Екологічні проблеми Донецької області

     Міністерство освіти  і науки,молоді  та спорту України

                                     
 

                                     РЕФЕРАТ

           «Екологічні проблеми  Донецької області»

         

                                                                                                                               Виконала: Байко Л.Т. 

                            
 
 
 

План:

1. Вступ.

2. Основні екологічні проблеми Донеччини:

А) Атмосферне повітря.

Б) Водні ресурси.

В) Відходи.

Г) Земельні ресурси.

Д) Флора та фауна.

4.Висновок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

        Вступ

        Об'єктивний аналіз сучасної економічної ситуації, причин і джерел погіршення екологічного стану природного середовища України, погіршення здоров'я людей, виникнення демографічної кризи став можливим лише кілька років тому завдяки розсекреченню великої кількості архівних матеріалів (соціально-історичних, політичних, партійних, соціально-економічних та ін.) і допоміг чітко визначити основні причини, джерела, динаміку й напрями розвитку екологічної ситуації у межах нашої держави. Такими причинами, як уже частково згадувалось, виявилися: 
1. Екстенсивне використання всіх видів природних ресурсів, що тривало протягом десятиліть, без врахування можливостей природних регіонів до самовідтворення й самоочищення. 
2. Довготривале адміністративно-командне концентрування на невеликих площах великої кількості надпотужних хімічних, металургійних, нафтопереробних і військових промислових комплексів та інших «гігантів соціалістичної індустрії», прискорена реалізація гігантоманських планів втручання в природне середовище. 
3. Повне нехтування традиціями господарювання, можливостями природи регіонів і інтересами корінного населення. 
4. Перехімізація сільського господарства й хибні засади його організації (типу величезних колгоспно-радгоспних господарств). 
5. Розгортання меліораційних робіт і їх проведення у величезних обсягах без належних наукових обгрунтувань і ефективних технологій. 
6. Повна відсутність об'єктивних довгострокових екологічних експертиз усіх планів і проектів розвитку промислового господарства, енергетики, транспорту протягом повоєнного періоду. 
7. Використання на переважній більшості виробництв старих і дуже старих технологій і обладнання, які вже давно потребують заміни. 
8. Відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища й підзаконних актів для їх ефективної реалізації. 
9. Відсутність постійної об'єктивної інформації широких мас населення про екологічний стан довкілля, причини його погіршення, винуватців забруднень і заходи для поліпшення ситуації. 
10. Надзвичайно низький рівень екологічної освіти не лише широких мас населення, а й керівників підприємств, урядових організацій, загальна низька екологічна свідомість і культура. 
11. Різке прискорення негативних економічних, соціально-політичних і екологічних процесів в Україні в зв'язку з найбільшою техногенною катастрофою XX ст.— аварією на Чорнобильській АЕС. 
12. Відсутність дійових економічних стимулів ресурсо- й енергозбереження. 
13. Відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону природи й системи ефективного покарання за шкоду довкіллю. 

       Екологічна ситуація в Донецькій області 

     Донбас... Земля тривоги нашої...

     В області проживає 4,95 млн. чоловік (Близько 10% усього населення України). Щільність  населення становить 191 чоловік на 1 км^2.90% населення проживає в містах і селищах міського типу. Тут сконцентровано майже 2000 промислових підприємств (800 з яких великі) гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, важкого машинобудування й будматеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в сполученні зі значною щільністю населення створили величенне навантаження на біосферу - найбільшу в Україні і Європі.

     Донецька  область ставиться до найбільше  екологічно напружених регіонів України.

На Донеччині працює 800 великих і середніх промислових  підприємств. Спеціалізація їх — гірничовидобувна, металургійна, хімічна промисловість, ТЕС, важке машинобудування. Це обумовлює велике техногенне навантаження на біосферу. По суті, воно найбільше в Україні та Європі і є загрозливим для довкілля та здоров'я населення.

 

Атмосферне  повітря. Об'єм викидів, які забруднюють атмосферу, в Донецькій області вдвічі більший, ніж у Дніпропетровській, в 3,5 разу — ніж у Луганській, в 7 разів — ніж у Запорізькій і в 12,1 — ніж у Харківській областях. Щорічно в області стаціонарними джерелами викидається близько 1,6 млн т небезпечних речовин (більше 38% від загальних викидів по Україні). В цілому по області викиди у розрахунку на квадратний кілометр території становлять 61,8 т. У розрахунку на одну особу області викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел склали 352,5 кг на рік. У багатьох промислових містах та сільських районах рівень викидів на одного мешканця перевищує середньообласний у декілька разів.

В 2009 році за даними Держкомстату про кількість шкідливих викидів перше місце в Україні також утримувала Донецька область з результатом у 1,5 мільйона тонн, з яких 1,3 мільйона тонн забезпечили стаціонарні джерела. Друге місце в Україні серед найбільш забріднених міст посідає місто Маріуполь, шосте місце — Курахове, сьоме місце — Дебальцеве, 10 місце — Новий Світ Старобешівського району.

    Визначено, що за останні 10 років спостерігалось деяке щорічне зниження обсягів  викидів шкідливих речовин і  рівнів забруднення атмосферного повітря  населених пунктів.  

    

Рис. 4.9. Викиди шкідливих речовин стаціонарними  джерелами забруднення 

в атмосферне повітря у регіоні у 2006-2009 рр. та прогноз на 2009 р. (тис. тон) 

      Разом з тим, на сьогодні  концентрація багатьох домішок  у повітрі, особливо в Східному  регіоні, значно перевищують екологічні  нормативи і залишаються вагомим  фактором ризику для здоров'я  населення та якості навколишнього  природного середовища. Згідно з  даними статистики, в Україні  у 1996 р. обсяг викидів шкідливих  речовин стаціонарними джерелами  становив 4 767,2 тис. тон, тоді як  у 2002 році цей показник становив 4 076,6 тис. тон. На рисунку 4.9. відображені дані щодо викидів  шкідливих речовин у регіоні  протягом 1996-2003 рр. Детальніше обсяги  викидів у повітря шкідливих  речовин стаціонарними джерелами  забруднення, що притаманні містам  та районам Донецької області,  проілюстровано на географічній  карті регіону (див. рис. 4.10). 
 

    Рис. 4.10.  Викиди шкідливих речовин  стаціонарними джерелами забруднення  в атмосферне повітря в Донецькій  області 

В даний час можна  відзначити наявність у процесах забруднення атмосферного повітря  міста Донецька наступних тенденцій.  
· За останні п'ять-шість років у Донецьку спостерігається монотонна тенденція зростання рівня забруднення атмосфери переважно за рахунок збільшення вмісту в атмосфері діоксиду азоту, формальдегіду, фенолу аміаку.        . У цей період за рівнем забруднення атмосфери найбільш несприятливими роками були 2003 і 2007 рр.., У свою чергу найбільш сприятливим роком був 2002 рік.  
· Протягом багатьох років у список основних найбільш небезпечних забруднювачів атмосферного повітря входили діоксид азоту, формальдегід, пил і бенз (а) пірен.За цих речовин спостерігаються концентрації вище допустимих норм (більше ПДКсс), проте за останні 2 роки до цього списку додався аміак і фенол.  
· Ситуація із забрудненням атмосфери порівняно благополучна для оксиду вуглецю, діоксиду сірки і важких металів.  
· Для діоксиду азоту та пилу спостерігаються небезпечні ситуації, коли концентрації перевищують ПДКмр з вірогідністю 50% і 12% відповідно і ці цифри протягом ряду років не знижуються.

 
 

            Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспорту.

      Викиди  забруднюючих речовин від автотранспорту з року в рік зростають та негативно  впливають на стан забруднення атмосферного повітря в місті.

      Викиди  автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в  безпосередній близькості від тротуарів  у зоні активного пішоходного  руху.

      Крім  забруднення атмосферного повітря, міський транспорт та його супутня  інфраструктура є головними забруднювачами водних об’єктів та грунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих  автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано  локальними очисними спорудами дощових  стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового  порту та автотранспортних підприємств  міста. Має місце забруднення  трамвайних колій мастилами через  їх витікання з негерметичних  редукторів трамвайних вагонів. Негативно  впливають на стан довкілля і відходи  автотранспортних засобів, які утворюються  в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси  автомобілів та ін., утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

      Для вирішення проблеми необхідно впровадити :

      - використання на автотранспорті  спеціальних моторних мастил, присадок  до них та палива, модифікаторів  кінематичних вузлів автомобілів,  впровадження каталітичних перетворювачів  палива та ін., що приведе до  зменшення витрат пального, зменшення  викидів забруднюючих речовин  та збільшення моторесурсів двигунів;

      - жорсткий контроль за якістю  пального, що постачається і реалізується  в місті автозаправними станціями,  його відповідністю державним  стандартам, а також заборона  реалізації у столиці етильованого  бензину;

      - заміну на автотранспорті палива  нафтового походження екологічно  чистим природним газом, передусім  в системі комунального транспорту;

      - забезпечення максимально можливого  перевезення пасажирів на електротранспорті  (метрополітен, тролейбус, трамвай). 
 

Водні ресурси. У Донецькій області близько 240 малих і середніх річок. При цьому водозабезпеченість природним річковим стоком на одного мешканця області в 5 разів менша, ніж в середньому по Україні.

У абсолютних цифрах загальний забір води з усіх джерел склав по Донецькій області в  кінці ХХ ст. близько 2600 млн. м³. У той же час об'єм стічних вод — понад 1750 млн. м³, з яких майже 1000 млн.м³ недостаньо очищених та зовсім не очищених. Це 25% таких стічних вод по Україні. Так як стік річок в основному здійснюється у Азовське море, то забрудненість річок обумовлює забрудненість моря.

    Одним із найважчих наслідків техногенного впливу в Донецькій області та інших регіонах є забрудненість  води. Разом з тим, аналіз статистичних даних дозволяє зробити висновок про наявність позитивної тенденції, що характеризує зменшення рівня  скидання забруднених вод у поверхневі водні об’єкти України протягом 2006 – 2009 рр.. На рисунку 4.7 відображено  рівень скидання забруднених вод  у регіоні, а також значення цього  показника у 2009 році, отримане на основі екстраполяційного прогнозування.

    

Рис. 4.7. Скидання забруднених вод у поверхневі водні об’єкти у регіоні 

у 2006-2009 рр. і  прогноз на 2009 р (всього, млн м³) 

    Окрім того, дані статистики, що характеризують скидання забруднених вод у поверхневі водні об’єкти в окремих містах та районах Донецької області, а  також графічні можливості дозволяють наочно представити ситуацію щодо обсягів  скидання забруднених вод на географічній карті регіону (див. рис. 4.8). 

Рис. 4.8. Скидання забруднених  вод у природні поверхневі водні  об’єкти  в            Донецькій області  

Відходи. У Донецькій області на одного жителя на сьогодні припадає 183 тонни різних (виробничих і побутових) відходів.

На початок 2010 року в регіоні накопичилося 816 млн. тонн різних відходів, з яких 70% припадає на відходи вуглевидобування і вуглезбагачення, дев`ята частина  – на вапняні і вапняно-магнієві відходи, десята частина – на попіл  і попелошлакові відходи. Наявність  такого великого обсягу відходів служить  постійним джерелом забруднення  землі, води і повітря. В середньому на один квадратний кілометр території  Донецького регіону припадає 30,8 тис. тонн різних відходів, з розрахунку на одного жителя – 183 тонни.

Статистики  зазначили, що під відходами у  відвалах і накопичувачах зайнято 7,3 тис. гектарів земельних угідь  області. Річні витрати на зберігання і знищення відходів у цілому по області (за минулий 2009 рік) склали 153,7 млн. грн.