Інфляція її види та суть

 

Національний  банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної  власності і перебуває у його повному господарському віданні  та статутний капітал у розмірі 10 млн. грн., що є державною власністю  і служить для забезпечення зобов'язань Національного банку України. 

 

Національний банк України  у відповідності із Законом України "Про Національний банк України" є центральним банком України, особливим  центральним органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національний банк визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту. Національний банк України зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси, накопичує золотовалютні резерви і здійснює операції з ними та банківськими металами. Національний банк України встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями, дає дозвіл на створення комерційних банків шляхом їх реєстрації та видає ліцензії на виконання банківських операцій, встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів.

Основна функція

Відповідно  до Конституції України основною функцією Національного банку є  забезпечення стабільності грошової одиниці  України. На виконання своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі, а також, у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню головної цілі.  

 

Інші  функції

Національний  банк виконує такі функції:

1)         відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

2)         монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

3)         виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

4)         встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

5)         організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6)         визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

7)         визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8)         здійснює банківське регулювання та нагляд;

9)         здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;

10)      веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

11)      здійснює сертифікацію тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку;

12)      складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

13)      представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

14)      здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;

15)      забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

16)      аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

17)      організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

18)      реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

19)      бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

20)      визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

21)      вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;

22)      здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;

23)      здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

 

Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік

1. Цілі грошово-кредитної  політики на 2012 рік та середньострокову  перспективу

Основні засади грошово-кредитної  політики на 2012 рік ураховують

тенденції розвитку вітчизняної  економіки та грошово-кредитного ринку,

визначають завдання і показники діяльності Національного банку України

для досягнення цілі –  забезпечення стабільності грошової одиниці  України.

Головною метою грошово-кредитної  політики у 2012 році та

середньостроковій перспективі  з урахуванням положень Конституції  України залишатиметься забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Виконуючи свою основну  функцію, Національний банк України  виходитиме

з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі,

критерієм якої розглядатиметься поступове зниження приросту індексу споживчих цін до 5-6% у 2014 році з подальшим його утриманням у межах 3-5%.

Стабільність грошової одиниці залишається одним з  головних чинників

досягнення стратегічних цілей  економічного розвитку України –  відновлення 

економічного зростання на засадах модернізації та інноваційного розвитку,

побудова сучасної, стійкої, відкритої  і конкурентоспроможної у світовому 

масштабі економіки та забезпечення на цій основі підвищення добробуту 

громадян нашої держави.

Пріоритетною метою грошово-кредитної політики у 2012 році є

сприяння утриманню темпів приросту індексу споживчих цін у межах  до

7,9%. Це буде надійним підґрунтям  для посилення довіри до грошової 

одиниці України та зростання її ролі в обслуговуванні економічного обороту,

зменшення валютної складової в  структурі пасивних та активних банківських 

операцій, зниження рівня доларизації  національної економіки.

В умовах корекції адміністративно  регульованих цін та тарифів 

щорічне уповільнення інфляції значною  мірою залежатиме від ефективності 2

координації грошово-кредитної політики Національного банку України  та

економічної і бюджетної політики Уряду. Допускається певне відхилення

динаміки інфляції від низхідного тренду в разі структурних зрушень  в

економіці та приведення окремих цін і тарифів у  відповідність до ринкових

рівнів. Водночас таке тимчасове  відхилення не повинно впливати на

досягнення визначених середньострокових інфляційних  орієнтирів.

У контексті сприяння досягненню стратегічних завдань економічного

розвитку як пріоритетних завдань грошово-кредитної політики

вважатимуться забезпечення стійкості банківської системи  та стимулювання

якісних зрушень кредитної  активності банків у напрямі посилення  її

інвестиційної спрямованості.

2. Реалізація грошово-кредитної політики у 2011 році

Макроекономічна ситуація упродовж 2011 року характеризувалася 

неоднорідністю, що безпосередньо  зумовлювало особливості реалізації

грошово-кредитної політики в окремі його періоди.

У першому півріччі 2011 року макроекономічне середовище реалізації

грошово-кредитної політики характеризувалося сприятливими

зовнішньоекономічними умовами.

Зростання зовнішнього  та внутрішнього попиту на продукцію української промисловості зумовлювало її прискорене зростання (8,7% за перше півріччя 2011 року).

За зростаючої динаміки світових цін на товари українського експорту

та активних зовнішніх  запозичень у першому півріччі минулого року

платіжний баланс був  зведений з позитивним сальдо – 1,8 млрд. дол. США.

У результаті підвищення пропозиції іноземної валюти Національний

банк України мав  змогу поповнювати міжнародні резерви  та вживати заходів 

щодо лібералізації  валютного ринку.

У той самий час  прискорення цінової динаміки на світових товарних

ринках разом з підвищенням  адміністративно регульованих цін та тарифів

створювало певні ризики для розвитку інфляційних процесів в Україні.

У цей період Національний банк проводив помірно жорстку грошово-

кредитну політику, яка  полягала не стільки в посиленні  параметрів тих або 

інших монетарних інструментів та механізмів, скільки в утриманні від їх послаблення.

У другому півріччі 2011 року умови функціонування економіки  суттєво 

погіршилися. Насамперед це було пов’язано з проявами рецесії  в масштабах 

світової економіки, що мало наслідком падіння попиту на продукцію

українського експорту, а також загостренням боргової кризи  в країнах 

Європи та США, що ускладнило доступ українських позичальників до світових ринків капіталу.

Як наслідок, зведене  сальдо платіжного балансу в другому  півріччі

2011 року було від’ємним  (“-” 4,2 млрд. дол. США).

Погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури безпосереднім чином 

відобразилося на уповільненні темпів зростання промислового виробництва 

(у грудні його обсяг  знизився на 0,5% уперше з жовтня 2009 року).

Зазначені фактори були причиною виникнення дисбалансу між 

попитом та пропозицією  на валютному ринку. Додатковим фактором

підвищення попиту на іноземну валюту виступало погіршення очікувань 

населення через поширення  песимістичних оцінок щодо перспектив розвитку

світової економіки, що також призводило до коливань депозитної активності

вкладників банків.

У цей період, з метою  нівелювання дії ризиків для  економічного

розвитку України Національний банк своєчасно вживав превентивні  заходи і 

вдався до проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

За допомогою заходів  грошово-кредитного регулювання 

Національному банку  вдалося зв’язати значну частку вільної  ліквідності 

банківської системи, що сприяло стабілізації ситуації на валютному  ринку,

збільшенню внутрішньої вартості гривні та покращенню ринкових очікувань

та в результаті –  зменшенню інфляції.

Зокрема, приріст індексу  споживчих цін за 2011 рік становив 4,6%, що

є найнижчим показником за останні дев’ять років. Більш  низький показник

інфляції порівняно з прогнозованим урядом на 2011 рік (8,9%) забезпечив

збереження вартості заощаджень населення та позитивно  вплинув на

динаміку реального  ефективного обмінного курсу  і створив підґрунтя для 

подальших сприятливих  зрушень у макроекономічній сфері  та на

фінансовому ринку.

Розвитку позитивних тенденцій у реальному секторі  економіки та на

грошово-кредитному ринку  сприяло збереження прогнозованої  ситуації на

валютному ринку. У 2011 році обмінний курс гривні щодо долара США  на

міжбанківському валютному ринку знизився на 0,84% – до 8,0284 грн./дол.

США.4

Динаміка грошової пропозиції була адекватною макроекономічній

ситуації. Зростання грошової маси за 2011 рік становило 14,7% і відбувалося 

на фоні помірного  підвищення пропозиції базових грошей з боку

Національного банку  – монетарна база зросла на 6,3%.

Водночас проведення жорсткої грошово-кредитної політики за рахунок 

збереження вартості гривні та покращення очікувань сприяло  збільшенню

обсягу банківських  депозитів, загальний обсяг яких за 2011 рік збільшився на

18,2%. Акумуляція банками  коштів вкладників дала змогу  активізувати 

процеси кредитування реального  сектору економіки. Загальний обсяг 

кредитів протягом 2011 року збільшився на 9,6% порівняно зі зростанням на

0,9% у 2010 році.

Покращення очікувань та нарощування банками ресурсів для

кредитування економіки  України позитивно відображалося  на її розвитку.

У 2011 році основні показники  економічного розвитку України 

демонстрували позитивну  динаміку. Зокрема, приріст реального  ВВП за

підсумками 2011 року становив 5,2% порівняно зі зростанням на 4,1% у

2010 році. Економічне зростання  характеризувалося інвестиційною 

спрямованістю – інвестиції в основний капітал у 2011 році збільшилися  на