Світовий банк

    Дослідження Світового Банку пов’язує рівень розвитку логістики в країні з  її торговою експансією, диверсифікацією  експорту, здатністю залучати міжнародні прямі інвестиції та з економічним  ростом загалом. Тобто, добробут країни зростає, якщо розвивається торгова логістика і транзит.

    Експерти  Світового Банку з’ясували, що навіть без жодних інвестицій в основний капітал і тільки завдяки покращенню процедур перетину кордону і боротьбі з неофіційними платежами, непрямі  логістичні затрати, такі як витрати на оформлення документів та складські послуги, можна зменшити на $5 млрд., згідно з даними 2008 року. А прямі витрати, наприклад, витрати на перевезення, можна зменшити на $1 млрд.

    Непрямим  ефектом покращення процедур перетину кордону та митного оформлення буде прискорення товарообігу, зменшення складських запасів, що дозволить компанії здешевити її оборотний капітал. Як наслідок, з’явиться можливість зменшити вартість товару для кінцевого споживача.

    Від того, як ефективно Україна реалізує свій потенціал транзитної країни, залежить не лише її рівень економічного розвитку, а й якість та ціна товарів широкого вжитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    Група Світового банку охоплює Міжнародний  банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародну асоціацію розвитку (МАР), Міжнародну фінансову корпорацію (МФВ) і Міжнародне агентство з гарантування інвестицій (МАГІ). Ці організації призначені для надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам як на приватних, так і на державних засадах.

    Стан  реалізації проектів економічного і соціального розвитку України за підтримки міжнародних фінансових організацій (МФО) свідчить про неефективне використання коштів позик МФО, які залучалися для їх впровадження у 2001-2009 роках.

    Значна  частина проектів, що фінансувалася коштами цих позик, у повному обсязі не реалізована, деякі з них припинені на початковій стадії та у зв'язку із суттєвими недоліками в ході впровадження. Для переважної більшості проектів характерним є порушення термінів реалізації та неповне освоєння позичкових коштів. Лише кожен третій проект досягає поставленої мети у повному обсязі.

    Основними причинами такого стану є тривала  нормативно-правова невизначеність стратегії співпраці України  з МФО, її ув'язки із програмами дій  Уряду, неповне та несвоєчасне виконання Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України та іншими відповідальними виконавцями рішень Кабінету Міністрів України з цих питань, а також відсутність дієвої системи контролю та впливу на хід реалізації проектів, що підтримуються позиками МФО.

    Стан  розрахунків за проектами, що реалізовувалися  у 2001- 2009 роках, поліпшився, втім, прострочена  заборгованість позичальників перед  Державним бюджетом України за раніше завершеними проектами продовжує  зростати через відсутність розроблених Урядом ефективних механізмів погашення заборгованості за цими проектами.

    На  мою думку подальше поглиблення  співпраці зі Світовим банком є значним  плюсом для розвитку економіки країни в цілому, бо це дасть можливість щорічно залучати в економіку України близько 2,5 млрд. доларів США; пріоритетами соціально-економічного розвитку є енергетика і енергозбереження, аграрний сектор, система державного управління, муніципальна сфера, житлово-комунальне господарство і соціальна сфера.  
 
 
 
 

 Література.  

1. Єременко О. Міжнародний банк реконструкції та розвитку: держави-члени, акціонерний капітал і розподіл голосів// Вісник НБУ.-2005.- № 2. – С. 28-31
2. Геєць В. П. та ін. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. — К., 2003.
3. Рогач О.І., Амалян Н.Д., Боринець С.Я. та інші. Міжнародні фінанси. К., 2003.
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Світовий_банк
5. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2929.htm
6. ukrstat.kmu.gov.ua
7. www.worldbank.org