Світовий банк

План

Вступ

1. Світовий банк. Структура та основні положення

2. Цілі Світового банку

3. Співробітництво України зі Світовим банком 
4. Позиція України у світових рейтингах за дослідженням Світового банку

Висновки

Література.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Співробітництво зі Світовим банком є прин-ципово новою  формою фінансово-економічних відносин для України, шо потребує створення  відповідної нормативно-правової бази, інституційної спроможності уряду  своєчасно освоюва¬ти кредитні можливості, знання процедур і пра¬вил, жорсткої виконавчої дисципліни щодо дот¬римання зобов'язань, визначених міжнародними договорами. Тому і постає проблема виявлення місця країни в глобалізаційному процесі, рушієм якого виступають міжнародні фінансові організації. Для України ця проблема особливо актуальна. Діяльність глобальних фінансових інституцій, зокрема Світового банку, є чинником, який суттєво впливає на розвиток її економіки, реалізацію програм, спрямованих на ринкове реформування, структурну перебудову народного господарства та стабілізацію національної валюти. Водночас ця діяльність є чинником і нестабільності української економіки: фінансова заборгованість перед цими організаціями робить економічну систему уразливою, залежною від їх подальших кредитів. Cпівробітництво України із Світовим банком підтримує програму економічних реформ в країні і виступає важливим елементом зовнішнього фінансування, спрямованого на фінансування дефіциту бюджету, підготовку та реа¬лізацію довгострокових інвестиційних проектів, які відповідають пріоритетним напрямам економічного розвитку України, підтримку експор¬ту українських підприємств, страхування імпорту.

    Сучасний  етап розвитку міжнародних економічних  відносин характеризується глобалізацією  світового економічного життя, поглибленням інтеграції економік різних країн в світове господарство. В силу об’єктивних економічних процесів і для України останнім часом важливим пріоритетом її розвитку є плодотворне співробітництво з міжнародними інститутами, особливо з міжнародними валютно-фінансовими установами (МВФ, МБРР, ЄБРР, МФК та іншими), які дають можливість використання і оптимальної комбінації такого ресурсу як капітал. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1. Світовий банк. Структура та основні положення

    Світовий  банк (The World Bank) - заснований в 1944 році, є багатостороння кредитна установа, що об’єднує п’ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвинених країн. Іншими словами світовий банк є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку.

    Банк  розробляє стратегії допомоги для  кожної зі своїх країн-клієнтів у  співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й  приватним сектором. На сьогодні членами Світового банку є 183 країни. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.

    Світовий  банк відрізняється від Групи  Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції:

    1. Міжнародний банк  реконструкції та  розвитку (МБРР) (заснований в 1945 році) - надання кредитів відносно заможнім країнам, що розвиваються;

    2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (заснована в 1960 році) - надання пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються;

    В той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції:

    1. Міжнародна фінансова  корпорація (МФК)  (заснована в 1956 році) - сприяння економічному зростанню в країнах, що розвиваються, через підтримку приватного сектору;

    2. Багатостороннє агентство  з питань гарантування  інвестицій (БАГІ) (засноване в 1988 році) - надання гарантій іноземним інвесторам при інвестуванні в країни, що розвиваються, від втрат, які пов’язані з некомерційними ризиками;

    3. Міжнародний центр  з врегулюванню  інвестиційних спорів (МЦВІС) (заснований в 1966 році) - сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій, шляхом забезпечення юридичної підтримки врегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами, підтримки наукових досліджень, розповсюдження інформації про інвестиційне законодавство.

    Країни-члени  здійснюють керівництво групою Світового  банку за допомогою Ради керуючих на чолі з Президентом та Виконавчими  директорами. Сьогодні Президентом  Світового банку є Роберт Зеллік (Robert Zoellick) (обійняв посаду в липні 2007 року). 

    2. Цілі Світового банку

    Офіційні  цілі усіх членів Групи Світового  банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.

    Однією  з цілей Світового банку є  заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, – Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій.

    Незважаючи  на певну різницю у функціях, всі  організації Світового банку  тісно зв'язані, перш за все, єдністю  цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в  реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

    Банк  використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у  процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

• інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення;
• концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;
• зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;
• охорона навколишнього середовища;
• підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;
• підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

    Видаючи кредити, проводячи консультації з  питань економічної політики й надаючи  технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються:

• середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років;
• число грамотних серед дорослого населення подвоїлося;
• загальне число дітей, що навчаються в початковій школі, виросло з 411 до 681 мільйона;
• дитяча смертність знизилася на 50 відсотків.

    Незважаючи  на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зробити для рішення завдань розвитку. З 4,7 мільярди людей, що живуть в 100 країнах, що є клієнтами Світового банку:

• 3 мільярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мільярди - менш нiж на 1 долар у день;
• майже 3 мільйони дітей у країнах, що розвиваються, щорічно вмирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації;
• 113 мільйонів дітей не відвідують школу;
• 1,5 мільярда людей не мають доступу до чистої питної води.

    Найважливішими  коштами рішення вартих перед  Банком завдань є ефективні стратегії скорочення бідності й кредитування на меті боротьби з бідністю. Найбільш пріоритетними завданнями, установлюваними в рамках здійснюваних Банком програм, є забезпечення стійкого соціального розвитку, розвиток людського потенціалу й підвищення ефективності керування економікою, причому усе більше уваги приділяється залученню різних верств населення до рішення завдань розвитку, удосконалюванню керування й інституціональному будівництву.

    Банк  також надає допомогу країнам  у зміцненні й підтримці основних умов, які необхідні для залучення приватних інвестицій і підтримки їх на належному рівні. Опираючись на сприяння Банку у вигляді кредитування й консультацій, уряду проводять всебічне реформування економіки своїх країн і зміцнюють банківську систему. Вони інвестують кошти в розвиток людських ресурсів, в інфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що підсилює привабливість країни для приватних інвесторів і підвищує ефективність капіталовкладень. 

    3. Співробітництво України зі Світовим банком 
 
       До Світового Банку Україна вступила в 1992 році (водночас із вступом до МВФ); вона є членом всіх його структур – МБРР, МФК, МАР і БАГІ. Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР за рахунок зменшення частки МВФ.

    Зі  цільовим призначенням кредити МБРР поділяються на 4 групи:

• інституційні;
• реабілітаційні;
• на розвиток певної галузі економіки;
• на структурну перебудову галузей економіки.

    Інституційні  кредити спрямовані на реформи та розвиток державного управляння фінансами, економікою. Реабілітаційна позика має  інвестиціний характер. Кошти, що надходять  від Світового Банку, на відміну від коштів МВФ, використовуються більш різноманітно. Вони спрямовані не тільки на погашення дефіциту бюджету й платіжного балансу, але й на реалізацію довгострокових інвестиційних проектів, підтримку українських підприємств, страхування імпорту.

    Позики  Світового Банку для України  вигідніші, ніж позики з інших  джерел, оскільки умови надання ним  кредиту більш сприятливі. За класифікацією  СБ Україна належить до III категорії  країн (рівень доходів нижче середнього), тому термін погашення кредитів продовжується до 20 років з пільговим періодом 5 років. Відсотки за кредит сплачуються за плаваючою ставкою і становлять близько 6,5% річних.

    Так, 25 листопада 2008 року було успішно проведено  переговори делегації України з  представниками Світового банку, в ході яких було парафовано текст Угоди про позику між Україною та МБРР щодо проекту «Третя позика на політику розвитку». Також підписано Протокол та Лист Уряду України до Світового банку стосовно політики розвитку, що надає можливість Світовому банку 23 грудня 2008 року винести на розгляд та схвалення Радою директорів Банку цієї позики, що у свою чергу дозволить підписати Угоду про позику та отримання до кінця поточного року коштів у розмірі 500 млн. доларів США на підтримку державного бюджету України, а також здійснення структурних та інституційних реформ.

    Україна зацікавлена в одержанні фінансової підтримки Світового банку для  реалізації інфраструктурних проектів, насамперед у тих напрямах, де Україна  має найбільші потреби, а досвід співпраці є найуспішнішим: це впровадження проектів у сфері розвитку державної міської та транспортної інфраструктури, секторів енергетики та енергозбереження