Роль НБУ у забезпеченні розвитку ринку платіжних карток в Україні

 

 

 

 

Реферат на тему:

« Роль НБУ у забезпеченні розвитку ринку платіжних карток в Україні»

 

 

 

 

     Виконала                    

студентка групи 363  

                                                                                               Близнюк Тетяна         

Перевірила                 

Кульчицька Н.С.        

         

 

 

 

Львів-2012

План

Вступ

1.Ринок платіжних карток України.

2.Види пластикових карток  і їх призначення.

3.Національна система  масових електронних платежів:загальна  характеристика.

    -картки НСМЕП.

4.Проблеми та перспективи  використання банками платіжних  карток.

Висновок

Список використоної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ

     Становлення і розвиток ринку фінансових послуг в Україні відбувається в

період створення  ринкової економіки  та  елементів  її  інфраструктури.  Цей

етап співпав  з кардинальними змінами у  світовій економіці, які  визначаються

процесами  глобалізації  фінансових   ринків   і   міжнародною   інтеграцією

фінансових  інститутів,  утворенням,  інтеграцією  та  монополізацією  ринків

окремих фінансових інструментів міжнародними об’єднаннями  банків  та  інших

фінансових  компаній.   Ці   процеси   призводять   до   різкого   зростання

транскордонних   переміщень   товарів,   капіталів,   послуг,    технологій,

інформації.

     Новітні технології поступово трансформують основні принципи традиційної

ринкової  економіки, в т.ч. у фінансово-банківській  сфері.  З  кінця  ХХ  ст.

технологічною основою розвитку ринку фінансових послуг і одним  із  головних

факторів  глобалізації  фінансових  ринків  стала  міжнародна   інформаційна

мережа  Інтернет.   Результати   активного   і   різнобічного   використання

можливостей Інтернет провідними банками  та  іншими  фінансовими  установами

світу свідчать, що  з  впровадженням  інтернет-технологій  розпочався  новий

етап розвитку ринку фінансових  послуг,  який  характеризується  надзвичайно

високою динамікою  фінансових потоків. Характерною тенденцією  став  активний

вихід на ринок  високотехнологічних фінансових послуг  нефінансових  установ,

що призводить до загострення конкуренції та перерозподілу  клієнтської бази.

     У зв’язку  з  цим  важливою  складовою  стратегії  розвитку  фінансово-

банківських  установ  України  повинна   стати   розробка   і   впровадження

високотехнологічних   фінансових   інструментів   та   продуктів   з   метою

динамічного розвитку вітчизняного ринку  фінансових  послуг  і  забезпечення

управління  фінансовими  потоками  у  системах  електронного   бізнесу.   Це

зумовлює  необхідність  вивчення  світового  досвіду  та  тенденцій  розвитку

ринку платіжних  карток в Україні.

 

 

1.Ринок платіжних карток України почав формуватись 1996 року, коли українські банки випустили перші картки MasterCard International і Visa International

В Україні  впровадження банківських карткових технологій розвивається за такими напрямами:

• упровадження карткових проектів на базі міжнародних платіжних систем (банківських - MasterCard, Visa; небанківських - American Express, Diners Club, JCB; інших платіжних систем - "Золота корона", UnionCard, СТБ тощо);

• розроблення та впровадження локальних одноемітентних карткових платіжних систем (СБОН, ПІБ, МТ-Карт та інші);

• упровадження внутрішньодержавних міжбанківських національних платіжних систем (Укркарт, НСМЕП - Національна система масових електронних платежів).

На сучасному  етапі розвитку банківської системи  України досить швидко розгортається  впровадження карток міжнародних платіжних  систем. Інтерес українських банків до міжнародних платіжних систем цілком логічний. Випуск міжнародних банківських карток дозволяє здійснити інтеграцію у світову систему банківських послуг, підняти імідж банку, завоювати ринок та залучити додаткових клієнтів. Участь у міжнародній картковій системі дає можливість опанувати новітні банківські технології, використовуючи могутню інфраструктуру для здійснення розрахунків у глобальних масштабах. Реалізація цих напрямів вимагає значних капіталовкладень у створення інфраструктури - процесингові центри, програмне забезпечення, банкомати, POS-термінали, телекомунікаційні мережі та інше, а також у реконструкцію суміжних сфер - торгівлі, сфери послуг.

Картковий бізнес в Україні сьогодні стрімко почав  розвиватись, але він ще не є прибутковим. Проте саме від дохідності залежить, чи розгортатиме банківська установа картковий бізнес, чи навпаки, згорне його. Відносно низький рівень життя населення і його низька платоспроможність гальмують окупність витрат, що були зроблені для розгортання системи масових електронних платежів. Аналогічні проблеми постають перед розробниками локальних платіжних систем. Підвищення дохідності - одна з найактуальніших та найскладніших проблем, з якими стикаються банки під час реалізації карткових програм. За цих умов українським банкам доводиться шукати шляхи підвищення ефективності функціонування карткових технологій та карткових платіжних систем, застосовувати досвід західних банків, які вже досягли успіху в цій сфері.

Практика  функціонування українського карткового ринку свідчить, що банки завойовують  цей ринок здебільшого за допомогою  запровадження на підприємствах карткових зарплатних проектів. За оцінками провідних спеціалістів, понад 75-80% українських карток випущено в межах реалізації зарплатних проектів.

 

2.Види пластикових  карток.

Пластикова  картка - узагальнюючий термін, який означає усі види карток, що розрізняють за призначенням, за видом послуг що надаються з їх допомогою, за своїми технічними можливостями і організаціями, що їх випускають. Найважливіша особливість усіх пластикових карток, незалежно від ступеня їх досконалості, полягає в тому, що вони містять певний набір інформації, що використовується в різних прикладних системах. Картка може служити не тільки платіжним інструментом, за допомогою якого можна здійснювати безготівкові розрахунки за товари і послуги та отримувати готівку, але й пропуском в будівлю, засобом доступу до комп'ютера, засобом оплати телефонних переговорів.

 

У сфері грошового  обігу пластикові картки є одним  з прогресивних засобів організації  безготівкових розрахунків. У системі  безготівкових розрахунків вони складають особливий клас засобів платежу, які можуть володіти якостями як дебетових, так і кредитних інструментів.

 

Пластикова  картка являє собою пластину стандартних  розмірів (довжина 85,6 мм, ширина 53,9 мм, а товщина не більш як 0,76 мм), виготовлену із спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб'єкта (учасника) платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки. Крім цього, на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис.

 

У процесі  розвитку карткових платіжних систем виникло багато видів пластикових карток, які розрізняються за функціональним призначенням, технічними характеристиками та категоріями споживачів.

 

Існує також  багато ознак, за якими можна класифікувати  картки, наприклад, за матеріалом, з  якого виготовлені картки: паперові (картонні), металеві, пластикові.

 

Сьогодні  практичного поширення набули пластикові картки. Проте для ідентифікації  власника картки часто використовуються паперові (картонні) картки, запаяні  в прозору плівку, так звані  ламіновані картки. Ламінування є  досить дешевою та простою процедурою і тому, якщо картка використовується для розрахунків, з метою підвищення захищеності від підробок застосовують досконалішу та складнішу технологію виготовлення карток з пластику. В той же час, на відміну від металевих карток, пластик легко піддається термічній обробці та тиску (ембосуванню), що дуже важливо для персоналізації картки перед видачею її клієнту.

 

Алфавітно-цифрові  дані — ім'я, номер картки (складається  з 16 цифр: перші шість - код банка-емітента (Issuing Bank); наступні дев'ять -банківський номер картки (номер карт-рахунка); остання цифра -контрольна) термін дії та інші — можуть бути ембосовані, тобто нанесеш рельєфним шрифтом, або не ембосовані (випалені). Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблемна. Крім того, потрібно зберігати на картці ряд конфіденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Це завдання може бути вирішене за допомогою різноманітних фізичних механізмів. У картках зі штрих-кодом як ідентифікаційний елемент використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркування товару. Зчитування коду відбувається в інфрачервоних проміннях. Картки з магнітною смугою сьогодні найбільш поширені. Магнітна смуга розташована на зворотньому боці картки і складається з трьох доріжок.

 

За способом запису інформації можна виділити такі види карток: графічний запис; ембосування; штрих-кодування; з магнітною смугою (магнітна картка); з мікросхемою (картки пам'яті); мікропроцесорні (смарт-картка); лазерний запис (оптична картка).

 

Найпершою та простою формою запису інформації' на картку було і залишається графічне зображення. Воно і досі використовується в усіх картках. Спочатку на картку наносилися тільки прізвище, ім'я держателя картки і інформація про її емітента. Пізніше на універсальних банківських картках був передбачений, зразок підпису, а прізвище та ім'я стали ембосуватися.

 

Ембосування (тиснення) - це нанесення даних на картку у вигляді рельєфних знаків.

 

Штрих-кодування - запис інформації на картку за допомогою штрих-кодування застосовувалось до винаходу магнітної смуги і в платіжних системах розповсюдження не отримало.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Націона́льна систе́ма ма́сових електро́нних платежі́в (НСМЕП) — це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

НСМЕП - внутрішньодержавна банківська багато емітент-на платіжна система масових платежів, яка  була створена за підтримки і за ініціативою Національного банку  України, де розрахунки за товари і  послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Діяльність  НСМЕП регламентована Правилами  Національної системи масових електронних  платежів, затвердженими Постановою НБУ №620 від 10 грудня 2004 року і призначена для виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, та гарантування високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.

Правила визначають загальні принципи побудови НСМЕП, її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, взаємовідносини між її членами та учасниками, загальну технологію роботи в НСМЕП, порядок використання платіжних карток, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків, порядок вирішення спорів, систему безпеки,

У кінці 90-х  років НБУ розробив концепцію  розвитку національної системи масових  електронних платежів, яка була спрямована на поліпшення структури грошового  обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних інструментів і скорочення частки готівкових розрахунків

Метою створення  НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно  захищеної автоматизованої системи  безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line».

З упровадженням  НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги  у безготівковій формі за допомогою  смарт-карток, а також зберігати  і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Окрім того, технологією  НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами — корпоративні та бізнес-картки.

Національний  банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. НСМЕП за своєю масштабністю, складністю та обсягом витрат на створення, запровадження і експлуатацію значно перевищує існуючу систему електронних платежів Національного банку України. Враховуючи світовий досвід, в Україні має бути емітовано не менше 10 мільйонів платіжних карток НСМЕП, функціонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платіжних терміналів у торгівлі, на транспорті, в сфері послуг, банківських терміналів та банкоматів в банках).  До складу НСМЕП входять:

     платіжна організація;

     члени платіжної системи;

     учасники платіжної системи.