Уставный капитал банка

 

1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

Банк -  юридична особа , яка  має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України  здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк є самостійним комерційним  підприємством, яке, як і будь-яка  компанія, орієнтовано, насамперед, на отримання прибутку. У той же час  він виконує роль важливого соціального  інституту. Фінансова стійкість  конкретного банку та національної банківської системи в цілому важлива для суспільства: для  вкладників банку, його клієнтів і кредиторів. Неплатоспроможність одного з банків здатна викликати ланцюжок банківських  банкрутств, принести збитки широкому колу населення і підприємств, дестабілізувати  грошово-кредитну сферу країни.

Основою діяльності будь-якого  комерційного банку є активні  і пасивні операції. Однак найголовніше значення мають пасивні операції або операції з формування банківських ресурсів. Саме від них залежить успіх банку при здійсненні активних операцій.

Наявність власного капіталу – необхідна умова створення  та успішної діяльності будь-якого  комерційного підприємства, у тому числі й банку. Банки є особливими учасниками фінансового ринку, що виконують посередницьку функцію у процесі залучення та розподілу грошових ресурсів, результативність виконання якої значною мірою залежить від ступеня забезпеченості банківських установ власним капіталом. Визначити роль і значення власного капіталу у формуванні сукупного капіталу банку можна лише за умови детального вивчення специфіки його походження з урахуванням економічної сутності та виконуваних функцій.

 

 

1.1 Економічна характеристика  та джерела формування банківських  ресурсів  комерційних банків, їх  склад та структура

Комерційні банки є  насамперед підприємствами, що спеціалізуються  на посередницькій діяльності, яка  пов'язана, з одного боку, з купівлею вільних грошових коштів на ринку  ресурсів, а з другого - їх продажем підприємствам, організаціям та населенню. За таких умов для банків є однаково важливими як операції із залучення коштів, так і з їх розміщення. Від операцій із залучення коштів залежить розмір банківських ресурсів і, отже, масштаби діяльності комерційних банків. В свою чергу, вигідне розміщення ресурсів сприяє підвищенню дохідності та ліквідності комерційних банків, забезпечує їх економічну самостійність та стабільність.

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які  знаходяться у розпорядженні  банку і використовуються ним  для здійснення кредитних, інвестиційних  та інших активних операцій.

Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені.

До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток.

До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів. 

Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал. 

Структура ресурсів окремих  комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану  ринку кредитних ресурсів та інших  факторів.

Розглянемо структуру ресурсів комерцiйного банку, представлену на малюнку 1.1

Ресурси

комерцiйного банку

 

 

Залученi   кошти банку

(капiтал)

Власний капiтал банку

Кошти на поточних та iнших рахунках банкiвських клiєнтiв

Статутний капiтал банку

Кошти пiдприємств та органiзацiй, залученi у формi депозитiв

Резервний та iншi фонди банку

Кошти населення, залученi  у формi вкладiв

Резерви на покриття рiзноманiтних ризикiв

Кошти, отриманi вiд iнших банкiв та кредиторiв

Нерозподiлений прибуток

 

Малюнок 1.1 Класифiкацiя ресурсiв комерцiйного банку

Операції за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для здійснення нормальної діяльності, забезпечення ліквідності та одержання доходу.

Пасивнi операції банку можуть здійснюватись у формi:

- залучення коштiв на депозитнi рахунки – поточнi, строковi, ощаднi та iншi;

- недепозитного залучення коштів: одержання позичок на міжбанківському ринку, позичок    НБУ, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов'язань.

Основний вид пасивних операцій - залучення коштів на банківські рахунки всіх видів: поточні, строкові, ощадні, валютні та інші. Всі кошти, залучені на банківські рахунки, прийнято називати депозитами, а ці операції - депозитними. Депозити слугують важливим джерелом коштів, завдяки яким банки формують переважну частину своїх дохідних активів. Недепозитні кошти найчастіше залучаються для підтримання ліквідності банків. 

 

 

 

1.2. Структура власного  капіталу комерційного банку  та його функції

 

Для створення комерційного банку  необхідний визначений власний капітал, що маючи чітко виражену правову  основу і функціональну визначеність утворить фінансову базу розвитку банку.

Під власним капіталом комерційного банку слід розуміти спеціально створені фонди і резерви, призначені для забезпечення його фінансової стійкості, комерційної та господарської діяльності, відшкодування можливих збитків і знаходяться у використанні банку протягом всього періоду його функціонування.

Власний капітал комерційного банку включає:

1. Основний капітал;
2. Додатковий капітал.

Основний капітал банку  включає  сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів.

Розкриті резерви включають  і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким  критеріям:

1) відрахування до фондів  мають здійснюватися з прибутку  після оподаткування або з  прибутку до оподаткування, скоригованого  на всі потенційні податкові  зобов'язання;  
2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;  
3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть  безпосередньо покриватися з  фондів, а повинні проводитися  через рахунок прибутків і  збитків.

 

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати: нерозкриті резерви;  резерви переоцінки; гібридні (борг/ капітал) капітальні інструменти. Вони повинні відповідати наступним критеріям: вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими; вони не можуть бути погашені за ініціативою власника; вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред`явлення банку вимоги про припинення торгових операцій; вони дозволяють відстрочення обслугування зобов`язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати. Додатковий капiтал також може включати субординований борг.

Субординований борг – звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років , а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). Сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20%  її первинного розміру протягом п`яти останніх років дії договору. 
   

Розглянемо структуру  власного капiталу на малюнку 1.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Власний

Капітал

 

Додатковий капітал

 

Основний капітал

ка

 
 

 

Резерви під стандартну заборгованість інших банків та клієнтів

Фактично зареєстрований статутний капітал

 

 

Результати переоцінки статутного капіталу

Резерви,що створені або  збільшені за рахунок нерозподіленого  прибутку

 

Результати переоцінки основних засобів

Загальний розмір основного капіталу зменшений:

на суму збитків минулого року, нематеріальних активів за мінусом  зносу, збитків поточного року, капітальних  вкладень нематеріальних активів;

 а суму  недосформованих

резервів

 

Прибуток поточного року

 

Субординований борг

 

 

Малюнок 1.2  Структура власного капіталу комерційного банку

Багатофункціональне призначення  власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом. Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з  акціонерного або приватного  капіталу під час організації  нового банку шляхом акумулювання  внесків засновників чи випуску  і реалізації акцій. Статутний  фонд комерційного банку формується  лише за рахунок власних коштів  акціонерів. Забороняється формування  статутного капіталу за рахунок  бюджетних коштів, коштів, отриманих у кредит і під заставу.

 Поповнення статутного фонду комерційного банку здійснюється за допомогою емісії акцій. Перший випуск акцій банку має повністю складатися з простих акцій. Реєстрація і реалізація банком-емітентом першого випуску акцій звільняється від оподаткування на операції з цінними паперами [43, с. 59].

Усі випуски акцій банками типу відкритих акціонерних товариств  підлягають реєстрації у Державній  комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При повторній емісії банки можуть випускати привілейовані акції. Для отримання права на повторну емісію акцій банк має бути беззбитковим, не підлягати санкціям НБУ, не мати прострочену заборгованість перед  бюджетом і кредиторами.

 Для реєстрації випуску акцій  банк-емітент складає проспект  емісії. При першій емісії його  готують засновники, при наступній  - правління банку. В проспекті  емісії містяться дані про  банк, його фінансовий стан, інформація  про попередні випуски цінних  паперів. 

Проспект емісії повинен бути затверджений незалежною аудиторською компанією.

3.Резервний фонд комерційного банку.

Резервний фонд - це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку.

Наявність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства.

Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фіксується в установчих документах, але він  не може бути меншим 25% статутного фонду, а розмір відрахувань - меншим 5% чистого  прибутку.

Коли резервний фонд досягає  встановленої величини, то відрахування до нього припиняються. У випадку  використання коштів з резервного фонду  відрахування від чистого прибутку на його формування відновлюються.

3. Спеціальні фонди (фонд основних  коштів, фонд переоцінки основних  засобів та інші), які призначені  для виробничого та соціального  розвитку банку. Порядок формування  і використання цих коштів  визначається статутними документами  банку. Формуються ці фонди  за рахунок прибутку.

Елементом резервного капіталу є загальні резерви, призначені для покриття можливих збитків за операціями банку. Їх відмінність  від резервного фонду полягає  в тому, що вони мають більш конкретне  призначення (наприклад, створюються  для зниження негативних наслідків  у зв’язку з неповерненням  кредитів, виникненням збитків від  операцій з валютою та цінними  паперами, що знаходяться у розпорядженні  банку). Загальні резерви створюються  з чистого прибутку, що залишається  у банку після сплати податків.

4. Нерозподілений прибуток - джерело  внутрішнього походження. За своїм  змістом він є резервом банку,  який залишається після розподілу  чистого прибутку на сплату  податку, формування резерву та  виплату дивідендів власникам  і призначається на капіталізацію,  тобто на розширення банківського  бізнесу.