Товарна біржа, її види

 

Створення товарної біржі  аналогічне схемі створення товариства, але з урахуванням біржових особливостей:

 

•  товарна біржа створюється  на основі добровільного об'єднання  зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством;

 

•  засновниками і членами  товарної біржі не можуть бути органи державної влади і управління, а також державні установи, що знаходяться  на державному бюджеті;

 

•  створення  товарної  біржі  здійснюється  шляхом укладання  засновниками договору,  що визначає порядок і принципи її створення, склад засновни-

 

 

 

>>>260>>>

 

ків, їхні обов'язки, розмір і  терміни сплати пайових, вступних внесків.

 

Товарна біржа діє на підставі статуту, що затверджується засновниками біржі. У статуті товарної біржі  визначається:

 

•  найменування і місцезнаходження біржі;

 

 

 

•  склад засновників;

 

•  предмет і мета діяльності біржі;

 

•  види фондів, що створюються  біржею, їхні розміри;

 

•  органи управління біржею, порядок їх створення і компетенція, організаційна структура біржі;

 

•  порядок прийняття  в члени біржі і припинення членства;

 

•  права й обов'язки членів біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед  біржею і біржі перед її членами;

 

•  порядок і умови  застосування санкцій;

 

•  майнова відповідальність членів біржі;

 

•  порядок припинення біржі.

 

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, установленому  для підприємств.

Членами біржі є: засновники, а також прийняті в її склад  згідно зі статутом вітчизняні й іноземні юридичні і фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати  в її залі.

 

Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різних біржових виборах, брати участь у роботі комітетів. Крім цього, члени біржі проходять  програми навчання і перепідготовки, одержують біржову інформацію і  можуть користуватися бібліотечним та інформаційним центрами. Організація  вважається прийнятою в члени  біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована  більшість засновників, і більшість  підприємств і організацій претендентів. Голосування проводиться після  оцінки фінансового стану претендента. Члени біржі зобов'язані зробити  вступний внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих  з учасників біржових торгів. Для  полегшення своєї роботи членам біржі  надається право

 

 

 

>>>261>>>

 

наймати службовців,  яким дозволяється доступ у торговельний зал у якості клерків або посильних. Розрізняють дві категорії членів біржі:

 

1.  Повні члени —  із правом на участь у біржових  торгах у всіх секціях біржі  і на визначену установчими  документами біржі кількість  голосів на загальних зборах  біржі і на загальних зборах  членів секцій біржі.

 

2.  Неповні члени —  із правом на участь у біржових  торгах у відповідній секції  і на визначену установчими  документами біржі кількість  голосів на загальних зборах  біржі і на загальних зборах  членів секцій біржі.

 

У деяких біржах існує інститут відвідувачів. Вони поділяються на постійних і разових. Постійні відвідувачі  вносять річну плату за вхід на біржу, разові — за кожне відвідування.

 

Органи управління біржі  включають три основних рівні, що відповідають широті кожного з них.

 

Вищим органом є загальні збори учасників — членів біржі, що є деякою мірою законодавчим органом.

 

Виконавчі функції виконує  біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб, розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати  правила біржової торгівлі.

 

Поточне управління і контроль за діяльністю біржі здійснює контрольно-ревізійна  комісія, компетенція і повноваження якої регулюється статутом товарної біржі.

 

Політика біржі проводиться  в життя комітетами, що складаються  з членів біржі, призначаються радою  директорів. Члени комітетів працюють без відповідної плати. Вони вносять  рекомендації і допомагають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування біржі.

 

Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними  є 5 комітетів, які є практично  на кожній біржі.

 

Контрольний комітет веде спостереження за діловою активністю на біржі, величиною відкритої пози- ції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів з термінами постачання, що минають.

 

Арбітражний комітет —  судовий орган біржі, що визначає арбітрів для рішення спорів між  членами, а також розглядає звернення  клієнтів при виникненні спорів між  ними і членами біржі.

 

Котирувальний комітет —  робочий орган, головним завданням  якого є підготовка і публікація біржових котирувань і аналізу руху цін.

Спостережний комітет  розглядає суперечки і виносить рішення з дисциплінарних питань, які йому передає комітет з  ділової етики.

 

Комітет із прийому нових  членів — розглядає всі звернення  про вступ у члени біржі. Рекомендації комітету подаються раді директорів, яка вирішує питання про прийняття  кандидата в члени біржі.

 

Основною операційною  ланкою на біржі є брокерська контора.

 

Завдання брокерських  контор — забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, брокерська контора може бути створена тільки за наявності місця повного члена  біржі, що може бути куплене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних  торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що, у свою чергу, може безкоштовно  акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні помічники  акредитуються за певну плату.

 

Брокерська контора має  право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також  діяти від свого імені і  за свій рахунок.

 

Під час роботи з клієнтом брокерська контора відкриває в  одній з розрахункових фірм своєї  біржі рахунок для роботи з  цим клієнтом. Домовляючись із брокером про проведення угод певного виду, клієнт видає йому доручення.

 

Доручення бувають таких  видів:

 

•  купити або продати  товар за поточною біржовою ціною;

 

•  купити або продати  товар за ціною не вище заданої;

•  купити або продати  товар у момент, коли ціна на нього  досягне визначеного (граничного) значення;

 

•  купити або продати  товар на розсуд брокера.

 

Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери  одержують дохід здебільшого  не від членства на біржі, а від  власної посередницької діяльності — чим більше брокер провів угод, тим більший одержить прибуток.

http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1172_page_60.html

 

Розділ III

ЧЛЕНСТВО У ТОВАРНІЙ БІРЖІ

Стаття 8. Умови членства у  товарній біржі

 

Членами товарної біржі є  засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі  вітчизняні та іноземні юридичні і  фізичні особи. Порядок прийняття  у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

 

Вступний внесок члена  біржі має дорівнювати вартості "біржового місця", що визначається виходячи з попиту та пропозиції на "біржове місце". Особа, яка  сплатила пайовий або вступний внесок, набуває управнення власника щодо "біржового  місця" і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права  за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Стаття 9. Права члена товарної біржі

 

Член товарної біржі має  право сам або через свого  представника:

 

здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

 

брати участь у вирішенні  питань діяльності біржі, обирати і  бути обраним до її керівних органів;

 

здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового або  вступного внеску;

 

користуватися всіма послугами  біржі.

Стаття 10. Обов'язки члена  біржі

 

Член товарної біржі зобов'язаний:

 

додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних  зборів членів біржі та біржового  комітету (ради біржі);

 

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати  біржовий комітет (раду біржі) про зміни  у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання  його зобов'язань перед третіми  особами та біржею;

 

сплачувати членські внески;

 

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами  біржової торгівлі;

 

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

 

не розголошувати конфіденційні  відомості та комерційну таємницю про  діяльність біржі.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про товарну біржу

 

Закон введено в дію  з дня прийняття

 Постановою Верховної  Ради України

 від 10 грудня 1991 року N 1957-XII

 

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 26 січня 1993 року N 2932-XII,

 від 10 січня 2002 року N 2921-III,

від 7 лютого 2002 року N 3047-III,

 від 15 травня 2003 року N 762-IV,

від 20 травня 2010 року N 2275-VI,

 від 23 вересня 2010 року N 2555-VI,

 від 23 грудня 2010 року N 2856-VI

9.3. Порядок створення й  організація діяльності товарної  біржі

 

Правові умови створення  та діяльності товарних бірж, а також  основні правила здійснення торговельно-біржової діяльності визначаються Господарським  Кодексом України, прийнятим відповідно до нього законами та іншими нормативно-правовими  актами.

 

Згідно із чинним законодавством товарна біржа створюється на підставі добровільного об’єднання зацікавлених суб’єктів господарювання.

 

Заснування товарної біржі  здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їхні обов’язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

 

Закон забороняє органам  державної влади та органам місцевого  самоврядування, а також державним  і комунальним підприємствам, установам  і організаціям, що цілком або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, бути засновниками і членами  товарної біржі.

 

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі  визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет  і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їхні розміри; органи управління біржею, порядок  їх утворення, компетенція й організаційна  структура біржі; права та обов’язки  членів біржі та біржі перед третіми  особами, а також членів біржі  перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у  члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення існування  біржі.

 

У статуті можуть передбачатися  й інші положення стосовно створення  та діяльності товарної біржі.

 

Членами товарної біржі є  засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі  вітчизняні та іноземні юридичні й  фізичні особи. Порядок прийняття  у члени біржі та вибуття зі складу її членів визначається статутом товарної біржі.

 

Вступний внесок члена  біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається на підставі попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий  або вступний внесок, набуває права  власника щодо «біржового місця» і  може винаймати свої членські права, а також продавати ці права  за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

 

У разі прийняття нового члена  біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце  він має права і обов’язки  засновника.

 

Зазначений у статуті  біржі основний капітал складається  з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожен член біржі має  бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання  угод.

 

Члени товарної біржі мають  право самі або через своїх  представників:

 

здійснювати біржові операції на біржі й одержувати за це винагороду;

 

брати участь у розв’язанні  питань діяльності біржі, обирати і  бути обраним до її керівних органів;

 

здійснювати всі правочини, що випливають зі сплати пайового або  вступного внеску;

 

користуватися всіма послугами  біржі;

 

відкривати брокерські контори.

 

Член товарної біржі зобов’язаний:

 

дотримуватися статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних  зборів членів біржі та біржового  комітету (ради біржі);

 

провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати  біржовий комітет (раду біржі) про зміни  у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання  його зобов’язань перед третіми  особами та біржею;

 

сплачувати членські внески;

 

вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами  біржової торгівлі;

 

подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

 

не розголошувати конфіденційні  відомості та комерційну таємницю про  діяльність біржі.

 

Кількість членів біржі регулюється  її засновниками або за їхнім дорученням біржовим комітетом і встановлюється з урахуванням інтересів усіх учасників біржових торгів.

 

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори  її членів.

 

У період між загальними зборами  членів товарної біржі управління нею  здійснює біржовий комітет (рада біржі).

 

Контролюючим органом  товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

 

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія  обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їхня компетенція та повноваження визначаються статутом товарної біржі.

 

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забезпечення її функцій створюються виконавча  дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні  служби, необхідні для її діяльності.