Роль НБУ у забезпеченні розвитку ринку платіжних карток в Україні

   На етапі впровадження та функціонування пілотного  проекту

платіжною  організацією  НСМЕП є Національний банк України (далі -

Платіжна  організація).  Загальне управління  НСМЕП  здійснює  Рада

Платіжної організації, яка виконує такі функції:

     вирішує питання прийняття до НСМЕП нових членів;

     вирішує питання виключення з НСМЕП її членів;

     виконує арбітражні функції в межах НСМЕП;

     установлює ліміти НСМЕП для кожного платіжного інструменту;

     установлює загальносистемні комісійні;

     приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП;

     інші функції, передбачені цим Положенням та договорами.

     На етапі поширення НСМЕП (після завершення пілотного проекту)

керівництво платіжною  системою  буде  здійснювати  нова  платіжна

організація,  що  буде  створена  за  ініціативи  членів  НСМЕП як

юридична  особа.  До  створення  цієї  юридичної  особи  Платіжною 

організацією НСМЕП є Національний банк України.

   Членами  НСМЕП можуть бути банки,  які одержали банківську

ліцензію  Національного банку України  та уклали договір з Платіжною 

організацією  про вступ до НСМЕП.

    Учасниками  НСМЕП  є юридичні або фізичні особи - суб'єкти

відносин,  що виникають при здійсненні розрахункових  операцій  за

допомогою  платіжних  карток  НСМЕП (Розрахунковий  банк,  Головний

процесинговий центр (далі - ГПЦ), Регіональний процесинговий  центр 

(далі - РПЦ), держателі  платіжних карток, підприємства торгівлі та

послуг тощо),  банки - члени НСМЕП.  Функції Розрахункового  банку 

НСМЕП  виконує  Національний  банк  України (Операційне управління

Національного банку України).

     Платіжна організація  визначає організації - учасників НСМЕП,

яким надається  право виконувати функції процесингових  центрів,  і 

наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування  НСМЕП 

у межах повноважень,  визначених Платіжною  організацією,  виконує 

ГПЦ.  РПЦ  управляє  частиною  НСМЕП,  яка  знаходиться в нього на

обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).

     ГПЦ через   свої   підрозділи   (центри   генерації  ключової

інформації,  системної ініціалізації та системної  персоналізації)

виконує  також  функції управління системними ключами та системної

підготовки  карток для подальшої їх емісії в  банках.

 

    Взаємовідносини  між   учасниками   НСМЕП   будуються   на

договірних  засадах.  Умови  договорів  між  ними мають відповідати 

чинному   законодавству   України,    нормативно-правовим    актам

Національного банку України та цьому Положенню.

     Банки під час вступу до НСМЕП підписують:

     договір про вступ до Національної системи масових електронних

платежів;

     договір  про  проведення  розрахунків  між  банками - членами

НСМЕП за операції,  виконані  із  застосуванням  платіжних  карток

НСМЕП;

     договір про  обслуговування розрахунків платіжними картками в

НСМЕП між  процесинговим центром і банком .

     На етапі  впровадження  та  функціонування  пілотного проекту

допускається  укладання банками  з  Платіжною  організацією  одного

загального  договору,  якщо  Платіжна  організація,  Розрахунковий 

банк, Головний процесинговий центр є однією юридичною особою.

     Предметом   договорів   між  ГПЦ  та РПЦ є інформаційна

взаємодія  та  розподіл  комісійних.   Ці   договори   можуть   не

укладатись,  якщо  процесингові центри є структурними підрозділами

однієї юридичної  особи.

   Під час роботи в НСМЕП банки укладають такі договори:

     з фізичними та юридичними особами - про відкриття рахунків,

видачу карток та умови здійснення операцій за ними;

     з підприємствами   торгівлі   та   сфери   послуг    -    про

обслуговування  платіжних  карток  НСМЕП (у разі виконання банками 

функцій еквайра);

     з іншими  банками  (агентами) - щодо емісії та/або еквайрингу

платіжних карток НСМЕП.

    Договори,  що укладаються членами НСМЕП,  складаються,  як

правило,  у двох примірниках. На вимогу однієї із сторін кількість 

примірників договору може бути більшою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пластикова  картка НСМЕП – це пластикова чіп-картка стандартного розміру, у яку вмонтовано мікрокомп’ютер, що зберігає в електронному вигляді інформацію про кошти її власника. На картці є два відділення пам’яті: чек і гаманець. За допомогою гаманця здійснюються дрібні розрахунки (щоденні покупки в магазині тощо). За допомогою чека можна здійснювати оплату більш значних покупок (товари побутового призначення, одяг), проводити розрахунки за комунальні послуги тощо.

 

Переваги  пластикових карток:

Гроші не будуть втрачені, навіть якщо Ви втратите картку, як це буває зі звичайним гаманцем. Інша людина не зможе скористатися Вашою карткою, оскільки картка захищена особливим PIN-кодом, відомим тільки її власникові.

Гроші безпечно перевозити з собою під час подорожей Україною, якщо вони будуть на картці, а не в кишені. Понад 50 банківських установ зі своєю філійною мережею по всій Україні входять у систему НСМЕП.

Вас чекають  знижки в магазинах при оплаті товарів за допомогою пластикових  карток НСМЕП.

Заробітну платню, пенсію, субсидію, медичну страховку  та інші соціальні виплати власникові картки НСМЕП одержувати вигідно  та зручно.

Комунальні  послуги та енергоносії також  можна сплачувати карткою НСМЕП  у пунктах прийому платежів, обладнаних терміналами.

Поповнення  карткового рахунку здійснюється в  будь-якому відділенні банку-члена  НСМЕП, минаючи поточний рахунок.

Одержати  готівку по пластиковій картці можна  в пунктах банківського обслуговування або в банкоматах НСМЕП на всій території України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Проблеми та перспективи використання банками платіжних карток

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових  карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Сьогодні  перед українськими банками стоїть складне завдання інтеграції у т.ч. вступ до міжнародних платіжних  систем “Visa International”і “Europay International” (далі МПС).

Інтенсивний розвиток бізнесу пластикових карт стримується як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.

Зовнішні  чинники:

- законодавча  неврегульованість операцій із  платіжними картами (робота в  мережі Інтернет, кримінальна відповідальність  за крадіжки через Інтернет, банкомати,  використання підроблених карт);

- нерозвинутість  інфраструктури ринку;

- несумлінна  конкуренція (особливо тарифна  політика) з боку деяких банків;

- інші.

 

Несумлінні  власники карт за кордоном здійснюють численні трансакції на суми нижче  лімітів авторизації, допускаючи несанкціонований овердрафт до кількох десятків тисяч доларів. Розшук подібних клієнтів у разі порушення кримінальних справ без підключення відповідних спецслужб практично неможливий. При розслідуванні правоохоронними органами кримінальних справ за шахрайськими трансакціями у торгових точках найчастіше виникає проблема доказу понесеної шкоди, що переважно спричинена некомпетентністю відповідального персоналу правоохоронних органів у технології бізнесу пластикових карт.

Проте за наявності  доведених фактів шахрайства в торгових точках або з боку власників карт банку і навіть у разі фізичної затримки шахраїв не існує законних підстав для притягнення їх до відповідальності через не прийняту досі нову редакцію статті Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за подібний стан злочинів.

Інтенсивний розвиток Інтернет-технологій, електронного бізнесу, системи закупівель через  мережу Інтернет, по mailorder тощо зумовлює зростання несанкціонованих трансакцій за пластиковими картами. Ситуація також ускладнюється відсутністю правового поля для роботи в Інтернет.

Неузгодженість  нормативних актів ДПАУ, митних служб, окремих законів з Положенням про пластикові карти призводить до застосування штрафних санкцій з  боку цих органів до підприємств, що використовують у своїй діяльності корпоративні пластикові карти і зарплатні проекти, що шкодить популяризації безготівкових розрахунків в Україні, а отже, і економіці країні.

Слаборозвинута  інфраструктура ринку (банкомати - повільна окупність, технічна невідповідність сучасним вимогам, термінали - незацікавленість торгових точок в установленні, сторожке ставлення до безготівкової форми розрахунків), жорстка, а часто і несумлінна конкуренція негативно позначаються на розвитку ринку пластикових карт.

Головні витрати банків щодо розвитку карткового бізнесу пов'язані з вкладеннями у формування інфраструктури істотно стримує темп емісії карт, необхідний ринку.

У той же час  в Україні фактично існує достатня інфраструктура обслуговування індивідуальних клієнтів, що перебуває у віданні банків, які не мають фінансових можливостей або бажання розвивати картковий бізнес. У їхньому розпорядженні є перспективна цільова група індивідуальних клієнтів, що бажають одержати сучасний банківський сервіс, а також корпоративні клієнти, у т.ч. інсайдери, зацікавлені у впровадженні зарплатних платіжних технологій.

 

Внутрішні чинники:

- неякісний  зв'язок і обмежені можливості  авторизацій них центрів (слабке  програмне забезпечення банкоматів);

- відсутність  уніфікованого підходу до відносин  з банками-агентами тощо.

 

Неякісний зв'язок і обмежені можливості авторизацій  них центрів (слабке програмне забезпечення автоматів), блокування і зникнення  грошей. Як наслідок, банківські фахівці 70-80% свого робочого часу витрачають на те, щоб вирішувати спірні ситуації, пов'язані з помилковим блокуванням рахунків клієнтів.

Відсутність єдиних вимог до договірної маси з  банками-агентами призводить до різного  тлумачення банками однакових положень. Так, деякі банки-агенти або не укладають договорів з клієнтами, або в договорі відсутні обов'язкові пункти, що регламентують взаємовідносини між сторонами. Це спричиняє виникнення проблем правового характеру при проведенні операцій по картах.

Для ефективного  використання можливостей ринку пластикових карт, формування сприятливих умов розвитку його інфраструктури необхідно:

 

По лінії  Верховної Ради:

- прийняття  доповнень до Кримінального кодексу,  що містять опис злочинів у  сфері використання банківських  пластикових карт і міру покарання за них;

- створення  відповідних підрозділів для  розслідування злочинів стосовно  пластикових карт, служб для екстреного  затримання шахраїв за дзвінком  з банку або торгової точки;

- внесення  доповнень (змін) до чинних законодавчих  і нормативних документів з урахуванням Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карт і здійснення операцій з їх використанням”:

- до Закону  про патентування - скоригувати пункт  про необхідність оплати торгового  патенту підприємствами, що приймають  до оплати карти і при цьому не є роздрібом (оптові бази, заводи, театри,вузи і т.д.);

- до Інструкції  митних органів - роз'яснення про  відсутність вимог до декларування  карт, оскільки вони не є валютною  цінністю;

- доопрацювання  існуючих і розробку нових  нормативних актів, що регламентують порядок ведення бізнесу в електронному середовищі;

- прийняття  Закону про цифровий підпис;

- запровадити  загальнонаціональний моніторинг  шахрайських операцій;

- забезпечити  поетапний перехід на виплату  заробітної плати за пластиковими  картами:

 

- І етап - державним  службовцям;

 

- ІІ етап - усім іншим працівникам;

- великим  банкам спільно із середніми  і малими банками активізувати  взаємодію щодо впровадження  зарплатних проектів і технологій  КЕШ-терміналів.

 

Реалізація  наведених вище заходів, проведення узгодженої політики між НБУ, АУБ, ДПАУ, органами виконавчої та законодавчої влади дозволить сформувати ефективну систему взаємодії між ними, активно розвивати банківську систему України і відповідно створити сприятливі умови для стабілізації економіки України в цілому. Особливо слід зазначити необхідність створення єдиного механізму оцінки балансу КБ органами ДПАУ, НБУ і самим КБ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Усе більш  жорстка конкуренція на ринку, з  одного боку, і досягнення науково-технічного прогресу та бажання клієнтів, з іншого, призводить до того, що банки звертаються до платіжних карток як до нового інструменту банківського маркетингу. Картки дають можливість банкам надавати свої послуги в режимі самообслуговування протягом 24 годин на добу. Залежно від мети і можливостей банку карткові проекти можуть бути реалізовані за різноманітними платіжними схемами.

Інтенсивний розвиток перспективних напрямів банківського бізнесу, особливо бізнесу пластикових  карт, зумовлений рівнем конкуренції, що постійно зростає, необхідністю впроваджувати нові якісні банківські продукти.

Відзначимо, що створення та запровадження внутрішніх платіжних систем містить величезний потенціал подальшої розбудови  фінансово-банківської системи України  на засадах кращих зразків світового досвіду у цій сфері. Наявність широкого спектра послуг, що їх надають карткові платіжні системи, дозволить задовольнити потреби як фізичних, так і юридичних осіб у своєчасних розрахунках, зменшенні питомої ваги готівки у грошовому обороті, вчасному отриманні точної інформації щодо стану коштів. Крім того, система масових електронних платежів сприятиме прискоренню грошового обігу, упорядкуванню процесів кредитування, зміцнить банківську систему, надасть їй додаткові важливі джерела фінансування, а також сприятиме більшій фіскальній прозорості та фінансовій дисципліні платежів.