Проблеми розвитку комерційного кредиту в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2011 в 12:27, реферат

Описание работы

Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.
В основі комерційного кредиту знаходяться договірні зобов’язання та господарчі зв’язки між контрагентами, які визначають умови кредитування.
Комерційний кредит має досить давню історію. У XIX — на початку XX століття у сфері внутрішніх та міжнародних торговельних зв'язків переважно використовувалася вексельна.

Содержание

Вступ
Комерційний кредит, його суть та функції.
Історія розвитку комерційного кредиту.
Проблеми розвитку комерційного кредиту на сучасному в Україні.
Висновок
Використана література

Работа содержит 1 файл

Документ Microsoft Word.doc

— 86.00 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ    

Державний вищий навчальний заклад    

”Київський  національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана”  
  
  
 
 
 

Реферат

з дисципліни „Гроші і кредит”

  на тему: 

«Проблеми розвитку комерційного кредиту в Україні»

 
Варіант 13  
 
 
 
 

 
  
     

Виконавець:     

студент ІV курсу,    

спеціальності 6508,    

групи 5    

Жукова  О.В.     

 
  
 
 
 
 
 
 
 
 

КИЇВ-2011

 

      Зміст

     Вступ

  1. Комерційний кредит, його суть та функції.
  2. Історія розвитку комерційного кредиту.
  3. Проблеми розвитку комерційного кредиту на сучасному в Україні.

    Висновок

    Використана література

 

    Вступ

    Комерційний кредит –  це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

    В основі комерційного кредиту знаходяться договірні зобов’язання та господарчі зв’язки між контрагентами, які визначають умови кредитування.

    Комерційний кредит має досить давню історію. У XIX — на початку XX століття у сфері внутрішніх та міжнародних торговельних зв'язків переважно використовувалася вексельна.

    У сучасних умовах зв'язок традиційних  форм комерційного кредитування — кредиту продавця та кредиту покупця — стає дедалі тіснішим.

     Серед багатьох сучасних економістів існує  переконання, що характерні тенденції  сучасного комерційного кредитування тісно пов'язані зі змінами у банківській справі, міжнародній та внутрішній торгівлі.

    До  переваг комерційного кредиту можна  віднести його оперативність, технічну простоту оформлення. Він активізує  механізм мобілізації фінансових активів, зменшує обсяги прямого банківського кредитування і відповідно, масу безготівкових грошей. Підвищується взаємоконтроль і взаємозалежність між суб’єктами комерційного кредиту. Доцільність використання комерційного кредиту аргументується ще і тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості між суб’єктами виноситься в рамки договірних відносин і оформляється офіційним юридичним документом ¾ векселем.

 

    1. Комерційний кредит, його суть та  функції.

    Комерційний кредит –  це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

    Об’єктом  комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’єктами виступають агенти товарної угоди (контракту): продавець ¾ кредитором, а покупець ¾ позичальником. Комерційний кредит може мати місце не тільки між продавцем та покупцем. Він широко застосовується і у взаємовідносинах підприємств-сумісників.

    Призначення комерційного кредиту ¾ прискорення  реалізації товарів та послуг, а  також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового відсотка, який включено в ціну проданих товарів. В цьому привабливість комерційного кредиту для фірми-продавця. У фірми-покупця завдяки комерційному кредиту досягається тимчасова економія грошових коштів, скорочується потреба в банківському кредиті.

    В основі комерційного кредиту знаходяться  договірні зобов’язання та господарчі зв’язки між контрагентами, які  визначають умови кредитування. Наприклад, якщо покупець тимчасово неспроможний здійснити покупку за рахунок  власних коштів, а продавець прагне реалізувати свій товар, то зобов’язання згідно договору між контрагентами можуть бути виконані при умові, що товар буде проданий під боргові зобов’язання тобто з відстрочкою платежу. Кредитні відносини між контрагентами документально оформляються у вигляді комерційних векселів ¾ зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Комерційний вексель, як правило, виступає гарантією оплати товарів і свідоцтвом про надання комерційного кредиту. Тобто вексель є документом, який формалізує фінансово-господарські відносини між кредитором та боржником на основі реальної товарної операції.

    Кредитні  відносини перш за все ґрунтуються на засадах особистого довір’я між кредитором і позичальником та їх репутації на ринку. Визначальним фактором проведення кредитної операції є фінансовий стан контрагентів, оскільки розмір комерційного кредиту, з одного боку, залежить від фінансових можливостей кредитора та можливостей рефінансування тимчасово вилучених з господарського обороту обігових коштів і, з іншого, ¾ від кредитоспроможності позичальника тобто здатності погасити заборгованість за векселем. За цих обставин комерційний кредит вважається особливо ризиковим для кредитора.

    Комерційний кредит обслуговує тільки процес обігу  товарів і представляє собою кредит для завершення цього процесу, а тому сфера його функціонування обмежена. Водночас комерційний кредит стимулює і прискорює збут товарів і зменшує час перебування капіталу в товарній формі.

    Комерційний кредит має короткостроковий характер (до 1-го року), оскільки він виступає атрибутом товарообміну. Конкретні строки і розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.

    Погашення комерційного кредиту може здійснюватись  шляхом:

    - сплати позичальником боргу за векселем тобто інкасації векселів;

    - передачі векселя іншій особі за допомогою індосаменту;

    - переоформлення комерційного кредиту на банківський (дисконт векселів), що означає перетворення товарної форми кредиту в грошову.

    У разі несвоєчасного платежу або  відмови від платежу за векселем кредитор (власник векселя) продає вексель  до протесту.

    Відродження та легалізація комерційного кредиту  в Україні обумовлена активізацією формування ринкових відносин, демонополізацією банківської справи. В умовах розвитку приватного і акціонерного підприємництва, встановлення прямих зв’язків між суб’єктами господарської діяльності на основі договірних (ринкових) цін, комерційний кредит найбільш адекватний ринковій кон’юнктурі. Він дає можливість резидентам ринку самостійно розпоряджатись тимчасово вільними матеріально-фінансовими ресурсами і оперативно визначати необхідний вид платіжних засобів.

    Запровадження комерційного кредиту на основі вексельного  обігу розширює можливості платоспроможності покупця, так як відстрочка платежу одним або декількома продавцями дозволяє платнику маневрувати фінансовими активами, а обіг векселів викликає появу в господарському обороті додаткових платіжних засобів. Комерційний кредит дає змогу прискорити розрахунки і зменшити обсяг неплатежів між підприємцями.

    До  переваг комерційного кредиту можна  віднести його оперативність, технічну простоту оформлення. Він активізує  механізм мобілізації фінансових активів, зменшує обсяги прямого банківського кредитування і відповідно, масу безготівкових грошей. Підвищується взаємоконтроль і взаємозалежність між суб’єктами комерційного кредиту. Доцільність використання комерційного кредиту аргументується ще і тим, що кредиторська та дебіторська заборгованості між суб’єктами виноситься в рамки договірних відносин і оформляється офіційним юридичним документом ¾ векселем.

    Розширення  сфери комерційного кредитування сприяє стабілізації грошового обігу шляхом відновлення товарного забезпечення грошової маси. Даний висновок ґрунтується  на класичному законі товарного грошового обігу. 

 

    2. Історія розвитку  комерційного кредиту.

    Комерційний кредит має досить давню історію. У XIX — на початку XX століття у сфері внутрішніх та міжнародних торговельних зв'язків переважно використовувалася вексельна.

     Вексель походить від переказу. Вже у XIII столітті стало звичаєм не платити готівкою, а видавати листи, які містили  доручення кореспонденту міняйли, що мешкав на батьківщині купця, виплатити  при пред'явленні зазначеного листа певну суму грошей. Найбільші італійські торговельні фірми мали своїх представників у найважливіших торгових центрах. Важливим кроком уперед в історії вексельного обігу стала поява на початку XVII століття індосаменту.

     Позичка, за якої продавцем надавалося покупцеві право сплачувати борг частинами протягом обумовленого періоду в рахунок вартості одержаних у кредит товарів та послуг. Значно рідше практикували надання продавцем чи постачальником товарів комерційного кредиту з розстрочкою платежу (без оформлення заборгованості векселем) та надання кредитів споживачами постачальникам у вигляді авансових платежів. На той час комерційний вексельний кредит був основною ланкою у системі кредитних відносин.

     Починаючи з другої половини XX століття комерційний  кредит у своїй традиційній вексельній формі дедалі інтенсивніше витісняє так званий "кредит за відкритим рахунком". Заборгованість, що виникала при цьому, також оформляли векселем, щоб у разі необхідності можна було врахувати цей вексель в установі банку. З розширенням комерційних зв'язків усе більше компаній та торговельних фірм практикували позикові розрахунки та операції за відкритим рахунком. Однак при разових та односторонніх поставках товарів цей механізм кредитування майже не застосовувався через ризик несплати товару покупцем.

     Зазначимо, що кредитування за відкритим рахунком має свої переваги над вексельною формою надання позички. Вексельний кредит надають промисловим підприємствам, оптовим та роздрібним товаровиробникам, чітко обумовлюючи строк сплати боргу. На відміну від векселя, позичка за відкритим рахунком не має такого чіткого обмеження, адже, як показує багаторічна практика, цей механізм розрахунків та кредитування частіше застосовувався при виконанні умов зустрічних двосторонніх торговельних контрактів та угод. При таких комерційних зв'язках взаємні фінансові вимоги та заліки сторін учасниць відображаються за відкритим рахунком, що дає змогу зразу ж проводити заліки платіжних вимог та зобов'язань контрагентів угоди, а відтак — значно знизити ризик неплатежів. Протягом двох останніх десятиліть застосування у розрахунках між торговельними компаніями відкритого рахунку стало у промислово розвинутих країнах найважливішим фактором успішного збуту продукції. Ця форма кредитно-розрахункових відносин має широке застосування у внутрішній та зовнішній торгівлі Великобританії, Франції, Німеччини та інших європейських країн при виконанні умов експортних торговельних контрактів. 

 

  1. Проблеми розвитку комерційного кредиту на сучасному в Україні.

     Під впливом сучасного економічного середовища механізм комерційного кредитування зазнав суттєвих змін. Сфера його застосування значно розширилася.

     Сучасні умови кредитування в Україні  є економічно несправедливими: більшість  суб'єктів господарювання позбавлені можливості одержання кредитів через високі процентні ставки незначним ступенем ризику сьогодні використовується переважною більшістю торгово-промислових груп та компаній розвинутих країн світу. Зауважимо, що ефективність цього механізму розрахунків нині визнають не лише великі торговельні компанії та товаровиробники, а й фірми з незначними обсягами збуту.

     У сучасних умовах зв'язок традиційних  форм комерційного кредитування — кредиту продавця та кредиту покупця — стає дедалі тіснішим. Уже стало звичним застосування багатьма компаніями торговельних знижок на ціну товарів. їх розмір залежить від строку оплати товарів та рівня процентних ставок, які встановилися на ринку на час продажу товару. Знижки надаються у разі сплати вартості товарів та послуг грошовими переказами, чеками або готівкою протягом терміну, обумовленого при оформленні рахунка. Застосування такого способу комерційного кредитування значно прискорює реалізацію товарних залишків, а отже, й обіговість вкладених коштів. Цьому сприяє також відповідна банківська політика. Так, у Сполучених Штатах Америки у 80-ті роки позики за кредитними картками (револьверні) були однією з найприбутковіших форм банківських кредитів — їх частка серед інших видів позичок, наданих комерційними банками США, становила 59% .

     Комерційне  кредитування також забезпечує фінансову основу функціонування консигнаційних угод як форми комісійної торгівлі. За такою угодою власник товарних запасів передає їх на консигнацію (комісію) для подальшої реалізації зі складу. Строки реалізації товарів, умови та порядок їх передачі для комісійного продажу, а також термін погашення комерційного кредиту обумовлюються при укладенні консигнаційної угоди. Платежі надходять на рахунок погашення суми кредиту в ході реалізації товарних залишків. Кредитні відносини, що при цьому виникають між сторонами, які уклали угоду, не потребують якихось додаткових строків.

     Протягом  двох останніх десятиліть розрахунки між торговими компаніями із застосуванням механізму кредитування за відкритим рахунком у промислово розвинутих країнах становлять найважливіший фактор успішного збуту продукції.

Информация о работе Проблеми розвитку комерційного кредиту в Україні