Негативні наслідки індустріалізації на прикладі Західної Європи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Індустріалізація ……………………………………………………………………..4
2. Промислова революція або промисловий переворот…………………………….4
• Текстиль…………………………………………………………………………5
• Парова машина………………………………………………………………….6
• Виробництво чавуну……………………………………………………………6
• Паровий двигун…………………………………………………………………7
• Вибодування вугілля……………………………………………………………8
• Текстильна промисловість……………………………………………………..9
• Зв'язок…………………………………………………………………………..10
• Хімічне виробництво………………………………………………………….11
• Виробництво скла……………………………………………………………..12
• Газове освітлення……………………………………………………………...13
• Транспорт………………………………………………………………………13
3. Промислова революція в Англії………………………………………………..14
• Зовнішньо-економічні умови………………………………………………..14
4. Промислова революція у Франції………………………………………………..16
5. Промислова революція у Німеччині……………………………………………17
6. Друга промислова революція…………………………………………………..19
7. Значення промислового перевороту……………………………………………20
8. Причини революції………………………………………………………………21
9. Урбанізація та зміни в соціальній структурі…………………………………..22
10. Довкілля……………………………………………………………………………23
11. Проблема харчових відходів в розвинених країнах………………………….24

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Вплив індустріалізації на доходи населення з 1500 р. На графіку  показаний валовий внутрішній продукт  індустріальних країн у порівнянних  цінах на душу населення, виражений  у міжнародних доларах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Негативні наслідки індустріалізації на прикладі Західної Європи

 

     Індустріалізація — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, якій проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг. Поняття Індустріалізації використовується для позначення історичної епохи європейської промислових революції, котра почалась в другій половині 18 ст. в Англії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи та Північної Америки. В Азії та Латинській Америці з середини 20-го століття.

     Відповідно до прийнятої класифікації, економіка складається з первинного сектора виробництва (сільське господарство, видобуток мінеральних ресурсів), вторинного сектора переробки сировини, що отримується з первинного сектора, і третинного сектору або сфери послуг. Процес індустріалізації полягає в експансії вторинного сектора, який починає домінувати над первинним.

     У ході індустріалізації суспільство також зазнає деякі зміни в філософському плані, змінюється його світосприйняття. Позитивне ставлення до праці в поєднанні з прагненням якомога швидше використати нові технології та наукові відкриття також дають вклад в прискорене зростання виробництва і доходів населення. В результаті утворюється все більше широкий, в кінцевому рахунку, світовий ринок продукції і послуг усіх видів, що в свою чергу стимулює інвестиції і подальший економічне зростання.

     Початок глобального процесу індустріалізації прийнято називати першою промисловою революцією. Вона почалася в кінці XVIII ст. в деяких регіонах Західної Європи та Північної Америки, спочатку у Великобританії, а потім у Німеччині і Франції

     Терміни і темпи індустріалізації в різних країнах можуть бути неоднаковими. Першою країною, де відбулася промислова революція, стала Великобританія (у середині XIX ст.) . Франція стала індустріальної на початку 20-х років XX ст.

 

     Промислова революція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.

     Промислова революція знаменує важливий поворотний момент в історії, вона деякою мірою мала вплив майже на кожен аспект повсякденного життя. Зокрема, середній рівень доходів населення почав проявляти безпрецедентне постійне зростання. Протягом двох століть після 1800 року, середньо-світовий дохід на душу населення збільшився у понад десять разів, у той час як населення світу зросло у понад шість разів. За словами лауреата Нобелівської премії Роберта Лукаса, «вперше в історії рівень життя простих людей почав проявляти стійке зростання ... Нічого, що хоч віддалено нагадує цю економічну поведінку не траплялося раніше».

     У Англії, де промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII ст. традиційна аграрна економіка була заміщена економікою, у якій стало домінувати виробництво машин і механічне виробництво, що стало можливим після винаходу парового двигуна. Це змінило баланс політичних сил від лендлордів у бік промисловців і сприяло створенню міського робітничого класу.

     Перша промислова революція, яка почалася в 18 столітті, злилася з так званою Другою промисловою революцією у 1850 році, коли технологічний і економічний прогрес набрав обертів завдяки розвитку парових кораблів, залізниць, а потім в 19 столітті двигуна внутрішнього згоряння та електричної енергії.

     Промислова революція супроводжувалася виробничою революцією в сільському господарстві, яка призвела до радикального зростання продуктивності землі та праці в аграрному секторі. Саме виробнича революція в сільському господарстві забезпечила можливість переміщення значних мас населення з аграрного сектора в індустріальний.

     Вона була підтримана значним підвищенням продуктивності сільського господарства, яке називають Британської сільськогосподарської революцією, що забезпечила істотний приріст населення і звільнення надлишкового населення з сільської місцевості, яка виявилася затребуваною промисловістю в містах.

 

Початок промислової революції  тісно пов'язаний з кількома нововведеннями, впровадженими у другій половині 18 століття:

 

• Текстиль - прядення бавовни використовуючи автоматичні прялки авторства Річарда Аркрайта (Water Frame), Джеймса Харгривза (Spinning Jenny — прядильна ослиця), і Семюела Кромптона (Spinning Mule — прядильний мул, поєднання двох попередніх). Він був запатентований в 1769 році. Після закінчення в 1783 році дії патенту швидко повстали численні бавовняні фабрики. Аналогічна технологія була застосована згодом до прядіння камвольної пряжі для різних тканин і льону для білизни. Бавовняна революція почалася в Дербі, яке стало відоме з цього часу, як "Powerhouse of the North".

Єдиний збережений зразок фіфцвхуюююй прядильної машини збудованої винахідником Семюелем Кромптоном

 

• Парова машина - покращений паровий двигун винайдений Джеймсом Ваттом і запатентований в 1775 році спочатку головним чином використовувався для живлення насосів для відкачування води з шахт, а з 1780-х років застосовувався для живлення інших типів машин. Це призвело до швидкого розвитку ефективних напівавтоматичних фабрик у немислимих раніше масштабах та у місцях, де гідроенергія була недоступною. Вперше в історії для вироблення енергії люди не мусіли покладатися на м'язи людей чи тварин, силу вітру чи води. Паровий двигун використовувався для викачування води з вугільних шахт, підняття вугілля на поверхню, щоб подавати повітря в печі для виготовлення заліза, при подрібненні глини для кераміки, для живлення нових підприємств у різних галузях.

Парова машина, що працювала  на вугіллі, була важливим чинником промислової  революцїі в Британії і всьому світі.

 

• Виробництво чавуну - у чорній металургії використання коксу поширилося на всі стадії виплавки чавуну (замінивши деревне вугілля). Цього було досягнуто набагато раніше для свинцю та міді, а також у виробництві переробного чавуну чавуну в доменних печах, але другий етап у виробництві сортового прокату залежав від використання заливки і штампуванні (патент для яких закінчився в 1786 році) або пудлінгування (патент Генрі Корта в 1783 і 1784).

 

 

 

Паровий двигун

 

     У світовій історії початок промислової революції пов'язують з винаходом ефективного парового двигуна у Великобританії в другій половині XVII століття. Хоча саме по собі подібний винахід навряд чи б щось дав (необхідні технічні рішення були відомі і раніше), але в той період англійське суспільство було підготовлено до використання інновацій в широких масштабах. Це було пов'язано з тим, що Англія на той час перейшла від статичного традиційного суспільства до суспільства з розвиненими ринковими відносинами і активним підприємницьким класом. Крім того, Англія мала достатні фінансові ресурси (оскільки була світовим торговельним лідером і володіла колоніями), вихованим в традиціях протестантської трудової етики населенням і ліберальною політичної системою, в якій держава не пригнічувала економічну активність.

     Першою спробою використання парового двигуна в промисловості вважається водяна помпа Томаса Севері, запатентована в 1698 р. Але вона не була успішною через часті вибухи бойлера і обмежену потужність. Досконалішою була машина Томаса Ньюкомена, розроблена до 1712 р.Мабуть, Ньюкомен використовував раніше отримані експериментальні дані Дені Папена, який вивчав тиск водяної пари на поршень в циліндрі і, спочатку, нагрівання та охолодження пари для повернення поршня в початковий стан виконував вручну.

     Помпи Ньюкомена знайшли застосування в Англії та інших європейських країнах для відкачування води з глибоких затоплених шахт, роботи в яких без них проводити було б неможливо. До 1733 їх було куплено 110, з яких 14 на експорт. Це були великі і дорогі машини, за сучасними стандартами дуже неефективні, але вони себе окупали там, де видобуток вугілля обходилася порівняно дешево. З деякими удосконаленнями їх до 1800 р. виготовили 1454 штуки, і вони залишалися у вжитку до початку XIX століття.

     Найвідомішою з ранніх парових машин є розробка Джеймса Ватта, яка була запропонована в 1778 році. Ватт суттєво удосконалив механізм, зробивши його роботу більш стабільною. Одночасно потужність збільшилася приблизно в п'ять разів, що дало 75% економію у собівартості вугілля. Ще важливіші наслідки мав той факт, що на базі машини Ватта стало можливо перетворення поступального руху поршня в обертальний, тобто двигун тепер міг крутити колесо млина або фабричного верстата. Уже до 1800 року фірма Ватта і його компаньйона Болтона виготовила 496 таких механізмів, з яких тільки 164 використовувалися як помпи. Ще 308 знайшли застосування на млинах і фабриках, а 24 обслуговували доменні печі. У 1810 році в Англії налічувалося 5 тисяч парових машин, а у наступні 15 років їх кількість зросла втричі.

     Поява металорізальних верстатів, таких як токарний, дозволила спростити процес виготовлення металевих частин парових машин і надалі створювати все більші і потіжніші пристрої. На початку XIX століття англійський інженер Річард Тревітік і американець Олівер Еванс поєднали бойлер і двигун в одному пристрої, що дозволило надалі використовувати його для руху паровозів і пароплавів.

 

                                                                                          Схема паровоі машини Ньюкомена

 

 

Видобування вугілля

 

     Видобуток вугілля у Великобританії, зокрема, в Південному Уельсі почався задовго до промислової революції. До парового двигуна, при відкритій розробці родовищ дрібні кар'єри, після видобутку поверхневого шару вугілля, занедбувалися. В інших випадках, якщо геологія була сприятливою, вугілля видобували за допомогою горизонтальної або похилої штольні, яку вели у пагорб. У деяких областях проводився шахтовий видобуток, але обмежуючим фактором булала проблема відведення води. Відведення відбувалося шляхом підняття відер з водою шахтами або до водовідливної штольні. У кожному випадку, вода повинна була бути скинутою у струмок або канаву на рівні, де вона може стікати під дією сили тяжіння. Введення парового двигуна значною мірою спростило видалення води і дозволило будувати глибші шахти, видобуваючи, таким чином, більше вугілля. Це були події, які розпочалися до промислової революції, але використанняя з 1770-х років ефективної парової машини Джеймса Ватта скоротило витрати на паливо для двигуна, зробивши видобуток більш рентабельним.