Екологічні забруднення Камінь-Каширського району

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

 

 

 

Географічний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на тему: "Екологічні забруднення Камінь-Каширського району"

 

 

 

 

 

Підготувала Студентка Херло Олена

Науковий керівник Савчук Людмила Анатоліївна

 

 

 

 

 

Луцьк 2013

 

 

Вступ техногенний природний утилізація

В умовах реалізації проголошеної нашою державою концепції сталого розвитку суспільства все більшої актуальності набувають питання наукового обґрунтування її практичної реалізації. Надзвичайно важливим блоком питань такого характеру постають проблеми оптимізації еколого-економічних параметрів суспільного життя у географічному вимірі. Перехід України на ринкову систему господарювання, диверсифікація інвестиційної, інноваційної, економічної регіональної політики, розвиток транскордонної співпраці вимагають функціонально і територіально скоординованих дій, орієнтованих на глибоку екологічну конверсію всіх сфер національного господарства.

Досвід розвинутих країн світу та досягнення сучасної науки переконують у необхідності організаційно-правового та теоретико-методологічного механізмів природокористування. З огляду на це дослідження територіальної організації еколого-економічного комплексу (ЕЕК) адміністративної області як ключової ланки державного регіонального управління та індикативного планування набуває особливого значення. Подальшого розвитку вимагають питання оцінки господарського навантаження на територію, екологічної стійкості геоекосистеми, визначення економічних збитків господарства від забруднення довкілля, впровадження економічного механізму функціонування ЕЕК, удосконалення територіальної, управлінської та галузевої структур ЕЕК, еколого-економічної конверсії галузей господарства, еколого-економічного районування, транскордонної природоохоронної співпраці тощо.

Найважливішими позитивними рисами еколого-географічного положення Волинського СГК є розміщення в зоні мішаних лісів і лісостеповій зоні помірного кліматичного поясу, в регіоні просторового поєднання багатьох цінних в екологічному відношенні екосистем (лісові, озерні, болотні екосистеми Полісся, витоки рік та ін.), територіальне охоплення басейнів двох великих рік (Зах. Буг та Дніпро), відсутність на сучасному етапі у суміжних регіонах осередків потужного транскордонного забруднення довкілля, прикордонне положення. Серед негативних факторів виділяємо територіальну близькість деяких об'єктів потенційної екологічної загрози на суміжних територіях Білорусі (Хотиславський кар'єр), Рівненської області (Рівненська АЕС), розміщення в зоні радіоактивного забруднення (що сталось унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС), положення на територіях інтенсивної багаторічної осушувальної меліорації Полісся.

За рівнем екологічної стійкості на території області можна виділяти 3 групи районів: 1) високої екологічної стійкості (північна і східна периферія області - Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький, Шацький, Ратнівський); 2) середньої екологічної стійкості (центрально-західні райони - Турійський, Ковельський, Старовижівський, Любомльський, а також Горохівський і Ківерцівський райони); 3) низької екологічної стійкості (південно-західні райони (крім Горохівського) - Володимир-Волинський, Локачинський, Рожищенський, Іваничівський, Луцький).

 

 

1. Екологічний стан Волинської області

Природно-географічні чинники ТО Волинського ЕЕК характеризуються певними недоліками (ерозійна схильність ґрунтів, слабка їх гумусність, існування ймовірності паводків, посух та інших природних стихій, морозні зими). Проте загалом вони сприяють швидкому перебігу екосистемних процесів, активізують продуктивність біоти у теплу пору року, чим підвищують екологічну стійкість геоекосистем. У той же час поширення ряду нетрадиційних у минулому для Волині явищ (різкі коливання і підвищення середньорічних температур, часте затоплення і підтоплення, пилові бурі, переосушення і деградація ґрунтів, торфогоріння та ін.) свідчать про вплив глобальних екологічних змін і порушення гідрологічної рівноваги геоекосистеми Волинської області.

За рівнем екологічної стійкості на території області можна виділяти 3 групи районів: 1) високої екологічної стійкості (північна і східна периферія області - Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький, Шацький, Ратнівський); 2) середньої екологічної стійкості (центрально-західні райони - Турійський, Ковельський, Старовижівський, Любомльський, а також Горохівський і Ківерцівський райони); 3) низької екологічної стійкості (південно-західні райони (крім Горохівського) - Володимир-Волинський, Локачинський, Рожищенський, Іваничівський, Луцький).від забруднень довкілля суб'єктами господарювання Волинського СГК господарству області та суміжних з нею територій завдаються економічні збитки у сумі 30,8 млн. грн. (2,1% валової доданої вартості області). Найбільша частка Луцького та Іваничівського районів з містами Луцьк та Нововолинськ - 49,7% усіх економічних збитків. Від викидів в атмосферу транспортом завдається 57,5% економічних збитків, стаціонарними джерелами - 20,8%. На збитки від забруднення земель твердими відходами припадає 19,1%, а від шкідливих стоків у поверхневі води - 2,5%. Практичне значення розрахованих економічних збитків від забруднення полягає у можливості їх використання для визначення порівняльної економічної ефективності середовищезахисних техніки і технологій, показників еколого-економічної пропорційності формування елементів територіальної структури ЕЕК області, для ефективного впровадження низки економічних важелів регулювання територіальних і еколого-економічних пропорцій у Волинському ЕЕК та ін. Останні залежно від просторової специфіки екологічних умов також територіально диференціюються. Співвідношення і функціональний набір економічних методів регулювання процесів еколого-економічної конверсії формують другу (поряд з економічними збитками від забруднення) категоріальну систему характеристик функціонально-економічної структури ЕЕК. Насамперед це стосується системи екоплатежів та екофондів, упровадження механізмів екологічного страхування, торгівлі правами на забруднення і відходами, податкового і кредитного стимулювання тощо.

У формуванні функціонально-компонентної структури ЕЕК Волинської області вирішальну роль відіграють окремі галузі та виробництва. Серед них за еколого-економічними показниками діяльності виділяються житлово-комунальне господарство, транспортна система, галузі паливно-енергетичного комплексу (вугледобувна і торфодобувна), харчова та хімічна промисловості, галузі будівельно-індустріального комплексу (промисловість будівельних матеріалів і будівництво), лісовиробничого комплексу (деревообробна промисловість, лісозаготівля, заповідна справа), машинобудування.

Показники впливу промисловості на довкілля регіону незначні. Промисловими підприємствами у 1999 р. викинуто 7468,3 т забруднюючих речовин в атмосферу, що становить 72,1% усіх викидів від стаціонарних джерел і лише близько 15,6% від сукупних викидів по області. На промисловість припадає незначна частка у загальному об'ємі стоків забруднених вод (757,0 т або 10,9% загальнообласних стоків). Вона продукує 1568 т (90,5%) токсичних відходів області та 138005 т (100%) твердих неорганічних відходів. 47,4% викидів, 88,2% стоків і 98% твердих відходів промисловості припадає на гірничодобувну галузь. Друге місце займає харчова промисловість (33,3% промислових викидів, 2,1% стоків, 32,4% токсичних твердих відходів). Більшість екологічно агресивних промислових пунктів (45%) розміщені в Іваничівському (46,0% усіх викидів, 88,7% стоків та 98% нетоксичних відходів промисловості області), Луцькому (16,5% викидів і 7,1% стоків) та Горохівському (11,1% викидів) районах.

Основними компонентами функціонально-управлінської структури Волинського ЕЕК є система державно-адміністративного управління і контролю природоохоронної діяльності, екологічне законодавство, екологічне нормування та механізм дії економічних методів регулювання процесів у ЕЕК регіону. Функціонально-управлінській структурі Волинського ЕЕК характерні ряд недоліків, а саме: структурна ускладненість, відомча роздробленість, низький рівень взаємозв'язків, функціонально-територіальна неузгодженість її елементів, відсутність гнучкої системи збору, обробки і надання еколого-економічної інформації, невідповідність природних й адміністративних меж, недосконалість системи екологічного нормування та ін. Удосконалення ТО Волинського ЕЕК має відбуватися шляхом подолання вищезазначених недоліків. Цьому сприятиме створення мережі територіальних спеціалізованих державних органів, які б здійснювали функції “захисника” екологічних інтересів найбільш цінних екосистем (великі болотно-лісові масиви Полісся, витоки і долини рік, озерні екосистеми, існуючі природно-заповідні території і т. д.); спеціалізованого відділу з питань міжгалузевого координування та екологічних технологій у структурі обласного управління екології та природних ресурсів; відділів екології (раціонального природокористування) при районних радах народних депутатів у адміністративних центрах найбільш економічно розвинутих та цінних з екологічної точки зору адміністративних районів (Іваничівський, Горохівський, Ківерцівський, Шацький) та ін. Слід також на державному рівні ініціювати створення у глобальній мережі “Інтернет” міжнародних банків природоохоронної (екологічної) інформації - “ГІС-сайтів”, де були б інформативно повно представлені регіони України та інших держав.

 

2. Екологічна ситуація Камінь-Каширського району.

Волинська область займає порубiжне географiчне положения, а тому нагальне вирiшення екологiчних проблем на її території актуальне не тiльки на загальнодержавному, але й на мiжнародному рiвнi. Серед цих проблем можна видiлити: рацiональне використання природних ресурсiв, контроль за дотриманням дiючих природоохоронних нормативів, боротьбу зі всiма видами i формами браконьєрства, утилiзацiю вiдходiв техногенного походження, рiвень забруднення природного середовища, наслiдки аварiї на Чорнобильськiй АЕС, реконструкцiю очисних споруд, охорону об'єктів природно-заповідного фонду тощо. Успiшне розв'язання даних питань пов'язане не лише з рiвнем соцiально-економiчних вiдносин в Українi, а й з особливостями мiсцевих традицiй, рiвнем екологiзацiї виробництва i побуту на Волинi. Держуправлiння охорони навколишнього природного середовища у Волинській області має на цьому шляху певнi позитивнi здобутки, якi свiдчать про те, що в подоланнi екологiчних проблем цiлком реальнi перспективи. Цi здобутки є результатом спiльної дiяльностi працiвникiв Держуправлiння, пiдприємств i органiзацiй областi, навчальних закладiв, а також громадських організацiй, якi активно переймаються проблемою екологiї Волинi. Ось лише декiлька прикладiв такої спiвпрацi.

Лише протягом 2007 року спрямовано кошти в сумi 681 тис.грн. на знешкодження i знищення непридатних до використання хiмiчних засобiв захисту рослин (ХЗЗР). Одночасно було використано ще 88 тис.грн. за рахунок коштів мiсцевих бюджетiв, що дало можливiсть утилiзувати у м. Шостка Сумської областi 60 т ХЗЗР. Було продовжено будівництво першої черги полiгону для утилiзації твердих побутових вiдходiв (ТПВ) у Камiнь-Каширському, на що видiлено 121 тис.грн. У Шацьку продовжено роботи по розширенню каналізаційних очисних споруд потужністю до 400 м³/добу. Загальна сума витрат на каналізаційні очисні споруди досягла 2045.2 тис.грн. Продовжено й таку важливу роботу, як рекультивація породних відвалів вугільних шахт Нововолинська, на які було використано 1305.4 тис.грн. Там же, у Нововолинську, проводяться роботи по будівництву полігону для ТПВ на суму 1663.6 тис.грн. У 2007 році завершено модернізацію та реконструкцію Ковельського заводу кормових додатків „Ветсанзавод” із введенням потужності 15 тонн сировини на добу, з повним знешкодженням викидiв у атмосферне повiтря.

На реконструкцiю технологічної лiнiї було спрямовано кошти держбюджету на суму 2433.0 тис.грн. Модернiзацiя картонного виробництва на ВАТ “Луцький КРК” пов'язана iз збiльшенням потужностi переробки макулатури i коштувала 45598.0 тис.грн.Важливим об'єктом вiдновлення водного режиму р. Прип'ять були роботи по розчищенню русла рiчки в районi с. Рiчиця Ратнiвського р-ну у місцях, де воно повнiстю вкрилось заростями прибережної рослинностi. Через це майже щороку тут вiдбувався пiдпiр води, що викликало потужнi повенi в пiвнiчних районах областi.Протягом року були виконанi системнi заходи, спрямованi на оптимiзацiю стану природно-заповідного фонду (ПЗФ). Погоджено проект вiдновлення озера Нечимне (Ковельський р-н), яке є ландшафтним заказником загальнодержавного значення i перебуває в станi повного заростання прибережною та болотною рослиннiстю.

Складено проект вiдведення водоохоронної зони та прибережної смуги озера Пулемецьке в межах гiдрологiчного заказника мiсцевого значення i в зонi дiяльностi Шацького нацiонального природного парку. Погоджено режим охорони, вiдтворення та використання водних живих ресурсів у водоймах Шацького національного природного парку.

У процесі виконання проекту збалансованого розвитку було складено і погоджено план збереження і відновлення популяції зубрів на території області. Проведено погодження загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року, в якому передбачено створення Ківерцівського національного парку. Рішенням обласної Ради в травні поточного року погоджено створення національного парку ”Ківерцівський”.При Держуправлiннi в 2007 році створено Координацiйну раду з питань розвитку ПЗФ), завданням якої є оптимiзацiя вирiшення питань заповiдностi найбiльш цiнних природних територiй та об'єктів областi.

Помітні позитивнi зрушення i в мiжнародних природоохоронних контактах. У рамках польсько-української мiжурядової координацiйної ради представники Держуправлiння прийняли участь у засiданнi комiсiї з питань прикордонного спiвробiтництва. Протягом 2007 року вiдбулося п'ять мiжнародних семiнарiв з питань реалiзацiї проекту ЄС-ТАСIС „Управління транскордонними рiчковими басейнами” за участю наших спецiалiстiв. У груднi цей спiльний українсъко-бiлоруський проект було успiшно завершено.У листопадi 2007 року в м. Люблiн (Польша) за участі спецiалiстiв Держуправлiння вiдбулась третя конференцiя “Наш Буг”, де також були заслухані й доповiдi та пропозицiї управління.

За програмою розвитку ООН спiльно з Мiнприроди України на території областi триває реалiзацiя проекту “Розбудова екологiчного коридору в Полiссi”. За мiжнародною угодою проводиться щоквартальний обмiн iнформацiєю про стан води у транскордонних водних артерiях мiж делiгатурою Люблiнського воєводства та Держуправлiнням у Волинськiй областi. Активно спiвпрацює Держуправлiння i з громадськими органiзацiями. Лише протягом поточного року було проведено 222 просвiтницьких заходи (конкурси, круглi столи, конференції, природоохороннi заходи). Було розглянуто усі отримані від громадян звернення щодо різних порушень у стані атмосферного повiтря, води, землi, а також щодо фактiв браконьєрства. Винних притягнено до вiдповiдальностi за дiючим природоохоронним законодавством. Усього надійшло 97 звернень. Зрозуміло, що далеко не всі проблеми збереження рiдної природи успiшно нами вирiшенi. Але наведенi матерiали дають право сподiватись, що праця спiвробiтникiв Держуправлiння за пiдтримки широкої громадськостi створили в областi належний екологiчний клiмат. Отже, перспективи захисту навколишнього природного середовища та його ресурсiв цiлком оптимiстичнi. Під час перевірки інспекторами Державної екологічної інспекції у Волинській області було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства на території Камінь-Каширського району, зокрема функціонування несанкціонованих сміттєзвалищ.