Види послуг системи клієнт-банк

    5. Серед роздрібних електронних систем найбільш успішними були банківські автомати, які робили можливим цілодобове здійснення транзакцій і звільняли клієнтів від втрат часу на поїздки до банку й очікування в черзі до касира. Інші форми не отримали масової підтримки користувачів і не змогли суттєво зруйнувати платіжні стереотипи, що склалися. Тим не менш, операційні переваги автоматизованих систем обслуговування банківських клієнтів, їх вплив на підвищення ефективності і продуктивності настільки суттєві, що майбутнє, без сумніву, - за ними.

    В нашій країні найбільшого поширення  набули системи “клієнт-банк”, що використовуються корпоративними клієнтами для доступу  до свого рахунку, контролю над ним. Вони широко використовуються заради можливості термінового переказу коштів зі свого рахунку, не відходячи від  свого робочого місця, тим самим  швидко реагуючи на ринкову ситуацію та отримуючи додатковий дохід.

    Такі  системи почали з’являтись на Україні  ще в 90-х роках і постійно змінюються з розвитком нових технологій, широким застосуванням автоматизації  в банківській діяльності та на підприємствах. З плином часу ці системи стають доступними все більшому колу клієнтів, адже широке залучення користувачів системи знижує собівартість на одного користувача, а отже й ціни на даний  вид послуг. Не рідко, в основному  в процесі рекламних компаній, банки пропонують даний продукт  безкоштовно, наряду з іншими розрахунковими операціями, як-то відкриття рахунку, його обслуговування, безкоштовне обслуговування системи “клієнт-банк”.

    Що  ж таке система “клієнт-банк”  в розумінні вітчизняного споживача  та надавачів даної послуги, виходячи зі сфери її найбільшого застосування?

    Система “клієнт-банк” - це сукупність програмно-технічних  комплексів, призначених для:

    •     оперативного ведення клієнтом своїх  рахунків у банку;

    •  обміну платіжними документами та відповідною  технологічною інформацією між  банком та його клієнтами в електронній  формі.

    Система “клієнт-банк” в Україні розглядається  як складова програм автоматизації  банківської діяльності і, зокрема, як джерело надходження платіжних  документів до загальнодержавних систем розрахунків (зокрема СЕП). Тому до систем «клієнт - банк» висувається ряд  вимог, визначених Національним банком України, щодо дотримання ними стандартів електронних платіжних документів, сумісних зі СЕП, надання мінімального набору послуг, забезпечення певного рівня захисту інформації тощо.

    На  теперішньому етапі розвитку технологій захисту інформації, що передається  через зовнішні канали зв’язку банку (а до них відноситься і система  “клієнт-банк”) приділяється особлива увага, аж до залучення Служби безпеки  України.

    Як  видно з рисунку, основними складовими системи “клієнт-банк” є клієнтська частина та банківська частина. Розглянемо функції кожної з них:

    «Банківська частина» - комплекс, що розміщений у  банку. Його основні функції:

    • ведення нормативно-довідкової інформації та забезпечення нею програмних комплексів клієнтської частини;

    • розподіл прав доступу користувачів-клієнтів, реєстрація доступу клієнтів, запобігання  несанкціонованому доступу;

    • обмін платіжними документами з  клієнтською частиною, з інформуванням  клієнта про результати приймання  його документів або їх відхилення (з обов'язковим повідомленням  причин відхилення);

    • обмін платіжними документами з  програмним комплексом ОДБ (зокрема, банківська частина системи «клієнт - банк»  може бути одним з компонентів  ОДБ), який власне і виконує розрахунки клієнта за документами, що отримані через систему «клієнт - банк», а також ведення рахунків клієнтів з відображенням фактично виконаних трансакцій;

    • обмін із клієнтською частиною допоміжною технологічною інформацією та бухгалтерськими  документами на зразок «виписка з  рахунку», на основі яких клієнт має змогу отримати повну інформацію про стан свого рахунку та рух коштів на ньому;

    • ведення протоколів роботи, архівів  проведених (та відхилених) трансакцій.

    «Клієнтська частина» — комплекс, що розміщений на підприємстві клієнта. Його функції:

    • ведення необхідної нормативно-довідкової інформації;

    • ведення значення рахунку клієнта, що є відображенням рахунку, який ведеться в банку, з максимально можливою точністю. Можливе ведення двох варіантів значень рахунку: з урахуванням тільки фактично проведених документів - фактичного, та з урахуванням «коштів у розрахунках» — прогнозованого;

    • підготовка початкових платіжних документів (або автономно, або прийом їх із програми автоматизації бухгалтерії  підприємства);

    • обмін з банком платіжними документами;

    • отримання відповідних платіжних  документів з банку;

    • обмін з банком технологічною  інформацією та надання клієнту  повної інформації про стан виконання  розрахунків за кожним з платіжних  документів, що проходить як через  систему «клієнт-банк», так і за межами системи (наприклад, проведення документів цього клієнта в паперовій формі через операціоніста банку);

    • ведення протоколів роботи, архівів  проведених (та відхилених) трансакцій.

    Можлива наявність окремої підсистеми телекомунікації, яка дозволяє побудувати банківську та клієнтську частини незалежно  від конкретних засобів електронної  пошти і внаслідок цього забезпечити  функціонування програмного забезпечення системи «клієнт-банк» у різних телекомунікаційних середовищах.

    В Україні вже існують системи  «клієнт-банк», які є невід'ємною  складовою програмного комплексу  автоматизації бухгалтерії клієнта. Це дозволяє не тільки повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві, а й побудувати єдину технологічну лінію для виконання всіх фінансових операцій підприємства.

    Архітектура кожної конкретної системи «клієнт-банк»  та специфіка технології її роботи перебувають в досить широкому діапазоні. Практично широка розробка та впровадження систем «клієнт-банк» в Україні  тільки починається. Тому найближчими  роками очікується різке зростання  як кількості клієнтів, що користуватимуться  цим сучасним видом послуг, так  і рівня програмно-технічних розробок таких систем. 

    2.Функції та переваги системи "Клієнт-банк"

    Даний матеріал розкриває основні функції  та переваги системи дистанційного  банківського обслуговування.

    Система "Клієнт-Банк" є програмно-технічним комплексом з рядом функцій, необхідних для підприємства для дистанційного керування своїм поточним рахунком в банку. Нижче перерахвані кілька основних:

• можливість проводити платежі зі свого рахунку в банку, не відвідуючи банк, з робочого місця в офісі, обладнаного персональним комп'ютерм з встановленим необхідним програмним забезпеченням.
• відстеження грошових коштів на поточному рахунку. Уповонважений працівник підприємства може, не виходячи з офісу, контролювати рух коштів на поточному рахунку;
• отримання виписки з поточного рахунку, а також щоденних офіційних курсів іноземних валют Національного Банку України;
• можливість вести довідник своїх контрагентів за платежами та довідник призначення платежу, що дозволяють швидше формувати платіжні документи. Зникає необхідність заносити інформацію до кожного документу - готовий шаблон переноситься до платіжного документу з довідників;
• отримання від банку повідомлень про нові банківські послуги, поточні відсоткові ставки за кредитами та депозитами, іншої інформації, що банк вважає за необхідне оперативно доводити до відому клієнтів. Клієнт також може звернутись до банку у будь-який момент часу, що забезпечує динамічність обміну інформації між клієнтом та банком.

    Переваги  системи "Клієнт-Банк":

    1.Оперативність. За використання системи "Клієнт-Банк" збільшується швидкість проходження платежів. Висока оперативність зумовлена тим, що платіжне доручення в електронному вигляді готується один раз, і це робить не операціоніст банку, а працівник підприємства. Крім того, не потрібно готувати первинні платіжні документи на паперових носіях. Замість них, раз на тиждень готується реєстр електронних документів, внаслідок чого відпадає необхідність щоденних відвідин банку для проведення безготівкових платежів. Це економить час такошти.  
2.Зручність. Автоматизація підготовки платіжних доручень, меморіальних ордерів, заявок на переказ валюти та інших документів, максимальне наближення електронного виду документів до паперових аналогів значно спрощує користування системою. Як і паперові, електронні платіжні документи, що відправлені до банку, підписують посадові особи підприємства, але замість звичайного, використовується електроннийпідпис.  
3.Швидкість та мобільність. Система "Клієнт-Банк" дозволяє контактувати з банком без обмежень у часі, оскільки технічні можливості більшості програмних комплексів дозволяють цілодобово відправляти документи до банку та переглядати отримані звідти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки

    Система “клієнт-банк” безперечно увійшла  до банківських технологій на рівні  програми операційного дня банку, електронної  пошти НБУ та інших комп’ютерних програм без яких неможливо уявити сучасний комерційний банк. Слідуючи розвитку банківських технологій високорозвинутих країн Західної Європи, США та Азіатського  регіону, Україна долає перепони недостатності капіталу для розвитку високих технологій і долає прірву між українським банківським  ринком та банківським ринком вищеперечислених країн за рівнем послуг, що надаються клієнтам, зокрема й рівнем системи “клієнт-банк”.

    В структурі кількості банківських  платежів використання системи “клієнт-банк”  є дуже популярним – на рівні 60-70%. По сумам платежів є також структурний  перекіс в сторону використання системи “клієнт-банк” – через  систему проходить більше 70% усіх сум платежів по банку. Таке зміщення пояснюється рівнем бізнесу компаній, що використовують систему “клієнт-банк”, адже, насамперед, це великі компанії, так звані “блакитні фішки”, та компанії середнього бізнесу, значно менше малого бізнесу та суб’єктів  підприємницької діяльності – фізичних осіб. Виходячи з оборотів таких  компаній – зрозуміло що їхні платежі  складають левову частку усіх банківських  платежів клієнтів банку. Такий же висновок можна зробити й по сумам платежів, адже великі компанії, в основному  представляють виробництво та оптову торгівлю, об’єми розрахунків в  цих галузях значно вищі, аніж в  роздрібній торгівлі чи сфері послуг. Таким чином при долі клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”  у 28-30%, доля кількості платежів та сум  платежів значно вища на рівні 60-80%. З  одного боку такий показник є високим  і відповідає потребам банку у  збільшенні завантаження автоматизованих  систем. Однак цей рівень у 60-80% можна  ще значно підвищити за рахунок компаній малого бізнесу, особливо враховуючи той  факт, що останнім часом такі компанії все частіше надають перевагу використанню системи “клієнт-банк”. Значною перепоною на шляху до вирішення цього питання є  висока вартість інкасаторських послуг як банків, так і охоронних структур. Це призводить до того, що підприємства роздрібної торгівлі і сфери послуг повинні власними силами здавати  виручку до банку, а отже й немає  потреби у використанні системи  віддаленого доступу “клієнт-банк”. З часом, на нашу думку, така ситуація буде змінюватись у бік здешевлення  послуг інкасаторів, як-то відбулося  з послугою “клієнт-банк” або  картковими послугами банків.

    Важливою  проблемою, що постійно постає перед  користувачами електронних систем є недосконалість законодавства  цієї області, що не має чітких визначень  як-то електронного документу, так і  процедур використання електронного документообігу. Використання системи “клієнт-банк” фактично базується на рівні договірних відносин між банком та компаніями-користувачами послуги. Підтримки чи захисту з боку держави у вигляді нормативних документів практично не існує. Потрібно створити правову структуру, що повністю визначала сферу електронного документообігу, як аналогічну сфері паперового документообігу. Так електронний цифровий підпис повинен визнаватись у судовому порядку як підпис зроблений власноруч уповноваженими особами компаній, а електронний документ не визнавав би жодних сумнівів, щодо його справжності. Повинні існувати процедури експертизи електронних документів, на кшталт хімічній чи фізичній експертизі паперового носія. Однак при визначенні справжності електронного підпису виникає проблема визнання цього підпису з боку сторін угоди. Вирішенням цієї проблеми є запропонована нами в дипломній роботі система єдиного державного реєстру електронних підписів. Принцип побудови системи є аналогічним єдиному державному реєстру застав рухомого майна. Внесення запису до такого реєстру означає першочергове право на заставу особи, що його внесла. На такому ж принципі повинен бути побудований і єдиний реєстр електронних підписів. При реєстрації підприємства керівництву надається дискети з електронними підписами, одночасно формується база даних з повноваженнями  керівників. При підписанні будь-якого електронного документу, керівник компанії підтверджує документ своїм електронним підписом. Сторона контрагент зможе без зайвих зусиль перевірити справжність підпису вийшовши на корпоративний сайт Єдиного державного реєстру електронних підписів. Одночасно з підтвердженням підпису органи реєстру надають інформацію про повноваження особи, що підписала документ. Інформацію надана єдиним державним реєстром підкріплюється підписом уповноваженої установи державного органу, що визнається в судовому порядку як безумовний і не підлягає запереченню. Це дозволить перевести розрахунки через електронну систему в зовсім інше русло – абсолютної безпеки операції, з рівнем захисту не меншим, аніж у паперових документів. Також таким шляхом буде вирішено питання укладання угод між контрагентами з різних міст України, адже задля підписання договору необхідно буде лише визначити умови договору, наприклад по телефону. Також значно скоротиться злочинність у картковому бізнесі, яка досягає 1 млрд. дол. США на рік. Створення Україною такої системи дозволить їй контролювати подальший світовий розвиток з можливим продажем розробок за кордон. А укладення міжурядових угод дозволить підписувати контракти з іноземними партнерами так само легко, як і з вітчизняними.