Комерційні банки та їх види

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Національний  унівесриситет водного господарства та природокористування 
 
 

Кафедра фінансів і економіки природокористування 
 
 

з дисципліни «Гроші та кредит»  

на  тему : «Комерційні банки та їх види»

   
 

Підготувала:

                                                            студентка МО-32

                                                            Перевірила:

                                                            Акімова Л.М. 
 
 
 

Рівне 2011 

Зміст

Вступ

1. Сутність та  основні принципи діяльності  комерційного банку

2. Види комерційних  банків

Висновок

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

          Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України і комерційних банків різних видів форм власності.

Відповідно  до даного Закону України, банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів  господарської діяльності, а також  громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення  й інших кредитних ресурсів, виконання  ними касово-розрахункового обслуговування народного господарства, валютних і  інших операцій, передбачених даним  законом.

          Банки є юридичними особами й економічно самостійними. Вони проводять власну фінансову політику стосовно кожного конкретного клієнта, кінцевим результатом якої є одержання прибутку, як основної мети в умовах ринкових відносин. Вони враховують перспективи розвитку даного позичальника і диференціюють режим фінансування в залежності від його кредитоспроможності. Економічна і правова відповідальність за роботу банку з клієнтами цілком лежить на засновниках банку, а не на державі.

          Метою написання даного реферату є бажання розглянути всі види комерційних банків та дати їм коротку характеристику.

          На мою думку, дана тема реферату є досить актуальною, оскільки комерційні банки обслуговують підприємства, організації та населення, (тобто всі установи крім урядових та банківських), які на сьогоднішній день функціонують фактично саме за рахунок кредитів. Комерційні банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств - фінансових посереднників. Вони залучають капітали, заощадження населення та інші вільні грошові кошти, які вивільняються у процесі господарської діяльності та надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додатковий капітал. Фінансові посередники виконують, таким чином, важливу народногосподарську функцію, забезпечуючи суспільство механізмом міжгалузевого та міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу.

          Взагалі, у широкому розумінні, комерційний банк - це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи. Таке трактування комерційного банку характерне для української практики, в якій усі банки, крім центрального, називаються комерційними.

          У вузькому розумінні комерційний банк - це банк, який виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність та основні  принципи діяльності  комерційного банку

          Законом України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

          До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

          Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи:

· пасивні  операції;

· активні  операції;

· послуги.

          За рахунок пасивних операцій формуються ресурси комерційного банку, які необхідні йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, підтримання ліквідності на належному рівні та отримання запланованого доходу. Акумульовані в результаті пасивних операцій грошові кошти складають переважну частину ресурсів банку, що визначає важливу роль цих операцій в його діяльності. Пасивні операції включають: залучення коштів юридичних осіб та вкладів населення; отримання кредитів від комерційних банків та центрального банку; випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов'язань. Результати пасивних операцій відображаються в пасиві балансу банку.

          Активні операції - це розміщення банком власних та залучених коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій належать: надання кредитів юридичним та фізичним особам, вкладення в цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів (придбання приміщень, обладнання тощо). Результати активних операцій відображаються в активі балансу банку. Активні операції тісно пов'язані з пасивними операціями.

          Комерційний банк, розміщуючи грошові кошти в активи, постійно стежить, щоб частина коштів знаходилась у вигляді обов'язкових та вільних резервів і терміни вкладень в активи відповідали термінам залучення коштів в пасиви. Крім того, кредитні операції банків призводять до появи додаткових коштів в пасивах. Все це вимагає від банку управління активами та пасивами в їх взаємозв'язку як єдиним комплексом банківської діяльності.

Крім  операцій, пов'язаних з формуванням  банківських пасивів та активів, комерційні банки займаються і іншими видами діяльності, які дістали назву  банківських послуг. До банківських  послуг належать: розрахункові, касові, трастові (довірчі), посередницькі, консультаційні та інші. Істотною ознакою банківських  послуг є те, що для їх надання  банку не потрібні додаткові ресурси.

          Свою діяльність щодо надання послуг банк здійснює як правило у процесі проведення пасивних і активних операцій. Доходи від послуг банки отримають не у вигляді відсотків, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги приносять банку стабільний дохід і є практично без ризиковим видом діяльності.

          За способом відображення у балансі операції комерційних банків поділяються на:

· активні (вкладення коштів);

· пасивні (залучення ресурсів);

· позабалансові (не відображають руху коштів, а тому до певного часу, тобто поки не відобразяться  в доходах чи видатках банку, в  балансі не значаться).

          Комерційні банки є суб'єктами підприємницької діяльності та функціонують згідно з такими принципами:

1. Комерційний  розрахунок: доходи покривають витрати,  відсутнє право на отримання  державних субсидій, безпосередньою  метою діяльності є отримання прибутку при розумному ризику. Основним джерелом прибутку є банківський процент. Першоосновою процента є додатковий продукт, створений у виробництві, а на поверхні явищ прибуток банків виступає переважно як різниця між сумою процентів, отриманих за надані банком кредити і виплачених по внесках клієнтів.

2. Автономія:  банки отримали право самостійно  здійснювати ціноутворення банківських  продуктів у межах діючих обмежень, тобто самостійно встановлюють  відсоткові ставки за депозитами  та кредитами, розміри тарифів  на розрахунково-касове обслуговування  тощо.

3. Самоуправління: банки самостійно визначають  стратегію і тактику свого  розвитку, своєї діяльності без  втручання держави.

4. Комерційні  банки належать до категорії  підприємств - фінансових посередників  і працюють за принципом: «Подешевше  купити - подорожче продати». Виходячи  з цього банк з повним правом  можна назвати спекулятивним  підприємством. Певна річ, спекуляція  зі сторони банку має свої  межі. Будь-хто має право торгувати,  але для цього спекуляція повинна  носити «цивілізований» характер. Для приборкання її аморальних  якостей вона повинна спиратись  на законодавство, не суперечити  йому, для здійснення комерції  кожен банк повинен мати рівні  інформаційні можливості про  кон'юнктуру ринку. В таких  умовах спекуляція втрачає свій  кримінальний відтінок і стає  нормою підприємництва. Від того  наскільки успішно «спекулює»  банк, залежить його дохідність  та ефективність діяльності.

5. Всі  гроші, всі ресурси банку повинні  максимально працювати. З позиції  комерції не повинно бути ресурсів, які даремно лежать. Реальність  однак така, що якась частина  коштів знаходиться в резервах, обертається повільно, або не  обертається зовсім. З позиції  бізнесу це не природно, тому  завжди корисно знати, що прибуток  тим вищий, чим вища частка  кредитів по відношенню до  банківських резервів.

6. Банківська  комерція повинна діяти за  принципом - все для клієнта.  Це означає, що банк несе  повну відповідальність за клієнта,  забезпечує його прибуток. На  перший погляд здається, що даний  принцип не узгоджується з  принципом дохідності самого  банку. Разом з тим ніякого  протиріччя між цими принципами  не існує. На практиці все  повинно бути на взаємовигідній  основі: перш за все прибуток  клієнта, а потім прибуток банка.  Вірно і те, що прибуток клієнта  - це не єдина мета, а основа  для одержання прибутку банка.  Забезпечуючи прибуток клієнту,  банк реалізовує і свій власний  інтерес. 
 

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Види комерційних  банків

          Фінансово-кредитна установа - юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів від населення.

          У широкому розумінні, комерційний банк - це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи. Таке трактування комерційного банку характерне для української практики, в якій усі банки, крім центрального, називаються комерційними.

          У вузькому розумінні комерційний банк - це банк, який виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку. Так, він характеризується у банківській практиці Німеччини, США та інших країн, у яких, поряд з групою комерційних банків, діє велика група інших банків другого рівня, що не є комерційними.

          Сучасна класифікація комерційних банків може бути представлена у такому вигляді (див. табл. 1.).

Таблиця 1

 Класифікація  комерційних банків

Класифікаційні  ознаки	Види комерційних  банків
Порядок створення	Перепрофільовані, новостворені
Характер  спеціалізації	Універсальні, спеціалізовані
Територія діяльності	Регіональні, республіканські, міжнародні
Розмір	Великі, середні, малі
Форма власності	Загальнодержавні, муніципальні, колективні (відкриті та закриті акціонерні товариства, холдинги, товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативні), приватні, зі стопроцентною  іноземною власністю, змішані
Функції і характер виконуваних операцій	Інвестиційні  зберігання, депозитні, інноваційні, поштово-пенсійні, промислові, агропромислові, біржові, експортно-імпортні, лізингові, торговельні
Характер  відносин	Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноважені
Ступінь впливу	Монополісти, аутсайдери
Структура	Багатопрофільні, безфіліальні
Ступінь контролю	Контролюючі, контрольовані
Конкурентоспроможність	Конкурентоспроможні, неконкурентоспроможні
Фінансовий  стан	Стійкі (стабільні), проблемні, кризові, банкрути