Порядок залучення коштів населення банкам

     Зміст 

Вступ ………………………………………………………………………………3

1. Вклади населення як важливе зовнішнє джерело фінансування банківської інвестиційної діяльності в Україні……………………………………………….4

2. Види і характеристика вкладів ……………………………………………….7

3. Мотивація вкладників комерційних банків…………………………………10

Висновок………………………………………………………………………….13

Список використаної літератури ……………………………………………….14 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

    Розвинена  економіка може  ефективно функціонувати  тільки  за  умов добре налагодженої  системи  кредитування та  інвестування. Важливою умовою розвитку економіки, забезпечення високого рівня її конкурентоспроможності, вирішення низки соціальних проблем та підвищення рівня життя населення є зростання ресурсного потенціалу банків, що значною мірою залежить від залучення вкладів населення.

    Питання залучення банками ресурсів досліджувалися у працях багатьох вітчизняних і  зарубіжних науковців та практиків, зокрема, Б.С. Івасіва, А.М. Мороза, М.І. Лагутіна, М.І. Савлука, М.П. Денисенка, Б.Л. Луціва, Т.В. Майорової, А.А. Пересади,  Л.О. Примостки,  С.К. Реверчука,  М.І. Крупки,  Ф.С. Мишкіна, Р.Г. Габбарда, В.М. Гейця та ін.

    Водночас  сьогодні через ще досить низький  рівень життя та реальних грошових  доходів  заощаджувальні  можливості  переважної  більшості  населення України істотно обмежені, що, своєю чергою, гальмує зростання інвестиційного  потенціалу  банків.  Ці  та  інші  обставини  спричинюють  необхідність подальших досліджень ролі і місця заощаджень населення у формуванні інвестиційних ресурсів банку та їх значення у банківському інвестуванні.

    Метою роботи є визначення тенденцій формування вкладень населення як  чинника зростання банківських інвестицій,  дослідження їх  структури та окреслення  заходів щодо подальшого сприяння  залучення коштів населення в банківську сферу. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Вклади населення як важливе зовнішнє джерело фінансування банківської інвестиційної діяльності в Україні 

    У 2009 році ресурсна база банків скоротилася  внаслідок ускладнення доступу  до міжнародних ринків капіталу та значного відпливу коштів з рахунків клієнтів. Обсяги депозитних коштів на рахунках у банках за 2009 рік знизилися на 6.9%, або на 24.8 млрд. грн., і становили 335.0 млрд. грн., незважаючи на підвищення банками процентних ставок за депозитами у національній валюті на 1.1 процентного пункту (до 15.3% річних), в іноземній – на 1.4 процентного пункту (до 10.0% річних). Відмінністю 2009 року від попередніх років стала зміна структури депозитів, яка характеризувалася поступовим зростанням частки депозитів в іноземній валюті. Загальну динаміку депозитів визначали депозити сектору домашніх господарств, частка якого у загальному обсязі на 01.01.2010 р. становила 63.9%. За рік залишки за депозитами, залученими на рахунки домашніх господарств, зменшилися на 1.7%, або на 3.8 млрд. грн. порівняно з їх зростанням у 2008 році на 30.3%, або на 50.6 млрд. грн. На  сьогодні  одним  із  основних  джерел  формування  банківських  ресурсів є вклади фізичних осіб, про що свідчить їх питома вага у загальній сумі  зобов'язань  банків,  яка  станом  на 01.01.2007 р.  становила 48,9 %. Кошти фізичних  осіб,  розміщені  на  банківські  вклади,  становили 106715 млн.  грн., водночас  у  національній  валюті –  57837 млн.  грн., що  становить 54,2 %  від загальної  їх  суми,  та  в іноземній валюті – 48878 млн.  грн.,  а їх  частка – 45,8 %. [4]

    Дані  про  залишки  вкладів  фізичних  осіб  у  банках України  у 2008-2010р. наведено в табл. 1.

Табл. 1. Залишки вкладів фізичних осіб у банках України у 2008-2010 рр.[4]

    Як  свідчать дані  табл. 1,  у 2009 році спостерігається зниження вкладень населення у національній валюті, а саме строкові вклади. Та уже на кінець 2010р. сума вкладів населення в банках зросла у 2 рази як у національній так і у іноземній валюті.

    Падіння депозитів у банках зупинилося у  квітні на позначці 312 мільярдів гривень. З тих пір залишки на рахунках фінансових установ почали зростати. За червень вони збільшилися на 3,9 мільярда до 317 мільярдів гривень. Про це говорять дані НБУ щодо стану грошово-кредитного ринку.

    Тоді  ж, у квітні, почали відновлюватися і депозити населення. У червні вони збільшилися на 5,2 мільярда гривень  до 199 мільярдів. Левову частку приросту забезпечили валютні вклади. Вони хоч і приносять менший відсоток, зате застраховані від ризику девальвації, який все ще дуже великий. 

Рис. 1. Розрив між депозитами та кредитами у банках, 2005-2009 роки,

млрд. грн. [4]

 

    Але, не дивлячись на покращення ситуації, у банках все ще зберігається основний ризик банківської системи - величезний розрив між виданими позиками і зібраними депозитами населення і підприємств.

    Він почав наростати кілька років тому, і до початку кризи покривається закордонними запозиченнями. Сьогодні дірка становить майже 400 мільярдів гривень, і покривати її нічим.

    З метою збільшення ресурсної бази банків як джерела банківських інвестицій,  потрібно  і  надалі  підвищувати  надійність  банківської  системи, зміцнювати  довіру  до  неї  з  боку  населення.  Як  справедливо  стверджує М. Савлук чинник довіри населення має дві складові: 1) довіра населення до національних грошей – гривні та 2) довіра до банків [6, с. 8].

    Важливим  аспектом  цієї  проблеми  є  економічні  наслідки  підвищення довіри до банків. Часто ефект від  її зростання зводять до збільшення прибутків банків,  а  саме  завдання  помилково  розглядають  переважно  як  суто  внутрішньобанківське. Збільшення прибутків – це тільки один із наслідків зростання довіри населення до банків. Основну частину цього ефекту одержує економіка загалом і передусім її реальний сектор. Тому М. Савлук вважає, що проблему довіри до банків потрібно розглядати як загальноекономічну (рис. 2).

    Рис. 2. Вплив довіри банків на розвиток економіки [6, с. 8-9] 

    Як  свідчить банківська практика зацікавленість населення в розміщенні коштів на банківських вкладах залежить від  рівня доходів за вкладами, ліквідності  і  фінансової  стабільності  банків,  динаміки  валютного  курсу  тощо.

    До  того ж ці чинники у своєму впливі щодо зацікавленості вкладників тісно  переплітаються Довіра до банку  і  стабільність його функціонування має  забезпечуватися  успішною  історією  банку,  наявністю  достатнього  власного  капіталу, спроможністю адекватно оцінювати ризики, виконувати свої зобов'язання та доручення  клієнтів. У  протилежному  випадку  клієнти  перестають  довіряти йому свої гроші і вилучають уже вкладені.

    Відновлення  довіри  до  банківської  системи  у перспективі  сприятиме переорієнтуванню  грошових  потоків  із  тіньової  частини  економіки  до  банківського сектора, що дасть змоги українській банківській системі повноцінно функціонувати і фінансувати інвестиційні проекти.

    Ефективним  чинником зростання довіри до банків може бути створення навколо банків суспільно позитивного іміджу. Важливе значення має послаблення політичних ризиків у діяльності банків. Тому  стабільна політична ситуація  навколо  великого  і  середнього  бізнесу  дасть  банкам  можливість нормально працювати з ним, і нарощувати довіру з боку населення.

    Важливим  чинником  залучення  заощаджень  населення  у  банківські установи  є  розвиток  карткового  бізнесу,  а  також  зростання  ролі  операцій  з купівлі і заощадження коштів у дорогоцінних металах, що поступово стають альтернативою банківським вкладам.

    Важлива роль у залученні коштів населення  у банківську систему має належати  системі  страхування  депозитів.  Головними  принципами,  які  повинні бути покладені в основу такої системи є: обов'язкова участь усіх банків;  охоплення  і  дрібних,  і  великих  вкладів;  поступове  покриття  депозитів юридичних осіб; незалежність і можливість отримання державної підтримки. 
 
 
 
 
 

2. Види і характеристика вкладів населення 

    Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, так  і кредитори – власники коштів. Об'єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

    Сьогодні  класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:

• вид та статус вкладника;
• валюта вкладу(депозиту);
• термін залучення вкладу(депозиту);
• особливості поточної суми вкладу(депозиту);
• вид депозитної ставки проценту;
• особливості нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту);

    За  першою ознакою виділяються:

• вклади(депозити) юридичних осіб – резидентів;
• вклади(депозити) фізичних осіб – резидентів;
• вклади(депозити) юридичних осіб – нерезидентів;
• вклади(депозити) фізичних осіб – нерезидентів;
• анонімні вклади (в Україні – ліквідовані після 3 років функціонування);
• депозити на пред'явника;
• міжбанківські депозити банків-резидентів;
• міжбанківські депозити банків – нерезидентів;

    За  валютою вкладу виділяються:

• вклади(депозити) в національній валюті;
• вклади(депозити) в вільноконвертованій валюті(ВКВ);
• вклади(депозити) в неконвертованій валюті (НКВ);

    За  терміном залучення вклади(депозити) поділяються на:

• до запитання;
• на визначений строк (строкові – короткострокові (до 1 року з статистичним розподілом по строкам – до 1 місяця, 1–3 місяця, 3–6 місяців, 6–12 місяців) та довгострокові (більше 1 року));
• на невизначений строк по умові (ощадні вклади по умові – досягнення визначеного віку, одруження, народження дітей, страховий випадок, тяжке захворювання, смерть та інш.);

    За  особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити)розподіляються на:

• вклади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;
• вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;
• вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

    За  видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на: