Порядок митного оформлення кавових зерен

- мито 

- податок на додану вартість (ПДВ) 

- акцизний збір 

- єдиний збір 

Нарахування митних платежів заноситься у графу 47 ВМД, яка має  наступний вигляд:

Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	Спосіб платежу
010 020 028	10000 500 кг 11750	0,2% 0,5 EUR/кг 20%	20 1750 2350

 

Акцизний збір у нашому випадку ми не сплачуємо

Код виду платежу – 028 (ПДВ);

Товари, що не підлягають обкладенню акцизним збором, розраховуються за формулою, зазначеною вище:

С _пдв = (В + С_м) х П/100;

Таким чином, оподаткування  податком на додану вартість буде мати наступний вигляд:

С _пдв = 53460*20%/100=10689,2грн.

Отже, сума ПДВ становитиме 10689,2грн.

Після нарахування відповідних  платежів проводиться загальний  підрахунок митних платежів:

010=106,92грн.

020=8100грн.

028=10689грн.

 

 

 

Загальна сума митних платежів становить: 20+1750+2350=4120грн.

Вид	Основа нарахування	Ставка	Сума	Спосіб платежу
010 020 028	53460 1000 кг 53460	0,2% 0,5 EUR/кг 20%	106,92 8100 10689
Всього                                                                                                   18895,2

Отже, при митній вартості 53460 грн. cума митних платежів становитиме 18895,2 грн.

У графі 49 зазначаються усі  реквізити.

У разі надання гарантії при митному оформленні товарів  у режимі тимчасового ввезення або надання гарантії уповноваженого банку при випуску товарів відповідно до статті 264 Кодексу у графі зазначаються: в лівому підрозділі – розмір гарантійної суми, а в правому – цифровий код типу гарантії згідно з Класифікатором заходів гарантування, що затверджується Держмитслужбою.

 

4. Особливості митного контролю та митного оформлення кавових зерен

 

Тепер розглянемо порядок  митного контролю кавових зерен.

Митні органи здійснюють митний контроль товарів і предметів, при переміщенні їх через митний кордон України в межах своїх повноважень з метою законності переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом перевірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не суперечить законам України.

У пунктах пропуску через  митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця  здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її – це порядок доступу та перебування в таких зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред'явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших предметів за межі зони митного контролю. Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.

У нашому випадку митний контроль і оформлення товарів буде здійснюватись на Одеській митниці, де будуть розвантажуватись товари після їх прибуття морським транспортом.

На території та в  приміщенні підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території  зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

Аналізоване нами ВАТ  «Прайм» як суб’єкт ЗЕД при  переміщенні партії кавових зерен  через митний кордон України товари, на вимогу митного органу з метою митного контролю зобов'язані здійснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та перепакування товарів, що підлягають митному контролю та оформленню, а також відкривати приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися дані товари. Операції з товарами, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу та перебувають під митним контролем. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.

З метою контролю під  час митного оформлення ВМД співробітники  митних органів перевіряють правильність визначення:

— основи нарахування  платежів;

— ціни товару;

— умов поставки;

— коду згідно з УКТ  ЗЕД;

— правомірності надання  пільг тощо.

У випадках, коли виникають  сумніви щодо правильності визначення найменування, коду або ціни товару, достовірності наданих як підтвердження підстави для надання пільг документів, митними органами проводиться відповідна експертиза з залученням спеціалістів відділів тарифів та вартості, митної лабораторії, Управління з верифікації сертифікатів при ДМСУ, експертів з інших організацій. Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці — обов'язковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.

Необхідною підставою  для здійснення митного оформлення імпортної продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, є сертифікат відповідності (свідоцтво про визнання відповідності). Контроль за наявністю зазначених документів здійснюється при митному оформленні товарів, що підлягають сертифікації, у режимі імпорту за вантажною митною декларацією. Оскільки ми маємо справу з кавовими зернами, тобто з продуктом харчування, це є дуже важливим пунктом.

Митне оформлення кавових зерен передбачає подання митному органу сертифіката відповідності [код документу '5113']або свідоцтва про визнання відповідності [код документу '5112'], складеної та зареєстрованої в органах сертифікації України у порядку, що встановлено наказом Держспоживстандарту України від 01.12.2005 № 342 [в коментарі відмічені написом: ",Декларація про відповідність",

Митне оформлення без  подання документів, підтверджуючих проходження сертифікації в Україні,можливо  у випадках, визначених у "Порядку  митного оформлення товарiв, що ввозяться  на митну територію Украіни та пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi" затвердженого ПКМУ от 14.05.2008 № 446.

При перетині митного  кордону України перевізнику  потрібно пройти:

1) Радiологiчний контроль  у пункті пропуску(Діє з 25.04.2009)

Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний  кордон України зазначених у коментарі товарів здійснюється інспекторами служби екологічного контролю. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки 'Радіологічний контроль' або відмітки 'Екологічний контроль'

2) Санітарний контроль у пункті пропуску(діє з з 25.04.2009 )

Під час ввезення в  Україну кавових зерен здійснюється обов'язковий санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України.

3) Санiтарно-епідеміологічний  висновок(діє з з 01.01.2009 )

Ввезення в Україну кавових зерен можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення.Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем.У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи [крім товарів з переліку Постанови МОЗ від26.12.2008 № 25]. Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару. Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску[крім товарів з переліку.

4) Наявність сертифіката походження(діє з з 01.01.2008 )

Митне оформлення вказаного кавових зерен, призначених для продажу населенню, здійснюється за умови надання сертифiката походження. Додатковою підставою для митного оформлення, є маркування товару із зазначенням вiдомостей: про назву продукту, масу [об'єм], склад, iз зазначенням перелiку використаних у процесi виготовлення iнших продуктiв харчування, харчових добавок [консервантiв], барвникiв тощо. Окремо наводяться вiдомостi про енергомiсткiсть, дату граничного строку використання, побiчнi ефекти споживання або про їх вiдсутнiсть, назву харчових добавок [консервантiв] за їх наявностi, мiсце виготовлення, найменування й адресу виробника.

При використанні в товарі зареєстрованої торгівельної марки, маркування повинно містити інформацію про її власника.

5) Деталізація опису  товару (діє з 15.04.2009 )

Згідно вимог наказу ДМСУ від 12.12.2007 № 1048 [із змінами та доповненнями] для декларування товару введено  додаткові вимоги до заповнення графи 31 ВМД

6) Єдиний збір в  пункті пропуску (діє з з 01.01.2008 )

Єдиний збiр справляється з транспортних засобiв, визначених у ст. 5 Закону України від 04.11.99 №1212-XIV, якi перетинають державний кордон, за здiйснення у пунктах пропуску митного [у разi транзиту вантажу i транспортного засобу], санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю вантажу i транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобiльними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та [або] габаритних параметрiв.

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, на основі проведеного  дослідження можемо зробити наступні висновки.

В Україні є ціла низка  нормативно-правових актів, що регламентують питання митного контролю та оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Серед них – міжнародні документи (Віденська конвеція, наприклад), Митний кодекс України, Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів, постанови Кабінету Міністрів, накази Деожмитслужби України.

13 березня 2012 року Верховна  Рада України прийняла новий  Митний кодекс України. 01 червня 2012 року Кодекс набрав чинність. Він вніс деякі зміни до  митного контролю на оформлення  товарів.

Цей документ дозволяє органічно вирішити два блоки взаємопов’язаних питань.

По-перше, це  спрощення  та прискорення митних процедур, зменшення  впливу «людського фактору»  на процес та результат митного оформлення товарів.

По-друге, наближення процедур митного контролю та оформлення до кращих світових стандартів.

Кавові зерна і кава входить до групи 09. Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі

Сировиною для виробництва  зазначених товарів є зерна кави зеленої (несмаженої) (код 0901 11 00 10, 0901 11 00 90 УКТЗЕД). У світовій практиці для цілей промислової переробки вирощується два основних сорти кави – Арабіка та Робуста. Основними країнами-виробниками кави зеленої сорту Арабіка є Бразилія, Колумбія, Мексика, а сорту Робуста – В’єтнам, Індія. Ціна на каву зелену є фіксованою, вона формується на основі біржових торгів на товарних біржах, наприклад, на біржах BM&F (Bolsa de Mercadorias & Futuros), Бразилія, TGE (Tokyo Grain Exchange), Японія, тобто, в регіонах основного вирощування кави.   

 На виконання розпорядження Голови Державної митної служби України від 11.03.2008 № 50/1-р щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів, які продаються на світових біржах, Департаментом аналітичної роботи та інформаційної розвідки надаються матеріали щодо цін на деякі товари, у тому числі цукор та каву сортів Арабіка та Робуста, яка продається на біржі TGE (Tokyo Grain Exchange), Японія.

Митні платежі сплачуються  безпосередньо суб'єктом ЗЕД який ввозить/вивозить товари або організацією що здійснює митне оформлення на підставі договору і що має  ліцензію митного брокера. Митні платежі повинні бути внесені на розрахунковий рахунок митного органу до подання ВМД.

Митне оформлення підконтрольного  товару передбачає подання митному  органу сертифіката відповідності [код документу '5113']або свідоцтва про визнання відповідності [код документу '5112'], складеної та зареєстрованої в органах сертифікації України у порядку, що встановлено наказом Держспоживстандарту України від 01.12.2005 № 342 [в коментарі відмічені написом: ",Декларація про відповідність",

Митне оформлення без  подання документів, підтверджуючих проходження сертифікації в Україні,можливо  у випадках, визначених у "Порядку  митного оформлення товарiв, що ввозяться  на митну територію Украіни та пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї в Українi" затвердженого ПКМУ от 14.05.2008 № 446.