Правове регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

друга вимога –  ясність і зрозумілість обліку;

третя вимога –  простота, чіткість, точність і повнота  поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні контролю за господарською діяльністю; надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період (згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” № 87 від 31 березня 1999 р.);

четверта вимога – дійовість і достовірність поточних і звітних даних згідно з Положенням (стандартом) 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, схваленим Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України;

п’ята вимога –  порівнювання звітних даних останнього періоду з даними за минулі звітні періоди, планами, даними бізнес-планів підприємства.

      В Україні суб’єктами нормативного  регулювання обліку є Кабінет   Міністрів, Міністерство фінансів, Держкомстатистики, Державна податкова  служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об’єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.

      Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, що займається розробкою:

    ▪  плану рахунків бухгалтерського обліку;

    ▪  положень про документальне забезпечення  записів в бухгалтерському обліку;

    ▪  обсягу, форми і порядку складання  річної (квартальної) бухгалтерської  звітності;

    ▪  порядку ведення облікових регістрів  різними підприємствами;

    ▪ інших нормативних документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, основні засоби тощо).

      Бухгалтерський облік в Україні  ґрунтується на міжнародно-визнаних  нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації. 

 Тема 2. Загальна  характеристика бухгалтерського обліку 

1. Поняття про  господарський облік і його  види.

2. Вимірники,  що застосовуються в бухгалтерському  обліку.

3. Завдання та  функції бухгалтерського обліку.

4. Предмет і  метод бухгалтерського обліку. 

  1. Господарський  облік являє собою кількісне відображення та якісну характеристику господарських процесів з метою контролю і керівництва ними.

      Господарський облік містить  у собі 3 види обліку :

 ➢ оперативно-технічний;

 ➢ статистичний;

 ➢ бухгалтерський.

      Оперативно-технічний облік служить для відображення окремих чинників або частин господарських процесів в міру їх виникнення.

      Наприклад: облік виконання договорів.

      Даний вид обліку здійснюється  безпосередньо на місці (цех,  склад) й забезпечує негайне  спостереження та реєстрацію визначених виробничих і комерційних операцій та інших факторів господарської діяльності підприємства, організації, установи. Мета оперативного обліку – швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізацію продукції (робіт, послуг). Оперативно-технічний або оперативний облік охоплює господарські й виробничі операції, що не мають безпосереднього відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Показники оперативного обліку використовують для забезпечення контролю. Ці показники часто не документують, а сповіщають усно. При оперативному обліку користуються всіма трьома видами вимірників, частіше – натуральними й трудовими.

      Статистичний облік служить для  відображення масових одноманітних  або окремих типових явищ, узагальнює  їх і робить висновки.

      Наприклад: ріст обсягу виробництва.

      Дані про господарські та виробничі  зміни статистичний облік одержує  з оперативно-технічного і бухгалтерського  обліку. Ці дані допомагають аналізувати  результати різних процесів і  прогнозувати подальший їх розвиток. На основі статистичного обліку визначаються кількісні і якісні показники роботи кожного підприємства.

      Бухгалтерський облік - це суцільне, безупинне, взаємозалежне і документований  відбиток у грошовому вимірі  господарської діяльності підприємства. На відміну від інших видів обліку бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів первинного обліку. Тому, він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів. Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Основними умовами правильної організації бухгалтерського обліку є використання найбільш раціональних форм і методів обліку, підвищення його технічного озброєння. 

    2. У бухгалтерському обліку застосовується 3 види вимірників:

 □ натуральні;

 □ трудові;

 □ грошові.

      Натуральні вимірники потрібні  для відображення матеріальних  цінностей у натуральному вираженні,  тобто в одиницях ваги, довжини,  об’єму, площі.

      Наприклад : кг, л, штуки і т.д.

      Натуральні вимірники використовуються  в аналітичному обліку матеріальних  цінностей, готової продукції,  товарів, основних засобів та  ін.

      Трудові вимірники використовуються  з метою обліку кількості відпрацьованого  часу та обліку праці, витраченої на виготовлення продукції (робіт, послуг), й виражаються в одиницях часу.

      Наприклад : робочий день, зміна,  робочий година і т.д.

      Використовуються ці вимірники  при нарахуванні заробітної плати  працівникам підприємства та ін., при визначені середньоспискового складу працівників, рівня продуктивності праці тощо.

      Грошові вимірники служать для  відображення господарських засобів,  їх джерел і господарських  процесів у єдиному грошовому  вимірі. За допомогою грошового вимірника узагальнюються всі господарські операції й явища, що раніше виражались в натуральних і трудових вимірниках.

    3. Бухгалтерський  облік має певні завдання:

1. Забезпечення  збереження майна підприємства.

            ➢ облік майна підприємства власника, його збереження і руху;

            ➢ облік прав і відповідальності виконавців.

2. Контроль за  ефективністю управління підприємством.  Завдання вперше сформульовано  Ф. Бестою та Л.І. Гомбергом.  Облік покликаний об’єднати інтереси  власників і адміністрації та надавати інформацію необхідну для прийняття управлінських рішень.

3. Визначення (квантифікація)  фінансових результатів. Завдання  вперше сформульовано Е. Леоте,  А. Гільбо та О.П. Рудановським. Визначений фінансовий результат  в економічному значенні не завжди співпадає з фінансовим результатом в юридичному розумінні.

4. Перерозподіл  ресурсів в народному господарстві. Завдання вперше сформульовано  Е.С. Хендріксеном. Зміст завдання  зрозумілий в умовах ринку  цінних паперів. Бухгалтер складаючи  звітність, визначає результати господарської діяльності, і чим більший буде розмір прибутку, тим дорожчими стануть цінні папери такої організації.

      Відіграючи важливу роль в  забезпеченні інтересів різних  суб’єктів господарювання, бухгалтерський  облік виконує наступні функції:

Контрольна. Полягає  в простеженні фактичного виконання  бізнес-планів, тобто визначення того, наскільки дія відповідає запланованим показникам. Працівники бухгалтерії  здійснюють контроль за збереженням, наявністю  та рухом майна підприємств, правильністю та своєчасністю розрахунків. За допомогою обліку здійснюють три види контролю-попередній, поточний та наступний.

Захисна. Забезпечує повне збереження майна власника через документування фактів господарського життя та встановлення матеріальної відповідальності за його втрати, знищення або розкрадання.

Слідоутворююча. Надає можливість через документи, в ретроспективному порядку, виявляти сліди правопорушень через декілька років, встановлювати зловживання  та винних осіб в розкраданні чи втрати майна власників.

Забезпечення  зворотного зв’язку. Формує та передає  інформацію зворотного зв’язку, тобто  інформацію про фактичні параметри  розвитку об’єкта управління.

Інформаційна. Облік  є основним джерелом інформації, яка  надходить різним рівням управління. На її підставі приймаються відповідні рішення. Для цього інформація повинна бути правдивою, достовірною, доречною та оперативною.

Аналітична. Полягає  у вивченні всієї системи прийняття  рішень з метою її удосконалення. 

4. Предметом  бухгалтерського обліку є окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення – тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Таким чином, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення.

     Об’єктами  бухгалтерського обліку підприємства  є господарські засоби й джерела господарських засобів.

     Згідно  з національними стандартами  бухгалтерського обліку в Україні  господарські засоби підприємства  групують за трьома ознаками:

      1. Необоротні активи. До необоротних  активів належать:

    •  Нематеріальні активи – це придбані права користування природними ресурсами, майном, об’єктами інтелектуальної власності тощо.

    •  Основні засоби, до яких належать  будівлі, споруди, машини, обладнання, транспорті засоби та ін. Вони  використовуються в господарській  діяльності в незмінній натуральній формі тривалий час, як правило більше року, зношуються поступово і тому переносять свою вартість на готову продукцію (роботи, послуги) частинами, у мірі зносу.

    •  Інші необоротні активи, до яких  належать: незавершене будівництво,  довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова фінансова заборгованість, відстрочені податкові кредити,  інші необоротні активи.

      2. Оборотні активи, до яких слід  віднести:

   А) запаси, що складаються з:

      - виробничих запасів (матеріали,  паливо, запасні частини, насіння  та корми);

      - тварини на вирощуванні та  відгодівлі;

      - малоцінні та швидкозношувані  предмети терміном служби до 1 року;

         - незавершене виробництво – це предмети, що перебувають у незавершеному виробничому процесі;

         - готова продукція – це закінчена  в обробці продукція, що відповідає  встановленим технічним умовам, знаходиться на складі підприємства - виготувача або відвантажена  споживачу;

      - товари – це продукти праці,  вироблені й призначені для  продажу.

    Б)  дебіторська заборгованість –  це заборгованість різних підприємств  та фізичних осіб перед підприємством.

    В)  грошові кошти та їхні еквіваленти:

         - у національній валюті;

         - в іноземній валюті;

         - інші оборотні активи.

      3. Витрати майбутніх періодів, що  складаються з витрат, які були  здійснені у даному звітному  періоді, але відносяться до  наступних звітних періодів. До  таких витрат належать:

         - витрати з освоєння виробництва, нових видів продукції;

         - суми передплат періодичних  видань та ін.

    Згідно  з Національними стандартами  бухгалтерського обліку в Україні  джерела господарських засобів  групують за чотирма ознаками:

    1. Власний капітал, до якого належить:

         - статутний капітал;