Екологічні забруднення Камінь-Каширського району

Про це повідомляють у прес-службі Державної екологічної інспекції у Волинській області. Як повідомляють в екоінспекції, рішенням Камінь-Каширської міської ради від 5 березня №76 визначено місце тимчасового складування побутових відходів в піщаному кар'єрі, який знаходиться в урочищі «Силікатний».

Під час огляду даної території виявлено факт порушення правил складування відходів в частині несвоєчасного їх підгортання, складування. Виявлено засмічення на обочині під'їзної дороги та лісового масиву ДП «СЛАП», а також більшою частиною на самій дорозі. Площа засміченої ТПВ земельної ділянки становить 800 метрів квадратних, об'єм відходів більше - 100 метрів кубічних. Площа земельної ділянки, зайнятої побутовими відходами в кар'єрі, становить близько 1 гектара, тобто більше 1000 метрів кубічних. Рішенням Камінь-Каширської міської ради порушено клопотання перед Камінь-Каширською райдержадміністрацією про надання дозволу Камінь-Каширському ВУЖКГ на розміщення ТПВ на вищезгаданій території. Розпорядженням Камінь-Каширської РДА від 17 червня 2007 року № 244 надано дозвіл Камінь-Каширському ВУЖКГ на тимчасове розміщення ТВП на території колишнього піщаного кар'єру, який знаходиться в урочищі «Силікатний», терміном на 1 рік з подальшою рекультивацією цієї території.

Проте на цей час вивіз відходів ТПВ здійснюється на місце тимчасового складування, розташоване в піщаному кар'єрі, який знаходиться в урочищі «Силікатний». Крім того в межах урочища «Силікатний» проводиться несанкціоноване видобування піску. Порушення земель розробками піску на глибину до 4 метрів площею близько 2 гектарів виявлено на території Раково-Ліської сільської ради. На територіях 19-ти сільських рад району, рішеннями сільських рад від 1995-1998 років, було виділено земельні ділянки під розробку корисних копалин (пісок, глина, торф) для власних потреб сільських рад. На цей час проекти відведення земельних ділянок не розроблені, також відсутні проекти рекультивації порушених земель.

Виявлено факт існування несанкціонованого смітника в урочищі «Під лісом», який розташований біля автодороги в напрямку села Воєгоща, площею 500 метрів квадратних, об'єм відходів - 25 метрів кубічних. Рішенням Камінь-Каширської міської ради від 7 травня 2009 року №38/51 порушено клопотання перед Камінь-Каширською райдержадміністрацією про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо консервації шляхом заліснення земель запасу сільськогосподарського призначення площею 3 гектари на вищезгаданій території. Відсутня паспортизація місць видалення побутових відходів (МВВ) на території сільських рад та документація на право користування земельними ділянками під сміттєзвалищами.

Сільськогосподарське виробництво обумовлює поширення на території області процесів дегуміфікації (Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любомльський, Шацький, Маневицький райони), мінералізації (лісостепові райони), окислення (поліські райони) ґрунтів, а також їх дефляції (Рожищенський, Турійський, Ковельський, Володимир-Волинський, Локачинський, Любешівський райони) та водної ерозії (Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Локачинський, Луцький райони).

У сфері обслуговування основну увагу слід зосередити на еколого-економічній конверсії житлово-комунального господарства і транспортної системи, частка забруднень якими становить відповідно 4,3% і 81,7% усіх викидів області, стоків - 86,2% і 0,9%. Помітний негативний вплив на довкілля здійснюють побутове та рекреаційне обслуговування населення. Недостатніми для переходу на засади сталого розвитку суспільства залишаються ефективність та якісний рівень екологічної освіти і виховання, науково-дослідних природоохоронних робіт, екологічного моніторингу й експертизи, діяльності громадських екологічних організацій. Насамперед це стосується густозаселених та урбанізованих районів: Луцького, Іваничівського, Ковельського, Володимир-Волинського, Горохівського, Ківерцівського.

Більше 60% території Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів належать до радіоактивно забруднених. Проте на рівень екологічної стійкості екосистем та значення інтегральних показників антропогенного навантаження на територію це вирішального значення не справляє. Так, ІЕС у межах ЕЕР перевищує 0,5, а ІАН становить не більше 0,2. Відповідно ІЕН в усьому Східному ЕЕР не перевищує 0,4. Поширення нетрадиційних у минулому для Волині явищ (різкі коливання і підвищення середніх температур, часте підтоплення у долинах рік та перезволожених районах Полісся, пилові бурі (на піщаних сільськогосподарських угіддях поліських районів), переосушення і деградація ґрунтів, торфогоріння) свідчать про вплив глобальних екологічних процесів та про порушення гідрологічної рівноваги геоекосистеми Волинської області.

Висновок

Отже можна зробити висновок, що екологічний розвиток Волинської області відіграє важливу роль. На основі цього у Волинській області можна віділити 4 еколого-економічних райони: Південний; Центральний; Північно-Західний; Східний. Найбільш сприятливими умовами для проживання населення характеризується Північно-Західний еколого-економічний район (низький рівень забруднення, низькі значення ІЕН (0,2-0,6)). Найгірша ситуація у Південному еколого-економічному районі (ІЕН коливається від 1,6 у Горохівському до 3,4 у Володимир-Волинському районах), що вимагає активізації у ньому процесів еколого-економічної конверсії.

Камінь-Каширський район належить до Східного еколого-економічного району. В цьому районі є різноманітні екологічні проблеми, починаючи від процесу демуніфікації і закінчуючи великими сміттєзвалищами у місті. Також цей район характеризується радіоактивним забрудненням, що виникло внаслідок аварії на ЧАЕС.

Щоб ці забруднення не збільшувалися потрібно перш за все людям робити усе можливе, щоб не забруднювати навколишнє середовище і тоді екологічна ситуація обов'язково покращиться.щено на Allbest.ru

Список використаної літератури

1. Бояр А.О. Територіальна структура системи управління і контролю природоохоронної діяльності у прикордонному мезорегіоні // Український географічний журнал. - 2002. - №1. - С. 65-70.

2. Бояр А.О. Фактори природоохоронної діяльності у прикордонному суспільно-територіальному комплексі // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - № 2. - С. 27-31.

3. Бояр А.О. Проблеми та перспективи природоохоронної діяльності у прикордонному регіоні (на матеріалах Волинської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXІX: В 2 т. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редколегія: відповідальний редактор М.І.Долішній. - Львів - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - Т. 2. - С. 449-459.             4. Бояр А.О. Принципи природоохоронної діяльності у прикордонному регіоні // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - № 1. - С.74-76.

5. Бояр А.О. Еколого-господарське районування суспільно-географічного комплексу Волинської області // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - № 4. - С. 273-278.

6. Бояр А.О. Економічні збитки господарства Волинської області від забруднення навколишнього середовища // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - № 2. - С. 451-455.

7. Бояр А.О. Методичні основи інтегрального геоекосистемного аналізу транскордонного регіону // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - № 4. - С. 258-263.