Банківські операції

     Важливе місце у трастовій діяльності комерційних банків розвинених країн  належить обслуговуванню юридичних осіб (фірм, підприємств, корпорацій), для яких банки можуть:

     1) розпоряджатися активами. Насамперед до цих послуг належать операції з управління різними цільовими фондами: пенсійними фондами корпорацій, преміальними фондами, фондами погашення заборгованості та інші, а також випуск облігацій, забезпечених цінними паперами, які зберігаються на умовах трасту. Виконуючи ці операції, траст-відділ комерційного банку акумулює кошти, призначені для формування певного цільового фонду, інвестує ці фонди і виплачує працівникам фірм та іншим отримувачам кошти відповідно до трастової угоди. Окрім приватних корпорацій, траст-відділи комерційних банків здійснюють управління державними фондами. Подеколи трастові операції комерційних банків можуть поєднуватися з функціями з випуску облігацій, корпорацій, забезпечених цінними паперами. В цьому разі банк набуває право довірчої власності на активи, передані під заставу;

     2) тимчасово керувати справами акціонерного товариства в разі його реорганізації, банкрутства, ліквідації та інших умов. Траст-відділи діють як довірчі особи з передання прав власності, з оплати боргів або з управління майном на користь кредиторів;

     3) здійснювати агентські операції. Траст-відділи банків можуть виступати як агенти з передання прав власності на акції корпорацій. Це нагадує функцію операцій агента з обміну, коли банк отримує одні папери і видає інші згідно з договором. Як правило, обмін пов’язаний з конверсією, сплітом, консолідацією акцій, об’єднанням компаній або з розміщенням нових емісій цінних паперів для реорганізації компанії. Також траст-відділи надають реєстраторські послуги, проте вони не можуть одночасно за одними й тими самими акціями виступати як агент з передання прав власності та реєстратор. Банки також діють як агенти з виплати дивідендів. У цьому разі корпорація, при настанні виплат, переказує кошти траст-відділу, який безпосередньо здійснює виплату дивідендів. Крім того, за дорученням клієнтів траст-відділи займаються викупом привілейованих акцій і передплатних сертифікатів.

     Серед найприйнятніших видів трастових послуг банків із цінними паперами доцільно визначити такі:

     - інвестиції у цінні папери та продаж їх за дорученням, від імені й за рахунок коштів клієнтів, котрі є власниками відповідних портфелів. При цьому комерційний банк, залежно від умов укладеного договору, може виступати або як агент свого клієнта, виконуючи його інструкції з купівлі-продажу цінних паперів, або як самостійний розпорядник інвестиційного портфеля, здійснюючи операції на власний розсуд, але в інтересах клієнта;

     - забезпечення посередництва в організації випуску та первинному розміщенні цінних паперів, здійснювати реєстрацію емісії у державних органах, організовувати рекламні компанії, добирати інвесторів, створювати групи передплати з числа інших фінансових установ;

     - виконання агентських послуг із платежів за цінними паперами клієнта. Банк може, з одного боку, виплачувати дивіденди за акціями, відсотки за облігаціями, погашати боргові цінні папери при настанні термінів їх погашення, а з іншого — здійснювати інкасацію платежів, належних за цінними паперами клієнта;

     - реінвестування дивідендів, відсотків та інших доходів, отриманих за цінними паперами;

     - зберігання, охорону, перевезення й пересилання цінних паперів за дорученням клієнта;

     - реалізацію повноважень з голосування на щорічних зборах акціонерів у разі, якщо власник акцій, передаючи їх у довірче управління банку, одночасно доручає йому відповідне право голосу;

     - створення різних резервних фондів для страхування фінансових ризиків за операціями з цінними паперами клієнта.

     Комерційні  банки також виконують функції  керуючого інвестиційними фондами. У цьому разі траст-відділ здійснює управління всім портфелем цінних паперів  фонду, включно з проведенням  інвестиційної політики. Банки можуть виступати як депозитарії інвестиційних фондів, у цьому разі вони здійснюють збереження грошових коштів і цінних паперів фонду, провадять усі розрахунки та операції із цінними паперами, ведуть облік руху й збереження майна, тобто здійснюють агентські послуги. До цих операцій належать ведення реєстру акціонерів, виплата дивідендів. Банк не може водночас виступати як керівник і депозитарій одного й того самого інвестиційного фонду. Перспективною є співпраця банків з приватними пенсійними фондами по лінії трастових послуг; траст-відділи можуть надавати професійні посередницькі послуги з управління їхніми портфелями цінних паперів.

     Послуги з цінними паперами за дорученням клієнтів можуть слугувати надійним підґрунтям подальшого розвитку інших  типів трастових послуг по мірі становлення ринкових відносин і створення належної правової бази для здійснення операцій з управління майном за дорученням.

     Надання комерційними банками трастових  послуг і всебічний розвиток їх у  провідних країнах світу спричинено:

     - зниженням дохідності у сфері суто банківських операцій, а також постійною проблемою банківської ліквідності;

     - виникненням завдяки трастовим послугам значних можливостей для залучення довготермінових фінансових ресурсів, а отже, й джерел доходів;

     - зацікавленістю фізичних і юридичних осіб у розширенні мережі банківських послуг;

     - диверсифікацією джерел банківського прибутку та захисту від різких коливань прибутковості й фінансового ризику завдяки отриманню комісійних;

     - відсутністю значних витрат під час проведення трастових операцій;

     - додатковим розширенням кореспондентських відносин, поліпшенням стану на міжбанківському ринку і підвищенням іміджу та репутації.

     Комерційні  банки надають консультаційні послуги  стосовно випуску й обігу цінних паперів. У цьому плані поширені такі види робіт: аналіз ринку цінних паперів, правові консультації, професійне навчання, оцінювання цінних паперів, інформаційне обслуговування. Об’єктивна потреба в наданні послуг у цій сфері зумовлена складністю індустрії цінних паперів, численністю продуктів ринку цінних паперів, швидкою зміною обставин на ньому, наявністю ризику.

     Перш  за все консультантові слід якомога  повніше визначити мету, якої клієнт намагається досягти завдяки  інвестиціям; мотиви, що спонукають його досягти цієї мети, а також рівень ризику, на який вкладник може погодитися.

     Головними інвестиційними цілями є: забезпечення найбільш надійного захисту заощаджень від знецінення, отримання високого поточного доходу, прагнення вигідно  розмістити кошти з розрахунком  на тривалу перспективу, досягнення у стислий термін максимального приросту вкладених коштів.