Реорганізація та ліквідація банків

    Відомості про відкриття ліквідаційної  процедури повинні містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідується, дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання  ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора.

    Протягом  одного місяця з дня опублікування  оголошення про відкриття ліквідаційної  процедури кредитори мають право  заявити ліквідатору про свої вимоги до банку. Не дозволяється опублікування або розголошення іншим чином відомостей про неплатоспроможність банку до дня прийняття рішення про його ліквідацію. Особи, винні у розголошенні даної інформації, несуть відповідальність згідно з законами України.

    Законом встановлені спеціальні вимоги до особи, яка може бути призначена ліквідатором банку. Так, ліквідатором може бути призначено:

    1) фізичну особу, яка відповідає  вимогам, що висуваються Законом  до тимчасового адміністратора;

    2) юридичну особу, яка здійснює професійну діяльність що до тимчасової адміністрації та ліквідації банків, щодо надання аудиторських, юридичних або консалтингових послуг і має не менше трьох працівників з сертифікатом Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

    Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну  або юридичну особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора у цьому банку. 
Фінансова відповідальність, життя та здоров'я ліквідатора мають бути застраховані згідно з законодавством України нормативно-правовими актами Національного банку України та договором про ліквідацію банку відповідно до закону.

    З дня прийняття рішення про  відкликання ліцензії та призначення  ліквідатора:

    1) припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

    2) банківська діяльність банку  завершується закінченням технологічного  циклу конкретних операцій у  разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

    3) строк виконання всіх грошових  зобов'язань банку та зобов'язання  щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається  таким, що настав;

    4) припиняється нарахування процентів,  неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;

    5) відомості про фінансове становище  банку перестають бути конфіденційними  чи становити банківську таємницю;

    6) укладення угод, пов'язаних з відчуженням  майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом;

    7) скасовуються арешт, накладений  на майно (в тому числі на  власні кошти банку на його  рахунках) банку, чи інші обмеження  щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

    8) вимоги за зобов'язаннями банку,  що виникли під час проведення  ліквідації, можуть пред'являтися  тільки в межах ліквідаційної  процедури.

    Ліквідатор  з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

    1) приймає до свого відання майно  банку, вживає заходів що до  забезпечення його збереження;

    2) виконує функції з управління  та розпорядження майном банку;

    3) здійснює інвентаризацію та оцінку  майна банку згідно з законодавством;

    4) виконує повноваження органів управління банку;

    5) очолює ліквідаційну комісію  та формує ліквідаційну масу;

    6) пред'являє до третіх осіб вимоги  щодо повернення дебіторської  заборгованості банку, у тому  числі через судові органи;

    7) має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банку;

    8) з дня відкриття ліквідаційної  процедури повідомляє працівників  банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю;

    9) заявляє в установленому законодавством  порядку заперечення по заявлених  до банку вимогах кредиторів;

    10) заявляє відмову від виконання  договорів та в установленому  законодавством порядку розриває їх;

    11) вживає заходів, спрямованих на  виявлення та повернення майна  банку, що знаходиться у третіх  осіб;

    12) передає у встановленому порядку  на зберігання документи банку,  які відповідно до нормативно-правових  актів підлягають обов'язковому зберіганню;

    13) вживає заходів, які, на його  думку, дадуть можливість отримати  максимальну виручку від продажу активів у найкоротший строк;

    14) реалізує майно банку для задоволення  вимог, включених до реєстру  вимог кредиторів;

    15) повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

    16) здійснює інші повноваження, передбачені  Законом.

    З дня призначення ліквідатора  до нього переходять права керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення  ліквідатора керівники банку  забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток  і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України.

    При виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

    Ліквідатор  припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з  дня опублікування оголошення про  початок ліквідаційної процедури.

    Ліквідатор  протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів:

    1) визначає суму заборгованості  кожному кредитору та відносить  вимоги до певної черги погашення;

    2) відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження;

    3) відповідно до вимог нормативно-правових  актів Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб надає Фонду  протягом двадцяти робочих днів  із дня настання недоступності  вкладів повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування  коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, що підлягає відшкодуванню;

    4) складає перелік акцептованих  ним вимог для затвердження  Національним банком України;

    5) сповіщає кредиторів про акцептування  вимог;

    6) щотижня протягом трьох тижнів  публікує оголошення про день і місце, де можна ознайомитися з переліком вимог, та про дату подання цього переліку Національному банку України.

    Кредитори мають право надіслати ліквідатору  свої заперечення щодо визнаних ним  вимог протягом одного місяця з дня  отримання повідомлення. 
Ліквідатор має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.

    Ліквідатор  зобов'язаний у двомісячний строк  з дня призначення надіслати  повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом трьох місяців з дня  оголошення про початок ліквідаційної процедури.

    Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному  зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у розпорядження Національного банку України для повернення законним власникам.

    Майно, на яке звертається стягнення  у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором у порядку, встановленому  законодавством України. Для майна, яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою. 
Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право залучати на підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси, якщо інше не встановлено Національним банком України. 
Після проведення інвентаризації та оцінки майна банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу. 
Порядок продажу майна банку, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України та повідомляються через засоби масової інформації.

    У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банку ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок  проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із законодавством України. Майно банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України. Порядок уступки вимог банку регулюється цивільним законодавством України.

    Ліквідатор  має право виставити на відкриті торги цінні папери та вимоги банку, якщо інший спосіб продажу (уступки) вимог банку не встановлено Національним банком України.

    Кошти, одержані в результаті ліквідаційної  процедури, спрямовуються на задоволення  вимог кредиторів у такій черговості:

    1) у першу чергу задовольняються:

       а) вимоги, забезпечені заставою;

       б) вимоги Фонду гарантування вкладів  фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

       в) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у тому числі  відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

       г) витрати, пов'язані з роботою ліквідатора, в тому числі:

       - на оплату державного мита;

       - на публікацію оголошення про  ліквідацію банку;

       - на публікацію в органах інформації  про порядок продажу майна  банку;

       - витрати ліквідатора, пов'язані  з утриманням і збереженням  активів банку;

       - на проведення аудиту;

       - на оплату праці працівників,  залучених для здійснення ліквідації;

       д) зобов'язання, що виникли внаслідок  заподіяння шкоди життю та здоров'ю  громадян.

       Перелічені  витрати відшкодовуються після  реалізації ліквідатором частини ліквідаційної  маси, якщо інше не передбачено Законом;