НБУ як орган управління грошовим оборотом

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

КРИВОРІЗЬКИЙ національний університет

Криворізький економічний інститут

 

 

 

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

Реферат на тему

«Національний банк України як орган управління грошовим оборотом»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

студентки ІІІ курсу

факультету  МіЕК

групи 6.502

Павловської Марії

Викладач

Мстоян Катерина Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг  – 2012

План

 

Вступ

1. Призначення, статус,структура і керівні органи Національного банку України
2. Функції та операції Центрального банку України
3. Роль та значення Національного банку України як організатора грошового обігу в країні

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В останні роки значно посилився  вплив банків на розвиток реального  сектора економіки, який зумовлює динаміку економічного розвитку країни. Банки  як регулятори грошового обігу і  центри акумуляції грошових ресурсів та їх перерозподілу володіють особливими важелями впливу на фінансову, виробничу  та інші сфери економіки.

Банківську діяльність держава має регулювати більшою мірою, ніж інші види бізнесу. Це пов’язано з тим, що банки розпоряджаються значною частиною коштів суб’єктів господарської діяльності та держави, через них здійснюється найбільш глибокий взаємозв’язок між усіма ланками національного і світового господарства.

Кожна країна має свої особливості впливу на організаційну  структуру і напрями діяльності відповідних служб банківського нагляду. При цьому розвиток банківської  діяльності передбачає постійне вдосконалення  системи банківського нагляду.

Головною  метою банківського нагляду, який відповідно до законодавства здійснюється Національним банком України, є безпека і стабільність банківської системи, захист інтересів  вкладників і кредиторів. Вирішення  саме цих завдань дасть змогу  посилити надійність банківської системи  та забезпечити динамічний розвиток вітчизняної економіки.

Забезпечення  належного контролю за діяльністю банків є досить складним і вимагає вирішення  низки поточних завдань. Надзвичайно  актуальними і важливими є  питання розробки і практичного  застосування наглядових функцій за банківською діяльністю, підвищення їх ефективності, що сприятиме інтеграції вітчизняної банківської системи  у світовий фінансовий простір.

НБУ - найважливіша ланка всієї банківської системи держави. НБУ являє собою принципово нову структуру. З’явившись відразу ж після проголошення незалежності, він став однією з її вагомих ознак.

1. Призначення, статус,структура і керівні органи Національного банку України

 

Головне призначення  Національного банку України  – це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного  не інфляційного розвитку економіки. НБУ  впливає на грошовий оборот через  зміну пропозицій грошей і зміну  ціни грошей. Своє призначення він  реалізує завдяки тому, що відіграє в економічній системі особливу роль, а саме роль:

• емісійного банку;
• банку банків, тобто специфічної банківської інституції, яка формує банківські резерви і регулює діяльність банківської системи;
• органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.

Центральний банк бере безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей. Центральний банк як особливий орган банківської  системи створює так звані  гроші підвищеної ефективності –  готівку в обігу і резерви  комерційних банків, що слугують грошовою базою для зростання пропозиції грошей.

Центральний банк установлює для комерційних  банків норму обов’язкових резервів, але розмір надлишкових резервів і характер їх використання комерційні банки визначають самостійно, враховуючи вплив різних чинників:

• невизначеність коливання залишків за депозитами, що залежить від поведінки вкладників. Чим мінливіший приплив і відплив депозитів, тим більше надлишкових резервів треба банкам мати;
• вартість кредиту, який комерційним банкам потрібно взяти для задоволення обов’язкових резервних вимог у разі недостатньої кількості резервів. Вона визначається рівнем професійної процентної ставки центрального банку. Зростання офіційної процентної ставки збільшує співвідношення між надлишковими і обов’язковими резервами, бо позички для тимчасового поповнення резервів стають дорожчими, і навпаки;
• процентний дохід, які комерційні банки витрачають, тримаючи резерви у центральному банку. Сума втраченого доходу визначається ринковою процентною ставкою. Зростання останньої зменшує співвідношення між надлишковими та обов’язковими резервами, і навпаки.

В Україні, як і в інших цивілізованих державах, виключно Національному банку належить право здійснювати емісію (тобто  запровадження в обіг грошей), а  також національних грошових знаків (банкнотів, монет). Для друкування банкнотів  в Україні створено власну банкнотну  фабрику. Мережа регіональних управлінь  НБУ здійснює забезпечення економіки  готівковими грошима на замовлення комерційних банків.

Проте маса готівки, необхідна для обігу, визначається головним чином поведінкою суб’єктів  економіки, котрі вирішують, в якій пропозиції вони триматимуть гроші  готівкою і на депозитних рахунках у банках.

Центральний банк, регулюючи пропозицію грошей, впливає на ціну грошей, тобто на рівень процентних ставок. Між пропозицією  грошей і рівнем процентних ставок існує складний двозначний взаємозв’язок. Так, у короткостроковій перспективі, коли пропозиція грошей зростає, рівень процентних ставок знижується, але  з перебігом часу ситуація змінюється: збільшення пропозиції грошей може мати стимулюючий вплив на економіку  і забезпечити зростання національного  доходу. В умовах зростання доходу суб’єкти економіки підвищують попит  на гроші для нагромадження вартості і для фінансування інвестицій. Зростання  попиту на гроші викликає підвищення рівня процентних ставок; збільшення пропозиції грошей може викликати зростання  загального рівня цін в економіці  і згортання інфляційних процесів, що, у свою чергу, також зумовлює підвищення попиту на гроші, а отже, і зростання рівня процентних ставок.

Іншим завданням  НБУ є визначення валютної політики. НБУ проводить валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Ще одне завдання НБУ полягає в контролі за виконанням комерційними банками банківського законодавства, додержанням економічних  нормативів, встановлених НБУ, та власних  нормативних актів.

Важливим  завданням НБУ є надання комерційним  банкам кредитів, що мають на меті підтримку  стабільності банківської системи  та розширення її кредитних можливостей.

Наступне  важливе завдання НБУ - організація  і здійснення через банківську систему  касового обслуговування державного бюджету  України. На Національний банк покладено  виконання операцій з державними цінними паперами. Виходячи з потреб державної грошово-кредитної політики, НБУ має право купувати або  продавати цінні папери, випущені чи гарантовані Кабінетом Міністрів  України, якщо вони надійшли на відкритий  ринок.

НБУ є єдиним зберігачем державного золото-валютного запасу, дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.

Статус центрального банку України – не лише найважливіший  елемент становлення даного інституту  в економіці, а й фактор, що має  велике політичне та економічне значення для розвитку ринкової інфраструктури. Положення Національного банку  є відображенням тих процесів, що відбуваються в економіці, рівня  розвитку її політичних інститутів, демократичних  традицій суспільства, його економічної  культури тощо. Національний банк України  має особливий статус, обумовлений  тим, що він поєднує у собі окремі риси банківської установи та державного органу управління. Центральні банки  здійснюють банківські операції, що приносять  дохід( кредитування комерційних банків, операції з цінними паперами на відкритому ринку, операції з іноземною валютою  тощо), але метою проведення цих  операцій не є отримання прибутку. Центральні банки використовують ці операції як інструменти управління грошовим ринком, керуючись лише державними інтересами та чинним законодавством.

Правовий  статус центрального банку можна  охарактеризувати таким чином: це державний  орган управління з покладеними  на нього особливими функціями у  сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності. Організаційний статус Національного банку України пов'язаний з вирішенням низки важливих питань, що стосуються його діяльності, а саме:

• визначення на законодавчому рівні завдань і функцій банку;
• формування статутного капіталу банку;
• визначення взаємовідносин банку з органами державної влади; порядок визначення і звільнення вищого керівного складу банку.

Економічну і фінансову політику розробляє уряд, а парламент затверджує її. Національний банк ( у межах затвердженої парламентом фінансової політики уряду) розробляє відповідну монетарну  політику і специфічні фінансові  інструменти. Верховна Рада не втручається  у розробку монетарної політики і  не затверджує її. Це завдання лише НБУ. Національний банк повинен підтримувати економічну програму уряду доти, доки вона не суперечить виконанню основної функції українського центрального банку – забезпечення стабільності власної грошової одиниці.

Організаційна структура Національного банку  будується за принципом централізації  з вертикальним підпорядкуванням . До системи Національного банку  входять:

• центральний апарат, розташований у м. Київ;
• Кримське республіканську і 24 обласних управління;
• розрахункові палати;
• Банкнотно-монетний двір;
• фабрика банкнотного паперу;
• Державна скарбниця України;
• центральне сховище;
• спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

Керівними органами Національного банку є Рада Національного  банку України та Правління Національного  банку України.

Рада НБУ  покликана здійснювати контроль за проведенням грошово-кредитної  політики виконавчими структурами  центрального банку. Рада Національного  банку складається з 15 осіб. Згідно з Конституції, цей орган створюється  на паритетних засадах як Президентом, так і парламентом. Голова Національного  банку входить до складу Ради Національного  банку України за посадою.

Правління Національного  банку згідно з основними засадами грошово-кредитної політики через  відповідні монетарні інструменти  та інші засоби банківського регулювання  забезпечує реалізацію грошово-кредитної  політики, організує виконання інших  функцій та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Національний  банк України, вже з перших років  після створення, почав відігравати  провідну роль на грошовому ринку. Сьогодні він впливає на стан економіки  через регулювання пропозиції грошей і через здатність впливати на рівень процентних ставок, оскільки головне  призначення центрального банку  України – це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільності не інфляційного розвитку економіки. Іншим  завданням НБУ є визначення валютної політики. НБУ проводить валютне  регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль, а також забезпечує виконання  уповноваженими банками функцій  щодо здійснення валютного контролю. Ще одне завдання НБУ полягає в  контролі за виконанням комерційними банками банківського законодавства, додержанням економічних нормативів, встановлених НБУ, та власних нормативних  актів. Важливим завданням НБУ є  надання комерційним банкам кредитів, що мають на меті підтримку стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей.

 

2. Функції та операції Національного банку України

 

Значущість  Національного банку України  багато в чому визначається тими функціями, котрі вони виконують.

Відповідно до Конституції України  основною функцією Національного банку  є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності. Національний банк України виконує також такі функції:

1)емісійний центр готівкового обігу - це означає, що Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків (банкнот, монет). Обсяги емісії готівки регулюються центральним банком з урахуванням загальних задач його грошово-кредитної політики. Сам випуск готівки здійснюється шляхом продажу банкнот і монети комерційним банкам в обмін на їх резерви в центральному банку. Емісія грошей виконує такі функції: 1)Забезпечення економіки засобами обігу, платежу, нагромадження для нормального її функціонування. 2)Покриття дефіциту державного бюджету (в критичній ситуації, коли інших джерел покриття немає). 3)Регулююча функція - збільшуючи або зменшуючи емісію грошей у розумних межах, держава може сприяти пожвавленню економіки шляхом вливання грошових засобів, боротися з ростом цін, скорочуючи ці вливання.

2)НБУ є головним органом, який визначає валютну політику. Валютна політика – це сукупність заходів у сфері міжнародних економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави.