Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2012 в 18:12, дипломная работа

Описание работы

Полгиблення економічних реформ, розвиток фінансово-кредитної і банківської систем, введення національної валюти україни сприяли становленню і змицненню валютно ринку України.
Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України у світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, удосконалення валютного законодавства і нормативних баз сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався: збільшенням обсягів операцій в іноземній валюті у всіх сегментах; удосконалененням його стрктури і спрямованості на дозвіл конкретних економічних і фінансових проблем суб’єктів господарювання і держави в цілому; розширенням видів валют, по яких проводяться операції на валютному ринку; відсутністю різких коливань валютних курсів; удосконаленням законодавчої і нормативної діяльності суб’єктів валютного ринку; введенням нових видів валютнимх операцій і форм розрахунків; врегулюванням діяльності нерезидентів на українському ринку і т.д.

Содержание

Вступ

Розділ 1. Основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні

1.1. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності в Україні
5
1.2. Правові основи валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
12
1.3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
16
1.4. Укрексімбанк у системі банків України
21
Розділ 2. Міжнародні розрахунки, їхнє оформлення, облік, контроль і аналіз в Укрексімбанку

2.1. Характеристика Міжнародних розрахунків по експорно-імпорним операціям
28
2.2. Оформлення, облік, контроль операцій по банківському переказу
34
2.3. Оформлення, облік, контроль операцій по документарному акредитиву
46
2.4. Оформлення, облік, контроль операцій по інкасо
57
Розділ 3. Аналітична оцінка результативності різних форм міжнародних розрахунків та шляхи забезпечення ефективності їх широкого впровадження і використання в Україні

3.1. Аналіз міжнародних розрахунків; сучасний етап і напрямки підвищення прибутковості банку від їх здійснення
66
3.2. Недоліки та переваги окремих видів міжнародних розрахунків.
70
Розділ 4 Охорона праці

4.1. Атестація робочих місць
77
4.2. Труднощі нормування факторів трудової діяльності
81
4.3. Розумова працездатність та особливості її психофізіологічного забезпечення
82
Висновок

Використана література

Работа содержит 1 файл

urban021.doc

— 925.50 Кб (Скачать)

У розвинених країнах така форма розрахунків, як інкасо, практично не використовується, тому що найчастіше служить гальмом у взаєморозрахунках між партнерами, у зв'язку з тим, що документообіг даної операції досить тривалий, а ступінь ризику практично така, як при банківському переказі.

В основному акредитивна форма  розрахунків і інкасо використовується країнами третього світу, у зв'язку з відсутністю більш нових і розвитих телекомунікаційних зв'язків, а також відсутністю довірчих відносин з боку закордонних партнерів. До того ж політична обстановка багатьох країн третього світу передбачає робити розрахунки з закордонними партнерами шляхом виставляння інкасо або у формі акредитиву.

На Україні найчастіше використовується банківський переказ, у зв'язку з  низькою вартістю банківських послуг, хоча ступінь довіри між партнерами залишає бажати кращого.

Невиконання зобов'язань партнерів  нерезидентів перед українськими резидентами  приводить до повного або часткового не повернення валютного виторгу  при експорті і непостачанні продукції або невиконанні послуг при імпорті.

При порушенні законодавчо встановлених термінів розрахунків українські підприємства попадають під дію інструкції № 136 і державна податкова адміністрація застосовує відповідні санкції до цих підприємств, що приведе до додаткових витрат і ускладнення розрахунків.

Виходячи з вищевикладеного, варто  зробити висновок про те, що необхідно  доробити валютне законодавство  України, інструкція № 136 повинна бути більш гнучкою, політика України  в області зовнішньоекономічної діяльності повинна бути більш лояльної, щоб залучати закордонних партнерів і інвесторів, підвищуючи  тим самим соціальний рівень країни.  Для підвищення надійності і зниження ризику в міжнародних розрахунках  українським суб'єктам господарської діяльності необхідно більш активно використовувати  акредитивну форму розрахунків.  

 

 

Список використаної літератури.

 

  1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00.
  2. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99.
  3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91.
  4. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185-94-ВР від 23.09.94.
  5. Указ Президента України «Про способи упорядкування розрахунків по договорах, укладеним суб'єктами підприємницької діяльності» № 556/94 від 04.10.94.
  6. Декрет КМУ «Про систему валютного врегулювання і контролю» № 15-93 від 19.02.93.
  7. НБУ. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», Постанова НБУ № 204 від 02.08.96.
  8. НБУ. Інструкція «Про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях», Постанова НБУ №136 від 24.03.99.
  9. НБУ. «Правила здійснення операцій на МВРУ», Постанова Правління НБУ № 127 від 18.03.99.
  10. НБУ. «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті», Постанова НБУ № 444 від 21.06.95.
  11. НБУ. «Про затвердження Положення про відкриття і функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті і гривнях», Постанова Правління НБУ № 118 від 26.03.98.
  12. Лист Міністерства Зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України        № 16-1/863 від 24.12.96.
  13. «Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів». Серія: «Видання Міжнародної Торговельної Палати», 1993.
  14. «Уніфіковані правила по інкасо». Серія: «Видання Міжнародної Торговельної Палати», 1993.
  15. Наказ Укрексімбанку «Порядок здійснення документарних операцій по імпорту й експорту відділеннями Укрексімбанку» № 120 від 29.04.98.

 

  1. «Банковское дело»  / под ред. Лаврушина О.И., М., 1998.
  2. «Банковское дело» / под ред. проф. Колесникова В.И., Кралевецкой М.П., М., 1997.
  3. Богомазов М.И. «Аккредитив»  // Бизнес № 26 от 28.06.99. стр. 19.
  4. Богун В.Я. «Аккредитив и инкассо как формы международных расчетов» // Хозяйственное право  от 15.08.99. стр.14.
  5. «Гарантии и аккредитивы в современной банковской практике» / под ред. Голубовича А.Д., М., 1994.
  6. Колесник В.Б. «Правовые основы аккредитивной формы безналичных расчетов» К., 1994. стр. 34
  7. Лисюк С.Т. «Аккредитивная форма расчетов по експортно-імпортным операциям и перспективы её развития в Украине» // Вестник НБУ № 5 май 1997. стр. 32.
  8. Пашута М.Т., Калина А.В. «Прогнозирование и макроэкономическое планирование» К., 1998. стр. 152.
  9. Сорокун И.А. «Лицензирование во внешнеторговой деятельности» // Бизнес     № 34 от 23.08.99. стр. 80.
  10. Чубарев А.Б. «Специальные санкции за нарушение законодательства в сфере внешнеэкономической деятельности» // Бизнес № 15 от 10.04.00. стр. 124.
  11. Отчетные данные Укрэксимбанка.

 

 

 






Информация о работе Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків