Класифікація банківського кредиту

      — сільськогосподарським підприємцям;

      — міжбанківські;

      — небанківським фінансово-кредитним  установам;

      — органам влади.

      Серед позичок  об’єктного призначення розрізняють кредити:

      — іпотечний;

      — споживчий;

      — контокорентний;

      — під цінні папери;

      — пов’язані з вексельним  обігом.  

     Рис.1 Класифікація банківського кредиту 
 
 
 
 

№2 Сучасні аспекти розуміння сутності і ролі кредиту як економічної категорії. 

    Умови функціонування сучасної економічної системи будь-якої країни, що базується на ринкових засадах, визначають ключову роль кредиту і кредитних відносин у всьому комплексі господарських зв’язків та механізмі взаємодії економічних агентів як учасників розширеного відтворення. Незважаючи на кризові явища останніх років, що супроводжують діяльність фінансового сектора та поширюють свій негативний вплив на всю світову економіку, роль кредитних відносин як основи забезпечення неперервності відтворювального процесу залишається незмінно високою навіть попри те, що саме їх нераціональна організація провідними банківськими та іншими кредитними установами стала першопричиною світової фінансової кризи 2008 року. З огляду на вищезазначене, виникає об’єктивна необхідність глибинного категоріального аналізу змісту кредиту і кредитних відносин, що є вихідною теоретичною базою для правильного розуміння ролі банків як їх основних організаторів.[дж.2, ст.7]

    Генезис наукових пізнань про кредит має  відображати умови соціально економічного розвитку суспільства, в якому формуються відповідні погляди на зміст кредитних відносин, їхнє призначення, особливості організації та форми прояву – у вигляді спершу обслуговування руху лихварського, а згодом і промислового та торговельного капіталу. При цьому основні умови, котрі визначають необхідність кредиту, загалом не викликають у науковій літературі особливих дискусій і зводяться до того, що об’єктивна потреба кредиту зумовлена існуючими в суспільстві економічними відносинами, при яких у одних суб’єктів ринку вивільняються певні суми грошових коштів, що тимчасово не використовуються в обороті, а в інших, в різних ланках економічної системи, відчувається потреба в додаткових ресурсах.

    Протиріччя  між вивільненням ресурсів у одних суб’єктів ринку та потребою в цих ресурсах у інших охоплюють три головні сфери економічних відносин:

    по-перше, матеріальне виробництво, що пов’язано з вивільненням у підприємств вартості основного капіталу у формі амортизаційних відрахувань, незбігом часу реалізації продукції і придбання елементів оборотного капіталу й робочої сили, а також необхідністю нагромадження значних коштів з метою інвестування;

      по-друге, державні фінанси, що зумовлено або перевищенням державних витрат над доходами або зворотним співвідношенням, що визначає відповідно потребу в коштах або їхній надлишок;

    по-третє, споживання, яке пов’язане із нагромадженням коштів населенням для майбутніх витрат або ж поточними потребами у додаткових ресурсах для реалізації споживчих цілей. Розв’язання даних протиріч за допомогою кредиту надає можливість перерозподіляти тимчасово вільні ресурси з метою їхнього ефективного використання від одних економічних агентів до інших та забезпечити неперервність відтворювального процесу у масштабах всієї економічної системи.

    У переважній більшості робіт, присвячених  дослідженню суті кредиту, єдиною функцією, із якою згідні більшість науковців, є перерозподільна функція кредиту,яка полягає в перерозподілі коштів між економічними агентами на засадах повернення.

    Така  позиція не викликає особливих дискусій через те, що дана функція об’єктивно характеризує зміст руху вартості у процесі кредитних відносин, а тому вона практично у незмінному вигляді вирізняється у більшості праць із цієї проблематики.

    А на думку М. І. Савлука, кредит забезпечує сприятливі умови для ефективного регулювання обороту грошей, оскільки кредитний механізм дає можливість гнучко розширити масу платіжних засобів в обороті.[дж.2, ст.9]

    Разом із тим, потрібно зазначити, що використання терміна “суспільні відносини” надто розмиває об’єкт дослідження, а тому краще вести мову про економічні відносини, що більш предметно характеризують ту сферу взаємозв’язків економічних агентів, яка стосується використання кредиту, адже кредит як категорія перебуває винятково в межах економічних відносин і поза ними не існує. При цьому поняття економічних відносин як відносин, що складаються у суспільстві з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і нематеріальних цінностей в світі обмежених ресурсів, характеризує усі стадії відтворювального процесу, відображаючи його функціональні закономірності у кожному циклі – від створення продукту до його повного споживання. Кредит як один із головних чинників, що забезпечує неперервність цього процесу, є невід’ємною складовою відповідних відносин на всіх стадіях суспільного відтворення.

    Процес  виробництва має постійно відновлюватися, оскільки суспільство не може припинити  споживання матеріальних і нематеріальних цінностей, а відтак не може перестати  їх виробляти.

    Разом із тим, якщо вже розглядати кредит як невід’ємну складову і одну із форм економічних відносин, то потрібно виокремити певні характерні ознаки, що вирізняють кредит з-поміж усіх інших економічних категорій та дозволяють чітко сформулювати його сутність.

    Основні характерні ознаки, що визначають сутність кредиту як економічної категорії і специфіку пов’язаних із ним економічних відносин, відображають закономірності руху наданої у тимчасове користування вартості. Таких ознак є три.

    По-перше, перерозподіл вартості, що означає вираження за допомогою кредиту саме тих відносин, які виникають з приводу перерозподілу, тобто надання у тимчасове користування тієї вартості, котра вже була розподілена на різноманітні фонди. При цьому кредит охоплює не перерозподіл вартості взагалі, а перерозподіл тимчасово вільної вартості. Кошти, що були вже розподілені і передані у власність економічних агентів, через кредит пере-

розподіляються  і спрямовуються у тимчасове  користування іншим суб’єктами ринку. Перерозподіл коштів в масштабах усієї економіки має, як правило, виробничий характер, бо повернення отриманої в кредит вартості з приростом можливе лише в результаті розширеного відтворення. Це, однак, не виключає широких можливостей перерозподілу коштів і на невиробничі,

тобто споживчі потреби. Крім того, перерозподільча функція кредиту в умовах ринкової економіки відображає переміщення коштів із одних сфер господарювання в інші, забезпечуючи отримання вищого прибутку. Адже кредит зумовлений, передусім, потребами товарно-грошового обороту і виникає саме як засіб повного забезпечення використання коштів, що вивільняються із відтворювального обороту загалом. При цьому намагання отримати прибуток на кожну одиницю грошових чи матеріальних цінностей одержує в кредиті адекватний механізм їх перерозподілу із точок вивільнення в точки потреби.

    По-друге, обов’язкове повернення вартості, наданої в кредит, що означає незмінність власника цінностей, які передаються у тимчасове користування і повертаються до свого вихідного пункту. Йдеться, по суті, про ключову ознаку, яка вирізняє кредит з-поміж усіх інших економічних категорій (і насамперед фінансів). Надана в кредит вартість, здійснюючи кругообіг у господарстві позичальника, вивільняється і повертається до кредитора, забезпечуючи неперервність процесу відтворення як на мікро, так і на макроекономічному рівні. Крім того, об’єктивні засади повернення кредиту, окрім розширеного відтворення, можуть доповнюватись ще й скороченням нагромадження або зменшенням споживання в разі невиробничого використання коштів (наприклад, державою чи населенням). У будь-якому разі саме процес поворотного руху вартості у кредитних відносинах виражає ключову якісну характеристику кредиту.

    По-третє, платність кредиту як фактор економічної зацікавленості суб’єктів ринку надавати певну вартість у тимчасове користування іншим суб’єктам. Адже сааме по собі обов’язкове повернення цінностей, що надається у тимчасове користування, ще не створює достатніх можливостей організації кредитних відносин. Тому погашення заборгованості здійснюється позичальником на загальну суму, що має перевищувати величину початкового боргу. Різницю утворює плата за тимчасове користування коштами кредитора – позичковий процент. Це пов’язано із тим, що кредитор, передаючи кошти у тимчасове користування, сам позбавляється можливостей їх дохідного використання, а відтак втрачені можливості мають бути компенсовані адекватною платою за кредит.[дж.2, ст.12,13,14] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    №3 Стан кредитування на сьогоднішній день

    У серпні динаміка кредитування секторів економіки характеризувалася висхідним трендом як до попереднього місяця, так і в річному обчисленні. Основний приріст кредитів, наданих резидентам, традиційно забезпечували кредити сектору не фінансових корпорацій. Як і в попередньому місяці найвищі темпи приросту спостерігалися за короткостроковими кредитами. П’ятий місяць поспіль тривало зростання кредитів, наданих сектору домашніх господарств.

    Прискорилося  зростання нових кредитів. Обсяг  угод за ними збільшився до 117.9 млрд. грн. Та був більшим, ніж середній обсяг за попередні 12 місяців.

    На  кінець серпня кредити, надані резидентам, становили 790.1 млрд. грн., або на 1.5%(на 11.8 млрд. грн..)більше ніж у попередньому місяці. У річному обчислення темпи  їхнього приросту прискорилися до 10.3% порівняно з 9.3% у липні. Приріст було забезпечено за рахунок кредитів у національній валюті на 3.1% у місячному обчисленні та на 20.1% у річному. Другий місяць поспіль скорочувались кредити в іноземній валюті. Порівняно з липнем залишки за ними зменшились на 0.5% або на 1.9 млрд. грн..Тривало їхнє скорочення й у річному обчислення (на 0.5%)

    У розрізі строків погашення в  річному обчисленні спостерігалося прискорення темпів приросту за кредитами  строком від 1 року до 5 років -12.4% (у  липні -9.7%). Темпи приросту за кредитами зі строком погашення від 1 року до 5 років становили 18.4%, а річна зміна кредитів строком більше 5 років залишалася від’ємною  -0.9%.

    Кредити, надані сектору не фінансових корпорацій, залишались найбільшою складовою у  структурі кредитування резидентів(70.7%). Висхідна динаміка залишків за кредитами, наданими цим позичальникам, спостерігалися на фоні пожвавлення економічної активності. У серпні Кредити, надані резидентам, зросли на 2.1% - до 558.8 млрд. грн.. Темпи їхнього приросту в річному обчисленні прискорилися до 16.9% порівняно з 16.0% у липні. При цьому кредити у національній валюті збільшились на 19.8% у річному обчисленні, в іноземній – на 12.3%. Зокрема, кредити в доларах США в річному обчисленні зросли на 11.0%, в євро – на 18.3%, у російських рублях – у 2.0 рази. [дж.3, ст26] 

    Табл.№3.1 Кредити за секторами економіки  в 2011 році 
 

    Найбільше зростання кредитних вкладень спостерігалося строком від 1 року до 5 років - на 6.1 млрд. грн., або на 2.5%. Певним чином на це вплинуло зниження вартості зазначених кредитів на 0.5 процентного пункту – до 13.8% річних. Короткострокові кредити збільшилися за місяць  на 5.2 млрд. грн.., або на 2.3%. Кредити, надані на строк більше 5 років, зросли за місць на 0.2 млрд. грн.

    Кредити надані сектору домашніх господарств, порівняно з липнем зросли на 0.2% - до 208.9 млрд. грн.. Річне скорочення їхніх залишків уповільнилося за -5.5% у липні до -4.6% у серпні. З початку поточного року спостерігалася стійка тенденція до зростання кредитів у національній валюті. У серпні річний темп їхнього приросту становив 23.5% порівняно з 18.0% у липні. Водночас в іноземній валюті продовжилося скорочення кредитів. Наданих домашнім господарствам у річному обчисленні.

    У структурі кредитів за строками частка кредитів строком більше 5 років, незважаючи на поступове зменшення, залишалися найбільшою - 64.4%

    Кредити, надані сектору загального державного управління, в річному обчисленні збільшились на 30.1%.

    У серпні активізувалась кредитна підтримка  банками резидентів, підтвердженням цього було зростання обсягів нових кредитів на 3.5% або на 4.0 млрд. грн.. до 117. Млрд. грн.. (у липні – зменшення на 0.5%). Збільшення відбулося виключно за договорами з нефінасовими корпораціями 9на 7.3 млрд. грн..) Із ними було укладено 92.0% від загальнох суми угод.[дж.3, ст27] 

    Табл№3.2 Нові кредити в 2011 році (обсяги кредитів наданих протягом періоду)

    Нові  кредити – включають суми за первинними кредитними договорами, укладеними протягом звітного періоду, а також суми за додатковим и договорами, за якими відбулася зміна або суми, або процентної ставки, або суми та процентної ставки.