Валютна система

а) певні  національні валюти, які є ключовими, резервними;

б) колективні розрахункові валюти - спеціально записані пра-ва (СДР), європейська валютна "одиниця (ЕКЮ);

в) золото, яке хоч і втратило роль і функції  грошей, використо-вується далі як міжнародна платіжна і резервна цінність. Роль цієї функції золота зросла завдяки  багаторазовому збільшенню його ціни на світових ринках.

Юридичне  роль світових грошей виконують девізи - національні та колективні валюти. В той же час ще в 1989 р. економічно розви-нуті країни мали у вигляді  золота 39 відсотків запасів валюти.

Отже, сучасна  валютна система світового господарства грун-тується на двохосновних принципах:

вільний ринковий рух ("плавання") валютних курсів;

використання  у вигляді ліквідних розрахункових  і резервних коштів багатьох національних паперових грошей і міжнародних  кредитних чи розрахункових грошей. Тому вона є системою бага-товалютного  ринкового стандарту, тобто системою, яка не має міцної, стабільної основи. Це зумовлює внутрішні суперечності цієї системи.

У колишньому СРСР існувала валютна монополія - виключне право держави здійснювати угоди  з іноземною валютою та іншими валютними цінностями. Вся валютна  виручка надходила в розпо-рядження держави і використовувалась  централізовано на потре-би, які визначались  у директивному порядку. Отже, підприємства-виробники  експортної продукції повністю позбавлялись права на валютну виручку від  їх продажу.

Після проголошення незалежності Україна залишилася без  ва-лютних резервів (оскільки через  валютну монополію всі валютні  резерви були зосереджені в союзному центрі) та змушена була створювати власну валютну систему. З початком ринкових пере-творень було ліквідовано  валютну монополію держави. Учасника-ми валютних відносин, у тому числі  в сфері міжнародних еконо-мічних відносин, стали суб'єкти господарювання всіх „форм влас-ності. Так, загальний  обсяг валютних коштів підприємств  та організацій всіх форм власності  в Україні станом на 01.10.95 р. стано-вив 994,1 млн дол. США, в тому числі в  банках України - 912 млн, в банках за межами України - 82,1 млн. Ємність доларового ва-лютного ринку становила на серпень 1995 р. 748 млн дол. Про струк-туру надходжень та витрат іноземної валюти суб'єктів господарю-вання в Україні свідчать такі дані:

 Особливістю  формування валютної системи  в Україні стала до-ларизація  грошового обігу. Згідно з Указом  Президента України в червні 1992 р. було надано дозвіл на  обіг (до введення гривні) іно-земної  валюти та на реалізацію товарів  за валюту. З 1 серпня 1995 р. з  готівкового обігу як засіб  платежу долар було виведено.

Формування  курсу національної валюти по відношенню до інших валют здійснюється на Українській  міжбанківській валютній біржі (УМВБ). Валютна біржа - це організаційно  оформлений регуляр-ний ринок, на якому  відбувається торгівля валютою на основі по-питу і пропозиції. УМВБ здійснює такі операції:

укладає угоди зі своїми членами та організовує  двосторонні уго-ди між ними на купівлю  і продаж іноземної валюти по ринковому  курсу;

організовує розрахунки в іноземній та національній валюті по угодах, які укладені на біржі;

визначає  поточний ринковий курс іноземної валюти до націо-нальної; організовує операції Національного банку з підтримання ринко-вого курсу національної валюти.

З кінця 1993 р. ринковий валютний курс українських  грошей визначався досить вузьким ринком товарів і послуг, а також ва-лютними  обмеженнями. Зміна валютного курсу  залежала голов-ним чином від  зміни грошової маси. В цей же час було встановлено фіксований валютний курс, що мало негативні наслідки. Так, втрати країни від фіксованого курсу, за оцінками фахівців, становили 1,2 млрд дол.

З жовтня 1994 р. курс грошової одиниці встановлюється на ос-нові торгів на УМВБ. Це сприяло  стабілізації валютного ринку в  Україні, забезпечило встановлення офіційного курсу грошової оди-ниці на основі ринкового. З 1 квітня 1996 р. за рішенням НБУ українська грошова  одиниця була прив'язана до доларів  США но-вого зразка.

Офіційний курс національної грошової одиниці  до долара США НБУ встановлює щодня  на основі результатів торгів на УМВБ, до інших валют - на основі курсів, що друкуються лондонською га-зетою "Financial Times".

В Україні  встановлена система валютного  регулювання та ва-лютного контролю на державному рівні. Валютний контроль - це форма державного регулювання  купівлі і продажу іноземної  валю-ти з метою підтримання рівноваги  платіжного балансу та стійкості  національної валюти. Контроль здійснюється за валютними опера-ціями, наданням іноземним юридичним і фізичним особам креди-тів і позик, ввезенням, вивезенням і переказом валюти за кордон тощо. У практиці є такі засоби контролю:

встановлення  Лімітів на вивезення валюти за кордон;

необхідність  одержання дозволу з боку уповноважених  орга-нів держави на надання кредитів і позик іноземним юридичним  особам.

Серед форм валютного регулювання та контролю виділяють насамперед нормативну - на основі укладання міжнародних  ва-лютних угод і видання нормативних  актів з боку державних орга-нів (Парламенту, Кабінету Міністрів та НБУ).

Національний  банк України визначає порядок розрахунків  за експортно-імпортними операціями суб'єктів  господарської діяль-ності України  з нерезидентами, порядок валютних розрахунків між резидентами  в Україні, порядок вивезення  готівкової іноземної валюти фізичними  особами - резидентами і нерезидентами. Так, усі розрахунки суб'єктів господарювання України (резидентів) з суб'єктами господарювання інших країн (нерезидентами) здій-снюються через кореспондентські рахунки уповноважених банків України в іноземних банках. При цьому валюта платежу визнача-ється за домовленістю між партнерами та фіксується в контракті. Через кореспондентські рахунки, відкриті іноземними комер-ційними банками в уповноважених банках України, здійснюються розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах України. В цьому випадку НБУ визначає валюту платежу (наприклад, розра-хунки за рахунками типу "лоро", відкритими іноземними банка-ми в банках України, здійснюються тільки між резидентами і нерезидентами (юридичними особами) лише в національній валюті Ук-раїни) .

Розрахунки  за міжурядовими угодами здійснюються через ко-респондентські рахунки  тих комерційних банків України, які упов-новажені Урядом України.

НБУ визначає також контрагентів по купівлі валюти через упов-новажені банки на УМВБ. Так, юридичні особи-резиденти не ма-ють  права купувати іноземну валюту на ринку України для розра-хунків з резидентами України; юридичним  особам-нерезидентам заборонено купувати іноземну валюту з рахунків типу "ностро" на валютному ринку України.

НБУ визначає порядок та умови валютних вкладів  населення в банках України. З  метою контролю над рухом іноземних  капіталів НБУ визначає порядок  надання резидентам ліцензій на одержання  кредитів в іноземній валюті від  іноземних кредиторів і надає  рези-дентам дозвіл на вивезення раніше придбаних ними іноземних цін-них  паперів.

НБУ здійснює валютні інтервенції на УМВБ. Щоб  підвищити курс національної валюти, НБУ продає іноземну валюту, а щоб  понизи-ти його, - скуповує. Так, у березні 1994 р. інтервенція НБУ стано-вила 88 відсотків від обсягу валютних продаж. З 17 по 27 серпня 1995 р. НБУ скупив на валютному ринку більше 65 млн  дол.; він домігся таким чином  зниження курсу національної грошової одиниці лише на 2 відсотки. Валютні  інтервенції НБУ у великих  розмірах мають такий наслідок, як завищення обмінного курсу національної грошової одиниці. Щоб не допустити  обвального падіння курсу національної грошової одиниці, НБУ резервує значні суми у ВКВ. Для підтримки національної валюти НБУ застосовує такі методи:

валютні інтервенції, в тому числі за рахунок  скорочення влас-них резервів;

введення 10-відсоткового обмеження ("валютного  коридору") на встановлення комерційними банками готівкового курсу;

введення  кредитної "стелі";

збільшення  нормативів резервування валюти;

стримування зростання грошової маси через механізм мульти-плікатора.

З метою  децентралізації формування валютного  курсу національ-них грошей НБУ  відкрив регіональні філії УМВБ.

Контроль  за валютними операціями комерційних  банків здій-снюється через надання  Національним банком генеральної та інди-відуальних ліцензій на здійснення банками платіжних і розрахун-кових  операцій з валютними цінностями.

Валютне регулювання та контроль здійснює Уряд, який визна-чає спосіб розрахунків  за міжнародними торговельними угодами (наприклад, валютний кліринг тощо), форми та порядок експор-тного та імпортного кредитування суб'єктів господарювання, поря-док надання гарантій іноземним кредиторам за кредитами, які на-даються українським позичальникам; надає індивідуальні ліцензії на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами Укра-їни; визначає порядок ліцензування та перелік експортних та імпорт-них товарів; встановлює обов'язковий продаж виробниками експорт-ної продукції частини валютної виручки на міжбанківському валют-ному ринку; визначає розмір ставки податку на валютну виручку підприємства та формує податкові надходження до державного валютного фонду України, має контролювати валютні кошти суб'єк-тів господарювання на закордонних рахунках тощо.

Особливістю становлення валютної системи в  Україні є вклю-чення в міжнародні кредитні відносини перш за все Уряду, який використовує іноземні валютні  кредити для фінансування бюдже-ту та платіжного балансу. В той же час  у міжнародні кредитні від-носини замало включаються підприємства і банки. Таке включен-ня сприятиме прискоренню міжгосподарських платежів, послаб-ленню напруги навколо кредитних грошей, збільшенню ресурсів внутрішніх інвестицій, зміцненню золото-валютних резервів НБУ. Понизиться також відсоток за кредитами, стабілізується курс кар-бованця.

Ряд комерційних  банків України стали членами  міжнародної платіжної системи Visa Intarnational в Україні, а також членами  міжнародної електронної системи SWIFT (Товариства міжнарод-них банківських  фінансових телекомунікацій), яка створила авто-матизовану систему здійснення міжнародних платежів через ши-року мережу комп'ютерів.