Комерційні банки, їх сутність,функції та види

 

МІНІСТЕРСТВО аграрної політики  ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Сумський національний аграрний університет

 

ІНСТИТУТ  ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

З ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

на тему:

 

«комерційні банки, їх сутність,функції та види»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 3-го курсу

групи  ФіН 1001

 

факультету  заочного навчання

відділення  “Фінанси та кредит”

Удянська  Ю.О.

 

 

Перевірила:

 к.е.н., доц. Хромушина Л.А.

 

 

 

 

 

 

Суми – 2013

ЗМІСТ

 

С.

Вступ……………………………………………………………………3

1. Комерційні банки

    1.1 Походження та розвиток  комерційних банків………………...4

    1.2 Класифікація комерційних  банків……………………………...5

    1.3 Мета та завдання  комерційних банків…………………………8

2. Функції комерційних банків………………………………………..9

3. Операції комерційних банків

     3.1 Пасивні операції……………………………………………….11

     3.2 Активні операції……………………………………………….16

     3.3 Розрахунково – касове обслуговування……………………...18

     3.4 Банківські послуги…………………………………………….20

4. Контроль і регулювання діяльності  комерційних банків з боку центрального банку…………………………………………………..23

Висновок………………………………………………………………25

Додатки ………………………………………………….……………26

Список використаної літератури…………………………………….30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У системі  організації суспільного виробництва  важливе місце посідає кредит. Кредитна система в країнах із ринковою економікою включає банківську систему і небанківські кредитні установи. Основною ланкою банківської  системи виступають комерційні банки. Вони співпрацюють з господарюючими суб’єктами, населенням і державою та надають їм різноманітні банківські послуги. Це перетворює комерційні банки  у важливий елемент організації  та функціонування всієї ринкової економіки. У нашій країні комерційні банки, крім цього, стали ще й потужним важелем  перетворювання адміністративно-командної  системи в економіку вільного підприємництва.

Комерційні  банки як неодмінний атрибут високоорганізованого ринкового господарства, утворюють  і таку ланку в системі суспільного  виробництва, яка дуже істотно впливає  на рівень ефективності виробництва. Саме тому кожна країна прагне створити надійну і сильну банківську систему, щоб, спираючись на неї, вирішувати економічні і соціальні проблеми, які стоять перед суспільством.

У даній  роботі розглянуті основні види комерційних  банків, їх сутність та головні функції; контроль і регулювання діяльності комерційних банків з боку центрального банку; особливості становлення  і розвитку комерційних банків в  Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

1.1. Походження та  розвиток комерційних банків

Початки банківської діяльності сягають  часів Стародавнього Вавилону, коли храми приймали вклади на зберігання і видавали позички під проценти, беручи у клієнтів письмові зобов'язання чи заставу. Аналогічні операції, а  також грошові розрахунки здійснювалися  у Стародавній Греції жрецями, храмами і міняйлами-трапезитами, а у Стародавньому Римі - менсаріями. З падінням Римської імперії занепали і початки банківського ремесла. Розвиток виробництва і торгівлі у середні віки призвів до відродження банківництва. У 1171 р. був заснований банк Венеції, а у XIV-XV ст. банкіри вже були потужною суспільною силою. У багатьох країнах Європи банки виникли завдяки розвитку торгівлі. Вони створювалися купцями для зберігання грошей і здійснення розрахунків. У подальшому банківська справа набуває інтенсивного розвитку й удосконалення. Повноцінні гроші в банківських операціях поступово витісняються борговими розписками, записами на рахунках. З розписок, іменних векселів виростає банкнота, розширюються застосування чеків, практика безготівкових розрахунків, що призводить до розвитку "жиробанків". Кредитування значною мірою залишається в руках приватних банкірів-лихварів.

Потужним  поштовхом для активізації й  удосконалення банківського бізнесу  став розвиток капіталістичного виробництва. Батьківщиною класичного капіталізму, як відомо, є Англія, тому саме там  найперше почали складатися основи і  принципи банківської справи в її сучасному розумінні. Першим великим  акціонерним банком, який широко розгорнув  комерційне кредитування, був Англійський  банк, за ним ряд інших.

Якісно  новим етапом у розвитку банківських  операцій став перехід від діяльності, що базується передусім на емісії банкнот, наданні позичок з власних  коштів, до кредитування за рахунок  залучених коштів у формі клієнтських  вкладів. Пріоритетними стають посередництво  у платежах і кредитуванні. Швидко розвиваються пасивні операції - збирання, залучення вільних коштів у населення, підприємців, торговців, що зумовлює розширення активних операцій, і передусім "торгівлі грошима" (вигідного їх розміщення) з метою одержання прибутку. Власний капітал банків втрачає первісну функцію джерела активних операцій і слугує передусім фондом, який гарантує вклади клієнтів і платоспроможність банківської установи.[ 9 ]

Утворення комерційних банків в Україні  почалося ще наприкінці

1980–х рр., коли наша країна входила до  складу Радянського Союзу. Уже  тоді, з початком перетворення  планової економіки на ринкову  виникла необхідність створення  мережі комерційних банків.

Першим  кроком на цьому шляху стало перетворення спеціалізованих державних банків, що існували в умовах централізовано-планової економіки, на комерційні. Суттєвим імпульсом  прискорення цього процесу було прагнення підприємств за допомогою  комерційних банків задовольнити свої індивідуальні або групові інтереси. Цей чинник створення банківської  системи був посилений глибокою кризою виробництва і всієї банківської  системи, яка не буда пристосована до нових ринкових відносин, що вже  зароджувалися у суспільстві.

Формування  ж власної системи комерційних  банків в Україні як незалежної і  суверенної держави почалося з 1990-х  рр. правову основу утворення і  функціонування всієї банківської  системи нашої держави було закладено  в Законі України « Про банки  та банківську діяльність» ( 1991р.).

Відповідно  до цього закону комерційний банк створювався у формі акціонерного товариства ( відкритого, або закритого  типу) або у вигляду товариства заснованого на пайовій участі.[ 1 ]

 

1.2. Класифікація комерційних  банків

Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб.

Комерційним банкам в Україні забороняється  займатися діяльністю у сфері  матеріального виробництва і  торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів  страхування, їм забороняється використовувати  свої союзи та інші об'єднання для  досягнення згоди, спрямованої на монополізацію  ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції  у банківській справі. [ 3 ]

Комерційні банки мають певну типологію, яка визначається залежно від ознаки покладеної в основу групування . Найчастіше банки групують за видами тих операцій, які вони здійснюють. Окрім класифікації за видами операцій, банки групують за територіальною та галузевою ознакою, за формою власності та розмірами (рис.1). Для нашої держави з цих ознак найбільш практично значущою є ознака територіальності. Щодо цього в законі передбачаються місцеві кооперативні, регіональні і міжрегіональні банки, куди будуть входити і центральні кооперативні банки.

 

 

 

Комерційні банки

Залежно від кола здійснюваних операцій

За територією діяльності

За  галузевою ознакою

За  розміром статутного капіталу

За належністю капіталу банку

За способом формування статутного

капіталу

За  формами власності

 

 

- великі;

- середні;

- малі.

галузеві;

міжгалузеві

універсальні;

спеціалізовані.

регіональні;

міжрегіональні:

-закордонні.

-українські;

-іноземні;

- спільні за участю іноземного капіталу.

-акціонерні;

- пайові;

-бюджетні;

-відкритого типу;

-закритого  типу.

 

 

-колективні;

- приватні;

- змішаної форми;

- іноземні.

 

 

 

 

 

 

Рис.1 Класифікація комерційних банків

Залежно від кола здійснюваних операцій банки поділяються на:

- універсальні;

- спеціалізовані.

Універсальні банки здійснюють всі, або майже всі види банківських  операцій (понад стандартний набір  кредитно-розрахункових функцій). При  цьому банк може організовувати так  зване "пакетне" обслуговування своїх  клієнтів: надання як короткострокових, так і довгострокових кредитів, операції з цінними паперами, прийом вкладів, валютні операції, консультаційні та інші послуги. Універсальні банки надають  широкий спектр послуг своїм клієнтам: здійснюють залучення вкладів, видачу позик, касово-розрахункове обслуговування, надають консультаційні послуги.

Спеціалізовані банки - це банки, які мають понад 50 % однотипних активів і зосереджуються на здійсненні однієї чи кількох банківських операцій або обслуговують обмежене коло клієнтів.

Функціональна спеціалізація комерційних  банків є найбільш вираженою, оскільки принципово впливає на характер їх діяльності, визначає специфічні особливості  формування активів і пасивів  установи, а також специфіку організації  роботи з споживачами фінансових послуг.

В залежності від способу формування статутного капіталу банки бувають акціонерні та пайові. Акціонерні банки формують свій капітал шляхом об’єднання індивідуальних капіталів засновників за допомогою випуску та реалізації акцій. Пайові банки свій капітал формують за рахунок пайових вкладів засновників (пайовиків). Пайові комерційні банки не є власником свого капіталу, оскільки кожен з учасників зберігає право власності на свою частку капіталу, а не передає його банку.

До банків з участю іноземних  інвестицій належать банки статутний  капітал яких формується за рахунок  коштів резидентів – українських  юридичних та фізичних осіб і нерезидентів – іноземних юридичних та фізичних осіб (спільні банки).

Залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на малі, середні та найбільші. На банківському ринку України більшість банків - середні (активи понад 10 млн грн.). У сімку найбільших банків (активи понад 1 млрд грн.) входять: Промінвестбанк, АКБ "Україна", Укрсоцбанк, Приватбанк, банк "Аваль", Ощадбанк. На ці банки припадає майже половина активів банківської системи України, що свідчить про високу концентрацію банківського капіталу. [ 6 ]

 

1.3 Мета та завдання комерційних банків

Метою роботи комерційного банку є одержання прибутку. Цей стимул виступає вирішальним як для організації його діяльності, так і для забезпечення її ефективності.

До основних завдань комерційних банків відносяться:

- забезпечення  безперервності й адекватності  грошового обігу;

- здійснення  контролю на макро- та мікроекономічному  рівнях;

- проведення  заходів щодо стабілізації національної  грошової одиниці;

- сприяння  підвищенню ефективності економіки  України в цілому та виробничої  сфери зокрема тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ФУНКЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

Банк  – це установа, призначена для акумуляції тимчасово вільних коштів і їх розміщення від власного імені на умовах повернення , строковості і  платності. Сучасні банки виконують  багато функцій, які, дещо

узагальнивши, можна звести до такого:

• акумуляція тимчасово вільних коштів населення, господарюючих установ, державних органів;
• надання позики тим, хто має в них потребу;
• організація розрахунків між господарюючими суб’єктами;
• створення кредитних засобів обігу. [ 5 ]

Перша функція пов’язана з тим, що банк акумулює кошти, які в процесі  кругообігу тимчасово вивільнюються. Ці кошти банк залучає під видачу їх власникові боргових зобов’язань (депозити,ощадні сертифікати, тощо). Економічний інтерес з боку вкладника полягає в тому, що за залучені до банку кошти він отримує плату у вигляді відсотка. До того ж найрізноманітніші умови угоди про залучення таких коштів дають змогу індивіду чи юридичній особі вибрати найбільш бажану форму повернення грошей у разі такої потреби. Економічний інтерес банку полягає у тому, щоб якомога ефективніше з погляду отримання прибутку розмістити залучені кошти серед тих, хто в них відчуває тимчасову потребу.