Банківське кредитування підприємств

діяльності  кожного з учасників органам  управління корпорації". Водночас

існує певна  неузгодженість із ст. 63, п. 5 ГКУ, де одним  з видів та

організаційних  форм підприємств виділено "корпоративне підприємство",

яке "утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним

рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна  та/або

підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного

управління  справами, на основі корпоративних  прав, у тому числі через

органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі

доходів та ризиків  підприємства. Корпоративними є кооперативні

підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського

товариства, а  також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній

5

власності двох або більше осіб" [17]. Незважаючи на те, що у

Господарському  кодексі існують відособлені  поняття "корпоративне

підприємство", "корпорація", "акціонерне товариство" та ін., а також

виходячи з  їх трактувань, випливає, що договірну  форму об’єднання бізнесу,

можна вважати  корпорацією. Це підтверджує ст. 120, п. 1 ГКУ, яка декларує:

"Господарські  об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми,

концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені  законом".

Складова ознака "фінанси" у дефініції "корпоративні фінанси" вказує

на сферу  докладання зусиль у процесі управління об’єднаними

формуваннями, включаючи управління суб’єктами господарської діяльності

та фінансовими  операціями з метою досягнення певних результатів.

Об'єднання й  спільне використання обмежених  фінансових ресурсів

зумовили виникнення специфічного виду діяльності – корпоративних

фінансів, управління якими передусім має враховувати інтереси всіх

учасників об'єднаного капіталу з метою просування його на ринку. Це збірне

поняття, головний зміст якого – необхідність забезпечення інтересів

суб’єктів господарювання щодо безперервності їх виробничої й  комерційної

діяльності та виконання усіх зобов’язань перед державою й контрагентами.

Нині економічна категорія "корпоративні фінанси" активно

використовується  на практиці, однак, ми вважаємо, що невиправдано з точки

зору економічної  теорії у більшості випадків ототожнюється з поняттям

"фінанси  корпорацій".

На нашу думку, корпоративні фінанси – це будь-яке  об'єднання,

інтеграція  фінансових активів з метою їх збільшення для одержання

більшого прибутку чи іншого передбачуваного ефекту. Корпоративні

фінанси є складовою  корпоративних відносин [18].

Дослідження розвитку корпоративних фінансів у вітчизняній

економіці та їх значення для малих підприємств  показали, що в Україні

формується  модель корпоративних відносин не схожа  на жодну з нині

існуючих у  світі. Це твердження випливає з наступного:

6

– втручання  влади у діяльність корпорацій обмежена, як обмежене й

розкриття фінансової інформації про їх діяльність;

– зародження корпорацій відбувалося не поступово – від  перетворення

малих підприємств  у великі корпоративні, а відразу  корпоратизацією великих

державних підприємств  у великі акціонерні товариства, минаючи  малий

бізнес. І до цього часу малий бізнес залишається  в тіні великого бізнесу.

За результатами досліджень нами визначені основні  етапи

корпоратизації  в агропромисловому комплексі України:

Перший  етап. Початок перебудови власності, перетворення колишніх

державних господарських  об’єднань обласного рівня у  формування

ринкового типу (1987–1991 pp.). На цьому етапі кожне  підприємство

здійснювало диверсифікацію капіталу та виробничо-фінансової діяльності.

Такий шлях типовий  для більшості державних підприємств, наприклад,

"Київмлин", "Луганськмлин" та ін.

Другий  етап. Період масової приватизації спонукає еволюційний

розвиток фірм, що виникли як підприємницькі структури  і трансформувалися

у межах становлення  ринкових відносин (1992–1997 pp.). На цьому  етапі

тривало розгортання  й удосконалення торгівельно-збутових мереж,

відпрацювання нових маркетингових програм, каналів  збуту продукції,

інфраструктури  фінансового ринку (компанії "Миронівський хлібопродукт",

"Кернелл  Груп").

Третій  етап. Постприватизаційний перерозподіл власності

(концентрація  і перерозподіл розпорошених  між дрібними акціонерами акцій

приватизованих  акціонерних товариств). Утворення  формувань, що виникли

внаслідок переливання капіталу колишніх державних підприємств (1992–

2004 рр.). Класичний  приклад виробничо-комерційна діяльність  ВАТ

"Металургійний  комбінат імені Ілліча" (м. Маріуполь).

Четвертий етап. Перехід від стихійних до легальних процедурних

технологій  корпоративного контролю і перерозподілу акціонерного капіталу

(з 2005 р.). Становлення  корпоративних структур, джерелами  фінансування

7

яких є зовнішні надходження – ресурси міжнародних  фінансових організацій

і окремих іноземних  компаній. Типовим представником  такого

корпоративного  об'єднання є сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

та його спільна  діяльність з Міжнародною фінансовою корпорацією.

Отже, корпорація – це відкрита система, що постійно змінюється і де

одночасно відбуваються процеси функціонування й розвитку. Спираючись на

сучасне правове  поле України під корпорацію слід розуміти спільноту, що

базується на об'єднанні  осіб та їх капіталів.

Як описує економічна історія та економічна теорія у результаті

розвитку суспільства, впровадження товарних, паперових, а потім і

банківських грошей все більше ускладнювалися й розгалужувалися  зв’язки

між окремими суб’єктами господарювання та їх інтегрованими  групами. Ці

зв’язки віддзеркалювалися  у русі товарів та грошей. Постійний  обіг товарів

та доходів  ускладнював відносини між підприємствами та суб’єктами

господарювання  за рахунок підвищення ролі держави, застосування засобів

державного  регулювання ринку товарів і  ринку ресурсів, появи фінансового

ринку з його інфраструктурою, розвитком міжнародних  зв’язків, тобто

виходом суб’єктів господарювання на зовнішні ринки та доступом іноземних

суб’єктів до вітчизняних  ринків (товарного, фінансового, ресурсного). При

цьому усі ці взаємозв’язки відбиваються на обсягах  та структурі товарних та

фінансових  потоків як у межах кожного  з суб’єктів господарювання, так і

економіки в  цілому. З огляду на це, ефективність діяльності самостійних

суб’єктів господарювання, корпоративних структур і економіки  в цілому

залежить від  того, на скільки ефективно здійснюється управління

фінансовими потоками. Для цього, насамперед, необхідне розуміння

сутності, складу та напрямів руху цих потоків, починаючи  від підприємства

як первинної  ланки економічної системи держави.

Для чіткого  розуміння сутності корпоративних  фінансів, природи їх

виникнення, особливостей формування, руху, розподілу та використання,

8

нами запропоновано  систему фінансових потоків, які  супроводжують

корпоративні  відносини (рис.).

Рис. Система фінансових потоків корпоративного формування (розробка авторів)

Система фінансових потоків (рис.) наочно відображає грошовий

характер корпоративних  фінансів як складової корпоративних  відносин.

Очевидно, що будь-яке  господарське формування у своїй  виробничій

діяльності  використовує ресурси, які видозмінюються і, в решті решт,

надходять до підприємства здебільшого у грошовій формі. Тобто діє формула

"гроші–товар–гроші", що відображає рух фінансових  ресурсів

9

КОРПОРАТИВНІ

ФІНАНСИ

Формування,

використання,

контроль  обігу

грошових  фондів

(капіталу)

Корпоративні  відносини

Суб’єкти і  об’єкти ринкової інфраструктури

Корпоративні  формування

Корпоративні  ВиробництвДо ержава Кредитори

права

Повернення  кредитів і

позик, виплата

процентів кредиторам

Державне

фінансування

Державні податки,

збори та інші

обов’язкові платежі

Доход від

реалізації

продукції і

зайвого майна

Дивіденди,

проценти і

доходи від

продажу

корпоративни

х прав

Фінансування  витрат

на виробництво

Інвестування  засобів

на отримання

корпоративних прав

Інвестування  за

рахунок власного

капіталу і  заощаджень

Виплата дивідендів

Витрати на маркетинг

Страхування

Отримання

кредитів і

позик

Джере

ла

надход

ження

фінанс

ових

ресурс

ів

Витра

ти

фінанс

ових

ресурс

ів

Інші витрати

Інші джерела

господарського  формування, які водночас підлягають розподілу за

відповідними  напрямами, видами діяльності, структурними підрозділами

тощо. Тобто  фінансові відносини виконують  розподільчу функцію, а

фінансові потоки – віддзеркалюють цей рух. Отже, корпоративні відносини

малого бізнесу  з іншими суб’єктами ринкового середовища в процесі руху та

перерозподілу фінансових потоків носять грошовий характер і

підпорядковані  основним законам грошового обігу.

Висновки. Викладене дає підстави розуміти "корпоративні фінанси" не

лише як потоки платежів, а й як систему економічних  відносин, що

виникають між  власниками інтегрованих юридичних  структур, державою та

іншими зацікавленими  особами з приводу залучення, формування, розподілу

і використання фондів грошових засобів.

Корпоративні  формування великого бізнесу отримали домінуючі

позиції в агропромисловому комплексі України. Проте головним і досі не

врегульованим чинником, що стримує розвиток всього сільського

господарства, залишається обмежений доступ до фінансових ресурсів малих

та середніх аграрних формувань. Зокрема програми здешевлення кредитних

відсоткових ставок лишаються недоступними для малого агробізнесу; високе

імпортне мито на ввезення сучасної сільськогосподарської  техніки і

устаткування  стримує надходження інвестицій в сільське господарство;

лізингові схеми, що діють в аграрному секторі  малоефективні і не

користуються  особливою популярністю у дрібного товаровиробника тощо.

В умовах ринку  корпоративні фінанси є тією ланкою фінансових

відносин, у  яку постійно вбудовуються нові елементи, що потребують

розширення  наукових розробок. Розглянуті методологічні  аспекти даної

наукової проблеми створюють підґрунтя для подальшого продовження

досліджень  у цій сфері діяльності.

Використані джерела

1. Брейли Р. Принципи корпоративных финансов / Р. Брейли, С. Майерс.; пер. с

англ. – М. : Олимп-Бизнес, 1997. – 1120 с.

10

2. Мороз О.В. Корпоративне управління на підприємствах України:

постприватизаційний етап еволюції : моногр. / Мороз О. В., Кара чина Н. П.,

Халімон Т. М. – Вінниця : Універсал, 2008. – 180 с.

3. Советский энциклопедический  словарь / [гл. ред. А. М. Прохоров]. – М. : Сов.

энциклопедия, 1988. – 1600 с.

4. Словарь современной  экономической теории Макмиллана. – М. : ИНФРА-М,

2003. – 608 с.

5. Россоха В.В. Світові тенденції корпоративного злиття і поглинання /

В. В. Россоха, О. П. Осетрова // АгроІнКом. – 2010. – № 4–6. – С. 50–55.

6. Баюра Д.О. Система корпоративного управління в Україні: стан та перспективи

розвитку / Баюра Д. О. – К. : ВПЦ Київський ун-т, 2009. – 288 с.

7. Булеев И.П. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия

решений : моногр. / Булев  И. П., Богачев С. В., Мельникова М. В. – Донецк :

ИЄН НАН України. – 2003. – 116 с.

8. Вехи экономической мысли.  Теория фирмы / [под ред. В.  М. Гальперина]. – М. :

С.Пб. : Экономическая школа. – 2000. –  Т. 2. – 534 с.

9. Нікбахт Е. Фінанси / Е. Нікбахт, А. Гропеллі ; пер. з англ. – К. : Вік, Глобус. –

1992. – 486 с.

10. Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с

ценными бумагами / Гольцберг М. А. – К. : Ділова наука. – 1992. – 343 с.

11. Стеценко Б.С. Акціонерні товариства на ринку капіталів України : автореф.

дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.08 / Б. С. Стеценко.

– К., – 2007. – 20 с.

12. Вечканов Г.С. Краткая экономическая энциклопедия / Вечканов Г. С.,

Вечканова Г. Р., Пуляев В. Т. – С.Пб. : Петрополис, 1998. – 509 с.

13. Корпоративное управление. Владельцы, директора и наемные работники

акционерного общества ; пер. с англ. – М. : Джон Уайли эндСанз, 1996. – 240 с.

14. Сігер Ч. Загальний стан та передумови розвитку фінансового ринку в Україні /

Ч. Сігер, X. Паттон // Financial Markets International, Inc. – 2000. – 191 c.

15. Хвесюк Н.Г. Роль психологического фактора в развитии корпоративного

управления : моногр. / Хвесюк Н. Г. –  Челябинск : ЮурГУ, 2000. – 46 с.

16. Корпоративный менеджмент: опыт  России и США. – М. : Новости.  – 2000. –

406 с.

17. Господарський кодекс України  : за станом на 24.02.2010 р. [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/

laws/main.cgi?page=4&nreg=436-15.

18. Саблук Р.П. Фінансовий стан формувань малого агробізнесу як основа розвитку

корпоративних фінансів / Р. П. Саблук // Економіка АПК. – 2010. – № 6. –

С. 76–81.__