Природа та сутність грошей

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 00:29, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є проаналізувати сутність та походження (природу) грошей.
Відповідно до поставленої мети визначено такі головні завдання:
дослідити визначення сутності та історію виникнення грошей, розвитку їх форм;
аналіз функцій грошей та їх взаємозв'язку;
розглянути концептуальні засади дослідження сутності грошей, знайти спільне й відмінне.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………3
Розділ 1.Сутність і подження грошей…………………………….5
1.1.Сутність категорії “гроші"…………………………………..5
1.2.Еволюція форм грошей…………………………………......9
1.3.Функції грошей………………………………………………27
1.4.Якісні властивості грошей…………………………………..36
1.5.Становлення грошової одиниці України…………………..40
Розділ 2.Концептуальні засади дослідження сутності грошей...48
2.1.Абстрактна теорія грошей………………………………….48
2.2.Класична кількісна теорія грошей…………………………53
2.3.Неокласична кількісна теорія грошей……………………..59
2.4.Кейнсіанський підхід до визначення сутності грошей……65
2.5.Сучасні концепції дослідження сутності грошей………….71
Висновок…………………………………………………………….80
Список літератури………………………………………………

Работа содержит 1 файл

Kursova_robota.doc

— 584.00 Кб (Скачать)

Обмін за допомогою  грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обміном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обмеження, створює умови для суспільного контролю і впливу на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспільного відтворення.

Гроші за своєю  сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента  — здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживну вартість замість специфічної, властивої  звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.

Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від звичайних товарів  широкого вжитку до сучасних електронних  грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента. Переломним моментом у розвитку форм грошей стала демонетизація золота, унаслідок якої закінчилася епоха повноцінних грошей і розпочалася епоха неповноцінних грошей. На сьогодні неповноцінні гроші повністю взяли на себе й успішно виконують більшість грошових функцій, насамперед засобу обігу, засобу платежу і міри вартості. Водночас є підстави стверджувати, що функцію засобу нагромадження вартості частково продовжує виконувати золото, про що свідчить накопичення великих запасів золота у державній та приватній власності.

Гроші в сучасній ринковій економіці виконують  п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження  вартості, світових грошей. У функції міри вартості гроші забезпечують визначення вартості товарів через форму ціни. У функції засобу обігу гроші обслуговують реалізацію товарів з негайним поверненням власникові еквівалентної вартості. У функції засобу платежу гроші обслуговують погашення боргових зобов’язань, що виникають у процесі розподілу та реалізації вартості. У функції світових грошей гроші обслуговують рух вартості по каналах світового ринку — її вимірювання, розподіл, реалізацію і нагромадження.

Кількісна теорія грошей — це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв’язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).

Залежно від  того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється  кілька її напрямів:

  • абстрактна теорія;
  • класична кількісна теорія;
  • неокласична кількісна теорія;
  • кейнсіанський напрям;
  • сучасний монетаризм;
  • кейнсіансько-монетаристський синтез.

Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості  грошей на ціни, а цін — на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо  пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.

Кейнсіанський напрям у кількісній теорії грошей має ту особливість, що, принципово не заперечуючи значення кількісного чинника впливу на ціни і реальну економіку, зовсім по-іншому трактує механізм цього впливу і його значення. Дж. М. Кейнс виходив з того, що ринковій економіці внутрішньо властива розбалансованість та нерівномірність (циклічність) відтворювального процесу, який зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання, особливо на коротких часових інтервалах, і вимагає більш прямого і потужного втручання держави в економічні процеси, зокрема через механізм фіскально-бюджетної політики. У самому механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не зміну цін, а динаміку процентної ставки та пов’язаний з нею інвестиційний процес.

Представники сучасного  монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання і на цій підставі в центр уваги знову поставили кількісний чинник і монетарну політику. У «передатному механізмі» впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв’язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв’язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів.

 Отже, гроші виникли стихійно, багато тисяч років тому. Вони виділились із товарного світу як особливий товар, що став надтоваром, як загальний еквівалент, що став посередником у товарному обмін та в нашому житті.

 

 

 

 

Список  літератури

  1. «Гроші та грошова політика», Костіна Н.І. — К., 2001
  2. «Гроші та грошово-кредитна політика», Гриценко О. — К., 1997.
  1. «Гроші та кредит», Савлук М.І. — К., 2002Общая экономическая теория (политэкономия). М., «Прогресс». 1990 с. 79
  1. «Основи економічної теорії: політекономічний аспект», Климко Г.Н. – К.2001.
  2. «Экономика. Учебник», Архипов А.И. – М., 1999.
  3. Барр Р. Политическая экономия. Т.1 М., «Международные отношения». 1995. с. 281
  4. Борисов Е.Ф. – «Экономическая теория. Учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп.» - М., 1999.
  5. Войтов А.Г. – «История экономических учений. Краткий курс.» -  М., 2002.
  6. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 1998 – 544 с.
  7. Гладких Д. Вплив грошової маси на рівень інфляції і ціну кредитних ресурсів. // Вісник Національного банку України. – 1999 - №6 – с.13-16.
  1. Гроші та кредит – Щетинін, Київ 2008
  1. Дзюбик С., Ривак О. «Основи економічної теорії». – К. 1994.
  1. Долан Э. Дж., К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М.; Л., 1991.
  1. Іванов В.М. Гроші та кредит: Курс лекцій. К.: МАУП, 1999. – 230 с.
  2. Ковальчук В.М. «Загальна теорія економіки (теоретична економіа) – Тернопіль, 1998.
  1. Козубовський Г. А. Основні номінали грошового обігу України Х – ХХ ст. Фінанси України, №10, 1996 р.
  1. Костин В. Денежная реформа: принципы, механихзмы в Украине. // Частный бизнес. – 1995. - № 4. – с. 7.
  1. Лямець С. І. Грошовий обіг в Україні за античної доби. Фінанси України, №12, 1998 р
  1. Макконелл К. Р. Брю С. Л. Экономикс. Принципы. Проблемы. Политика Т.1 М.,         «Республика», 1992. с. 87
  2. Маркс Карл. «Капитал. Критика политической економии» - Т.2. – М., 1974.
  3. Общая теория денег и кредита: Учебник / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 304 с.
  1. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. — М., 1996.
    1. с. 473
  1. Святловский В. Происхождение денег и денежных знаков. — М.; Пг., 1923. — С. 64, 65
  1. Туган-Барановський М.І., «Політична економія. Курс популярний». – К., 1994.
  2. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л.А. Дробозина, Л.П. Окунева, Л.Д. Андросова и др.; Под ред. проф. Л.А. Дробозина. – М.: Финанси, ЮНИТИ, 1997. – 479 с.
  3. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. «Дело» ЛТД, 1993.
  4. Фільштейн Л.М. Грошовий обіг та кредит: Навчальний посібник. – Кіровоград: Державне Центрально-Українське видавництво, 1995. –  64 с.
  1. Фридман М. Количественная теория денег. — М., 1996.
  1. Харрис Л. Денежная теория. М. «Прогресс», 1990 с. 75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Цей факт підтверджується тим, що в назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва худоби. Так, у Стародавній Індії худоба називалася «рупа», а її сучасна грошова одиниця називається рупія. Немає сумніву в тому, що худоба використовувалася як гроші в доісторичні часи на території України. Є письмові підтвердження того, що ще в період Київської Русі любов до грошей називалася «скотолюбієм», казна — скотницею, а вираз «скот» застосовувався в розумінні грошей

2 Археологічні дослідження показали, що в Стародавній Месопотамії срібло у формі шматків, зливків, кілець використовувалося як гроші ще наприкінці третього тисячоліття до н. е. Золото в ролі грошей використовували ще в XIV ст. до н. е. в Єгипті, Індії, Китаї, у VIII—VII ст. до н. е. — у Греції.

3 Назва «монета» походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в III ст. до н. е.

4 Одним із перших у світовій економічній думці науково обґрунтував можливість існування неповноцінних грошей, не пов’язаних із золотом, і довів високу ефективність такої форми грошей відомий український економіст М. І. Туган-Барановський. Його ідеї, висловлені на межі XIX—XX ст., сприяли формуванню фундаменту сучасного монетаризму.

5 Зустрічаються відомості про випуск паперових грошей у Китаї ще в VII ст. до н. е. Цілком достовірні відомості є про широке використання паперових грошей у Китаї в XIII ст. н. е., коли вони навіть обмінювалися на повноцінні монети. В Європі, Північній Америці, Росії паперові гроші з’явилися значно пізніше — у XVI—XVII ст.

Відтак банки дістали право так званої фідуціарної емісії, тобто випуску банкнот понад наявне у них золото, що дало відчутний поштовх до розвитку їхньої діяльності, до перетворення їх у могутнього рушія економічного прогресу.

7 Характерно, що в Україні в 1993 р., коли темпи інфляції досягли гіпервисокого рівня, стали висуватися пропозиції передати емісію грошей від НБУ до Міністерства фінансів, з тим щоб зняти будь-які перепони в емісійному забезпеченні бюджетних витрат. Проте більшість економістів не погодилася з такими пропозиціями, вимагаючи від НБУ припинити розкручування інфляції і переорієнтувати емісійну політику з потреб бюджету на потреби обороту (див. «Проблеми розвитку кредитно-банківської системи України». Матеріали конференції 20—21 лютого 1993 р. — К.: Сівера, 1993. — С. 58, 62).

8 У літературі є відомості, що першим цей закон відкрив не Грешем, а французький економіст Ніколь Орезм (в 1360 р.), а майже через 200 років його сформулював незалежно від Орезма польський астроном Ніколай Коперник (у 1526 р.)

9 Такий широкий спектр економічних наслідків зміни маси грошей в обороті дав підстави М. Фрідману заявити, що «термін кількісна теорія грошей асоціюється скоріше з певною загальною концепцією, ніж з чітко сформульованою теорією» [19, c. 18]

10 Постулат нейтральності грошей, що випливав з визнання їх лише як технічного посередника в обміні товарів, зумовлював недооцінку ролі грошей в економічних процесах і потреби поглибленого вивчення цієї ролі. Постулат екзогенності кількісного фактора провокував сумніви щодо можливості свідомого управління масою грошей з метою відповідного впливу на економіку.

11 Незважаючи на свою простоту, що межує з тавтологічністю, ця формула вважається значним вкладом І. Фішера в економічну науку і широко використовується навіть у сучасних дослідженнях, особливо з макроекономіки. Це пояснюється тим, що в ній дуже просто і точно виражено складний взаємозв’язок між основними макроекономічними показниками: масою грошей, швидкістю їх обігу, обсягом виробництва і рівнем цін.

12 «Гроші — дітище держави і є всього лише тим, що час від часу проголошується державою як законний платіжний засіб по укладених у грошах контрактах» (Кейнс Дж. М. Проблемы восстановления Европы. —1922)


Информация о работе Природа та сутність грошей