У подальшому розвитку товарного виробництва  з метою подолання суперечностей  розгорнутої форми вартості агенти ринку вдаються до проміжного товару-посередника. У процесі обміну на кожному ринку виділилися з товарної маси найголовніші товари, які тут обмінювалися найчастіше. Поступово вони перетворилися в межах даного ринку у загальний еквівалент. Тобто вартість усіх інших товарів виражалася через споживну вартість товару-еквівалента. Так на зміну розгорнутій або повній формі вартості прийшла загальна форма вартості:

     У різних народів різні товари виділилися на роль загального еквіваленту. В Стародавньому Єгипті це було зерно, в Середньовічній Західній Європі - велика рогата худоба ( в давніх джерелах знаходимо відомості про ціну лицарських латів - 50 волів), в Західній Африці майже до нашого часу - брили солі. У наших предків - хутро (в літописах згадуються кунні гроші) тощо. 
 Поява загального еквівалента певною мірою розв'язує суперечність загальної форми вартості: продавець товару може придбати будь-який інший товар за допомогою товару-еквівалента, що стимулює розвиток обміну і через нього - виробництва. 
 Загальна форма вартості замінюється грошовою. Роль грошей виконують різні метали. Їх власна споживна вартість відходить на другий план, найголовнішою стає властивість бути загальним еквівалентом.          Найдавнішими в історії людства були бронзова китайська монета цянь, бронзова грецька лепта, золота і срібна давньогрецька драхма, срібний давньоримський сесторцій тощо. Золото і срібло виділилися на роль загальних еквівалентів завдяки певним природнім та економічним властивостям: однорідність, подільність, рідкісність і, відповідно, велика вартість у невеликій вазі тощо. 
 За золотом роль загального еквіваленту закріпилася на досить високому рівні розвитку товарного виробництва і обміну. Золото в якості грошей по відношенню до всього товарного світу завжди знаходиться в еквівалентній формі вартості: затрачена на нього конкретна праця виступає безпосереднім втіленням абстрактної загальнолюдської праці, а затрачена на його виробництво приватна праця - безпосереднім втіленням суспільної праці. 
 Споживна вартість грошей полягає в тому, що вони виконують функцію загального еквіваленту, визнану всім суспільством. Золоті гроші зберігають і споживну вартість даного дорогоцінного металу.

Висновок

     На  основі матеріалу викладеного у роботі, можна зробити такі висновки:

· суть грошей закладена у 5 функціях, які  вони виконують: міра вартості, засіб  обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші. Кожна функція  розглядається в органічній єдності  х іншими.

· виникнення грошей пов”язане з розвитком обміну, торгових відносин. Перші гроші були призначені для здійснення бартерних угод. Благородні метали з часом витіснились паперовими грошима.

· гроші  характеризуються ліквідністю, тобто  використовуються для придбання  товарів чи здійснення послуг. Вони загально-прийнятий засіб обігу.

     Знання історії становлення й еволюційного розвитку грошей – ключ пізнання глибинних теоретичних проблем, що розкривають їхню суть і сучасне функціональне застосування. 

Cписок  використаної літератури:

1.Гальчинський  А. Теорія грошей.-К.:Основи,1996

2.Економічна теорія в 2-х кн. Навч.посібник/ За ред. З.Г.Ватаманюка.-К.:Заповіт,1997

3.Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг.-К.:Основи,1996

4. Макконнелл К.Р.,Брю С.Макроекономіка (аналітична економія).-Львів:Просвіта,1997

5.Маршалл А. Принципы политической экономики.-Т.1.-М.:1984

6.Сало І.В. Фінансово-кредитна система України иа перспективи її розвитку.-К.,1995

7.Самюелсон П.,Нордхауз В. Макроекономіка.-К.:Основи,1995