Співпраця України і ЄС у сфері охорони навколишнього середовища

Конкретні заходи з адаптації  законодавства, прогнозовані терміни  їх виконання, обсяги видатків визначаються щорічним планом заходів з виконання  Програми, який готується Координаційною радою з адаптації законодавства  України до законодавства Європейського  Союзу, погоджується з Комітетом  Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Програмою визначаються особливості  розгляду законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, що належать за предметом правового  регулювання, до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського  Союзу.

Фінансування заходів  для виконання Загальнодержавної  програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів міжнародної технічної допомоги. Для належного виконання Програми передбачається ряд заходів, які стосуються кадрового забезпечення, зокрема створення програм професійної підготовки, розробки навчальних курсів із європейського права, поглибленого вивчення іноземних мов та ін.

Для інформаційного забезпечення виконання Програми необхідно створити та забезпечити функціонування загальнодержавної  інформаційної мережі з питань європейського права. Елементи мережі повинні включати створення              Інтернет-порталу й електронної системи документації, спеціалізованої бібліотеки європейського права, забезпечення доступу учасників процесу адаптації до баз даних законодавства Європейського Союзу, забезпечення передплати на офіційні видання Європейського Союзу.

Невід’ємною частиною Загальнодержавної  програми адаптації є Перелік  актів законодавства України  та acquis Європейського Союзу в пріоритетних сферах адаптації. У Перелік включено опис законодавства України та законодавства Європейського Союзу у відповідних сферах правового регулювання. Розділ, що стосується охорони довкілля, визначає такі напрямки, положення яких потребують адаптації: свобода доступу до екологічної інформації, оцінка впливу на довкілля, захист атмосферного повітря, озон та інші хімічні речовини, якість води, збереження природи, захист від шумового забруднення, хімічна продукція, біотехнології й генетично модифіковані організми, відходи, навколишнє середовище та промисловість, захист від радіації, енергозбереження. Кожен із напрямків включає перелік нормативно-правових актів Європейського Союзу англійською й українською мовами.

В Україні у сфері адаптації  створені та діють спеціальні органи, наприклад Державна Рада з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Національна Рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Міжвідомча координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

У 2000 році була прийнята Програма інтеграції України до Європейського  Союзу, в якій проведений аналіз поточного  рівня готовності України виконати відповідні зобов’язання у конкретній сфері, зокрема у сфері охорони  довкілля, а також визначені короткострокові, середньострокові та довгострокові пріоритети.

У 2001 році Міжвідомча координаційна  рада з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу затвердила орієнтовний перелік нормативних документів, до яких має бути адаптоване законодавства України протягом 2002-2004 років. У сфері охорони довкілля було визначено 56 документів, які стосуються, зокрема, водної політики, генетично змінених організмів, флори та фауни, оцінки впливу на навколишнє середовище, небезпечних відходів, запобігання забрудненню та ін.

У 2003 році Українсько-європейський консультативний центр із питань законодавства провів експертну оцінку наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері навколишнього середовища. Було проведено аналіз ситуації в Україні у відповідних галузях (зокрема вільний доступ до екологічної інформації, оцінка впливу на навколишнє середовище, захист атмосферного повітря від забруднення, захист водних ресурсів, захист навколишнього середовища від відходів, генетично модифіковані організми, охорона природи та ін.), визначено рівень наближення до відповідного нормативно-правового акту в Європейському Союзі, а також зроблено ряд рекомендацій у цій сфері.

Наприклад, у сфері запобігання  негативному впливу на навколишнє середовище від генетично модифікованих  організмів та продуктів рекомендовано  “прийняти законодавчий акт на основі Закону України “ Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично-модифікованих організмів ”, що стосується створення, випробування та практичного застосування генетично модифікованих організмів, враховуючи зауваження та пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи, та подати його на розгляд до Верховної Ради”. Щодо захисту навколишнього середовища від шумових викидів, то експерти Українсько-європейського консультативного центру радять розробити спеціальні законодавчі акти, до яких необхідно включити положення про запобігання шумовим викидам, а також доповнити положення про захист від шумових викидів машин і механізмів та включити їх до Закону України “ Про Національну програму створення національної екологічної мережі в Україні 2000-2015 рр.”.

ЄС підтримує адаптацію  законодавства України шляхом надання  технічної допомоги ЄС, зокрема через  заснований у рамках програми Tacis Українсько-європейський консультативний центр із питань законодавства та через низку інших проектів, включаючи “ Правові студії ” та “Управління стандартами у сфері охорони навколишнього середовища на підприємствах”. Нещодавно розпочав свою роботу проект “ Розробка стратегії гармонізації правової бази поводження з відходами на державному і регіональному рівні зі стандартами Європейського Союзу ”.

Зрозуміло, що процес адаптації  є нелегким завданням для України. Адже, незважаючи на розробку механізму  адаптації, визначення її основних етапів та методів, існує і ряд проблем, що полягають, зокрема, у чіткому  визначенні термінів, що використовуються, та правильному їх перекладі, виділенні  питань, які потребують адаптації, у  відсутності достатньої кількості  спеціалістів у сфері європейського  права та ін.

Список використаної та рекомендованої  літератури

1.   Угода про партнерство  і співробітництво між Європейськими  Співтовариствами і їх державами-членами  та Україною 1994 р. (Угода про партнерство  і співробітництво між Європейськими  Співтовариствами і їх державами-членами  та Україною. — К., Делегація Європейської  Комісії. 1998).Комісії. 1998.).

2. Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України.

3. Стратегія  інтеграції України до Європейського Союзу 1998 р. (Офіційний вісник України, 1998, № 24 (02.07.98), ст. 870).

4. Концепція адаптації  законодавства України до законодавства  Європейського Союзу 1999 р. (Офіційний вісник України, 1999, № 33 (03.09.99), ст. 1735).

5. Закон України „ Про Загальнодержавну  програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу ” 2003 р.

6.   Спільна доповідь щодо виконання угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.

7. Програма інтеграції України до Європейського Союзу.

8. Макієвич М., Андрусевич  Н., Будакова Т. Європейське право  навколишнього середовища. Львів  2004. С. 225-254.

9. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. М.: «Норма», 1996.

10. Мармазов В., Друзенко Г. Адаптація законодавства до стандартів ЄС: підсумки п’ятирічного шляху. // Урядовий кур’єр. 12.11.2003.

11. Костюк С., Істягіна Н. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: стан, проблеми та перспек­тиви. // Науковий вісник Дипломатичної академії України при МЗС України, №4 (с.196-202).

12. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України. // Право України. — 2001. — №2. — С.28.

13. Друзенко Г. Реформування механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в контексті підготовки проекту Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. // Юридична Україна.— №7. -2003.

14. Програма інтеграції України до Європейського Союзу в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки / Підгот.: В.І. Потапов та ін.; Під заг. ред. В. Я. Шевчука. — К., 1999. — 15 с.

15.  Сближение с экологическим законодательством Европейского Союза в странах Восточной Европы, Кавказского региона и Средней Азии: Путеводитель. Люксембург: Бюро Официальных Публикаций Европейских Сообществ. 2003.