Фальшиві гроші та їх значення підриву економіки в світовій історії

Теперішній час - епоха банківських  грошей, тобто чеків, що виписуються  на фонди, покладені на зберігання в  банк або інший фінансовий інститут. Чеки приймаються замість готівки  як платежі за багато товарів і  послуг. Дійсно, якщо ми порахуємо загальну доларову цінність операцій, то ми побачимо, що дев'ять десятих трансакцій фінансуються банківськими грошима, а одна десята - готівкою.

Сьогодні спостерігаються надзвичайно  швидкі інновації, пов'язані з різними  формами грошей. Наприклад, деякі  фінансові інститути в даний  час забезпечують зв'язок чекових  рахунків з ощадними рахунками або  навіть з портфелем акцій, дозволяючи клієнтам виписувати чеки на вартість своїх акцій. Для здійснення багатьох операцій можна використовувати кредитні картки і дорожні чеки. Швидка зміна природи грошей породжує різні проблеми для центральних банків, що відповідають за вимірювання і регулювання пропозиції грошей.

Таким чином, розглянувши  еволюцію розвитку грошей, ми можемо зробити  висновок, що в перспективі гроші  існуватимуть без матеріальної субстанції, але термін “економіка без грошей”  у принципі є неправильним.

Суть грошей як економічної  категорії проявляється в їхніх  функціях, котрі відображають можливості та особливості їх використання, а  також в ролі грошей, що складаються  з досягнення за їх допомогою певних результатів.[11]

 

2. Функції грошей

Функції грошей слугують способами  реалізації їх сутності. Щоб осягнути сутність сучасних грошових систем, зміни у грошовому обігу і в самих грошах слід розглянути функції грошей як загального еквівалента.

Функції грошей розглядаються як прояв  їхньої сутності, вони стабільні і  мало піддані змінам. У більшості  випадків здійснюються лише грошима  і можуть виконуватися тільки при  участі людей. Такий підхід до функцій  грошей означає, що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві, і саме люди, використовуючи можливості грошей, можуть визначати ціни товарів, застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів, а також використовувати їх як засіб нагромадження.

В літературі існують різні підходи до розгляду цих функцій. К. Маркс дослідив п'ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів (нагромадження), засобу платежу і світових грошей. Це зображено на рис. 1.2.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Функції грошей*

*побудовано автором на основі [5]

Функція міри вартості. Якщо ґрунтуватись на тому, що гроші за своєю  найбільш глибокою сутністю постають в обігу товарів як засіб реалізації їх вартості, то цілком зрозуміло, що логічно  вихідною й одночасно центральною  у системі грошових відносин є  функція міри вартості. Поза зазначеною функцією вартість існує лише потенційно. Отже, слід ураховувати нерозривну єдність понять "вартість товару" і "міра вартості грошей".

Сутність цієї функції полягає  в тому, що гроші є засобом виміру вартості всіх інших товарів. Але не гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченої на їх виробництво суспільно необхідної праці. Ця функція дає змогу розкрити еволюцію грошей від виникнення специфічного товару, що виконував роль еквівалентної форми для вираження вартості будь-якого товару у формі матеріального носія, що має внутрішню вартість, до форми, за якої міра вартості представлена знаком вартості.

За металевого обігу цю функцію  виконували дійсні гроші (золото і срібло), що самі мали вартість, але й вони виражали вартість ідеально, тобто  у вигляді уявних грошей. Проте  з розвитком товарного виробництва  гроші втрачають свою товарну  природу, з'являються кредитні гроші. Функція грошей як міри вартості істотних змін не зазнає. З цією функцією тісно  пов'язане поняття масштабу цін.

Масштаб цін – суто технічна функція грошей – фіксована вагова кількість грошового металу і його кратних частин, прийнята в певній країні як грошова одиниця.

За масштабом цін здійснювалося  зіставлення національних грошових одиниць – долара, фунта стерлінгів, німецької марки, французького франка та інших паперових знаків вартості.

Функцію міри вартості гроші виконують  тим краще, чим більш сталою є  їх купівельна спроможність. Тільки за сталих грошей всі грошові показники можуть правильно відображати зміни в реальних економічних процесах. Інакше ці показники спотворять дійсний стан економіки та не будуть надійними орієнтирами для прийняття управлінських рішень.

Отже, функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші  роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця.[9]

Функція грошей як засобу обігу полягає  в тому, що гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг (рис. 1.3).

 

 

 

 

 

                                    визначається

 

Рис. 1.3. Необхідні умови для виконання функції засобу обігу[8]

У процесі обміну товарів гроші  виконують такі функції:

• посередницьку, за допомогою якої товари доставляються від виробників споживачам;
• об'єднавчу, в процесі якої всі акти обміну об'єднуються у процес реалізації товарів та їх цін;
• засобу загальної купівельної спроможності: у руках їх власників гроші створюють гнучкий інструмент вибору типів і кількості товарів та послуг.

Процес обігу товарів  відображається у формулі "Т — Г — Т" (товар—гроші—товар). Гроші функціонують в будь-якій формі, щоб забезпечити реальний рух споживчих вартостей, фактичний обмін товарів.

Відмінність Т-Г-Т від  Т-Т:

• не потрібна взаємна відповідність потреб двох товаровиробників
• не потрібне співпадання актів купівлі-продаж в часі і просторі.

Функцію засобу обігу виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та  неповноцінні гроші. Оскільки реальні гроші

 як засіб обігу весь  час  переходять з рук в  руки, виступаючи посередником при  обміні товарами, то можуть використовуватись  і неповноцінні гроші. Після   тривалого перебування в обігу  монети втрачають частину своєї  ваги.  Незважаючи на це, вони  продовжують бездоганно функціонувати   як засіб обігу, немовби повноцінні. Враховуючи це, в багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на  срібло, мідь, "псувати" монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. 

Повноцінні металеві гроші  з часом були об'єктивно замінені на неповноцінні металеві, а потім  на паперові грошові знаки. 
Грошові знаки — паперові та інші символи вартості, що замінюють повноцінні золоті монети і вводяться в обіг державою (з примусовим курсом) як обов'язкові для всіх установ, організацій і осіб.

Оскільки гроші – це такий особливий товар, на який можна  купити будь-який інший, то вони стають загальним втіленням суспільного  багатства, яке товаровиробники  прагнуть нагромаджувати.

Функція засобу нагромадження  та утворення скарбів, її виконують  не лише повноцінні чи неповноцінні металеві гроші, вироби з благородних металів, а і національні та міжнаціональні повністю конвертовані валюти, а в  періоди відносної стабільності — національні, частково чи внутрішньо конвертовані. За таких умов наче виникає своєрідний резервуар, куди надходять гроші, які можуть потім знову ставати засобом обігу. Щодо цієї функції грошей у сучасних умовах серед економістів побутують різні думки. Загалом функцію грошей як засобу утворення скарбів виконують реальні гроші у вигляді монет, золотих і срібних злитків, вироби з цих металів та гроші різного рівня конвертованості тоді, коли їх нагромаджують як резерв багатства, вилучаючи з обігу.

Поряд з безпосереднім  нагромадженням скарбів у монетній формі, нагромадження у вигляді  предметів розкоші з золота та срібла приводить до того, що, з одного боку, все більш  розширюється ринок  для золота і срібла незалежно  від виконуваної ними функції, а  з другого – створюється приховане  джерело  пропозиції грошей, яке  є особливо дійовим у періоди  суспільних  потрясінь.[7]

Особливість кредитних грошей як засобу накопичення полягає в тому, що вони накопичуються в процесі  постійного обігу. Якщо вони осідають у скринях, то перетворюються з грошей на паперові символи. Склад скарбів постійно змінюється. Незмінним залишається лише те, що серед їх компонентів обов'язково перебуває товар, який функціонує як гроші:

• короткострокові цінні папери (казначейські векселі), які   вважаються високоліквідними, оскільки завжди можуть бути продані на фінансовому ринку;
• акції та довгострокові облігації, яким властивий менший ступінь ліквідності;
• нерухомість.

Отже, нагромадження є необхідним елементом суспільного відтворення. Невиконання паперово-кредитними грошима  цієї функції призводить до кризових потрясінь у національній економіці.

Функція засобу платежу тісно  пов'язана з функцією грошей як  засобу обігу. У К. Маркса функція  засобу платежу розглядається як особлива, що існує поряд з функцією засобу обігу, і аналізується після функції заощадження.  Таку функцію гроші виконують при наданні і погашенні грошових позичок, при грошових взаєминах з фінансовими органами (податкові платежі, одержання засобів від фінансових органів), а також при погашенні заборгованості по заробітній платі й ін.

Цю функцію виконують  не лише готівкові, а й кредитні гроші  у вигляді цінних паперів, у тому числі банкноти, що утворюються в  процесі кредитних операцій.

Виникнувши на основі металевого обігу, кредитні гроші були знаками  золота і знаками кредиту. Емісія необмінних на золото банкнот перетворює їх на знаки кредиту. Розвиток кредитних  відносин дає змогу гасити позики безготівковими взаємозаліками боргів.

Кредитні гроші виникли  з функції грошей як засобу платежу  у вигляді векселів, банкнот і  чеків для обслуговування кредитних  операцій; до них належать і безготівкові гроші у вигляді банківських  кредитів.

Вексель — довгостроковий цінний папір у вигляді боргового  зобов'язання усталеної форми, який надає право кредитору (векселетримачеві) вимагати сплати зазначеної у векселі  суми грошей з того, хто його підписав (векселедавця, позичальника). Він є універсальним платіжним, розрахунковим і кредитним засобом.

Банкноти — це банківські білети (грошові знаки), що випускає в обіг центральний банк (в Україні  — Національний). Вони забезпечуються активами банку і масою товарів країни та векселями, виписаними банком під наявні в нього комерційні векселі, тобто векселі, видані під заставу товару (майна).

Різновид кредитних грошей чек є цінним папером певної форми  з наказом власника рахунка в  кредитній установі (чекодавця) виплатити  пред'явникові чека суму, зазначену  в ньому. Чеки бувають іменні —  на конкретну особу та ордерні  — на пред'явника.

Отже, функцію грошей як засобу платежу виконують золото, монети, паперові та кредитні гроші в процесі  погашення боргових зобов'язань  не лише в сфері обігу, а й поза нею (заробітна плата, платежі за позики, оренду землі).

Функція світових грошей – функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. У цій функції гроші постають як загальний купівельний і платіжний засіб, матеріалізація багатства взагалі.

Виявляється у міжнародних  економічних відносинах — зовнішньоторговельних  зв'язках, позиках, інших міждержавних платежах. Світові гроші є міжнародним  платіжним, купівельним засобом  загальним втіленнямбюбагатства.

У світовій торгівлі розрахунки між країнами здійснюються шляхом зарахування  боргових зобов'язань банками. Універсальним загальним купівельним засобом, який виконував функцію світових грошей, було золото. 
Останніми роками товарообіг на світовому ринку обслуговується конвертованими національними, колективними, регіональними валютами, які держави використовують для врегулювання   заборгованості   на міжнародних рахунках або як резерви національних валют.

Отже, підсумовуючи, можна  наголосити увагу на таких визначеннях  функцій грошей:

1. Як міри  вартості. Вираження  вартості товару в грошах відбувається  шляхом встановлення цін.

2. Як засіб обігу і  платежу. Гроші відіграють роль  посередника в схемі Т-Г-Т (товар-гоші-товар), усуваючи незручність схеми Т-Т  (відповідно, товар-товар). У період  інфляції функція грошей як  засіб обігу різко падає.

3. Як засіб нагромадження.  Ця функція виникла в період  обігу повноцінних грошей через  прагнення людей до  багатства.

4. Світові гроші. Засіб  міждержавних розрахунків (сучасна  загальноєвропейська валюта - євро, в інших випадках - золото).[1]

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  2. Використання фальшивих грошей для підриву економіки в світовій історії

 

Наявність власної грошової системи є однією з умов існування  суверенної держави і фактором стабільності її економіки. З розвитком товарного  обігу гроші як загальний еквівалент вартості товару стали відігравати  важливу роль в господарській  діяльності людини. Завдяки своїй  властивості впливу на благополуччя людей гроші завжди були і є об'єктом пильної уваги з боку злочинців, які вигадували різні способи їх отримання. Одним із поширених способів злочинного отримання грошей було і залишається фальшивомонетництво.