Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2012 в 05:07, доклад
Режим торгівлі між Китаєм та Україною
Темпи реального
росту роздрібного обороту
Зовнішній товарообіг КНР склав 2,2 трлн. дол. США, зменшившись на 13,9% по відношенню до показника 2008 року. Китай експортував товарів та послуг на суму 1,2 трлн. дол. США, що на 16% менше ніж у попередньому році, імпорт товарів та послуг до КНР склав 1,005 трлн. дол. США, зменшившись на 11,2% у порівнянні з 2008 роком. Позитивний баланс ЗТО КНР склав 196,1 млрд. дол. США, що на 99,4 млрд. дол. США менше ніж у попередньому році.
Заводські ціни на промислову продукцію в 2009 році знизилися на 5,4% у порівнянні з 2008 роком. При цьому у грудні даний показник виріс на 1,7% у порівнянні з тим же місяцем 2008 року. Споживчі ціни в Китаї знизилися на 0,7% у порівнянні з 2008 роком. Разом з тим у грудні даний показник на 1,9% перевищив рівень попереднього року за аналогічний місяць.
У 2009 році в китайських містах і селищах міського типу кількість людей, вперше прийнятих на роботу, склало 9,1 млн. чоловік. У 2009 році середні доходи на душу населення, що перебувають у безпосереднім розпорядженні населення міст і селищ міського типу Китаю, практично збільшилися на 9,8% у порівнянні з аналогічним показником 2008 року. Реальний приріст чистих середніх доходів на душу населення сільського населення склав 8,5%.
До економіки КНР у минулому році надійшло 91,804 млрд. дол. США прямих (використаних) іноземних інвестицій з тенденцією до незначного спаду у порівнянні з 2008 роком («мінус» 3,62%).
Валютні резерви Китаю на кінець 2009 року склали 2,399 трлн. дол.. США, збільшившись на 23,28% у порівнянні аналогічним періодом 2008 року.
Китайські експерти вважають, що на даний час китайська економіка, як і раніше, переживає стадію прискореного просування процесу індустріалізації та урбанізації, і має величезний потенціал розвитку. Разом з тим, поступово підвищується рівень макрорегулювання з боку китайського уряду. Завдяки цим факторам, а також заходам щодо розширення внутрішнього попиту, Китай домігся поставлених цілей економічного розвитку у 2009 році.
25 грудня Держстатом КНР були оприлюднені підсумки другого Всекитайського економічного перепису, за якими ВВП Китаю у 2008 році склав 31 трлн. 404,5 млрд. юанів і відповідно збільшився на 1,34 трлн. юанів до попередньо розрахованого показника, а темпи росту склали 9,6% проти 9%, розрахованих раніше.
Торговельно-економічні відносини України з КНР є найважливішою складовою частиною всього комплексу українсько-китайських зв’язків. Їх розвиткові сприяє відсутність суттєвих розбіжностей у політичному плані і взаємодоповнюваність економік обох країн.
Україна розглядається КНР як перспективний торговельний партнер, економічні зв’язки з яким є взаємовигідними. Офіційний Пекін виходить з тези про взаємодоповнюваність економічних інтересів Китаю та України, що сприяє, з одного боку, наповненню українського ринку товарами народного споживання китайського виробництва, а з другого – використанню українських високих технологій для потреб розвитку таких китайських галузей як ракетно-космічна, авіаційна, суднобудівна, енергетична, ВПК тощо.
Основним базовим документом, який регулює українсько-китайські торговельно-економічні відносини, є Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво, що підписана та набула чинності у 1992 році. У відповідності зі до цієї угоди, при здійсненні експортно-імпортних операцій між сторонами передбачено надання режиму найбільшого сприяння з питань, що стосуються стягнення мита на експортні та імпортні товари обох країн, інших зборів, сплат, правил митного регулювання і виконання митних формальностей.
З моменту встановлення дипломатичних відносин між КНР та Україною у січні 1992 р., Китай одразу посів провідне місце серед найбільших торговельних партнерів України, а також одне з перших за обсягами споживання українських товарів.
Торговельно-економічні відносини
між Україною та Китаєм у ХХІ столітті
значно активізувалися, продемонструвавши
надзвичайно високі темпи нарощування
обсягів товарообігу між
Українсько-китайські
Так, зовнішньоторговельний оборот України з КНР значно перевищує показники інших країн регіону. Однак, такі показники досягнуті в основному за рахунок китайського імпорту, який суттєво випереджає український експорт до КНР. В той же час, важливість розвитку торгівельно-економічного співробітництва з Китаєм визначається саме перспективою відновлення та нарощування обсягів українського експорту в основних бюджетоформуючих галузях (машинобудування, авіабудування, металургія, хімічна промисловість, космічна галузь, сільське господарство тощо) і імпорту китайської продукції для забезпечення таких галузей промисловості як нафтогазова, будівельна та ін., можливістю спільного розширення ринку послуг (перш за все, у будівництві транспортних коридорів та інших спільних проектах), залучення інвестицій в економіку України.
Також слід враховувати, що основними рисами зовнішньоекономічної політики КНР є, з одного боку, забезпечення ринків збуту власної продукції з одночасним забезпеченням модернізації та інноваційного розвитку власної виробничої бази, з іншого – гарантоване забезпечення постачання сировинних ресурсів.
Китай є одним із головних зовнішньо-торговельних партнерів України. За підсумками 2010 р. Китай посів 10 місце за обсягами експортних поставок і третє місце за обсягами імпортних поставок до України після Росії та Німеччини. У свою чергу, КНР розглядає Україну як авторитетну державу в Європі і на просторі СНД. Серед країн СНД Україна посідає 3 місце за обсягом двосторонньої торгівлі з Китаєм. Китай вбачає в Україні перспективного економічного партнера насамперед у таких галузях, як машинобудування, військово-промисловий комплекс, високі технології, зокрема космічна техніка, авіа- та суднобудівна галузь, матеріалознавство, радіаційна безпека тощо. Для КНР Україна це ще і ринок збуту продукції китайських підприємств. У зовнішньоекономічній діяльності КНР керується низкою законів:
1. Закон КНР «Про зовнішню торгівлю»
2. Закон КНР «Про контроль над в'їздом і виїздом іноземних громадян»
3. Закон КНР «Про угоди»
4. Закон КНР «Про компанії»
5. Закон КНР «Про підприємства з 100% іноземним капіталом»
6. Закон КНР «Про спільні акціонерні підприємства»
7. Закон КНР «Про митницю»
8. Закон КНР «Про арбітраж»
9. Положення КНР «Про антидемпінг і антидотації»
10. Положення КНР «Про валютний контроль»
11. Положення КНР «Про управління діяльністю іноземних фінансових організацій»
12. Докладні норми здійснення положень управління діяльністю іноземними фінансовими організаціями в Китаї
13. Збірник арбітражних правил міжнародної торгово-економічної арбітражної комісії
14. Валютний режим КНР, що діє в зоні прикордонної торгівлі
15. Тимчасові правила щодо відповідальності за здійснення експорту за заниженими цінами
Протягом кількох останніх
років у двосторонній торгівлі між
Китаєм і Україною спостерігається
домінування китайського
З даних, наведених у табл., можна побачити, що у двосторонній торгівлі для України характерним є від'ємне торговельне сальдо. Це безумовно є негативним явищем для української економіки, оскільки Україна несе більші витрати, ніж прибутки. Наявність негативного сальдо у двосторонній торгівлі з Китаєм ставить перед Україною завдання щодо винайдення шляхів для нарощування обсягів українського експорту, його подальшої диверсифікації, а також практичної реалізації вже існуючих домовленостей і підготовки пропозицій для започаткування нових проектів.
Характерною ознакою розвитку торговельних операцій у 2010 р. є поступове відновлення обсягів двостороннього товарообігу між Україною та Китаєм, темпи приросту якого у першому півріччі становили 22 % (на відміну від його скорочення у 2009 р. на третину, що було спричинене наслідками
світової фінансової кризи). При цьому його обсяг наближається до показника докризового періоду і становить 2 млрд 338,7 млн дол. США. Лідерську позицію у структурі експорту на сьогодні займають поставки мінеральних продуктів (переважно залізовмісні руди), їх питома вага становить майже 60 %. Серед інших головних складників українських поставок до КНР, за якими одночасно відстежується й нарощування обсягів, варто відзначити: хімічну продукцію (здебільшого органічної хімії), частка якої становить 14,5 %, машини, устаткування і механізми (переважно двигуни турбореактивні), частка яких становить 11,2 %. Значне місце в українському експорті до КНР належить постачанню
неблагородних металів та виробів з них (переважно чорних), які у 2009 р. посідали перше місце. Питома вага цієї товарної позиції різко скоротилася від 54,3 % до 5,5 %. Варто зазначити також значні обсяги поставок соняшникової олії, які здійснюються до КНР з березня 2009 р. Їхня частка від менше ніж
0,1 % зросла до 3,7 %, за даними 2010 р. (рис. 1).
Отже, український експорт до КНР має здебільшого сировинний характер. Основні причини цього полягають, по-перше, в орієнтації китайського ринку на самозабезпечення та стимулювання внутрішнього виробника, відповідно скорочується кількість галузей, в яких, з огляду на відсутність ки-
тайських аналогів, наявним був би значний імпорт і, по-друге, у слабкому представництві вітчизняного бізнесу в Китаї і відсутності його системної підтримки на державному рівні.
Щодо структури імпортних поставок з КНР, то ця країна залишається стабільним партнером для України у поставках своєї продукції машино- та приладобудівної галузей (до 30 % загальних поставок), хімічної промисловості, товарів широкого вжитку, зокрема поставки побутової електротехніки, пластмаси, виробів з каміння та інше (рис. 2).
Торговельно-економічне співробітництво між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво від 1992 року, згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння з питань, що стосуються стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.
Упродовж останніх років в українсько-китайських торговельних відносинах спостерігається суттєве пожвавлення.
Слід зазначити, що від’ємне сальдо у торгівлі з КНР мають більшість торгових партнерів Китаю, у т.ч. найголовніші – США, ЄС, Південна Корея та РФ. Лише одна країна з „Великої вісімки” має перевищення власного експорту над імпортом з КНР – це Японія.
Українсько-китайське
Разом з тим, відповідно до затвердженої 11-м п’ятирічним планом (2006-2010 рр.) стратегії державного курсу на інвестування китайського капіталу за кордон, китайський Уряд надає державну підтримку та заохочує „вихід за кордон” капіталовкладень китайських компаній. Зазначене створює додаткові сприятливі умови для залучення китайських інвестицій в економіку України, особливо у тих секторах, де китайська сторона вбачає інтереси для розвитку та розширення своєї присутності, у першу чергу, в реалізації проектів з видобутку вуглеводневих та інших невідновлюваних ресурсів, будівництва об’єктів інфраструктури (мостів, авто та залізничних доріг, тунелів), житла тощо.(Дод.1)
Станом на 25.05.2009 діють 12 обмежувальних заходів щодо імпорту в Україну товарів, походженням з Китайської Народної Республіки, а саме:6 спеціальних заходів (не залежно до країни походження товару) стосовно труб сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних; кулькових підшипників; полотна трикотажного; тканини бавовняної; ламп газорозрядних; руберойду.
У даний час ведеться 2 антидемпінгових розслідування стосовно шприців; полотна ворсового (включаючи довговорсове) та полотна махрового, а також товари походженням з КНР можуть підпадати під дію 2 спеціальних розслідувань стосовно імпорту в Україну товарів не залежно від країни походження – сірників та хлору рідкого.
На даний час КНР не застосовує обмежувальних заходів та не проводить розслідувань щодо української продукції.4 антидемпінгових заходися основних виробів, що виготовлені з чорних металів, без електричної ізоляції (за винятком виробів з корозійностійкої (нержавіючої) сталі та виробів для цивільної авіації; ламп розжарювання електричні; побутової холодильна та морозильної техніки; молочної кислоти.
За рішенням Мінфіну КНР і Головного державного податкового управління КНР з 1 лютого 2009 р. ставка повернення ПДВ при експорті текстильної продукції й одягу підвищена з 14% до 15%. Починаючи із другого півріччя 2008 року, це вже третє підвищення ставки повернення ПДВ на текстильну продукцію: з 1 серпня 2008 р. ставка повернення ПДВ при експорті низки текстильної продукції й одягу підвищена з 11% до 13%. З 1 листопада 2008 р. ставка на частину текстильної продукції, одягу й іграшок була збільшена до 14%. В якості чергової міри у протистоянні міжнародній фінансовій кризі і стимулюванні економічного росту ухвалено рішення уряду збільшити ставку повернення ПДВ при експорті ряду товарів: з 1 квітня 2009 р. ця ставка повернення ПДВ буде збільшена на продукцію текстильної, швейної, легкої, нафтохімічної й електронно-інформаційної промисловості, а також кольорової металургії.