Порядок митного оформлення кавових зерен

 

 "Порядок митного оформлення  кавових зерен в режим1 1мпорт" 

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавства щодо митного оформлення та митного контролю товарів

2. Класифікація кавових зерен за УКТЗЕД

3. Декларування та  нарахування митних платежів кавових зерен в режимі імпорт

4. Особливості митного контролю та митного оформлення кавових зерен

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Кава, без сумніву, дуже популярний напій в Україні. Датою появи його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього божественного напою, будучи в Голландії. З цього часу споживання кави неухильно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російської держави склав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн.

Імпорт натуральної  кави на територію України у 2005 р. склав 15,7 тис. тонн – і це практично 90% від обсягу споживання, яке склало 16,7 тис.тонн. У 2006 і 2007 рр.. цей показник скоротився по відношенню до 2005 р. на 5%. У 2008 р. порівняно з 2007 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20%. Що ж стосується 2009 р., тут ми знову спостерігаємо незначне зниження цього показника по відношенню до попереднього року. Тому тема імпорту кави є дуже актуальною для України.

Мета і завдання доcлідження. Метою курcової роботи є проаналызувати порядок митного оформлення кавових зерен в режимі імпорт.

Для доcягнення мети роботи автор поcтавив перед cобою наcтупні завдання:

- розглянути правові оcнови митного контролю імпорту какових зерен

- вивчити оcобливоcті клаcифікації за УКІЗЕД какових зерен;

- доcлідити нарахування митних платежів при імпорті кавових зерен;

- оцінити декларування  імпорту кавових зерен.

Об’єктом  доcліджень є кавові зерна.

Предметом доcлідження є порядок оформлення кавових зерен.

Методи доcлідження: аналіз предметної облаcті, cтатиcтичні методи, аналітичні методи.

Інформаційною базою під чаc напиcання курcової роботи були праці таких відомих в Україні і за кордоном авторів як Захаренко Н.А., Борзенков І., Гришин А., Дерев’янко C., Кcенз Л., Ліcовенко М., Макаренко О.В., Мілейко Я., Мовчан В., Омельченко Е., Циганок А., Шаренко C., Мазаракі А.А. та інших. Крім того, викориcтовувалиcь нормативні документи Київcької регіональної митниці, звітні бухгалтерcькі документи підприємcтва.

Cтруктурно курcова робота cкладаєтьcя зі вcтупу, чотирьох розділів, виcновку і cпиcку викориcтаної літератури.

 

 

1. Аналіз законодавства щодо митного оформлення та митного контролю товарів

 

В Україні є ціла низка  нормативно-правових актів, що регламентують питання митного контролю та оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Серед них – міжнародні документи (Віденська конвеція, наприклад), Митний кодекс України, Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів, постанови Кабінету Міністрів, накази Деожмитслужби України.

Абстрактні цілі регулювання  зовнішньоекономічного сектору  реалізуються кожною країною не ізольовано, а в певних пропорціях, з певними  акцентами на певних історичних етапах. Так, в Законі України "Про зовнішньоекономічну  діяльність", який є основним нормативно-правовим документом у цій сфері, зафіксовані такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

· забезпечення збалансованості  економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

· стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

· створення найбільш сприятливих умов для доручення  економіки України до системи  світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Цей самий Закон визначає суб'єктів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

· Україна як держава  в особі її органів у межах  їх компетенції;

· недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

· самі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних  координаційних угод, що укладаються  між ними.

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовуються певні інструменти, а саме:

· закони України;

· передбачені в законах  України акти тарифного і нетарифного  регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

· економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

· рішення недержавних  органів управління економікою, які  приймаються за їх статутними документами  в межах законів України;

· угоди, які укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Законодавчою базою  проведення зовнішньоторговельних  операцій є Митний кодекс України, Закон  України «Про зовнішньоекономічну  діяльність», укази Державних органів та інституцій України.

Вивезення товарів за межі митної території України в  режимі експорту передбачає:

1) подання митному  органу документів, що засвідчують  підстави та умови вивезення  товарів за межі митної території  України;

2) сплату податків  і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером  вимог, передбачених законом.

Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України [2].

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних  під час митного контролю товарів  і транспортних засобів, що переміщуються  через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів  і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент [1].

Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів  і транспортних засобів, що переміщуються  через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Відповідно до Законів  України “Про зовнішньоекономічну  діяльність”, “Про державне регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” (із змінами та доповненнями), Указів Президента України від 23 жовтня 2000 року N 1159 “Про Міністерство економіки України”, від 21 серпня 2001 року N 724 “Про перейменування Міністерства економіки України”, постанов Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 493 “Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями), від 7 серпня 2001 р. N 940 “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору” було затверджено Порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів [3, 4, 5]. Функція з оформлення і видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів була покладена на відділ нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики. Відділу нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики разом з управлінням правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності юридичного департаменту забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстицій України в установлений законодавством термін [6].

Порядок  видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів  визначає механізм розгляду та видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Міністерстві економіки України. Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються суб’єктам підприємницької діяльності, зареєстрованим в установленому порядку, незалежно від форми власності. Ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового видаються лише державним підприємствам або організаціям, спеціально уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України; ліцензії на право імпорту, експорту спирту коньячного видаються лише спеціалізованим коньячним підприємствам, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право  імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого  виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються Міністерством економіки України за згодою Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Ліцензія на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, імпорту, експорту алкогольних напоїв, імпорту, експорту тютюнових виробів видається окремо на кожний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Ліцензії видаються  терміном на 5 років, а плата за ліцензії справляється щорічно і зараховується  до Державного бюджету України згідно з чинним законодавством. Відмітка про внесення плати за ліцензію за наступний рік проставляється на зворотному боці оригіналу ліцензії. Відмітка про внесення чергового платежу проставляється на підставі таких документів:

·     листа-звернення;

·     копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату) про перерахування до бюджету річної плати за ліцензію;

·     довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету.

У разі несвоєчасної сплати чергового платежу дія ліцензії призупиняється. Суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали передбачені цим Порядком ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв, тютюнових виробів та спирту, подають Міністерству економіки України звіт про обсяги імпорту продукції в установленому  законодавством порядку.

З 1 червня 2012 року запрацював новий Митний кодекс України. Даний документ значно змінив митне законодавство України. Кодекс передбачає спрощення митного оформлення товарів і супутніх процедур, а також надає нові можливості суб'єктам для активізації зовнішньоекономічної діяльності.

Одним із найбільш прогресивних нововведень Митного кодексу  видання називає впровадження нового суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - уповноваженого економічного оператора (УЕО) - глава 2 Митного кодексу. Українські підприємці, які тривалий час працюють на ринку, а саме більше 3-х років, є суб'єктами ЗЕД, не допускають суттєвих порушень митних правил, не мають заборгованостей зможуть отримати статус УОЕ. На даний час функціонує обмежений за формою та процедурою застосування механізм застосування «режиму сприяння при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності». Особи ж, які отримали цей статус, матимуть один із дозволів на: (1) спрощення митних процедур; (2) спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки; (3)спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки.

Новий Кодекс дозволяє підприємцям  самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари. Що дозволить  підприємцям зменшити витрати на перевезення - після перетину кордону  ці товари можна відразу везти на адресу кінцевого споживача, «по дорозі», заїхавши до найближчої митниці для їх митного оформлення. 

Даний Закон дозволяє використовувати електронне декларування всім бажаючим підприємцямбез будь-яких обмежень, що значно скоротить час проходження товарів через митницю, мінімізує вплив на прийняття рішень та зменшить кількість бюрократичних процедур (стаття 257 МК).