Екологічні проблеми Рівненщини

Варто зазначити, що однією з найбільш актуальних проблем у сфері управління охороною довкілля є інвестування природоохоронних проектів.

В області, як і в цілому по Україні на сьогодні сформовано економічні та економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища.

Базовими елементами такого механізму є:

плата за використання природних ресурсів;

плата за забруднення довкілля;

відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля;

система фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів різних рівнів (державного, обласного, місцевих)[4; с. 5].

Основним елементом цього механізму та найбільш вагомим джерелом фінансування природоохоронної діяльності являються цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, які були створені з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища.

Саме завдяки існуванню екофондів, як на державному, так і регіональному рівнях, створена реальна можливість акумулювання певних коштів на реалізацію природоохоронних програм та проектів.

Необхідно посилити адміністративну, кримінальну, матеріальну відповідальність за порушення режиму заповідних територій, в тому числі - пам'яток садово-паркового мистецтва; оформлення охоронних зобов'язань установ, підприємств, організацій у віданні котрих вони перебувають, особливо в сільській місцевості[8].

У відповідності до вимог Закону України «Про відходи», заходів, передбачених Комплексними програмами охорони довкілля Рівненської області на територіях усіх сільських, селищних, міських рад виділено місця під звалища побутових відходів. Замовлено проектну документацію під будівництво. Недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” на сьогодні не виконує своє основне завдання - стимулювання суб'єктів господарювання запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології.[2]

 Відповідно до ст. 46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об'єктивних причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінансовий дефіцит ці вимоги призупинені починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України”, тому кошти від цих платежів стали джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих бюджетів та використовуються на загальні потреби суспільстватво нового звалища відходів для міста Рівне . [1]

 Як складові системи екологічного управління в державі все більшого розвитку набувають засади екологічного страхування та аудиту. В Рівненській області вже більшість великих підприємств охоплені добровільним екологічним страхуванням на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Проведення операцій екологічного страхування та екологічного аудиту ліцензується. В м. Рівне вже є спеціалісти-екологи, які отримали такі документи та успішно запроваджують на території області систему екологічного страхування з 2003 р. та аудиту з 2005 р., що створює економічну зацікавленість підприємств у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища та ощадливому використанні природних ресурсів

 

2.2 Культурно-освітні засоби та заходи вирішення екологічних проблем

 

Рівненська область відзначається власною науковою школою у сфері екології та базою підготовки фахівців-екологів. Для забезпечення охорони та відтворення екосистем в Рівненському водному університеті проводиться наукова робота, основна мета якої - вивчення природних комплексів заповідників для подальшої розробки заходів з охорони природи. Завданням науковців та природоохоронців є збереження всіх типів природних середовищ, оскільки формування національної та європейської екомережі можливе при цілісності та єдності таких екологічних одиниць[7].

 Екологічній освіті, як невід'ємній частині всієї системи освіти, в області приділяється значна увага. Її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань.

 У 70 % навчальних закладів працюють факультативи, гуртки, екологічні клуби (тематика їх роботи - еколого-дослідницька, пошукова); 50% закладів мають профільне, поглиблене вивчення екології.

Еколого-натуралістична робота в школах та позашкільних закладах здійснюється за певними напрямками: природоохоронний, фенологічний, валеологічний.

Неоціненним виховним впливом є проведення художньо - пропагандистської роботи у вигляді усних екологічних журналів, репортажів, виставок плакатів, карикатур, естафет, учнівських телепередач, організації виступів агітбригад, показ екомоди.

Основною метою екологічної освіти та виховання студентів є формування системи наукових знань, поглядів, які забезпечують їх ставлення до навколишнього середовища у всіх видах діяльності. Єдність пізнання, переконання і дії допомагає по-справжньому виховати у майбутніх спеціалістів почуття відповідального ставлення до навколишнього середовища, до рідної Землі.

У всьому спектрі різноманітної інформації, яку надають населенню засоби масової інформації області, значне місце займає і екологічна тематика. Тому, з метою висвітлення актуальних екологічних проблем області, екологічного інформування громадськості та пропаганди екологічних знань держуправління постійно співпрацює із засобами масової інформації області. Зокрема це: Рівненська обласна державна телерадіокомпанія, періодичні видання: " Вісті Рівненщини" тощо[4].

 

2.3 Техніко-технологічні засоби та заходи вирішення екологічних проблем

 

Зниження технологічного навантаження на довкілля внаслідок тривалої економічної кризи, посилення державного контролю за станом дотримання природоохоронного законодавства сприяють поліпшенню екологічної ситуації в області.

З метою забезпечення необхідного рівня очистки та утримання каналізаційних очисних споруд (КОС) у робочому стані значна увага приділяється їх модернізації та реконструкції.

За останні роки в містах Дубно, Березне, Радивилів, Кузнецовськ та смт Рокитне були проведені роботи з реконструкції, модернізації та ремонту КОС, що забезпечило необхідну якість очищення стічних вод та, в окремих випадках, збільшило проектну потужність на 10-30 %.

Протягом 2006 року ВП “Рівненська АЕС” велось будівництво споруд по обробці додаткової води (СОДВ), роботи з реконструкції і розширення міських очисних споруд та будівництво очисних споруд дощової каналізації м.Кузнецовськ, будівництва очисних споруд КОК “Біле озеро”.

З метою підвищення якості питної води у минулому році у смт Рокитне реконструйовано станцію знезалізнення потужністю 2000 м3/добу; на станції знезалізнення смт. Гоща проведено будівельні роботи; у м.Березне, де відмічено підвищений вміст заліза, виконано біля 50% загального об'єму будівельно-монтажних робіт на станції знезалізнення потужністю 2000 м3/добу, проте через утність коштів будівництво призупинено.

Крім того, в рамках реалізації Програми, протягом 2006 року:

- проведено будівництво очисних споруд стічних вод школи-інтернату під експериментальний майданчик “Дитяче містечко” у с. Олександрія;

- у м. Сарни придбано технологічне обладнання для очисних споруд;

- побудовано новий каналізаційний колектор у Радивилові;

- у м. Дубно проведено капітальний ремонт існуючого каналізаційного колектора;

- у смт Млинів - ремонтні роботи на водопровідних та каналізаційних мережах.

Протягом 2007-2008 рр. проведено роботи для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод: побудовано 1,56 км захисних дамб, розчищено 11 км русел меліоративних каналів та укріплено 0,535 км берега р. Стир, і 0,756 км р. Случ.[5]

Для запобігання негативного впливу явищ ерозії ґрунту на поверхневий стік річок проведено консервацію малопродуктивних і еродованих земель шляхом залуження та перезалуження ріллі на площі 1251 га, вилучено із сільськогосподарського обороту 1329 га непродуктивних земель під заліснення.

Підприємством „Рівнеоблводоканал” виконано монтаж насосу на головній каналізаційній насосній станції та здійснено заміну аварійних ділянок каналізаційного колектору в районі Золотіїва у м. Рівне На даний час розробляється проект реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд Рівного.

 Постійно здійснюється контроль за недопущенням використання на виробничі потреби води питної якості промисловими підприємствами області, що мають власні джерела водопостачання.[10]

Вихід зі стану екологічної кризи в Україні може бути тільки один - структурна перебудова промислового виробництва з орієнтацією на сучасні екологічно чисті технології.

Регіональна стратегія економічного і соціального розвитку, виходячи з концепції сталого розвитку, має базуватися на таких ключових екологічних принципах:

- будь-яка діяльність на рівні регіону повинна підпорядковуватися законам природи і обмеженнями, які ними визначаються;

 - одержаний від господарської діяльності результат не може бути меншим від шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;

 - екстенсивне використання природних ресурсів недопустиме.

З урахуванням особливостей сучасного стану області та очікуваного подальшого нарощування антропогенного навантаження на довкілля, як результат економічного зростання, основними взаємоузгодженими напрямами оптимізації стану довкілля мають бути:

 - запровадження дійового економічного механізму природокористування;

 - технологічна модернізація виробництва шляхом широкого впровадження енерго-, ресурсозберігаючих і маловідходних технологій;

- піднесення ефективності державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області;

- поетапне впровадження регіональної системи збирання, переробки та утилізації відходів вторинної сировини та розв'язання проблеми екологічно безпечного видалення і утилізації токсичних відходів;

- створення сприятливих умов до залучення іноземних інвестицій для здійснення природоохоронних програм та проектів.

 

 

Висновки

 

Рівненщина не належить до регіонів України з критичним екологічним навантаженням. Це, насамперед, пов'язано зі специфікою економіки краю, адже область традиційно вважають аграрною. Плюс до цього закриття багатьох промислових підприємств, скорочення виробництва на діючих, що не створює додаткових турбот природоохоронцям. Проте екологічних проблем вистачає і розв'язання їх пов'язане зі значними матеріальними затратами.

Серед таких -- утилізація відходів. Відповідна регіональна програма на період до 2010 року є своєрідним стратегічним документом у плані реалізації концепції сучасних методів утилізації та переробки сміття. У ній задекларовано чимало позитивного, яке можливе лише при достатньому фінансуванні. Законодавство передбачає, що цим питанням повинні перейматися суб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, природоохоронні фонди. Джерел фінансування начебто чимало, та ось повноводністю грошових потоків вони не вельми вражають. Отож екологам доводиться очікувати, що необхідні кошти вдасться знайти у процесі реалізації наміченого.

Такі ж сподівання стосуються і вирішення проблем, пов'язаних із забрудненням поверхневих водотоків. На Рівненщині, із зниженням антропогенного навантаження на довкілля, на жаль, не відбулося очікуваного поліпшення роботи очисних споруд настільки, щоб ми могли зняти з порядку денного проблеми чистої води. І йдеться не лише про потужні водогони, а й про менш масштабні водозабори і звичайні сільські криниці, якість води у яких все частіше викликає стурбованість не лише в екологів, але й у санітарно-епідеміологічних служб.

Не зникла останнім часом в області тривога і за стан атмосферного повітря. Зменшення виробничої потужності його традиційних забруднювачів “Рівнеазоту”, Здолбунівського цементно-шиферного комплексу, підприємств Костопільського промвузла “дружно компенсують” десятки міні-виробництв з випуску пластмас, переробки металобрухту, інших промислових відходів.

Довкілля -- поняття не абстрактне, яке існує саме по собі. Недарма кажуть, що нашу планету ми отримали не у спадок, а позичили у наших нащадків. Зберегти її природну красу, примножити багатства рідного краю -- це і громадянський, і суто людський обов'язок, який проведенням акцій типу Дня довкілля, звичайно ж, не вичерпується.

У 2007 році одним із основних пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності є удосконалення державної системи моніторингу довкілля. Метою програми є розроблення га впровадження заходів по вдосконаленню регіональної системи моніторингу довкілля, підвищення рівня виконання її основних функцій, що спрямовані на забезпечення потреб органів державною управління, місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища регіону. Держуправлінням проводиться робота щодо налагодження інформаційної взаємодії між усіма суб'єктами регіональної системи моніторингу довкілля області.

 На території області утворилась значна кількість відокремлених фрагментів умов і ресурсів, що веде до збіднення видового різноманіття, перешкоджає розселенню та міграції видів, обміну генетичною речовиною. Як наслідок - знижується організованість біосистем, їх здатність до саморегуляції і самовідновлення, погіршуються екологічні умови середовища існування людей. Щоб вирішити цю проблему, потрібно створити екологічну мережу, що дозволить: