються  в Луцькому, Горохівському, та на південному заході Володимир-Волинського району. 3 водами -- по схилах долин та балок, розповсюджена в межах Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів. 

    2. Радіаційна безпека

    Загальна  площа території Волинської області, яка зазнала радіоактивного забруднення  внаслідок аварії на ЧАЕС складає 496,1 тис. га, з них зі щільністю забруднення від 1 до 5 Кі/км² – 75 тис. га.

      Переважна більшість ґрунтів має щільність забруднення радіонуклідами цезію-137  від 0,1  до 1,0 Кі/км² – 142 тис. га (89,7 %).  Площа ґрунтів зі щільністю забруднення понад 1 Кі/км² складає 16,3 тис. га (10,3 %).

      У громадському секторі сільськогосподарського виробництва зосереджена переважна частина цих земель – 114,9 тис. га (72,6 %).  Особисті підсобні й фермерські господарства проводять господарську діяльність на площі 43,4 тис. га (27,4 %), із них на ріллі – 33,1 тис. га.

      На території контрольованої  зони розміщено 167 населених пунктів,  у яких проживає 144,2 тис.  чоловік, із яких 46 тис. дітей до 18 років.

      Найбільш забруднені території:  КСП “Україна”, “Галузійський”  Маневицького району,  КСП “Нуйнівське”, “Видертське”, “Полицівське”  Камінь-Каширського району,  КСП “Нива”, “Нове життя”, “Партизанський” Любешівського району.

      Вивчення радіаційної ситуації показало, що ґрунти Полісся відрізняються надзвичайно високим коефіцієнтом переходу цезію-137 у рослини. Це пояснюється слабким закріпленням його в легких за гранулометричним складом ґрунтах в умовах високого зволоження.

    Споживання  сільським населенням овочів,  лісових  грибів та ягід,  а також інших  продуктів місцевого виробництва посилює накопичення радіонуклідів в організмі людей. Основною причиною прискореної міграції радіонуклідів є низький вміст у ґрунтах кальцію,  калію,  фосфору,  органічної речовини та колоїдних мінералів, здатних фіксувати радіоізотопи.

      Результати проведення за останній період досліджень свідчать,  що рівень радіоактивного забруднення продукції, яка виробляється на території контрольованої зони області, залишається високим. Так,  у процесі уточнення радіаційного стану на луках і пасовищах,  лісах,  розташованих навколо населених пунктів,  встановлено,  що площі сільськогосподарських угідь зі щільністю забруднення радіоцезієм від 1  до 5 Кі/км² зросли на 1600 га і лісів –  на 1800 га.  Зі 106 652  проведених аналізів різноманітної продукції в 434  пробах виявлено перевищення (ТДР–91),  у тому числі у 233  пробах молока, 18 –  м’яса і м’ясопродуктів, 155 –  грибів і ягід.  Особливо відзначається підвищеним рівнем радіоактивного забруднення молоко корів особистих підсобних господарств.  Із 1075  проаналізованих проб цього продукту за весняно-літній період 1997 року в 36 випадках (у селах Бережна Воля, Вольськ і Гречище Любешівського,  Галузія,  Серхів,  Прилісне,  Велика Осниця Маневицького,  Полиці Камінь-Каширського районів) виявлено перевищення ТДР–91 вмісту цезію у межах від 410 до 1000 Бк/л.

    Небезпечна  ситуація із забрудненням грибів та м’яса  диких тварин.  У 1997 р.  з відібраних 125 проб грибів 42 %  були з перевищенням ТДР–91.  У м’ясі кожної другої відстріленої для дослідження дичини виявлено перевищення цього рівня.

      Ґрунти північної частини області переважно дерново-підзолисті піщані й торфово-болотні з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів у рослини,  що значно ускладнює радіоекологічну ситуацію, яка, у свою чергу, впливає на медико-біологічний стан людей, котрі одержують річну дозу, яку вони отримували в доаварійний період.

      Населення контрольованої зони одержує від споживання забруднених вищедопустимих рівнів радіонуклідами продуктів харчування, зокрема молока, дикорослих ягід та грибів, 90–95 % сумарної еквівалентної дози опромінення. Одним із основних джерел внутрішнього опромінення залишається споживання радіоактивно забрудненого молока,  що виробляється в індивідуальних підсобних господарствах.  Тому основну радіологічну небезпеку в умовах забрудненої зони становлять лісові масиви та природні кормові угіддя, де проводиться випас худоби та заготівля кормів.

    Для забезпечення оптимальних умов проживання населення на забруднених територіях необхідне об’єктивне наукове обґрунтування стану організації території,  розробка і впровадження таких технологій,  які б значно зменшували надходження радіонуклідів у продукцію сільськогосподарського виробництва та організм людини. 
 
 

    3. Хімічна безпека

    Щорічно на території області утворюється  понад 1000 тис.куб.м твердих побутових відходів, які захоронюються на полігонах та сміттєзвалищах в населених пунктах області. На даний час введено в експлуатацію 10 полігонів для захоронення твердих побутових відходів.

    За  результатами інвентаризації заборонених  та непридатних до використання в  сільському господарстві хімічних засобів  захисту рослин у Волинській області  станом на 01.03.2010 року встановлено, що в  області накопичилось 71,311 тонни  непридатних отрутохімікатів, з  них 16,738 тонни в рідкій формі, всі  зберігається  централізовано.

      Кількість складських приміщень  непридатних отрутохімікатів у  порівнянні з минулими роками  зменшилось з 20 до 5. Найбільше  накопичення хімічних засобів  захисту рослин в таких районах  як Камінь-Каширський 43,097 тонни, з них 4,650 тонни у рідкому стані та Рожищенський  район 12,216 тонни.

    На  проведення заходів по забезпеченню централізованого зберігання знешкодження, перезатарення та знищення заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в кількості 289,451 тонн в 2009 році в області спрямовано кошти обласного бюджету в сумі 1500,0 тис. грн., 583,4 тис. грн. коштів місцевих бюджетів та  коштів Євросоюзу – 2333,7 тис. грн.