Класифікація і поведінка витрат – 4 год

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані  залежить від сфери повноважень  менеджера.

Одні й тіж самі витрати  можуть бути контрольованими з боку начальника цеху одного підприємства та неконтрольованими для начальника цеху іншого підприємства.

Прикладом традиційно контрольлваних витрат з позицій начальника цеху є основні матеріальні витрати  і основна зарплата, а неконтрольованих – амортизація верстатів.

Класифікацію витрат на контрольовані  та неконтрольовані покладено в  основу системи обліку за центрами відповідальності.

5.Оцінка витрат і побудова їх функції. Методи визначення функції витрат

Поведінка витрат – це характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства. Зміни у складі та величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, яка впливає на витрати, називають фактором витрат. Фактори витрат наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Приклади факторів витрат для різних функцій бізнесу.

Вивчення поведінки витрат дозволяє зробити оцінку витрат і  побудувати їхню функцію.

Оцінка витрат – це процес обрахунку поведінки витрат, тобто  встановлення кількісного взаємозв’язку  між витратами та різними чинниками  на основі дослідження минулої діяльності.

Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку витрат та їхнього  чинника.

У спрощеному вигляді функцію  витрат може бути описано так:

де: Y – загальні витрати;

1. – загальні постійні витрати;
2. – змінні витрати на одиницю діяльності;
24. – значення фактора (чинника витрат).

Передбачення витрат –  це прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності.

Наявність змішаних витрат ускладнює  побутову функції витрат. Тому для  визначення функції витрат застосовують різні методи:

• технологічний аналіз;
• аналіз рахунків;
• метод вищої-нижчої точки;
• метод візуального пристосування;
• регресивний аналіз;
• спрощений статистичний аналіз.

Технологічний аналіз – це системний аналіз функцій діяльності задля визначення технологічного взаємозв’язку між затратами ресурсів та результатом діяльності. Такий аналіз потребує детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення необхідності операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх використання.

Метод аналізу рахунків передбачає розподіл витрат на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі даних бухгалтерського обліку.

Метод вищої-нижчої точки передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності.