Міністерство  освіти і науки України

Сумський  державний університет

Кафедра фінансів

НКП м. Суми 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
 
 
 

Дисципліна  «Гроші та кредит» 
 
 

На  тему  « Сутність та функції грошей» 
 
 
 
 
 
 

Студентка (підпис)     
 

Група       

Викладач       
 
 
 

НКП  м. Суми 
 

2011 р. 
 

План 

      Вступ

      1. Сутність та походження грошей 

      2. Функції грошей . Види грошей 

      3. Альтернативні теорії грошей. Сучасні  теорії грошей.

      4. Фінансові розрахунки депозитно-кредитних  операцій.

      Висновки.

      Список  літератури

      Додатки

      Вступ

 
 

     Ринкову економіку неможливо уявити без  розвинутої грошової системи з різноманітними механізмами регулювання грошового  обігу, грошової маси, валютного регулювання. Для цього необхідні знання сутності й функцій грошей. Ці питання є досить складними, суперечливими і багатогранними. Оскільки підходи до їх вирішення дуже різноманітні, іноді навіть протилежні один одному, як і в класичних працях науковців, так і в дослідженнях сучасників, то є очевидною складність грошей як об’єкта вивчення і теоретичного пізнання. Тому з’ясування сутності і  функцій грошей передбачають всебічний розгляд і простеження існуючих теорій, концепцій щодо вирішення цих питань, систематизацію і аналіз усіх теорій для полегшення вивчення такої складної категорії, як гроші.

      Так, для з’ясування сутності грошей важливо  простежити різноманітні погляди науковців  стосовно визначення грошей, спробувати їх об’єднати за певними критеріями у групи, бо лише у єдності та взаємозв’язку  можна зробити на їх основі ґрунтовний аналіз і висновки. Найбільш обґрунтовано історичну суть і функції грошей розкивають концепції, які розглядають їх через розвиток форм вартості. Не можна досконало пізнати суть грошей, не пізнавши причини їх виникнення, походження, не з’ясувавши їх природу, не дослідивши історичний розвиток, зокрема, розвиток та зміну функціональних форм грошей. Можна сказати, що сутність реально проявляється лише через форми грошей, оскільки вони взаємопобудовані історією розвитку грошових відносин, внаслідок чого відбувалась модифікація грошових форм, поява нових, а також тому, що форми є свого роду відображенням грошових функцій, тобто вони є похідними функцій грошей. А функції у свою чергу теж характеризують сутність грошей шляхом розкриття їх призначення в економічній системі і грошових відносинах. Для більш детального вивчення функцій варто розглянути не лише напрямки дії та реалізації окремої функції, а й взаємозв’язок та взаємодію функцій між собою. Гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Називаються вони доларами чи гривнями, фунтами чи франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості й одиницею рахунка в усіх, окрім як самих ранніх економічних системах.

      Проблема  суті сучасних грошей набула особливої  гостроти, бо без глибокого розуміння їх природи не можна ні будувати сучасну грошову систему, ні ефективно регулювати її. А це особливо важливо у період трансформації економічної системи України, становлення національної грошової системи.

      У цій роботі я намагатимуся розглянути сутність грошей, їхнє економічне значення, і фактори, що визначають їхню сутність. Також буде зроблена спроба показати, наскільки велике економічне значення грошового обміну і яку роль гроші грають у формуванні економічної політики. Потрібно відмітити, що тема історії виникнення й розвитку грошей буде також порушена. Раціонально буде розглянути це коло питань за вищенаведеним планом. 
 
 

      

1. Сутність  та походження грошей

 

      За  своїм місцем у товарному виробництві  й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом. Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економіки, зокрема нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби інвестування.

      У літературі існує безліч різних визначень  грошей, які значно відрізняються  одне від одного. Під грошима часто  розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми; товар особливого роду, ще виконує роль загального еквівалента; те, що використовується як гроші . Л. Харріс визначає гроші як «будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця й засіб збереження вартості». Р. Барр пише, що «гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві». С. Фішер, Р. Дорн-буш і Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «Гроші—загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів.” Яскравим прикладом суто функціонального підходу  в цьому питанні  є визначення К.Р.Макконнела і С.Л.Брю: “Гроші -  це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші”

      Підсумовуючи  різні визначення сутності грошей (а  їх дуже багато) можна виділити такі особливості:

      - грошима у широкому змісті  можуть бути названі будь-які  знаки цінності, що служать для  розміну, придбання інших предметів,  чи наймання людської праці;

      - гроші - це суспільний інститут, що збільшує багатство, знижуючи витрати обміну і, сприяючи більшій спеціалізації відповідно з наявними порівняльними перевагами людей;

      - Переваги використання грошей, у  порівнянні з натуральним обміном,  величезні. Витрати обміну були б набагато більші, а суспільне багатство внаслідок цього набагато менше, якби не існувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. В економічній системі, обмеженій натуральним обміном, людям приходилося затрачати непомірну кількість часу на пошук тих,  із ким їм було б вигідно обмінюватися.

      - Гроші це те, що приймають як  сплату за товари, послуги і  борги, отже гроші – це засіб  обміну. Люди приймають гроші  в обмін на товари і послуги,  щоб потім обміняти гроші на  ті товари і послуги, які  вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинний хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умовами обміну. У такий спосіб бартер приводить до високих витрат, зв'язаних з пошуком.

      - Гроші служать також розрахунковою  одиницею або «мірою вартості».  Роль грошей як «одиниці виміру»  дозволяє використовувати встановлені  ціни для угод.

      Історія появи грошей.

      За  первісного періоду існування людського суспільства панувало натуральне господарство. Вироблена продукція призначалася для власного споживання. Поступово відбувалася спеціалізація людей на виготовленні певних видів продукції. Надлишки стали використовуватися для обміну на іншу продукцію, необхідну даному виробнику. Суб'єкти почали виробляти продукцію не тільки для власного споживання, але й для обміну на інші товари - для реалізації. Для безпосереднього обміну товару на товар потрібна потреба продавця саме в тому товарі, що пропонується іншою стороною. Отже, обмін товарами може відбуватися при наявності потрібних товарів в обох сторін, що вступають в угоду. Ця умова істотно обмежує можливості товарообміну. Треба врахувати, що при обміні повинна дотримуватися вимога еквівалентності вартості товарів, що беруть участь в обміні, це також обмежує обмін. Прагнення до розвитку обміну стимулювало виділення з різноманіття обмінюваних товарів деякого еквівалента, використовуваного при обміні товарів. Поступово виділялися товари, що володіли високою ліквідністю (здатністю до реалізації). Це була худоба, хутро, дорогоцінні камені, сіль, зерно, дорогоцінні метали. Саме останні (головним чином золото) були виділені як загальний еквівалент. Цьому сприяли кілька якостей, властиві золоту: рідкість, однорідність, подільність, тривалість збереження, портативність. Отже, товар, що володіє найбільшою ліквідністю стає грошима. По визначенню: гроші – це абсолютно ліквідний засіб. Треба помітити, що гроші з'явилися як результат економічних відносин у господарському житті людей. Тобто поява грошей є абсолютно об'єктивною.

      Виникнення  грошей тісно пов'язано з історичним процесом обміну товарів і зміни  форм власності.  На ранніх ступінях суспільної історії обмін носив  випадковий характер. Такому обміну відповідала  проста чи випадкова форма власності, при якому один товар виражав свою вартість в іншому протилежному йому товарі-еквіваленті. Товар-еквівалент служить для вираження вартості першого товару.

      Виділення скотарських і землеробських  племен привело до регулярного обміну і появи повної форми власності. Ця форма відрізняється від простої тим, що при ній в обміні беруть участь численні товари, а тому кожен товар може бути обмінений на різні товари-еквіваленти.

      Розгорнута  форма власності виражала більш  розвинений обмін. У той же час вартість кожного товару не діставала закінченого вираження. Оскільки число товарів-еквівалентів було невизначеним, вартість діставала різноманітне і різнорідне вираження. Тому виділялися товари, що у даний період часу на місцевому ринку товарів стали виражатися в одному товарі, що стає загальним еквівалентом. Виникла загальна форма вартості. Поступово в результаті розвитку обміну з декількох  товарів виділився один товар, що став грати цю роль постійно. Народжується грошова форма власності.

      Грошима стає будь-який найбільш  важливий предмет  споживання. У багатьох народів роль грошей грала худоба. Латинська назва  грошей - pecunia - походить від pecus - худоба. Гомер, говорячи про деякі види зброї, оцінював їх у биках. У різних народностей  грошима були цукор, слонова кістка, хутро, опіум, какао, і т.д.

      Отже, історично гроші виділилися із загального світу товарів і самі спочатку були і звичайним товаром, і  специфічним  товаром - грошима. Подальший хід  історії привів до ліквідації товарної форми грошей і переходу до нових форм. Розглянемо, як же це відбувалося. 

      Склалося  так, що гроші мають товарну природу, але є не звичайним, а специфічним  товаром, постійно виконуючи роль загального еквівалента. Таким еквівалентом часто  була монета.

      Слово «монета» виникло внаслідок того, що стародавні римляни використовували Храм богині Монета як майстерню для карбування монет. Монети вперше з'явилися в Лідії і Древній  Греції 8-7 у до н.е. З'являючись у розвинутих державах, монети швидко поширювалися на сусідні варварські племена, потім усе далі і далі. Згодом усі місця, де виготовлялися монети, сталі називати «монета». Монети, як такі, існують усюди приблизно вже протягом 2500 років, але, як відомо, їм передували різні предмети, які використовувалися як гроші. У настінних малюнках Древнього Єгипту зважують на вагах золоті кільця. У Китаї, щонайменше 3000 років тому, в якості грошей застосовували шкарлупки каурі, раковини деяких видів молюсків з Індійського океану. Є також свідчення того, що тисячі років тому в примітивних суспільствах використовували каміння.

     Обіг  повноцінних металевих грошей, коли  вони збігаються з товарною формою, по-перше занадто дорогий, по-друге, видобуток металів не поспіває за ростом потреби економіки в засобах  обігу. Тим часом  у самій природі грошей закладене рішення цієї проблеми. Справа в тім, що гроші як загальний еквівалент використовуються ідеально. Виступаючи посередником в обміні товарів, вони відіграють скороминущу роль. Саме на цій основі створюються передумови для появи знаків вартості. Таким чином, сам процес обігу металевих грошей у міру відхилення позначеного на них номінального змісту від реальної ваги визначив появу перших функціональних форм грошей, що визначили в майбутньому повний відрив грошей від товарної  форми і її повне зникнення.

      Спочатку  знаки повноцінних грошей теж  надходили у виді металевих монет (спочатку мідь, бронза, потім роль грошей надовго закріпилася  за золотом).  Чому саме золото грає в історії  розвитку грошей вирішальну роль? Його важко виробляти (добувати, обробляти), тобто воно задовольняє визначенню грошей. У порівнянні з іншими металами (крім відкритих у ХХ століття) золото має більш високу вартість, не іржавіє, є подільним. Нарівні з ними золото має ще й такі якості, як портативність (звісно, відносна), легкість у карбуванні, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля. Є припущення, що не останню роль в утвердженні золота як синоніма багатства, грошей зіграли жінки. За даними археологів, практично всі кращі  прикраси для прекрасної половини людства виготовлені із золота, причому найстарші з них датуються V-IV тис. до н.е.  Розвиток промисловості до XV століття дозволив збільшити видобуток корисних копалин, у першу чергу, срібла і золота. Приватного власника  металу утримували від вкладення в монету  великі втрати металу, оплати витрат карбування і спеціального монетного мита, а також небажання розкривати розміри свого багатства. Отож, карбування  залишалося в руках багатих землевласників, а також монастирів.

      Після появи банків  у X столітті для спрощення розрахунків з'являються замінники грошей. Роль їх зростає. Стали з'являтися форми взаємного погашення платежів і разом з нею з'явився вексель, що виник в Італії ще в XI столітті, а потім звідси проникнув у Францію, пізніше в Німеччину й Англію.

      Паперові  гроші. Паперові грошові знаки є  не повноцінними грошима, а тільки їх знаками. Уперше вони були випущені в VII столітті в Китаї купюрами великих  достоїнств для заміни незручних  повноцінних мідних грошей. Появу прообразу паперових грошей можна віднести до І тис. до  н. е. У цей час у Китаї з'явились гроші, виготовлені із шкір білих  оленів. В ХІІІ ст. відомий  мандрівник Марко Поло побачив у Китаї гроші, виготовлені із перетертої внутрішньої частини деревної кори (фактично – прообразу майбутньої целюлози).  Вони мали форму чотирикутних пластинок з особливими знаками  та печатками, мали різну купівельну спроможність і були обов'язковими  до приймання. Виникнення паперових грошей пов'язане з іменем  хана Хубілая – онука Чингізхана. Широкого розповсюдження паперові гроші набули лише в кінці  ХVІІ – на початку ХVІІI ст. На Заході вони вперше були випущені  в британських колоніях Північної Америки в 1690 р. (штат Массачусетс), Спочатку кількість паперових грошей була обмеженою, і тому вони мали високу представницьку вартість. Однак під час війни колоній з метрополією випуск їх різко збільшився, внаслідок цього відбулося різке знецінення паперових грошей (в 10 разів).  У Західній Європі паперові гроші увійшли в обіг пізніше.