Інфляція її види та суть

22,4% порівняно зі зниженням  на 0,6% роком раніше.

3. Прогноз розвитку економіки

У найближчі роки очікується, що основними чинниками економічного

зростання України будуть підвищення внутрішнього попиту, зокрема  його

інвестиційної складової, та сприятливі зовнішні умови (розширення

зовнішніх ринків збуту, а також активізація іноземних інвесторів).

Разом із продовженням економічного зростання вирішуватимуться

фундаментальні проблеми української економіки і суспільства:

створюватимуться умови  для підвищення інвестиційної привабливості

економіки, стійкості  фінансової системи та послаблення залежності

вітчизняних виробництв від коливань світових цін на сировину. Зростання 

реального ВВП за підсумками року очікується на рівні 4,7%.

Передбачається, що підтримуватиметься високий інвестиційний попит,

пов’язаний з упровадженням енергозберігаючих технологій, оновленням

основних фондів підприємств  та з реалізацією інфраструктурних проектів. У

той же час очікується, що у 2012 році значний вплив на динаміку також 

чинитиме споживча складова сукупного попиту. За таких умов

передбачається зростання  обсягів виробництва товарів  та послуг, що

формуватимуть пропозицію на внутрішньому ринку; покращення 5

фінансового стану підприємств; зростання інноваційної складової;

підвищення ділової  активності; проведення в бюджетній  сфері політики,

спрямованої на підтримання  реального сектору економіки  на фоні виважених 

дій щодо підвищення соціальних стандартів; удосконалення державного

управління. Зростання  реального ВВП за підсумками 2012 року за

оптимістичним сценарієм  очікується на рівні 6,5%, за песимістичним – 3,9%.

У 2012 році прогнозується  уповільнення інфляційних процесів.

Стримуючими чинниками  інфляції будуть: зменшення дефіциту сектору 

загальнодержавного управління, стабільне функціонування товарних ринків,

очікувана позитивна динаміка сільськогосподарського виробництва. У той же

час на процес ціноутворення  впливатиме перехід до формування роздрібних

тарифів на основі принципу відшкодування економічно обґрунтованих 

видатків за врахування інтересів кінцевих споживачів і стимулів до

заощадження енергії. У  цілому сукупність факторів, вплив  яких

прогнозується протягом 2012 року, забезпечить уповільнення темпів інфляції

порівняно з попередніми  роками, а показник індексу споживчих  цін 

становитиме 107,9%.

Примітка. Зазначені монетарні показники є попередніми орієнтирами, які можуть коригуватися залежно від поточної економічної ситуації з метою виконання основної цілі.

4. Середньострокові напрями  реалізації цілей грошово-кредитної 

політики

Забезпечення цінової  стабільності передбачає не тільки досягнення

визначених інфляційних  орієнтирів, але й формування системних  передумов 

для підтримки стабільного  низькоінфляційного середовища та забезпечення

стійкості грошової одиниці  України до потрясінь у довгостроковій

перспективі.6

Національний банк України  спільно з Урядом концентруватиме 

зусилля на створенні  макроекономічних та інституційних  умов для переходу

до режиму, що базується  на ціновій стабільності. З цією метою Кабінет 

Міністрів України та Національний банк України схвалив і реалізовує

Спільний план, яким передбачено  виконання заходів щодо визначення

середньострокових орієнтирів стосовно інфляції, створення високоліквідного

та високоефективного  фінансового ринку, збалансування  державних 

фінансів, проведення виваженої соціальної політики та подальшої

лібералізації ціноутворення.

Відповідно до зобов’язань, які Україна взяла на себе в  рамках спільної

з Міжнародним валютним фондом програми “Стенд-бай”, передбачається

посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного

ринку, що відбуватиметься  в міру відновлення фінансової системи  та більш 

ефективної роботи трансмісійних  механізмів. У цьому відношенні сприяння

Уряду в подальшому розвитку та інституційному вдосконаленні фондового 

ринку і системи небанківських фінансових установ має не лише поліпшити

технічні аспекти проведення монетарних операцій, а й задіяти  на належному 

рівні механізми перетікання  капіталів між різними сегментами фінансового 

ринку. Зазначене забезпечуватиме  вагомішу реакцію реального сектору

економіки на зміни в  грошово-кредитній політиці взагалі  та відсоткових 

ставок зокрема. Крім цього, розвиток внутрішнього фінансового  ринку 

зменшуватиме попит  суб’єктів господарювання на зовнішні запозичення, що

знижуватиме зовнішню вразливість економіки та сприятиме зменшенню

зовнішніх ризиків стабільності гривні.

Курсова політика спрямовуватиметься на сприяння збалансованості та

прогнозованості валютного  ринку та враховуватиме можливість посилення

гнучкості обмінного  курсу гривні, що відображатиме зміни у співвідношенні

попиту та пропозиції іноземної валюти. Поетапне зняття регулятивних

обмежень на валютному  ринку України узгоджуватиметься  з темпами 

економічного зростання, рівнем конкурентоспроможності вітчизняної 

продукції, зниженням доларизації економічних відносин та посиленням

стійкості національної фінансової системи, уключаючи її здатність 

автономно нівелювати шокові валютні коливання з використанням 

інструментів фондового  ринку. Офіційний курс гривні до долара США 

встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку,

сприяючи формуванню в суспільстві об’єктивної оцінки валютних ризиків.

Валютні інтервенції  передбачатимуть необхідність досягнення інфляційних 

цілей, згладжування різких курсових коливань гривні та підвищення

міжнародних резервів до рівня, що забезпечує необхідний захист

національної економіки  від негативних зовнішніх шоків. Крім того,

ураховуватиметься, що за наявними критеріями безпеки обсяг  міжнародних 

резервів має становити  не менше ніж 100% короткострокового  боргу країни

за залишковим терміном погашення. Валютне регулювання передбачатиме 7

заходи з удосконалення  моніторингу зовнішніх запозичень, своєчасної

ідентифікації системних  ризиків, їх мінімізацію шляхом сприяння іноземним 

капіталовкладенням в  українську економіку.

У період до набуття інструментами процентної політики належного

ступеня дієвості та створення  необхідних умов для посилення гнучкості 

обмінного курсу провідна роль у процесі грошово-кредитного регулювання 

відводитиметься кількісним показникам обсягу грошової пропозиції.

Проміжними орієнтирами  проведення грошово-кредитної політики

розглядатимуться монетарні  критерії ефективності й індикативні  цілі,

передбачені програмою  “Стенд-бай” (підтримується Міжнародним  валютним

фондом), зі змінами, які  встановлюватимуться під час здійснення її

регулярного перегляду.

Монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, може бути

ефективним лише за умови  наявності стійкої фінансової системи. Як свідчить

перебіг останньої економічної  та фінансової кризи, стабільні ціни є

необхідною, проте недостатньою монетарно-фінансовою умовою успішного

функціонування економіки. Стабільні ціни самі по собі не убезпечують  від 

виникнення фінансових криз. У свою чергу фінансові кризи  провокують

нестабільність грошової одиниці.

З огляду на це Національний банк України приділятиме особливу увагу

питанням стійкості  фінансової системи України, що з  урахуванням

визначених законодавством повноважень Національного банку  України

насамперед здійснюватиметься  через сприяння стабільності банківської

системи. Одночасно посилюватиметься моніторинг вразливості фінансової

системи до внутрішніх та зовнішніх потрясінь та розроблятимуться заходи з 

нівелювання відповідних  ризиків. Належна увага в цьому  контексті 

приділятиметься моніторингу  та аналізу як кількісних параметрів

(обрахування різноманітних  показників та коефіцієнтів, що  свідчать про 

загрози для фінансової стійкості), так і якісних аспектів (наскільки ефективно 

використовуються фінансові  ресурси в економіці, як працюють фінансові 

ринки тощо). Оскільки це питання значною мірою перебуває на межі

грошово-кредитної та фінансової політики, ефективне виконання  відповідних 

завдань можливе лише в тісній співпраці з Урядом.

Підвищенню стабільності фінансового сектору сприятиме  подальше

вдосконалення платіжних систем, уключаючи вжиття заходів щодо

розширення безготівкових  розрахунків, поширення використання

спеціальних платіжних  засобів, запровадження сучасних технологій,

забезпечення надійного  та ефективного обслуговування учасників 

розрахунків, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої

інфраструктури та реалізації супутніх проектів у соціальній сфері.8

З метою скорочення готівкового  обігу продовжуватиметься робота

щодо розвитку правової та методологічної бази, яка визначає вимоги до

функціонування платіжних  систем та здійснення безготівкових  розрахунків,

розширення сфери застосування безготівкових розрахунків з  використанням 

спеціальних платіжних  засобів.

Важливим є продовження  роботи щодо розбудови масових 

безготівкових розрахунків та підвищення фінансової грамотності населення у

сфері здійснення роздрібних платежів.

Ефект від ужиття передбачених заходів у грошово-кредитній сфері 

Національний банк України  намагатиметься посилювати за рахунок 

зміцнення довіри суспільства  до його діяльності, у зв’язку з чим

удосконалюватиме систему  комунікацій з громадськістю, маючи  на меті

через більш детальне роз’яснення цілей грошово-кредитної  політики та

заходів щодо їх досягнення отримувати суспільну підтримку  своїх дій і 

формувати на ринку позитивні очікування.

5. Основні завдання  грошово-кредитної політики на 2012 рік

Основні завдання грошово-кредитної  політики на 2012 рік

визначатимуться з урахуванням  необхідності досягнення її пріоритетної мети

щодо сприяння утриманню  приросту споживчих цін у зазначеному році в

межах до 7,9%. Її досягнення ускладнюватиметься необхідністю наближення

адміністративно регульованих цін і тарифів до ринково обґрунтованих  рівнів.

За таких обставин грошово-кредитна політика виходитиме з 

необхідності нівелювання можливого впливу монетарного чинника на цінову

динаміку та локалізації  потенційних інфляційних ризиків, які виникатимуть

унаслідок підвищення адміністративно  регульованих цін і тарифів.

У процесі грошово-кредитного регулювання вагомою залишатиметься

роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних орієнтирів

грошово-кредитної політики. Виважене регулювання обсягу монетарної бази

даватиме змогу Національному  банку вчасно реагувати на монетарні  ризики

для стабільності національної грошової одиниці.

Прогноз макроекономічних показників Уряду містить оптимістичний 

та песимістичний сценарії розвитку. За реалізації оптимістичного сценарію

розвитку економіки  зростання обсягу монетарної бази у 2012 році може

становити до 116%. У випадку  розвитку макроекономічної ситуації за

песимістичним сценарієм  є підстави прогнозувати зростання  обсягу

монетарної бази на рівні  до 112%.9

Спрямованість монетарних інструментів на вилучення або випуск в 

обіг коштів обумовлюватиметься динамікою ліквідності банківської системи.

У разі виникнення її структурних  дисбалансів більш активно

використовуватимуться невідновні операції (купівля-продаж державних 

цінних паперів) та застосовуватимуться  інструменти довгострокової дії 

(обов’язкові резерви).

Якщо рівень ліквідності банківської системи буде близький до

рівноважного, Національний банк України згладжуватиме коливання

ліквідності шляхом застосовування таких інструментів короткострокової дії,

як проведення регулярних тендерів з підтримки ліквідності  банків, операцій

репо, розміщення депозитних сертифікатів.

Національний банк України  продовжуватиме роботу щодо прискорення 

повернення банками  кредитів рефінансування, які були надані під час 

загострення економічної  та фінансової кризи.

Процентна політика Національного банку України спрямовуватиметься

на стимулювання заощаджувальної  активності населення, що буде запорукою 

нарощування банками  грошових ресурсів для цілей фінансування

економічного розвитку.

Чинником уповільнення динаміки внутрішніх цін буде мінімізація

значних коливань обмінного  курсу. Отже, неабияке значення матиме

стабілізаційний потенціал  міжнародних резервів. За таких умов у 2012 році

залишається важливою їх підтримка на рівні, достатньому  для нейтралізації 

небажаних змін у зовнішній  кон’юнктурі. Також Національний банк України

продовжуватиме диверсифікацію валютної структури резервів, що сприятиме 

нарощуванню їх стабілізаційного потенціалу. Спрямовуватимуться зусилля 

на активізацію впровадження у зовнішніх розрахунках національних валют