Діяльність транснаціональних банків в світі

Таким чином ТНБ беруть безпосередню участь в капіталі ТНК. 
Крім ТНК в ролі клієнтів ТНБ можуть виступати:

• імпортери та експортери, яким необхідно профінансувати свою міжнародну торгівлю
• банки, котрі потребують коштів для фінансування торгових чи інвестиційних операцій своїх клієнтів
• великі фірми, які потребують фондах для закордонних інвестицій
• іноземні уряди, яким потрібні гроші для фінансування дефіциту платіжного балансу.

Слід відзначити, що транснаціональний банк особливу увагу приділяє дослідженню потенційних і діючих клієнтів.

Отже, одним з основних видів діяльності ТНБ є прийом вкладів. Дана послуга являє собою операцію, характерну для банків будь-якого рангу 
Для транснаціональних банків ця операція придбала особливості, пов'язані з міжнародним розмахом їхньої діяльності. Мобілізація капіталів, їх перерозподіл з країни в країну з метою отримання максимального прибутку, висока гнучкість в управлінні ресурсами - все це відмінні риси операцій ТНБ від операцій національних банків. Потрібно відзначити, що ТНБ охоплюють усі види заощаджень, починаючи від урядових і закінчуючи дрібними вкладниками.

Розрахункові операції – ще один вид діяльності транснаціональних банків. Транснаціональні корпорації є основними клієнтами ТНБ. Розрахункові операції ТНБ ведуться одночасно в декількох валютах. Як відомо, ТНБ є одним з інституційних підрозділів світового валютного ринку. Вони здійснюють 85-90% валютних угод між собою і на міжбанківському ринку, а також з торгово-промислової клієнтурою. Відповідно до національного банківським або валютним законодавством права банків здійснювати міжнародні операції і валютні угоди при кризах обмежуються або вимагається спеціальний дозвіл (ліцензія). Це може стосуватися проведення усіх валютних операцій або деяких з них, наприклад валютних угод з резидентами для банків в офшорних зонах. Найбільший обсяг валютних операцій припадає на такі транснаціональні банки як Citibank, Chase Manhattan Bank, Deutsche Bank, Union Bank of Switzerland та ін. Ці банки здійснюють операції на дуже великі суми (100-500 млн. дол.), тоді як стандартна операція від 1до 10 млн. дол. надає відчутний вплив на стан валютного ринку. Володіючи мережею закордонних філій, вони цілодобово проводять валютні операції поперемінно через свої філії. Раніше банки виступали на валютних ринках тільки лише як посередники, купуючи і продаючи валюту з доручення великих клієнтів, то тепер вони обслуговують усю складну систему розрахунків між країнами. 

Слід відзначити, що як і  у всіх банків у ТНБ також основним завданням залишається надання кредитів.

Потрібно розуміти, що ТНБ - гігантські міжнародні кредитно-фінансові комплекси універсального типу, що мають за кордоном розгалужену мережу філій, що здійснюють операції в багатьох країнах, у різних сферах та валютах, а надання кредитів є для них звичайною справою.

Транснаціональні банки  проводять кредитну діяльність у декількох формах:

• надають фонди безпосередньо позичальнику
• поміщають фонди на депозит у кореспондентський банк
• укладають контракти з клієнтом про надання фондів протягом деякого майбутнього періоду
• дають зобов'язання повернути кошти іншому кредитору (третій стороні), якщо клієнт не зможе цього зробити.

Основними позичальниками у цих банків є транснаціональні корпорації, уряди, міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації. Зараз найбільші банківські об'єднання надають до 40% всіх іноземних кредитів промисловим компаніям у світі. Число позичальників банку з посиленням міжнародного характеру їхньої діяльності росте в не меншому ступені, чим число вкладників. Серед позичальників і транснаціональні корпорації, і національні фірма, і інші банки, і уряду багатьох країн. Є серед них і приватні особи. Це в більшості випадків - найбільші промисловці і банкіри, яким без ризику можна надавати позички і кредити. Наприклад, головними одержувачами кредитів банків США є міжнародні промислові компанії. За транснаціональними компаніями слідують уряду - позичальники. Також в даний час уряд деяких країн планує в майбутньому фінансування житлового будівництва за рахунок кредитів найбільших транснаціональних банків. Ще одна група позичальників ТНБ - іноземні банки.

Кредити надаються практично  на будь-який термін і в будь-якій валюті. Раніше, наприклад, банки США видавали міжнародні кредити, головним чином по зовнішньоторговельних операціях. Тепер транснаціональні банки кредитують різноманітні операції своїх клієнтів. Банки видають кредити на будівництво, купівлю обладнання і т.п. Часто боргові зобов'язання іноземних позичальників перетворюються в акції, і тоді транснаціональні банки стають прямими співвласниками заводів, фабрик, компаній у багатьох країнах.

Для проведення кредитних  угод головним критерієм у виборі країни є наявність сприятливого економічного і політичного клімату. Інакше кажучи, в країні повинні бути воля дій для іноземного капіталу, визначений рівень розвитку. Дуже важливо і те, чи є гарантії, що не буде націоналізована власність іноземних монополій, не відбудуться зміни в суспільному устрої. Таким чином, аналіз законодавчої бази, особливостей регулювання банківської діяльності в даній країні, облік особливостей оподатковування, оцінка політичного ризику для даної країни виходять на перше місце в дослідженнях для ТНБ .

Кредити можуть брати як на довгостроковий термін, так і  на короткостроковий:

• Об'єктами банківського довгострокового кредитування можуть бути капітальні вкладення підприємств на витрати по будівництву, придбання техніки. Устаткування, транспортних засобів, будівель і споруд, науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності. Довгострокові банківські позички представляються для фінансування капітальних витрат по створенню основних фондів
• Короткострокові позики несуть, здебільшого, сезонний характер і тому вони швидко погашаються. Короткостроковим кредитом широко користуються компанії в харчовій, легкій промисловості, роздрібній торгівлі із сезонним режимом виробництва. Цей вид кредиту менш залежить від ризиків, пов'язаних з низькою кредитоспроможністю чи зміною ринкових процентних ставок. 

Підсумувавши усе вище згадане можна узагальнити, що сновними функціями транснаціонального банку є:

• фінансове, консультативне й інформаційне обслуговування ТНК усіх нефінансових секторів економіки у своїй країні й за кордоном; 
• кредитування держав; 
• обслуговування ринку євровалют; 
• участь у фінансуванні діяльності міжнародних кредитно-фінансових організацій.

Також до функцій ТНБ можна віднести: фінансування іпотек,  розрахункове обслуговування населення, інформаційний бізнес , обслуговування ринку цінних паперів тощо.

Виконання транснаціональними банками названих вище функцій сприяє прискоренню обігу капіталу, збільшенню масштабів зовнішньої торгівлі, поширенню  науково-технічних досягнень, передової  банківської технології, вирівнюванню платіжних балансів країн, надходженню додаткових грошових ресурсів у країну.

Висновки

На сьогоднішній день, діяльність транснаціональних банків сприяла  стрімкому поширенню глобалізації. І саме тому слід відзначити, те що країни, що розвиваються повинні бути вкрай уважними,  адже цей процес неспроможний замінити внутрішні резерви економічного розвитку. Тому інтеграція до світової економіки має бути поступовою контрольованою. Це дозволить максимально використати переваги глобалізації при найменших ризиках. 

Щоб ці ризики стали найменшими держава повинна створити рівні умови конкурентного співіснування іноземних і вітчизняних банків на законодавчому рівні необхідно визначити інструменти впливу на діяльність філій іноземних банків щодо стимулювання їх до кредитування стратегічно важливих пріоритетів через розвиток державного та приватного партнерств.

Проте слід пам’ятати, що попри  існуючі ризики та монополістичний  характер транснаціональні банки несуть з собою все ж таки і позитивний характер, а саме власний фінансовий потенціал. ТНБ в умовах глобалізації залишаються основними професійними операторами на фінансовому ринку, регулюють інвестиційні потоки у міжнародному економічному просторі, забезпечують безперервність відтворювальних процесів. Будучи породженням і одночасно проявом процесу інтернаціоналізації, вони суттєво впливають на стан і розвиток національних банківських систем.

Слід відзначити, що транснаціональні банки беруть, так би мовити витоки, з транснаціональних компаній, тому не є дивним, що часто саме ці корпорації є основними клієнтами ТНБ. І саме їхнє співпраця часто є визначальною.

Список використаної літератури

1. Л.А. Клуско, Гроші // підручник – с.375.
2. Концентрація та централізація банківського капіталу //www.studentam.in.ua.
3. Современные направления деятельности транснациональных банков //www.erudition.ru.
4. Міжнародна економіка - Навчальний посібник / Солонінко К. С. - К.: Кондор, 2008. - 380 c.
5. Шульгін А.Г - Валютний курс і міжнародні фінанси – 392 с. 
6. Економіка, інвестиції. Автор: Дахно І.І., Бовтрук Ю.А.. Рік: 2002. 215с.