Світовий ринок цінних паперів

     На  ринку тривалість термінів функціонування тих чи інших цінних паперів з погляду інвестора представляє тільки другорядну рису стосовно суми на сплату відсотків. Тому зовсім невідомо, як довго куплені тим чи іншому інвестору цінні папери будуть залишатися в нього на руках: при цьому на великі суми й одержанні доходів від зміни в процентних ставках і у валютних курсах.

     Тому  в тих випадках, коли процентні  ставки і валютні курси швидко змінюються, майже настільки ж  швидко повинна відбуватися і  перепродаж цінних паперів.

     Попит на облігації дуже еластичний. У  тих випадках, коли ціна на облігацію падає, а норма доходу по ній росте, зміни в попиті на ці цінні папери набагато більше, ніж зміни в їхній ціні. Але варто враховувати і та обставина, що "євробондз" мають "конкурентів" в особі інших цінних паперів того ж класу, наприклад, іноземних облігацій, емітованих на американському, швейцарському чи японському ринках, а також середньострокових євровалютних цінних паперів (євронот, євро депозитних сертифікатів, різних євро комерційних паперів).

     Разом з тим зберігається велика диференціація в ставках відсотка на різних ринках облігацій і інших цінних паперів. Доти, поки існує таке положення, будуть і інвестори, що переводять свої позичкові фонди з одного ринку в іншій у надії виграти від перепаду в процентних ставках.

     Інвестори шукають більш високі ставки відсотка на свої інвестиції при рівних умовах валютного ризику, тобто ризику раптового знецінення валюти, у якій виражені коштовні папери, що здобуваються ними.

     В міру росту інтернаціоналізації  господарського життя звертання  цінних паперів всі більше здобуває міжнародний характер. Найбільші фінансисти, транснаціональні банки чи безпосередньо через підставні чи компанії обличчя проводять колосальні операції з "євробондз" і іншими цінними паперами. Великі інвестиційні компанії і транснаціональні банківські корпорації купують "євробондз" як для себе, так і для своєї клієнтури, що часто не може самостійно вийти на міжнародний ринок коштовних капіталів.

     Національні ринки поступово стають інвесторами, що переводять свої позичкові фонди  з одного ринку в іншій у надії виграти від перепаду в процентних ставках. Інвестори шукають більш високі ставки відсотка на свої інвестиції при рівних умовах валютного ризику, тобто ризику раптового знецінення валюти, у якій виражені коштовні папери, що здобуваються ними.

     В міру росту інтернаціоналізації  господарського життя обертання  цінних паперів всі більше здобуває міжнародний характер. Найбільші  фінансисти, транснаціональні банки  безпосередньо чи через підставні  компанії чи особи проводять колосальні операції з "євробондз" і іншими цінними паперами. Великі інвестиційні компанії і транснаціональні банківські корпорації купують "євробондз" як для себе, так і для своєї клієнтури, що часто не може самостійно вийти на міжнародний ринок коштовних капіталів.

     Приблизно дві третини міжнародних облігаційних емісій здійснюються в цінних паперах, що потім є в тім чи іншому ступені об'єктом продажів і покупок на вторинному ринку. Торгівля ними на фондових біржах багато в чому визначається винятково високим ступенем їхньої концентрації в руках порівняно невеликого числа інвесторів. У цілому обсяги торгівлі не тільки міжнародними облігаціями, але й іншими цінними паперами міжнародного характеру на біржах розвитих країн порівняно великі.

     На  міжнародній фондовій біржі в  Лондоні на частку міжнародних і іноземних облігацій приходиться близько 40% всіх облігацій, що тут котируються, на фондовій біржі в Цюріху - більш 35%. На біржах інших країн їхня частка значно нижче, і Лондонська біржа залишається головним центром міжнародної торгівлі акціями й облігаціями.

     Особливе  місце займає Люксембурзька біржа, що функціонує в контакті з двома  кліринговими інститутами цінних паперів - "Евроклір" і "СІДЕЛ" ("Сентраль ДЕ Ливрезен де валер мобильер"). Незважаючи на порівняно невеликий  оборот, вона відіграє ведучу роль на ринку цінних паперів, тому що являє собою біржу, на якій котируються фактично всі міжнародні облігації (виключення складають лише облігації, виражені в німецьких марках і, що котируються на фондових біржах ФРН).

     Торгівля  облігаціями й іншими цінними паперами міжнародного характеру на фондових біржах і поза ними є важливою формою підтримки зв'язків між фінансовими ринками різного національного походження. Тому транснаціональні банки спільно розробили рішення наступних трьох проблем, що полегшують процес цієї торгівлі:

     - надходження взаємної загальної  і спеціальної інформації, зв'язаної  з угодами по цінних паперах  у кожній країні, на кожнім  ринку;

     - створення єдиної форми міжнародних  і всіх національних облігацій;

     - забезпечення взаємної інформації про систему емісій і котирування міжнародних і іноземних цінних паперів на національних ринках капіталів.

     Вже в кінці ХХ ст. з'явилися визначені  якісні зміни у функціонуванні світового  ринку цінних паперів, що відбивають новий етап його розвитку. Ці зміни зв'язані зі значним зменшенням розходжень між національними і міжнародними ринками, що виявляється у формуванні найбільшого, взаємозалежного усіма своїми складовими частинами глобального ринку. Національні ринки поступово стають безпосередньо, чи опосередковано свого роду частиною більш великого ринку поза країною.

     Однак цей процес більш від усього виявляється  на рівні вторинного ринку, де централізована торгівля цінними паперами зосереджується на трьох найбільших біржах - Токійської, Нью-Йоркської і Лондонський, на частку яких нині приходиться більш половини ринкової вартості цінних паперів, що котируються на всіх біржах світу.

     Саме  між цими трьома біржами відбувається найбільш помітне посилення взаємозв'язку в торгівлі цінними паперами. Такий процес йде на тлі загальної інтернаціоналізації ринків цінних паперів - як первинних, так і вторинних, що обумовлено рядом факторів:

     - самим ходом інтернаціоналізації  виробництва;

     - ростом взаємних інвестицій між  компаніями різних країн;

     - скороченням державних обмежень у міжнародній торгівлі цінними паперами;

     - швидким розвитком сучасних засобів  зв'язки, що надзвичайно полегшує  і прискорюють торгівлю цінними  паперами в технічному змісті; і т.д.

     Але все-таки це ще не дає основ вважати, що вже сформувався єдиний глобальний світовий ринок цінних паперів, тому що ще зберігаються розходження між національними ринками, хоча процес глобалізації йде, безумовно, що прискорюються темпами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок: 

     Світовий ринок цінних - це сукупність власне міжнародних емісій і іноземних емісій, тобто випуску цінних паперів іноземними емітентами на національному ринку інших країн.

     На  світовому ринку цінних паперів обертається велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них деривативи.  

       Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує участь її власника у капіталі акціонерної компанії. Власники акцій на правах співласності акціонерної компанії, мають право на одержання частин прибутку компанії пропорційно своїй участі (частики), а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерної компанії.

     Облігація – це свідоцтво про надання позики, яке дає право на одержання щорічного доходу у вигляді фіксованого процента. Облігації бувають корпоративними і державними.

     Деривативи – це фінансові інструменти, інвестиційна віддача яких залежить від їх похідних інструментів, тобто їх ефективність залежить від діяльності інших фінансових активів. Дериватив можна визначити як строковий контракт між покупцем та продавцем.

     Він складається з:

• ринку акцій;
• ринку облігацій.

     Емісії  міжнародних акцій почалися в  скільки-небудь помітних масштабах  лише із середини 80-х років ХХ ст. , у той час як емісії облігацій - із середини 60-тих років і по вартісному обсязі поки що перевищують перші в 9-10 разів. Саме облігації є нині основним і переважним видом цінного папера, який емітується на міжнародному рівні.

     Міжнародний облігаційний ринок можна, з визначеною часткою умовності, представити  як сукупність двох ринків: ринку іноземних облігацій і ринку власне міжнародних облігацій - так називаного ринку єврооблігацій ("євробондз"). Ринок іноземних облігацій - це ринок цінних паперів, що випускаються іноземними позичальниками через банківські консорціуми на національних облігаційних ринках з метою мобілізації капіталу насамперед місцевих інвесторів. Ринки іноземних облігацій досягли розквіту в перші два десятиліття ХХ в., а потім їхня роль різко упала, але з 60-х років знову початку рости. Власне міжнародні облігації ("євробондз") емітуються позичальниками за посередництвом міжнародних банківських консорціумів і виражені в євровалютах.

     Більшість випусків іноземних облігацій практично  зосереджено на національних ринках чотирьох країн - США, ФРН, Швейцарії і Японії.

     Торгівля  облігаціями й іншими цінними  паперами міжнародного характеру на фондових біржах і поза ними є важливою формою підтримки зв'язків між  фінансовими ринками різного  національного походження. Тому транснаціональні банки спільно розробили рішення наступних трьох проблем, що полегшують процес цієї торгівлі:

     - надходження взаємної загальної  і спеціальної інформації, зв'язаної  з угодами по цінних паперах  у кожній країні, на кожнім  ринку;

     - створення єдиної форми міжнародних  і всіх національних облігацій;

     - забезпечення взаємної інформації  про систему емісій і котирування  міжнародних і іноземних цінних  паперів на національних ринках  капіталів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури:

1. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 38. – Ст. 38.
2. Аврамчук М.О. Світовий ринок інвестицій / М.О. Аврамчук. - К.: КНЕУ, 2009.
3. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навчальний посібник / О.М. Мозговий. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 12.
4. Загорський В.С. Ринок цінних паперів / В.С. Загорський. - Львів: Львів, 2005.
5. Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в інтернеті http://www.ssmc.kiev.ua/.
6. http://allreferat.org.ua/referat/65668/.
7. http://www.ref.by/refs/11/1874/1.html