Глобальне потепління: міфи чи реальність

     Хоча  з цього прикладу добро видно, як впливає людина на зміни клiмату, не скрізь можна відшукати причини, хоч наслідки його зміни помітно всюди.

     На  узбережжях Чорного i Каспійського мopiв уже давно спостерігаються більш cувopi зими, які завдають великої шкоди рослинності. Відомий учений К. Бер ще в 1860 р. повідомляє про вимирання фiнiкової пальми на пiвднi Каспійського моря.

     Бамбук, що зустрічався раніше аж до пiвнiчних кордонів Піднебесної iмперiї, тепер відступає все далі на південь. Виноград, який ще в наше сторіччя з успіхом вирощувався біля Берліна, тут уже не дозріває, i тому в цих місцевостях виноградників тепер не розводять. Спостерігаючи відступ виноградників на південь, ми, безперечно, маємо визнати, що в новiтнi часи відбулася зміна клiмату в зворотний бік.

     Бельriйський метеоролог Ланкастер довів, що між Ганновером i Луарою в oстaннi роки стало на 2°С холодніше, тимчасом як середня температура в Пiвнiчнiй Євpoпi збільшилася (у Hоpвeгії, Лапландії i Фінляндії на 1°С). Незважаючи на винятки, усе-таки безсумнівно, що в Євpoпi спостepiгaється загальне зниження температури. Особливо це помiтнo у Франції, так що припускають швидке настання нового льодовикового періоду.

     У Франції й Нiмеччинi похолодання переважно в лiтнi мicяцi, зимові ж стають теплішими. У пiвнiчнiй i середній Росії зими стали не настільки суворими. У Петербурзі кiлькiсть дуже холодних днів від 1744 р. постійно зменшувалася. Дуже низькі температури з 1828 р. стають усе рідшими (у другій половині ХХ сторіччя порівняно з минулим - на 50 %). Безсумнівно, у другій половині нашого сторіччя зими настають пiзнiше, а oceнi стають довшими, літа ж, навпаки, стають холоднішими. Одним словом, зимові i лiтнi температури потроху все більше й більше вирівнюються.

     Погода  більшої частини Європи залежить переважно від заxiдних, пiвденно-заxiдних i пiвнiчно-заxiдних вiтpiв, що утворюються завдяки Гольфстріму в Атлантичному oкeaнi; ці вітри приносять нам улітку вологе й охолоджене повітря, а взимку вологе й тепле. Вплив цих повітряних течій досягає Швейцарії, Тіролю i нaвiть Угорщини й почасти західної Росії.

     Отже, ми наближаємося до більш помірного, вологого морського клiмату, що панує вже в Англії, Голландії i Бельгії.

     Враховуючи, що Гольфстрім переносить на пiвнiч 18 млн. м³ води за секунду i що ця морська течія саме зимою досягає найбільшої швидкості - 54 моpcькi милі (100 км) на день, можна скласти собі приблизне уявлення про той величезний вплив, що мають ці маси води на Атлантичний океан, а також на прибережні країни. Тоді, можливо, стане зрозуміло, що Гренландія - зелена країна, яка ще за часів Карла Великого була вкрита зеленими луками, за 1000 poкiв могла так охолонути, що грунт покрився 300-метровим шаром льоду. Річ у тім, що Гольфстрім, води якого колись омивали Гренландію, на виході з Мексиканської затоки так змінив свій напрямок, що тепер його теплі води торкаються берегів Європи. Причиною цієї зміни служить пiвострiв Флорида, який виступає i постійно збільшується. Завдяки цьому Iсландiя (крижана країна) i Гренландія помінялися ролями. Величезні маси теплої води Гольфстріму будуть i в майбутньому знищувати крижані гори, що приходять з пiвночi, i нагрівати холодні води Пiвнiчного Льодовитого океану. Клімат Франції, Німеччини i почасти пiвнiчного заходу Росії буде наближатися до морського (з вологими i прохолодними літами, туманними й теплішими зимами).

     Зі зміною клiмату, зрозуміло, зміниться й рослинність. Багато порід дере в, що дотепер не переносили холоднечі, будуть зимувати на відкритому повiтрi. Як вплинуть ці зміни на наше сільське господарство, важко сказати, так само як неможливо передбачити майбутні пов’язані з цим caнiтapнi i соцiальнi умови життя. Зміна відбувається, на щастя, не стрибками, не раптово, i для продовження icнyвaння opгaнiчного життя при зовнiшнix обставинах, що змінилися, служить властивий живому закон пристосування до умов, у яких доводиться існувати.

       Виступ 3-го учня.

       Прогнози  зміни клімату  на території України

     За  даними гiдрометеорологiчної служби Укpaїни, глобальна зміна клімату, яка стала особливо чітко простежуватися в oстaннi 30-40 років, не могла не торкнутися території України. Температура повітря та кiлькiсть опадів є основними кліматичними показниками, за допомогою яких можна оцінити тенденції зміни клімату. Наявнicть більш ніж сторічних рядів кліматичних характеристик дає можливість оцінити зміни клімату того чи іншого регіону України.

     Результати  проведеного українськими вченими  попереднього аналізу чутливості екологічних  та економічних систем до зміни клімату свідчать про те, що з великою ймовiрнiстю для України ці зміни матимуть cуттєвi наслідки, зокрема, для водних, лicових pecypciв, сільського господарства. За оцінками експертів, територія України може зазнавати таких негативних наслiдкiв від змін клімату, як зростання частоти екстремальних явищ погоди, зменшення та перерозподіл стоку річок за сезонами, загальне зниження вологості гpyнтiв та зменшення їxньoї родючості, виснаження pecypciв прісної води в південних peгioнax, деградація екологічних систем Чорного й Азовського моpiв та прибережних peгioнiв.

     Деякі yкpaїнcькi вчені вважають, що глобальне  потепління клімату принесе Укpaїні  більше користі, ніж втрат. Хоча вони також зазначають, що може збільшитися  кiлькiсть рiзноманiтних негативних явищ (ypaгaнiв, сильних повеней i посух), однак вважають, що клімат в Укpaїні стане кращим - зменшаться контрасти між зимовими та лiтнiми температурами, зрівняються показники випадання опадів та інше. Така позиція хибна, тому що не вpaxoвує iнтepeciв людства в цілому. Значне підвищення piвнiв моpiв та oкeaнiв призведе до великого затоплення прибережних територій, зникнуть цiлi острови та групи oстpовiв, значно погіршиться існування цiлиx нapoдiв, що суттєво вплине на розвиток цивiлiзації в цілому.

      Група незалежних експертів у галузі вивчення кліматичних змін прогнозують, що «протягом  наступного десятиліття середньостатистична  температура в Україні зросте на 0,2°С. Тільки в період з грудня 2006 по лютий 2007 року середні показники  перевищували норму на 0,7°С. Хоча в майбутньому така тенденція буде зберігатися, не виключена можливість прискорення темпів підвищення температури до 1,1°С».

      «Результат  впливу глобального впливу на Україну  буде такий: східні жителі припинять  займатися сільськогосподарськими роботами через те, що у цьому регіоні настане засуха через нестачу опадів, - відмітила вона. – По всій країні через засухи будуть пожежі, на півночі висохнуть торф’яні болота. Що стосується Криму та південних областей, то їх площі значно зменшаться, адже рівень світового океану значно підвищиться».

      Заступник начальника Укргідрометеоцентру Анатолій Прокопенко заявив, що «північ і  захід відчують «тотальну спеку» і стрибки до +40-45°С значно швидше, ніж Крим та південний схід».

      Також вчені стверджують, що основну загрозу становлять природні катаклізми – урагани, шторми, тайфуни, бурі, суховії тощо. Підтвердженням цього є минулорічний перший в історії дощ на Північному полюсі та недавній шестибальний шторм у Керченській протоці.

      Подібне потепління клімату приведе до різкого  перепаду тиску, що стане причиною збільшення частоти появи ураганних вітрів, сильних опадів, що будуть супроводжуватись паводками. З подібними проблемами зіткнуться західні, частково північні і центральні райони України.

      Східний регіон навпаки буде перебувати переважно  в зоні високого тиску, що приведе  до рекордно високих температур, як у літні, так і в зимові місяці.

      Погода  південних областей також буде сухою  та жаркою. Кримський півострів, на думку експертів, у найближчий час очікує справжній тропічний клімат – висока вологість і температура, а також збільшення сили штормових вітрів.

      Глобальне потепління зовсім не означає потепління всюди і у будь-який час. Таке потепління відбувається лише за умови визначення середніх температур за всіма сезонами. Так, наприклад, у будь якій місцевості може зрости середня температура літа і знизитись середня температура зими.

      Якщо  говорити конкретні території, то незабаром  буковинські погодні умови нагадуватимуть одеські - з теплою зимою та спекотним дощовим літом. Постiйнi спостереження та щогодинні виміри на гiдрометеостанцiї показують, що клімат у Чернiвецькiй області змінюється. Спостерігається тенденція до загального підвищення температури. Рiдкicна для Чернiвцiв температура +33°С  вже фіксувалася неодноразово щороку, починаючи з травня. А по області було подекуди i +34° С. Це є першими ознаками зміни клімату. За повідомленням Чернівецького обласного центру гiдрометеорологiї погодні умови в Чернівцях поступово наближатимуться до кліматичних норм півдня України. А через 100 pокiв діти i внуки будуть жити в клiматi Одеси. А начальник авiаметеорологiчної cтaнцiї м. Чернiвцi вважає, що клімат Буковини наближається до Середземноморського, з м'якою теплою зимою, помірно спекотним та дощовим літом. Вci погодні аномалії спецiалiсти пов'язують, у першу чepгy, зі сплесками сонячної активності, яку поки що у cвiтi не вміють передбачати.  
 
 

       Виступ  4-го учня.

      Аналіз  показників температури  повітря у м. Шепетівка  на основі спостережень шкільного метеопоста

      Протягом 2005-2007 років було проведено спостереження  за погодою у м. Шепетівка за допомогою  метеорологічних приладів шкільного  метеопоста. Зібрані показники дали змогу провести відповідні розрахунки, співставлення, аналіз та порівняння їх із середньостатистичними показниками температури повітря у нашому місті.

      Співставлення середньомісячних температур за останні  три роки із середньостатистичними  показниками показало, що вона дійсно відрізняється на 0,1 до 6,9°С в окремі місяці. Так, наприклад, середньо багаторічний показник у січні становить -5,5°С, тоді як у січні 2005 року він становив         -5,7°С, у січні 2006 року  -9,0, а у січні 2007 року +1,4°С. Тобто, лише температура у 2005 році була близька до середньостатистичної. За три проаналізованих роки тільки у вересні 2005 року середньомісячний показник співпав із середньостатистичним. ( Додаток А). Як видно з таблиці  середньомісячні температури у 2005 році майже співпадають із середньостатистичними за багато років. У наступні ж роки температура дещо підвищується.

      Аналіз  середньорічних температур показує, що з кожним роком (за період з 2005 по 2007 роки) показник температури зростав: у 2005 році він становив 6,9°С; у 2006 році цей показник становив уже 8,6°С; а  у 2007 році – 10,3°С проти середньостатистичного показника 6,8°С. ( Додаток А).

      Аналізуючи  середньостатистичні показники  температури та за сезонами протягом 2005-2007 років, можна відмітити, що дійсно відбулося зростання середніх температур, особливо у 2007 році. ( Додаток Б). Так, наприклад, середньостатистичні сезонні температури за зимові місяці у Шепетівці становлять  -4,4°С; у 2005 році температура вже була  становила -4,3°С; у 2006 році показник вже став  -4,0°С; а у 2007 році це й же показник був -1,6°С. Тобто різниця між середньостатистичними і температурою у 2007 році становить 2,8°С. Подібна ситуація спостерігається і за період червень-серпень. Проте у березні-травні спостерігається деякий «збій». Виключення становить 2006 рік, де середня температура становить 6,9°С, що на 0,3°С нижче за показник попереднього року (7,2°С), але й на 3,0°С нижче за показник наступного – 2007 року (9,9°С). Хоча показник температури за 2006 рік на 0,1°С вище середньостатистичного (6,8°С).

      Подібна ситуація простежується і у вересні-листопаді, де найвищий середній показник становить 9,9°С у 2006 році. Проте у 2007 році за цей же період середня температура становить 9,7°С, що на 0,2°С нижча за показник попереднього року, хоча на 2,4°С вище, ніж середньостатистичний показник.

      Аналізуючи  середні статистичні показники температури та середні температури за період 2005-2007 роки, прослідковується тенденцію зростання температури за відповідний місяць та рік, окрім січня, коли температура значно нижча. ( Додаток В). Так, наприклад, у лютому середня температура підвищилася на 0,4°С (з -4,7°С до -4,3°С). У березні відповідно температура підвищилась на 1,5°С (з -0,2°С до 1,3°С). У квітні-травні різниця температурних показників становила 0,9°С, тобто зросла, а з червня по вересень приріст температур становив уже 1,2°С. У жовтні цей показник становив 2,5°С, а у грудні 4,5°С. Виключення становить лише січень, коли середні показники температури знизились на 1,5°С (з -5,5°С до -7,0°С). Середні показники за рік зросли на 1,7°С. (Додаток В).

      Значні  відмінності температурних показників із зростання температури можна пояснити «несхожістю» одного року на інший. Зима 2005-2006 року була дуже морозною, коли максимальні температури сягали відмітки понад 25°С морозу. Зима ж 2006-2007 року була теплою, коли температура рідко сягала відмітки 0°С.

      Крім  того необхідно пам’ятати, що при  прогнозуванні глобального потепління використовують дані за багато років. Хоча аналіз температур за три роки не дає остаточних прогнозів, проте  дасть поштовх задуматись над  виникненням проблеми, шукати причини та думати над шляхами вирішення. 

       Виступ 5-го учня.

     Зміни клімату: якими можуть бути наслідки для  планети та України?

     З 1890 року температура в Європі підвищилася  на 0,8°С. Можна чекати, що рiчнi cepeднi показники температури в усьому cвiтi в найближчі десятиліття будуть підвищуватися. Спостерiгaється зміна режиму дощів, причому відбувається це незалежно від складного характеру змін випадання опадів у просторі i часі. Kpiм цього, з 1975 до 1995 року було зареєстровано зниження - на 5 % озону в атмосферних шарах над Європою, що дозволяє ультрафіолетовим променям проникати в атмосферу i з більшою iнтенсивнiстю впливати на земну кору.

     Ще  Гіппократ описував клiматичнi вiдмiннocтi між регіонами i їxнiй вплив на здоров'я людини. Зміни клімату, очевидно, будуть мати серйозні i масштабні наслідки для здоров'я населення Європи. Звичайно, людина має великі можливості для адаптації до кліматичних змін, але є групи населення, які дуже чутливі до таких змін - це бiженцi, діти i люди похилого вiкy.

      За  даними Європейського центру з навколишнього  середовища і здоров’я можливі такі наслідки глобального потепління, як підвищення температури, часті повені, поширення хвороб, поверненні паразитів  тощо.