Методика контролю дебіторської та кредиторської заборгованості

e="1">

Ознайомлення зі станом розрахунків з постачальниками за записами в книзі головних рахунків та облікових регістрах (стан обліку, розміри оборотів і сальдо та їхня динаміка, тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, правильність переносу сальдо на одну й ту саму дату).

Контроль наявності та правильності оформлення договорів (угод) з постачальниками виробничих запасів та послуг, відповідності їх чинному законодавству, забезпечення юридичної чіткості й повноти визначення прав і обов’язків сторін, порядку розрахунків, відповідальності.

Перевірка дотримання на підприємстві порядку санкціонування замовлень на поставки, обґрунтованості та доцільності перерахувань сум авансів, дотримання правил транспортування та приймання цінностей, що надійшли від постачальників, за їхньою кількістю та якістю, дієвості вхідного контролю, правильності та своєчасності оформлення документів про претензії до постачальників, дієвості юридичної служби в разі виникнення збитків та втрат.

Контроль достовірності та доцільності придбання конкретних видів запасів (чи відповідають вони виробничій необхідності, чи немає відхилень від ринкових цін та тарифів, а якщо є, то чим це мотивується з боку керівництва підприємства).

     Ревізор старанно перевіряє всі випадки  виправлень в обліку на підставі довідок бухгалтерії. При цьому треба впевнитися в достовірності фактів, зазначених у довідках, у правильності кореспонденції рахунків, у тому, що під виглядом виправлень немає зловживань (зняття з обліку сум надходжень матеріалів, вуалювання заборгованостей тощо).

     Важливим  є питання перевірки своєчасності відображення в обліку оприбуткування цінностей і сум заборгованості перед постачальниками. Для цього треба порівняти дати в регістрах обліку  
і дати первинних документів, які засвідчують завершення операцій з надходження матеріалів чи надання послуг.

5. Правомірність виникнення боргу контролюють шляхом вивчення таких питань:

• чому виник борг перед постачальниками та хто і з яких причин не вжив заходів щодо його погашення;

• чому виник борг постачальника, за яких обставин і з чиєї вини не отримані від постачальника цінності або послуги, чому не збігаються суми за одні й ті самі цінності або послуги, які заходи вживалися щодо повернення зайво перерахованих сум авансів або зайвої плати за рахунками-фактурами.

     Для перевірки заборгованості застосовується метод зустрічної перевірки.

6. Контроль реальності заборгованості (причин і строків виникнення заборгованості) у випадках прострочення термінів позовної давності (три роки), наявності спірної та безнадійної до погашення заборгованості.

     Для аналізу даних про заборгованість у цілому доцільно скласти аналітичну таблицю, у якій інформація подається в розрізі заборгованості: несплаченої в строк (до 1 місяця, до 3 місяців, до 6 місяців, більше року); з простроченим терміном позовної давності (більше 3 років); спірної (коли одна зі сторін заперечує її наявність); безнадійної до погашення (коли є рішення господарського суду щодо визначення заборгованості як такої).

7. Контроль правомірності, своєчасності та правильності списання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості відповідно до порядку, визначеного Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22 червня 1997 р. (зі змінами і доповненнями) та П(С)БО 10 і 11. Згідно з цим порядком дебіторська заборгованість, щодо якої закінчився термін позовної давності, списується за рішенням керівника підприємства на фінансові результати діяльності підприємства (у складі інших операційних витрат).

     Прострочена кредиторська заборгованість між підприємствами приєднується до оподаткованого прибутку за той звітний період, у якому закінчився термін позовної давності.

8. Контроль і оцінка роботи бухгалтерії ревізованого підприємства з організації розрахунково-фінансової роботи (оперативний контроль розрахунків, своєчасне листування з постачальниками, своєчасне виявлення, оформлення та подання претензій), контроль своєчасності та повноти отримання від постачальників матеріальних цінностей та документів, контроль своєчасності та повноти оприбуткування матеріалів, ужиття заходів щодо зниження заборгованості, дотримання процедур зберігання та повернення товарів, які прибули випадково або в розмірах, більших від замовленого обсягу.

 
 

4. Контроль  розрахунків з  покупцями та замовниками

     При перевірці розрахунків з покупцями та замовниками  
об’єктами контролю є розрахунки, які здійснює підприємство на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 681 «Розрахунки за авансами одержаними» за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями, в аналітичному розрізі за кожним покупцем та замовником, за кожним поданим до сплати рахунком.

     Основними напрямами контролю є :

     1) Реальність та законність відображення за дебетом рахунку 36 вартості продажу реалізованої продукції товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що включені у вартість реалізації. Для перевірки за цим напрямом ревізор використовує дані угод з покупцями та замовниками, рахунків-фактур, гарантійних листів, банківських та інших документів, а також уважно перевіряє правильність оформлення документів на відпущену на місці або відвантажену продукцію та своєчасність подання документів до бухгалтерії для подання рахунків покупцям. Звертається увага на правильність визначення вартості продукції, робіт, тари відповідно до цін, які передбачені угодами. За допомогою нормативної та арифметичної перевірки контролюється правильність визначення розміру ПДВ, акцизів та інших податків і зборів, а також правильність загальної суми до оплати.

     2) Повнота та своєчасність розрахунків покупців за отриману продукцію (товари, послуги), тобто суми платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інших видів розрахунків (кредит рахунку 36). Повнота та своєчасність оплати рахунків перевіряється на підставі записів про оплату рахунків-фактур у регістрах обліку та виписок банків. При цьому слід уважно дослідити аналітичні позиції (номер запису та відваджувального (відпускного) документа, найменування покупця). У разі необхідності ревізор застосовує зустрічну перевірку інформації шляхом запиту даних у покупців та банків. Варто звертати особливу увагу на виявлення та перевірку фактів взаємозаліку заборгованості одних покупців за рахунок інших.

     3) Правильність визначення заборгованості окремих покупців та в цілому за рахунком 36. При цьому необхідно використати дані інвентаризації розрахунків з покупцями. Організація обліку на підприємстві має забезпечити виявлення оплаченої і неоплаченої продукції (за розрахунковими документами, які не здані до банку на інкасо; розрахунковими документами, термін оплати яких ще не настав, неоплаченими вчасно документами). Ревізор повинен обстежити функціонування системи обліку на лінії склад — бухгалтерія — банк, щоб виявити причини несвоєчасного оформлення рахунків-фактур, несвоєчасної подачі їх до банку, а також проаналізувати інформацію про відмову покупців від оплати (у разі помилкового відвантаження, помилок у рахунках тощо). Якщо товари перебувають на відповідному зберіганні в покупця (замовника), то треба проконтролювати їхній подальший рух та вплив цих фактів на розрахунки з покупцями. Окремо вивчаються випадки невчасної оплати покупцями відвантаженої продукції, інші порушення ними угод про поставки.

     Контролеру  слід також звернути увагу на наявність  заборгованості з великими термінами виникнення та спірної, нез’ясованої заборгованості, а також виявити строки й умови виникнення значних сум заборгованості та винних у цьому осіб (чи не було випадків поставок покупцю, який уже є боржником за результатами попередніх поставок, хто і з яких причин дав санкцію на ці операції).

     Не  повинна залишатися поза увагою ревізора і динаміка заборгованості, особливо її збільшення. Ревізор має враховувати можливість таких порушень: несанкціоноване відвантаження товарів, відсутність первинних документів або неналежне їхнє оформлення, безтоварні операції, плутанина з визначенням цін, банківських реквізитів платників, неповне оприбуткування продукції у випадках її повернення внаслідок помилкового відвантаження або виявленого браку, помилки у визначенні націнок (знижок), заниження вартості продукції під час бартерних розрахунків та взаємозаліків.

     Якщо  підприємство застосовує в розрахунках  з покупцями та замовниками векселі, то слід перевіряти також своєчасність та правильність відображення вексельного  процента за отриманими векселями.

     Розрахунки  з покупцями та замовниками пов’язані  з розрахунками з бюджетом за ПДВ, акцизами та іншими обов’язковими податками (зборами), тому ревізор повинен старанно перевіряти відображення цих розрахунків у податковому обліку.

     Розрахунки  з іноземними покупцями (субрахунок 362) перевіряються, крім того, і на:

• правильність перерахунку іноземної валюти в гривні;
• своєчасність надходження валютної виручки з-за кордону (не пізніше встановленого державою терміну);
• дотримання правил оформлення платіжних документів згідно з правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» та інші питання.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

5. Контроль  розрахунків з  іншими дебіторами та кредиторами

     Контроль  розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами передбачає перевірку  таких операцій, які відображаються на інших субрахунках до рахунку 37, зокрема: розрахунки за операціями, пов’язаними зі здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи); усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами); інші розрахунки (субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») та операції (субрахунок 685 «Розрахунки з різними організаціями»); розрахунки за операціями некомерційного характеру (з навчальними та науково-дослідними закладами, з наймачами квартир та особами, які проживають у гуртожитках житлово-комунального господарства підприємства (організації, установи), з орендарями нежитлових приміщень, житлово-комунального господарства, з батьками дітей за відвідування дитячих закладів та за іншими операціями).

     Основні напрями контролю:

     1. Перевірка тотожності даних синтетичного й аналітичного обліку розрахунків. Аналітичний облік має вестися окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, за кожним дебітором, за видами, термінами виникнення й погашення.

     2. Перевірка реальності заборгованості й достовірності операцій та записів на субрахунках до рахунку 37 на підставі правильно оформлених первинних документів.

     3. Перевірка повноти та своєчасності нарахувань плати за проживання, оренду, відвідування дитячих закладів, надання інших послуг протягом ревізованого періоду. Особлива увага звертається на дотримання діючих тарифів при нарахуваннях плати за окремі місяці, обґрунтованість перерахунків, законність застосування пільг у розрахунках з окремими категоріями мешканців, правильність нарахування орендної плати згідно з рішеннями місцевої влади (місцевої адміністрації).

     4. Перевірка своєчасності та повноти погашення заборгованості в розрізі окремих дебіторів та кредиторів. При цьому використовується дані касових та банківських документів, проводяться зіставлення сум фактично оприбуткованих коштів із записами за кредитом розрахунків з дебіторами. Під час перевірки цих розрахунків ефективним є застосування таких прийомів: вибіркової перевірки даних про фактичну оплату послуг; зустрічної перевірки розрахунків з мешканцями квартир і гуртожитків, з батьками дітей, які відвідують дошкільні заклади, з орендарями приміщень. Важливо впевнитися в правильності та доцільності передання в оренду приміщень державних підприємств чи установ.

     Перевіряючи операції та розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, використовують документи, що свідчать про оприбуткування майна (авізо, копії накладних, квитанції).

     5. Перевірка обґрунтованості операцій з отримання позик працівниками ревізованого підприємства перевіряється на основі угод та розрахунків термінів погашення позик. У разі виникнення непогашеної в строк заборгованості за позиками працівників необхідно вивчити причини призупинення чергових платежів. Вивчаються питання законності видачі позик (наявність рішень власників, акціонерів, засновників, керівництва підприємств про надання позик конкретним фізичним особам — працівникам підприємства), правомірності використання коштів підприємств на такі позики, реальності та правильності нарахування відсотків за позиками, їхня відповідність ставкам, передбаченим у договорах про надання позик.